Рішення № 141339997 у справі № 938/826/26 від 09.11.2026

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 938/826/26

Провадження № 2/947/6568/26

РІШЕННЯ

Іменем України

09.11.2026 м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Цирфи К.А., за участі:

- секретаря судового засідання Мамедової Р.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управляючої компанії ТОВ «Бона Віта-Модерн» про зобов`язання надати інформацію, внести зміни до укладеного договору, надати детальний розрахунок заборгованості за житлового-комунальні послуги, видати рахунки на оплату житлово-комунальних послуг у паперовому вигляді та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позиції позивача та відповідача, інших учасників справи

У липні 2026 року до Київського районного суду м. Одеси за підсудністю з Верховинського районного суду Івано-Франківської області надійшов позов ОСОБА_1 до управляючої компанії ТОВ «Бона Віта-Модерн» про зобов`язання надати інформацію, внести зміни до укладеного договору, надати детальний розрахунок заборгованості за житлового-комунальні послуги, видати рахунки на оплату житлово-комунальних послуг у паперовому вигляді та стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у будинку, який перебуває в управлінні компанії ТОВ «Бона Віта-Модерн», йому на праві власності належить квартира. Водночас він не погоджується з нарахованою заборгованістю відповідачем, зокрема щодо терміну нарахування, коли він фактично не міг користуватися своєю власністю. На численні звернення до управляючого компанії про надання інформації він отримав відписки. Означені обставини призвели до заподіяння йому моральних страждань, які він оцінює в розмірі 100 000 грн.

У відзиві на позов представниця відповідача зазначила, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі. До позову не долучено оспорюваний в частині договір, до якого позивач просить внести зміни. З документами, які він просить надати у своїх заявах, останній має змогу ознайомитися як відповідач в іншому судовому провадження, де ТОВ «Бона Віта-Модерн» звернулося до нього з позовом про стягнення заборгованості, яку він не визнає.

Заяви та клопотання учасників справи

Не надходили.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 21.07.2026 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження. Судові засідання призначалися на 02.09.2026, 29.09.2026, 04.11.2026.

У судовому засіданні сторони, належним чином повідомлені, не з`явилися, про причини неявки не повідомили.

Відтак суд уважає за можливе здійснити судовий розгляд за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Під час судового розгляду встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 364901558 від 07.02.2024 за ОСОБА_1 на праві приватної власності з 30.01.2024 зареєстрована квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 100,4 кв. м.

25.04.2025, 27.06.2025 та 06.03.2026 позивачем на адресу управляючої компанії ТОВ «Бона Віта-Модерн» скеровано три запити на отримання інформації та документів, що стосуються діяльності компанії та надання послуг співвласнику багатоквартирного житлового будинку.

Водночас, ОСОБА_1 відповіді на поставлені питання не отримано.

Факт отримання запитів від позивача та ненадання відповіді відповідачем не заперечувався.

Застосовані норми права

Статтею 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном (ст. 360 ЦК України).

Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав (ч. 2 ст. 382 ЦК України).

Управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем (ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багато квартир-ному будинку»)

Відповідно до ст. 12 означеного Закону витрати на управління багатоквартирним будинком включають:

1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку;

2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку;

2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності;

3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення;

4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Зобов`язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.

Відповідно до ст. 6 означеного Закону співвласники мають право:

1) вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників;

2) брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника;

3) одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання;

4) безоплатно одержувати інформацію про суб`єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом;

5) знайомитися з протоколами зборів співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі;

6) на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника;

7) інші права, визначені законом.

Відповідно до п. 6, 13 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (п. 5 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема:

1) одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;

2) без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості;

5) на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;

6) на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;

10) без додаткової оплати отримувати від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку;

11) без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію», інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.

Мотиви прийнятого рішення

У цій справі встановлено, що позивач неодноразово звертався до позивача про надання йому інформації, яка стосуються безпосередньо надання послуг управителем - керуючою компанією. Натомість, відповідь на поставлені позивачем питання у повному обсязі не надана.

Викладене зумовлює необхідність зобов`язання позивача надати відповіді на питання, які стосуються безпосередньо надання управляючою компанією послуг, зокрема житлово-комунальних, відповідачеві, витрати компанії, які в кінцевому результаті покладаються на співвласників багатоквартирного будинку, за виключенням інформації з обмеженим доступом.

Натомість позовна вимога про зобов`язання відповідача внести зміни в укладений з позивачем договір з управління багатоквартирним будинком не підлягає задоволенню, позаяк копія вказаного договору не долучена до матеріалів справи. Клопотання про його витребування позивачем не заявлялося.

Щодо зобов`язання позивача надати детальний розрахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги та надати рахунки на оплату послуг у паперовому вигляді, означені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки позивач, як споживач послуг, вправі отримати детальну інформацію від надавачів таких послуг та обирати спосіб його інформування про надані послуги та необхідність їх оплати.

Іншого перед судом не доведено.

Щодо відшкодування моральної шкоди

Обґрунтовуючи наявність та розмір заподіяної моральної шкоди внаслідок неналежного виконання своїх обов`язків службовими особами управляючої компанії, позивач зазначив, що він, будучи особою з інвалідністю внаслідок війни, тривалий час не отримав відповіді на свої звернення, які стосувалися безпосереднього надання послуг відповідачем. Це викликало у нього постійні негативні емоції та переживання з приводу підставності нарахувань та розміру оплати. Означене призвело до постійних душевних страждань, моральних переживань, порушення нормального життєвого ритму, негативних переживаннях та спогадах. Весь цей час він перебував у стані невизначеності, що вплинуло на його емоційний стан та стан здоров`я. Будь-якого відшкодування зі сторони відповідача він не отримав.

Згідно з положеннями ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини (ч. 1 ст. 1167 ЦК України)

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 5, 9 постанови Пленуму).

Відтак, оцінюючи глибину фізичних та душевних страждань позивача внаслідок тривалого порушення його прав відповідачем, ступінь вини відповідача, його відношення до вчиненого, зокрема, тривале ігнорування численних запитів позивача щодо пояснення обґрунтованості кожної складової тарифу та інших платежів, указаних у виставлених рахунках, надання інформації щодо діяльності управляючої компанії та її видатків, ненадання повної відповіді на заяви позивача навіть після звернення до суду з цим позовом, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд уважає за необхідне визнати факт заподіяння потерпілому (споживачеві) моральної шкоди та визначити розмір її відшкодування в сумі 5 000 грн.

Саме такий розмір, на думку суду, відповідає фактичним обставинам справи, є справедливим та домірним заподіяній моральній шкоді, не буде містити для відповідача надмірного тягаря та не призведе до безпідставного збагачення потерпілої особи (споживача).

Означені висновки також підтверджуються численною судовою практикою ЄСПЛ в яких Європейський суд з прав людини констатує порушення норм Конвенції та присуджує стягнення моральної шкоди, покликаючись виключно на факт порушення, презюмуючи настання шкоди навіть без наявності доказів завдання такої.

Висновки суду

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню та зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 3, 4 ст. 12, ч. 1, 2 ст. 13, ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України).

При оцінці доказів у цивільній справі суд застосовує такий стандарт доказування як «перевага більш вагомих доказів» (баланс ймовірностей), коли висновок про існування cтверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається більш вірогідним (переконливим), аніж протилежний. Натомість, застосування у цій справі надмірного стандарту доказування буде мати ознаку свавільності судового рішення, що може призвести до порушення права на справедливий суд.

Отже, проаналізувавши заяви по суті справи та надані сторонами докази на їх підтвердження у поєднанні із застосованими правовими нормами, враховуючи мотиви, покладені в основу рішення, суд доходить висновку, що позивачем частково доведено перед судом належними та допустимими доказами факт порушення його прав як споживача та власника (користувача) об`єкта нерухомості, що потребує поновлення порушених прав позивача.

Іншого перед судом не доведено.

Судові витрати

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України).

Позивач звільнений від сплати судового збору.

Отже, у зв`язку із задоволенням першої позовної вимоги позивача, підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір за 1 позовну вимогу немайнового характеру в розмірі 1 331,20 грн необхідних до сплати.

Оскільки вимоги про зобов`язання надати детальний розрахунок та надання рахунків позивачеві на оплату в паперовому вигляді також підлягають задоволенню, отже з відповідача на користь держави необхідно стягнути 2 662,40 грн, тобто по 1 331,20 грн за кожну позовну вимогу.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог позивача щодо відшкодування заподіяної моральної шкоди, підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 66,56 грн, тобто 5 % від 1 331,20 грн необхідних до сплати.

Отже загальний розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь держави становить 4 060,16 грн.

Інші судові витрати компенсуються за рахунок держави.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 2, 76-83, 141, 263-265, 273, 280-289, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до управляючої компанії ТОВ «Бона Віта-Модерн» про зобов`язання надати інформацію, внести зміни до укладеного договору, надати детальний розрахунок заборгованості за житлового-комунальні послуги, видати рахунки на оплату наданих житлово-комунальних послуг у паперовому вигляді та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Бона Віта-Модерн» надати ОСОБА_1 такі відомості щодо управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:

- ким і коли прийнято рішення про обрання ТОВ «Бона Віта-Модерн» управляючою компанією;

- чи є рішення загальних зборів співвласників, яким обрано ТОВ «Бона Віта-Модерн» управляючою компанією. Якщо так, то від якого числа протокол цих зборів;

- чи є рішення загальних зборів співвласників, якими затверджений кошторис на утримання багатоквартирного будинку. Якщо так, то від якого числа протоколи цих зборів;

- чи є рішення загальних зборів співвласників, яким затверджено вартість послуг з управління багатоквартирним будинком;

- чи є протоколи загальних зборів співвласників, на підставі яких прийнято рішення про затвердження кошторису на утримання багатоквартирного будинку та затверджено вартість послуг з управління багатоквартирним будинком. Якщо так, то від якого числа протокол цих зборів;

- чи є рішення загальних зборів співвласників, яким затверджено та погоджено умови договору з управителем ТОВ «Бона Віта-Модерн» та протокол загальних зборів співвласників, яким затверджено та погоджено умови договору з управителем ТОВ «Бона Віта-Модерн»;

- штатний розклад ТОВ «Бона Віта-Модерн» із зазначенням заробітних плат з початку обслуговування будинку і станом на 01.01.2026;

- які договори з додатками та додатковими угодами (зокрема трудові, про надання послуг) укладені з працівниками ТОВ «Бона Віта-Модерн»;

- які договори з додатками та додатковими угодами були укладені ТОВ «Бона Віта-Модерн» з іншими контрагентами по обслуговуванню багатоквартирного будинку та від якого числа;

- чи є в штаті ТОВ «Бона Віта-Модерн» менеджер з управління. Якщо так, то вказати його прізвище та ким видана відповідна ліцензія.

3. Зобов`язати ТОВ «Бона Віта-Модерн» надати розрахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги, які зазначені в рахунках на оплату, а також відомості за який період нарахована заборгованість, за які конкретно житлово-комунальні послуги, на підставі якого кошторису, ким та коли затвердженого.

4. Зобов`язати ТОВ «Бона Віта-Модерн» надавати ОСОБА_1 рахунки на оплату наданих житлово-комунальних послуг у паперовому вигляді.

5. Стягнути з ТОВ «Бона Віта-Модерн» на користь ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

6. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

7. Стягнути з ТОВ «Бона Віта Модерн» на користь держави судовий збір в загальному розмірі 4 060,16 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення тексту повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 );

Відповідач: ТОВ «Бона Віта-Модерн» (код ЄДРПОУ № 44996479, місце реєстрації: м. Одеса, вул. Івана Франка, буд. 40, корп. 1);

Суддя К. А. Цирфа