Рішення № 141339748 у справі № 491/69/26 від 03.11.2026

Справа №491/69/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Желяскова О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Бєлік А.М.,

за участю сторін у справі:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та Ананьївської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та Ананьївської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 , яка проживала в АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилась спадщина на її майно, в тому числі на земельну ділянку площею 1,66 га, яка знаходиться на території Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області. заповітом від 15 жовтня 2020 року ОСОБА_7 заповіла позивачу вказану земельну ділянку. Позивач, як спадкоємець за заповітом, звернувся до приватного нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки ним було пропущено визначений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду з відповідним позовом. Позивач зазначає, що ним дійсно пропущений визначений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини, однак позивач вважає, що причини, за яких він пропустив вказаний строку, є поважними. Так, ОСОБА_7 була знайомою позивача, проживала сама і позивач допомагав їй як матеріально, так і по господарству. Про наявність заповіту він не міг знати, а дізнався про його наявність в кінці 2025 року.

У зв`язку з наведеним позивач звернувся до суду та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 10 березня 2026 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Крім того, в ухвалі про відкриття провадження у справі роз`яснено процесуальні права відповідачам про право на подання відзиву на позовну заяву та роз`яснено порядок його реалізації, а також право звернутися до суду з зустрічною позовною заявою.

В подальшому, 09 вересня 2026 головуючим суддею у справі після виконання всіх завдань, визначених в ст.189 ЦПК України було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та підтвердив обставини, зазначені в позовній заяві.

Представник позивача - адвокат Юраш І.О., в судовому засіданні також підтримала позовні вимоги в повному обсязі та також підтвердила ті обставини, які зазначені в позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судове засідання не з`явились, причину неявки не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином відповідно до вимог ч.8 ст.128 ЦПК України (а.с.162, 163, 166, 167).

Представник відповідача - Ананьївської міської ради, в судове засідання не з`явився, однак подав письмове клопотання, в якому просить розгляд справи провести без участі представника відповідача, розгляд справи залишає на розсуд суду (а.с.75).

Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

При цьому, заслухавши позивача та його представника, враховуючи неявку відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , клопотання представника відповідача Ананьївської міської ради, відсутність, передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи, з урахуванням положень ч.ч.1, 3 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідачів.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, взявши до уваги неявку відповідачів, заслухавши позивача та його представника, допитавши свідків, приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою та просить суд визначити йому додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з вимогами ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Судом були дослідження письмові докази, додані до позовної заяви, а також надані суду на виконання ухвали суду про витребування доказів, а також допитані свідки.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кожен окремо пояснили, що приїжджали з позивачем до ОСОБА_7 , коли той привозив їй дрова, продукти харчування та медикаменти.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 27 січня 2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одеса (а.с.12).

З копії заповіту, складеного 15 жовтня 2012 року в с. Ананьїв, Перша дільниця Ананьївського району Одеської області, посвідченого секретарем Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за №56, ОСОБА_7 свою земельну ділянку площею 1,66 га, розташовану на території Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №287075, виданого Ананьївською районною державною адміністрацією 01 вересня 2005 року, на випадок своєї смерті заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13).

Відповідно до копії довідки Ананьївської міської ради №533 від 09 червня 2022 року, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 по день смерті, тобто, по ІНФОРМАЦІЯ_1 . Особи, які були зареєстровані разом із померлою ОСОБА_7 по день її смерті: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.14).

До позовної заяви додано копії погосподарських книг, відповідно до яких ОСОБА_7 рахувалася головою домогосподарства, та за період з 1986 року по 1990 рік за вказаним домогосподарством також рахувалися відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які в подальші періоди за вказаним домогосподарством не рахувалися (а.с.20-36).

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №287075, виданого Ананьївською районною державною адміністрацією 01 вересня 2005 року, за життя ОСОБА_7 мала на праві приватної власності земельну ділянку площею 1,66 га, розташовану на території Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області (а.с.15).

Відповідно до копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06 листопада 2025 року, складеної приватним нотаріусом Подільського районного нотаріального округу Одеської області, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_7 , оскільки позивачем був пропущений строк для прийняття спадщини (а.с.17).

Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №83158062 від 06 листопада 2025 року, у спадковому реєстрі відсутні відомості відносно ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.18).

При цьому, відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №83158086 від 06 листопада 2025 року, у спадковому реєстрі зареєстровані заповіти від імені ОСОБА_7 , а саме: заповіт за номером у спадковому реєстрі 49723733, за №39 у реєстрі нотаріальних дій, посвідчений 02 серпня 2010 року Гандрабурівською сільською радою Ананьївського району Одеської області; заповіт за номером у спадковому реєстрі 66638983, за №56 у реєстрі нотаріальних дій, посвідчений 15 жовтня 2020 року Ананьївською Першою сільською радою Ананьївського району Одеської області, та обидва вказаних заповіти мають статус «чинний» (а.с.19)

На виконання ухвали суду від 27 квітня 2026 року від Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса надійшла копія матеріалів спадкової справи №18к/2026 на майно ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . З матеріалів спадкової справи вбачається, що 18 грудня 2025 року відповідач ОСОБА_5 звернулася до Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса з заявою про прийняття спадщини, а також 30 квітня 2026 року звернулася до вказаної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті її матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме земельної ділянки площею 1,6582 га, розташованої на території Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, кадастровий номер [номер приховано]:01:003:0275. Згідно матеріалів спадкової справи 30 квітня 2026 року ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 1,6582 га, розташованої на території Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, кадастровий номер [номер приховано]:01:003:0275 (а.с.98-125).

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.2 ст.5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст.81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зі змісту ч.1 ст.1217 ЦК України вбачається, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно з ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частинами 1, 2 ст.1269 ЦК України передбачено, що Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини згідно із ч.1 ст.1270 ЦК України встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивачу про складання ОСОБА_7 заповіту на його користь відомо не було. Про наявність вказаного заповіту позивач дізнався вже поза межами строку, встановленого законом для прийняття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч.ч.1, 3 ст.1223 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19) та інших.

З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо. Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 та багатьох інших. Практика суду касаційної інстанції у цій категорії справ є сталою та незмінною.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 у справі № 686/5757/23 (№ в ЄДРСР 120396086)розглядала питання щодо надання позивачу додаткового строку для прийняття спадщини у зв`язку з тим, що, як стверджує позивач, він не знав про складення спадкодавцем на його користь заповіту, і зробила такі висновки щодотлумачення приписів частини першої статті1269, частини першої статті1270, частини третьої статті1272 ЦК України, які враховуються судом згідно з частиною четвертоюстатті 263 ЦК України.

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини.

Необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (пункт 154 постанови від 26 червня 2024 у справі № 686/5757/23).

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду(пункти 57, 58 постанови від 26 червня 2024 у справі № 686/5757/23).

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини (пункти 54, 55 постанови від 26 червня 2024 у справі № 686/5757/23).

Водночас, суд зауважує, що позбавлення позивача права на успадкування майна після смерті ОСОБА_7 та ненадання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за наявності поважних причин його пропуску, та з огляду на свободу заповіту як фундаментального принципу спадкового права, буде вважатися невиправданим втручанням держави у право позивача мирно володіти майном, яке підлягає успадкуванню.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.1, 2 ст.89 ЦПК України).

Проаналізувавши позовну заяву та надані позивачем докази на її підтвердження у поєднанні із застосованими нормами права, враховуючи мотиви, покладені в основу рішення, суд доходить висновку, що позивачем доведено перед судом належними та допустимими доказами поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_7 , що дає суду підстави для поновлення порушених/невизнаних прав позивача шляхом надання йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 264, 279, 352-354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та Ананьївської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними та визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 28 грудня 1999 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеські області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до підпункту 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Відомості про сторін та інших учасників справи на виконання пункту 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

позивач: ОСОБА_1 ,: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3

представник позивача: Адвокат Юраш Ірина Олександрівна, діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серії ВН №1654566, виданого 03 лютого 2026 року, адреса робочого місця: Одеська область, Подільський район, м. Ананьїв, вул. Незалежності, 15, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4

відповідачі: ОСОБА_3 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ОСОБА_6 , останнє відоме місце проживання за адресою: Одеська область, Подільський район, с. Гандрабури, відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків відсутні ОСОБА_4 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 ОСОБА_5 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 Ананьївська міська рада, місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 66401, Одеська область, Подільський район, м. Ананьїв, вул. Незалежності, 51, ідентифікаційний номер в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04056807.

Копію рішення суду вручити/надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 272 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 09 листопада 2026 року.

Суддя: Желясков О.О.

Рішення набуло законної сили «____» __________________20__ року.