Рішення № 141340418 у справі № 523/5634/26 від 06.11.2026

Справа № 523/5634/26

Провадження №2/523/4611/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі

головуючої судді - Середи І.В.,

за участі секретаря - Ячменьової Д.В.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Одесі в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:

19 березня 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів з відповідача на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються на підставі рішення суду від 18 грудня 2023 року, з твердої грошової суми 3000 грн щомісячно на 1/4 частину з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з урахуванням індексу інфляції, починаючи від дати подання позовної заяви і до повноліття дитини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наразі визначений рішенням суду розмір аліментів значно менший за прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, та є недостатнім для утримання дитини, що ставить позивачку у скрутне матеріальне становище, тоді як відповідач перебуває на службі у ЗСУ, має стабільний високий дохід, але належної матеріальної допомоги не надає. За таких обставин, позивачка вважає, що оскільки на момент звернення до суду сторони не досягли згоди щодо способу виконання обов`язку з утримання доньки, то вона може змінити спосіб стягнення аліментів.

24 березня 2026 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

27 квітня 2026 року на адресу суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від відповідача, в інтересах якого діє його представник - адвокат Богорел С.В., надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначив, що 13 лютого 2024 року Доброславським ВДВС в Одеському районі Одеської області ОМУ МЮУ на виконання рішення суду про стягнення аліментів було відкрито виконавче провадження № 74137663, оскільки згодом сторони в усному порядку домовились утримувати доньку у добровільному порядку, то виконавче провадження було закрито, він щомісячно та регулярно виконує рішення суду від 23 грудня 2023 року. Станом на сьогодні гарантований розмір аліментів для доньки складає 1756 грн, тоді як відповідач регулярно виплачує їх у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн відповідно до рішення суду. Крім того, позивачка також має нести витрати на утримання дитини.

Також відповідач зазначив, що позивачка у своєму позові не вказує яким чином після набрання судовим рішенням законної сили - 23.01.2024 року збільшились витрати на утримання дитини, в чому саме це виражено та який розмір витрат щомісячно на дитину несе позивачка.

Виходячи із зазначеного відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. Також він повідомив, що у зв`язку із розглядом цієї справи він поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн, остаточний розмір та докази на їх підтвердження будуть надані у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Сторони у судове засідання не з`явилися, були повідомлені належним чином.

У матеріалах справи є заява позивачки про розгляд справи у її відсутності.

Відповідач причини своєї неявки не повідомив, і з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з вимогами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що рішенням Пересипського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2023 року у справі № 523/4449/23 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 14 березня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набрало законної сили 23 січня 2024 року, на виконання якого суд видав виконавчі листи.

13 лютого 2024 року Доброславським ВДВС в Одеському районі Одеської області ОМУ МЮУ за заявою позивачки відкрито виконавче провадження № 74137663 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення аліментів у справі № 523/4449/23.

Наразі стан вказаного виконавче провадження - закрито.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Крім того, статтею 181 СК України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину.

Відповідно до вказаної статті способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно зі ст.18 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою ВР N789-XII від 27.02.1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами першою та другою статті 27 Конвенції визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Згідно з нормами ч.1 та 2 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Нормами ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частиною 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як судом з`ясовано, на час ухвалення рішення про стягнення аліментів відповідач не працював, разом з тим розмір аліментів був визначений у 3000 грн.

Згідно з нормами ст.7 Закону України «Про Державний бюджет» прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років складає 3512 гривень.

На даний час відповідач проходить службу у лавах ЗСУ і отримує постійний середньомісячний дохід -50651,82 грн. (50888,38 грн (липень2026 р)+50415,25 грн (серпень2026 р) /2), що вказує на покращення матеріального стану платника аліментів.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що звертаючись до суду, позивачка, вказуючи про те, що раніше визначеного розміру аліментів на утримання дитини не вистачає, не надала суду доказів на підтвердження зазначених доводів, а також не було надано і відомостей про матеріальний стан самої позивачки.

Крім того, розмір аліментів, які стягуються за рішенням суду, не є меншим за гарантований державою розмір аліментів для дитини відповідного віку.

Виходячи із змісту вимог ст.141 СК України обов`язок батьків щодо утримання дитини є рівним, тобто суд має враховувати як розмір стягкваних аліментів з батька так і участь матері у матеріальному забезпеченні.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивачки є такими, що не ґрунтуються на законі, не доведені матеріалами справи, а саме, що раніше визначеного розміру аліментів недостатньо для забезпечення дитини, а тому суд не вбачає підстав для задоволення заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 354,355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Рішення складено 06 листопада 2026 року.

Суддя