Постанова № 141339738 у справі № 751/1398/25 від 09.11.2026

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

09 листопада 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/1398/25

Головуючий у першій інстанції - Деркач О. Г.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/457/26

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Онищенко О.І., Шарапової О.Л.

секретар: Зеляк Ю.Г.

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова

компанія "Брайт-К"

відповідач: ОСОБА_1

третя особа: приватний нотаріус Чернігівського міського

нотаріального округу Чернігівської області

Лимаренко Наталія Василівна

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова у складі судді Деркача О.Г. від 18 листопада 2025 року, місце ухвалення рішення - м. Чернігів, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Брайт-К" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, третя особа: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Лимаренко Наталія Василівна,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Брайт-К" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 , в межах вартості майна, одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Брайт-К" заборгованість за кредитним договором №3/3668751 від 01.04.2021 року в розмірі 63 636,89 грн. Позивач також ставив питання про стягнення з відповідача на свою користь судових витрат по оплаті судового збору. В обґрунтування вимог заявленого позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Брайт-К" вказувало, що 01.04.2021 року між АТ "Креді Агріколь Банк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №3/3668751, відповідно до умов якого, банк надав, а позичальник отримав кредитні кошти в сумі 31 000,00 грн., строком на 724 місяці - з 01.04.2021 року по 31.03.2023 року, зі сплатою процентів у розмірі 15% річних та комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, щомісячно у розмірі 2,85% у місяць від суми кредиту, зазначеної у п.1.1. кредитного договору. Позивач зазначив, що банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином. За доводами позивача, 05.08.2021 року між АТ "Креді Агріколь Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Брайт-К" було укладено договір відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №2-2021. Позивач стверджував, що згідно договору про відступлення прав вимоги від 05.08.2021 року, 18.01.2022 року відбулось відступлення прав вимоги за кредитним договором №3/3668751 від 01.04.2021 року, що був укладений із ОСОБА_2 . Позивач зазначає, що відповідно до договору відступлення, ТОВ "Фінансова компанія "Брайт-К" набуло прав кредитора до ОСОБА_2 за кредитним договором. За доводами позивача, внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за укладеним договром, утворилася заборгованість по кредитному договору №3/3668751 від 01.04.2021 року в сумі 63 636,89 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 25 280,86 грн.; заборгованості за процентами за користування кредитом - 10 034,64 грн.; заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 28 321,89 грн. 24.05.2024 року ТОВ "Фінансова компанія ''Брайт-К" звернулося до Новозаводського районного суду м. Чернігова із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою Ноаозаводського районного суду м. Чернігова від 08.08.2024 року було відмовлено у відкритті провадження у справі №751/4736/24 до ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач стверджує, що кредитору ТОВ "Фінансова компанія "Брайт-К" про смерть боржника ОСОБА_2 стало відомо тільки 08.08.2024 року. Спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 є його син - ОСОБА_1 , який отримав свідоцтва на право на спадщину за законом: 29.07.2023 року за №256 та 31.10.2023 року за №395. За доводами позивача, станом на 30.01.2025 року жодних дій від спадкоємця щодо погашення заборгованості за кредитним договором №3/3668751 від 01.04.2021року не здійснювалось, що свідчить про ігнорування вимог кредитора. За даних обставин, позивач вказує, що кредитор вправі вимагати повернення суми боргу із спадкоємця, в межах вартості успадкованого майна в судовому порядку. У зв`язку із вищевикладеним, позивач просив стягнути на свою користь із відповідача заборгованість за кредитним договором №3/3668751 від 01.04.2021 року у розмірі 63 636,89 грн. Також позивач просив стягнути із відповідача на свою користь понесені судові витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18.11.2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Брайт-К" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Брайт-К" заборгованість за комплексним договором №3/3668751 від 01.04.2021 року у розмірі 48 117 грн. 00 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту - 25 280,86 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом - 6 000,25 грн., заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 16 835,89 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Брайт-К" судовий збір у сумі 1 831 грн. 62 коп. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18.11.2025 року у справі №751/1398/25 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково: стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Брайт-К" 21 180 грн. 57 коп. заборгованості по тілу кредиту кредитного договору №3/3668751 від 01.04.2021 року, та вирішити питання судових витрат. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 вказують, що рішення суду першої інстанції від 18.11.2025 року не є законним та обґрунтованим, і тому підлягає скасуванню. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції було протиправно повернуто його зустрічну позовну заяву, із посиланням на пропуск строку її подачі. Апелянт стверджує, що 14.04.2025 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ходака В.В. надійшла зустрічна позовна заява, в якій він просить застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину щодо п.1.3.2 кредитного договору №3/3668751 від 01.04.2021 року та здійснити перерахунок заборгованості по кредитному договору №3/3668751 від 01.04.2021 року, зарахувавши кошти, списані в якості комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 10 100,54 грн., в оплату інших платежів, згідно умов договору. За доводами апеляційної скарги, у зустрічній позовній заяві було зазначено, що про існування ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20.03.2025 року про відкриття провадження у справі №751/1398/25 стало відомо 12.04.2025 року. Апелянт стверджує, що зустрічна позовна заява була подана із дотримання 15-денного строку, із дня, коли стало відомо про існування ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20.03.2025 року у справі №751/1398/25, а відтак, із дотриманням строку на звернення із зустрічною позовною заявою. Представнику відповідача не відомо про отримання відповідачем 27.03.2025 року ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20.03.2025 року у справі №751/1398/25 та матеріалів справи, на що послався суд першої інстанції. При цьому, відповідач заперечує такий факт отримання. Доводи апеляційної скарги зазначають, що навіть, якщо припустити, що представником відповідача було порушено строк на подання зустрічного позову, то суду першої інстанції необхідно було б винести ухвалу про залишення такої зустрічної позовної заяви без руху, для надання клопотання про поновлення строків та доказів поважності причин пропуску строку. За даних обставин, апелянт вважає, що судом першої інстанції було протиправно стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 16 835 грн. 89 коп. Відповідно до п.1.2. кредитного договору №3/3668751 від 01.04.2021 року встановлено, що кредит надається позичальнику на споживчі потреби. Відповідно до п.1.3. вказаного договору встановлено, що за користування кредитом позичальник сплачує процентну винагороду (надалі - проценти) щомісячно, в розмірі 15% річних (фіксована процента ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за договором, а також позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, в розмірі 2,85 % у місяць від суми кредиту. Обслуговування кредитної заборгованості включає моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо. Згідно графи 7.2 графіку платежів, комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 883,50 грн., щомісячно. Доводи апеляційної скарги вказують, що відповідно до ч.1 статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. За даних обставин, апелянт стверджує, що пунктом 1.3.2. кредитного договору №3/3668751 від 01.04.2021 року фактично банком встановлено плату позичальнику за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч.1 статті 11 Закону України "Про споживче кредитування". Відповідно до ч.5 статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Враховуючи те, що споживачу встановлено щомісячну плату за таку супутню послугу банку, яка за законом повинна надаватися безоплатно, пункт 1.3.2. кредитного договору №3/3668751 від 01.04.2021 року, є нікчемним. За наведених вище обставин, апелянт вважає, що суду першої інстанції необхідно було відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості. Доводи апеляційної скарги також вказують, що судом першої інстанції було протиправно не зараховано кошти у розмірі 10 100 грн. 54 коп., які було попередньо зараховано в якості оплати щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості, в інші платежі за умовами кредитного договору. Апелянт звертає увагу, що ОСОБА_2 сплатив на користь АТ "Креді Агріколь Банк" кошти у розмірі 10 100 грн. 54 коп. по кредитному договору №3/3668751 від 01.04.2021 року, які було зараховано в якості оплати щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості. За доводами апелянта, з огляду на нікчемність пункту 1.3.2. кредитного договору №3/3668751 від 01.04.2021 року, необхідно зарахувати кошти, списані в якості комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 10 100 грн. 54 коп., в оплату інших платежів, згідно умов кредитного договору №3/3668751 від 01.04.2021 року. Таким чином, як зазначає апелянт, із заборгованості за тілом кредиту - 25 280 грн. 86 коп. та із заборгованості за процентами за користування кредитом - 6 000 грн. 25 коп. підлягають вирахуванню кошти у розмірі 10 100 грн. 54 коп., списані в якості комісії. Отже, як вважає апелянт, розмір заборгованості за кредитним договором №3/3668751 від 01.04.2021 року, яка підлягає стягненню із відповідача, становить - 21 180 грн. 57 коп.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 (а.с.108-111) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Брайт-К" просить залишити рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18.11.2025 року по справі №751/861/25 - без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Згідно приписів ч.1 статті 369 ЦПК України, апеляційний суд розглядає справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18.11.2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Брайт-К" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,третя особа: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Лимаренко Н.В., без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Як вбачається із матеріалів справи, учасники даної справи обізнані про наявність ухвал апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження у справі та про призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що 01.04.2021 року між ОСОБА_2 та АТ "Креді Агріколь Банк" було укладено комплексний договір №3/3668751 (а.с.7), відповідно до якого банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 31 000,00 грн. на 24 місяці - з 01.04.2021 року до 31.03.2023 року, включно на споживчі потреби. Рух коштів по рахунку відображено у виписці банку (а.с.10-16).

Згідно умов укладеного договору, за користування кредитом позичальник сплачує проценти щомісячно у розмірі 15,00% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту до моменту повного погашення заборгованості за договором, та комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,85% у місяць від суми кредиту.

Шляхом підписання договору, позичальник підтверджує, що він в день укладення договору особисто отримав свій примірник договору; умови договору йому зрозумілі; з Правилами, що розміщені на офіційному сайті банку, ознайомлений, приймає та погоджується; з тарифами банку ознайомлений і згодний, йому до укладення договору банком надано інформацію, яка визначена ч.2 статті 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (п.4.1. кредитного договору №3/3668751 від 01.04.2021 року).

АТ "Креді Агріколь Банк" виконало свої зобов`язання за укладеним кредитним договором, надавши ОСОБА_2 у користування грошові кошти на умовах, зазначених в даному договорі.

Як вбачається із розрахунку заборгованості позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором №3/3668751 від 01.04.2021 року, заборгованість ОСОБА_2 , станом на 18.01.2022 року, перед АТ "Креді Агріколь Банк" становить - 31 191,34 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 25 280,86 грн.; нараховані відсотки - 1 443,59 грн.; нарахована комісія - 4 466,89 грн. (а.с.9).

05.08.2021 року між АТ "Креді Агріколь Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Брайт-К" було укладено договір про відступлення права грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №2-2021, у відповідності до умов якого, АТ "Креді Агріколь Банк" передає (відступає) ТОВ "ФК "Брайт-К" права вимоги до боржників, а ТОВ "ФК "Брайт-К" набуває права вимоги АТ "Креді Агріколь Банк" за кредитними договорами та сплачує АТ "Креді Агріколь Банк" за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору (а.с.17-21).

На виконання вказаного вище договору, позивач сплатив АТ "Креді Агріколь Банк" грошові кошти, що підтверджується платіжною інструкцією №13810 від 19.01.2022 року (а.с.30).

Відповідно до Додатку №1 до Договору про відступлення права грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №2-2021 від 05.08.2021 року (Реєстр прав вимоги №6), ТОВ "ФК "Брайт-К" набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором №3/3668751 від 01.04.2021 року на загальну суму заборгованості (тіло, проценти, комісія) 31 191,34 грн. (а.с.26-28).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №3/3668751 від 01.04.2021 року, за хронологічний період з 19.01.2022 року по 23.04.2024 року (включно) нараховано процентів - 8 591,05 грн., нараховано комісії - 23 854,50 грн. (а.с.9, зворот).

20.08.2024 року позивач ТОВ "ФК "Брайт-К" направляв на адресу ОСОБА_2 претензію кредитора щодо повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісії, згідно якої, станом на 23.04.2024 року розмір заборгованості за кредитним договором №3/3668751 від 01.04.2021 року становив: 63 636,89 грн., до складу якої входить: заборгованість за тілом кредиту - 25 280,86 грн.; заборгованість за процентами за користування кредитом - 10 034,64 грн.; заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 28 321,89 грн. (а.с.31-32).

ТОВ "ФК "Брайт-К" стало відомо, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

16.09.2024 року за вих. №15/01-16 Приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Лимаренко Н.В. було надано відповідь про отримання за належністю від Другої чернігівської державної нотаріальної контори 12.09.2024 року та реєстрацію в журналі реєстрації вхідної кореспонденції за №1/01-16, претензії кредитора ТОВ "ФК "Брайт-К" по кредитному договору №3/3668751 від 01.04.2021 року у сумі 63 636,89 грн. до спадкоємців після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Також зазначено, що видача свідоцтв про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , вже відбулася. Інформація стосовно спадкоємців, відповідно до статті 8 Закону України "Про нотаріат", не розголошується (а.с.33).

11.10.2024 року ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова заяву ТОВ "ФК "Брайт-К" задоволено, в порядку забезпечення доказів до подання позовної заяви до спадкоємців померлого ОСОБА_2 , витребувано від приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Лимаренко Н.В.: відомості про осіб, які прийняли спадщину після померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, їх прізвище, ім`я та по батькові, РНОКПП, адреси проживання, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта громадян України, їх частки у спадщині; відомості про одержане спадкоємцями майно у спадщину після померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На виконання вищезазначеної ухвали суду, позивач отримав інформацію, що спадкоємцем після померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його син - ОСОБА_1 , відповідач у даній справі.

Спадщина, на яку видані свідоцтва про право спадщину за законом: 29.07.2023 року за №256 та 31.10.2023 року за №395, складається з: земельної ділянки, що розташована за адресою: Чернігівська область, Чернігівський р-н, Старобілоуська сільська рада, кадастровий номер: [номер приховано]:02:000:0544, площа 2,0042 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельної ділянки, що розташована за адресою: Чернігівська область, Чернігівський р-н, Шестовицька сільська рада, кадастровий номер: [номер приховано]:04:000:0544, площа 0,2509 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.3).

Як вбачається із оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 18.11.2025 року, частково задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Брайт-К" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд першої інстанції послався на ті обставини, що матеріалами справи встановлено та підтверджено належними доказами, що між ОСОБА_2 та первісним кредитором АТ "Креді Агріколь Банк" був укладений кредитний договір №3/3668751 від 01.04.2021 року, за яким ОСОБА_2 мав невиконані зобов`язання. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, і спадкоємцем після його смерті є відповідач у даній справі, ОСОБА_1 . При цьому, позивач на підставі договору відступлення прав вимоги, набув право грошової вимоги за кредитним договором №3/3668751 від 01.04.2021 року, і оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов висновку, що до нього перейшли права та обов`язки ОСОБА_2 , в тому числі, боргові зобов`язання, у зв`язку з чим, ТОВ "ФК "Брайт-К" набуло право на стягнення заборгованості із спадкоємця у судовому порядку. Щодо заявленого позивачем до стягнення розміру заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції зазначив, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №3/3668751 від 01.04.2021 року у розмірі 63 636,89 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 25 280,86 грн.; заборгованості за нарахованими відсотками за період з 01.04.2021 року по 23.04.2024 року, включно - 10 034,64 грн.; заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості за період з 01.04.2021 року по 23.04.2024 року, включно - 28 321,89 грн. Проте, як вказав суд першої інстанції, строк дії кредитного договору №3/3668751 від 01.04.2021 року становить 24 місяці - з 01.04.2021 року до 31.03.2023 року, згідно п.1.1. даного договору, доказів погодження продовження строку дії договору, як між первісними кредитором і позичальником, так і в подальшому, між позивачем і відповідачем, матеріали справив собі не містять. Оскільки після закінчення визначеного договором строку кредитування, проценти набувають ознак відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, то стягнення таких процентів і комісії в період воєнного стану не є можливим. Отже, станом на 18.01.2022 року - день відступлення права вимоги, заборгованість за нарахованими відсотками становить - 1 443,59 грн., за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 4 466,89 грн.; за період з 19.01.2022 року по 31.03.2023 року (день закінчення строку дії договору), заборгованість за нарахованими відсотками становить - 4 556,66 грн., заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 12 369,00 грн. За даних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір відсотків і комісії, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, складає: відсотки - 6 000,25 грн. (1 443,59 грн. +4 466,89 грн.); комісія - 16 835,89 грн. (4 556,66 грн. + 12 369,00 грн.), разом з тілом кредиту (25 280,86 грн.), загальна сума стягнення за цим кредитним договором становить - 48 117,00 грн. Судом першої інстанції стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Брайт-К" судовий збір у сумі 1 831 грн. 62 коп. В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Брайт-К", судом першої інстанції - відмовлено.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 відносно того, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 18.11.2025 року не є законним та обґрунтованим, і тому підлягає скасуванню, частково знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції було протиправно повернуто його зустрічну позовну заяву, із посиланням на пропуск строку її подачі. Апелянт стверджує, що 14.04.2025 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ходака В.В. надійшла зустрічна позовна заява, в якій він просить застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину щодо п.1.3.2 кредитного договору №3/3668751 від 01.04.2021 року та здійснити перерахунок заборгованості по кредитному договору №3/3668751 від 01.04.2021 року, зарахувавши кошти, списані в якості комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 10 100,54 грн., в оплату інших платежів, згідно умов договору. За доводами апеляційної скарги, у зустрічній позовній заяві було зазначено, що про існування ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20.03.2025 року про відкриття провадження у справі №751/1398/25 стало відомо 12.04.2025 року. Апелянт стверджує, що зустрічна позовна заява була подана із дотримання 15-денного строку, із дня, коли стало відомо про існування ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20.03.2025 року у справі №751/1398/25, а відтак, із дотриманням строку на звернення із зустрічною позовною заявою. Представнику відповідача не відомо про отримання відповідачем 27.03.2025 року ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20.03.2025 року у справі №751/1398/25 та матеріалів справи, на що послався суд першої інстанції. При цьому, відповідач заперечує такий факт отримання. Доводи апеляційної скарги зазначають, що навіть, якщо припустити, що представником відповідача було порушено строк на подання зустрічного позову, то суду першої інстанції необхідно було б винести ухвалу про залишення такої зустрічної позовної заяви без руху, для надання клопотання про поновлення строків та доказів поважності причин пропуску строку.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Приписи ч.1, ч.2 статті 193 ЦПК України визначають, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20.03.2025 року було відкрито провадження у справі, справу призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Строк для подання відзиву визначено у відповідності до ч.1 статті 278 ЦПК України - п`ятнадцять днів дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (а.с.42).

Як вбачається із матеріалів справи, вищезазначену ухвалу суду першої інстанції від 20.03.2025 року відповідач особисто отримав 27.03.2025 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, тобто, строк подання відзиву (зустрічної позовної заяви) - до 11.04.2025 року. Проте, із зустрічною позовною заявою представник відповідача звернувся 14.04.2025 року, пропустивши таким чином, строк її подання, визначений ч.1 статті 278 ЦПК України.

Частинами 1, 2 статті 193 ЦПК України регламентовано, що:

1. Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

2. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Відповідно до частин 1-3 статті 194 ЦПК України:

1. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

2. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

3. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Таким чином, приписи статті 194 ЦПК України не передбачають можливості залишення зустрічної позовної заяви без руху, для надання клопотання про поновлення строку на її подання, у разі пропуску такого строку. Єдиним можливим наслідком пропуску визначеного ч.1 статті 193 ЦПК України строку пред`явлення зустрічного позову, є повернення зустрічної позовної заяви заявнику, на підставі ч.3 статті 194 ЦПК України.

Оскільки стороною відповідача ОСОБА_1 належними, у розумінні приписів статті 77 ЦПК України, доказами не спростовано факт отримання відповідачем ОСОБА_1 особисто 27.03.2025 року ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20.03.2025 року про відкриття провадження у справі, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано повернув зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , на підставі ч.3 статті 194 ЦПК України, у зв`язку із пропуском строку пред`явлення зустрічного позову.

В доводах апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції було протиправно стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 16 835 грн. 89 коп. Відповідно до п.1.2. кредитного договору №3/3668751 від 01.04.2021 року встановлено, що кредит надається позичальнику на споживчі потреби. Відповідно до п.1.3. вказаного договору встановлено, що за користування кредитом позичальник сплачує процентну винагороду (надалі - проценти) щомісячно, в розмірі 15% річних (фіксована процента ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за договором, а також позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, в розмірі 2,85 % у місяць від суми кредиту. Обслуговування кредитної заборгованості включає моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо. Згідно графи 7.2 графіку платежів, комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 883,50 грн., щомісячно. Доводи апеляційної скарги вказують, що відповідно до ч.1 статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. За даних обставин, апелянт стверджує, що пунктом 1.3.2. кредитного договору №3/3668751 від 01.04.2021 року фактично банком встановлено плату позичальнику за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч.1 статті 11 Закону України "Про споживче кредитування". Відповідно до ч.5 статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Враховуючи те, що споживачу встановлено щомісячну плату за таку супутню послугу банку, яка за законом повинна надаватися безоплатно, пункт 1.3.2. кредитного договору №3/3668751 від 01.04.2021 року, є нікчемним. За наведених вище обставин, апелянт вважає, що суду першої інстанції необхідно було відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості. Доводи апеляційної скарги також вказують, що судом першої інстанції було протиправно не зараховано кошти у розмірі 10 100 грн. 54 коп., які було попередньо зараховано в якості оплати щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості, в інші платежі за умовами кредитного договору. Апелянт звертає увагу, що ОСОБА_2 сплатив на користь АТ "Креді Агріколь Банк" кошти у розмірі 10 100 грн. 54 коп. по кредитному договору №3/3668751 від 01.04.2021 року, які було зараховано в якості оплати щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості. За доводами апелянта, з огляду на нікчемність пункту 1.3.2. кредитного договору №3/3668751 від 01.04.2021 року, необхідно зарахувати кошти, списані в якості комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 10 100 грн. 54 коп., в оплату інших платежів, згідно умов кредитного договору №3/3668751 від 01.04.2021 року. Таким чином, як зазначає апелянт, із заборгованості за тілом кредиту - 25 280 грн. 86 коп. та із заборгованості за процентами за користування кредитом - 6 000 грн. 25 коп. підлягають вирахуванню кошти у розмірі 10 100 грн. 54 коп., списані в якості комісії. Отже, як вважає апелянт, розмір заборгованості за кредитним договором №3/3668751 від 01.04.2021 року, яка підлягає стягненню із відповідача, становить - 21 180 грн. 57 коп.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Приписами ч.1 статті 1054 ЦК України регламентовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до положень ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 06.11.2023 року у справі №204/224/21, провадження № 61-4202сво22, Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначено наступне:

"… 10 червня 2017 року набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв`язку із чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту".

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України "Про споживче кредитування" та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що ''у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування". Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Отже, на підставі вказаного вище, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо у кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), є нікчемними, відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що 01.04.2021 року між ОСОБА_2 та АТ "Креді Агріколь Банк" було укладено кредитний договір №3/3668751 (а.с.7).

Відповідно до п.1.2. кредитного договору №3/3668751 від 01.04.2021 року, кредит надається позичальнику на споживчі потреби. Відповідно до п.1.3. вказаного кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує процентну винагороду (надалі - проценти) щомісячно, в розмірі 15% річних (фіксована процента ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за договором, а також позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, в розмірі 2,85 % у місяць від суми кредиту. Обслуговування кредитної заборгованості включає моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо. Згідно графи 7.2 графіку платежів, комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 883,50 грн., щомісячно.

При цьому, відповідно до ч.1 статті 11 Закону України "Про споживче кредитування", після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Таким чином, пунктом 1.3.2. кредитного договору №3/3668751 від 01.04.2021 року, банк фактично встановив плату позичальнику за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо встановлена приписами ч.1 статті 11 Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до ч.5 статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Враховуючи те, що споживачу встановлено щомісячну плату за таку супутню послугу банку, яка за законом повинна надаватися безоплатно, пункт 1.3.2. кредитного договору №3/3668751 від 01.04.2021 року, є нікчемним.

Приймаючи до уваги наведене вище, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції безпідставно стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 16 835,89 грн.

Крім того, як вбачається із наявних у матеріалах даної справи виписок по рахунку ОСОБА_2 , в рахунок погашення простроченої комісії за кредитним договором №3/3668751 від 01.04.2021 року було зараховано грошові кошти в сумі - 4 368 грн. 11 коп. (а.с.13,зворот - 15).

Оскільки пункт 1.3.2. кредитного договору №3/3668751 від 01.04.2021 року, є нікчемним, то грошові кошти у розмірі 4 368 грн. 11 коп., які були зараховані в рахунок погашення комісії, підлягають зарахуванню в інші платежі, відповідно до умов кредитного договору №3/3668751 від 01.04.2021 року.

За наведених вище обставин, із визначеної судом першої інстанції до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Брайт-К" суми заборгованості за кредитним договором №3/3668751 від 01.04.2021 року у розмірі 48 117 грн. 00 коп., що складається із: заборгованості за тілом кредиту - 25 280,86 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом - 6 000,25 грн., заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 16 835,89 грн., необхідно відрахувати: заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 16 835,89 грн. та суму 4 368 грн. 11 коп., зараховану в погашення простроченої комісії за обслуговування кредитної заборгованості за договором.

Враховуючи наведене вище, загальний розмір заборгованості за кредитним договором №3/3668751 від 01.04.2021 року, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Брайт-К", складає - 26 913 грн., виходячи із розрахунку: (48 117 - 16 835,89 - 4 368,11 = 26 913 грн.).

За даних обставин, вимоги позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Брайт-К" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №3/3668751 від 01.04.2021 року, задоволено апеляційним судом на - 42,29%, виходячи із розрахунку: (26 913 / 63 636,89 х 100% = 42,29%)

При поданні позову Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Брайт-К"було сплачено 2 422,40 грн. судового збору (а.с.6).

Таким чином, відповідно до приписів статті ч.1, ч.13 статті 141 ЦПК України, яка регламентує розподіл судових витрат між сторонами, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Брайт-К" - 1 024,43 грн., виходячи із розрахунку: (2 422,40 х 42,29% = 1 024,43 грн.), в рахунок відшкодування документально підтверджених понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 , необхідно задовольнити частково. При цьому, рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18.11.2025 року - змінити, виклавши другий, третій абзаци його резолютивної частини у наступній редакції:

"Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Брайт-К" 26 913 (двадцять шість тисяч дев`ятсот тринадцять) грн., в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №3/3668751 від 01.04.2021 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Брайт-К" 1 024 (одну тисячу двадцять чотири) грн. 43 коп., в рахунок часткового відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви."

В іншій частині рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18.11.2025 року, необхідно залишити без змін.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив зменшити суму стягнутої з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Брайт-К" заборгованості за кредитним договором №3/3668751 від 01.04.2021 року з 48 117 грн. 00 коп. до 21 180 грн. 57 коп. При цьому, апеляційна скарга відповідача апеляційним судом задоволена частково, та відповідно, зменшено суму стягнутої із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Брайт-К" заборгованості за кредитним договором №3/3668751 від 01.04.2021 року з 48 117 грн. 00 коп. до 26 913 грн. 43 коп. Таким чином, вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 задоволено апеляційним судом на 78,72 % : (21 204 /26 936,43 х 100% = 78,72%).

При поданні апеляційної скарги на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18.11.2025 року апелянтом ОСОБА_1 було сплачено 3 633,60 грн. судового збору (а.с.91).

Відповідно до приписів ч.1, ч.13 статті 141 ЦПК України, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Брайт-К" на користь ОСОБА_1 2 860 грн. 37 коп., виходячи із розрахунку: (3 633,60 х 78,72% = 2 860,37 грн.), в рахунок часткового відшкодування сплаченого при поданні апеляційної скарги судового збору, пропорційно розміру задоволених апеляційним судом вимог апеляційної скарги.

Керуючись статтями: 141, 367, 368, 369, 374; п.4 ч.1, ч.2 статті 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18.11.2025 року - змінити, виклавши другий, третій абзаци його резолютивної частини у наступній редакції:

"Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Брайт-К" 26 913 (двадцять шість тисяч дев`ятсот тринадцять) грн., в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №3/3668751 від 01.04.2021 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Брайт-К" 1 024 (одну тисячу двадцять чотири) грн. 43 коп., в рахунок часткового відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви."

В іншій частині рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18.11.2025 року, необхідно залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Брайт-К" на користь ОСОБА_1 2 860 (дві тисячі вісімсот шістдесят) грн. 37 коп., в рахунок часткового відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених п.2 ч.3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий: Судді: