Ухвала № 141340558 у справі № 173/4085/26 від 09.11.2026

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/4085/26

Номер провадження2-аз/173/1/2026

УХВАЛА

іменем України

09 листопада 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд у складі головуючої судді Островерхової А.В. розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за його позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 8143219 від 02.11.2026 про накладення адміністративного стягнення за частиною четвертою статті 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн, провадження по справі закрити у звязку з відсутністю складу події і складу адміністративного правопорушення, стягнути на його користь моральну шкоду у сумі 10000грн. і витрати у сумі 20000грн на професійну правничу допомогу.

Одночасно представник позивача - адвокат Морозов Вадим Юрійович - подав заяву про забезпечення позову, у якій просить: 1) зупинити дію постанови серії ЕНА № 8143219 від 02.11.2026 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі; 2) заборонити відповідачу направляти зазначену постанову на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців) до набрання законної сили рішенням суду.

На обґрунтування заяви зазначено, що постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 07.10.2026 у справі № 173/2962/26 позивача позбавлено права керування транспортними засобами, однак ця постанова, за твердженням заявника, оскаржена в апеляційному порядку та не набрала законної сили. Заявник вважає, що тому притягнення його 02.11.2026 до відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП є очевидно протиправним.

Також заявник посилається на ризик направлення оскаржуваної постанови на примусове виконання, стягнення подвійного розміру штрафу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, арешту коштів і майна. Зазначає, що є пенсіонером, а можливі наслідки стягнення будуть для нього істотними.

Оцінивши наведені доводи та подані матеріали в межах питання про забезпечення позову, суд виходить із такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначених законом заходів забезпечення позову. Забезпечення допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав та інтересів позивача, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та порушення прав особи таким рішенням, дією чи бездіяльністю.

За статтею 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або забороною відповідачу вчиняти певні дії. Обрані заходи мають бути співмірними із заявленими вимогами; суд враховує співвідношення прав та інтересів заявника і наслідків їх застосування для інших осіб.

Саме по собі оскарження акта суб`єкта владних повноважень не є безумовною підставою для його зупинення. Необхідність забезпечення позову повинна випливати з конкретних обставин і підтверджуватися належними доказами.

Доводи про очевидну протиправність оскаржуваної постанови заявник пов`язує з правовим статусом постанови суду від 07.10.2026 у справі № 173/2962/26. Водночас перевірка набрання цією постановою законної сили, обставин її апеляційного оскарження, наявності складу адміністративного правопорушення та правомірності застосування частини четвертої статті 126 КУпАП потребує дослідження відповідних матеріалів. Такі доводи становлять предмет розгляду спору по суті та за наведеними матеріалами не підтверджують настільки очевидних ознак протиправності, які можна встановити без повного дослідження обставин справи.

Щодо ризику примусового виконання суд зазначає, що статті 299, 307, 308 КУпАП регулюють звернення постанови до виконання, строки сплати штрафу та наслідки його несплати. При цьому правові наслідки оскарження постанови, момент виникнення можливості її примусового виконання та застосовність відповідних винятків підлягають оцінці з урахуванням конкретного виду постанови та доказів її оскарження.

Водночас доказів фактичного направлення постанови на примусове виконання, відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на кошти або майно заявником не надано.

Суд бере до уваги довід заявника про його пенсійний статус та істотність можливих майнових наслідків. Проте сам по собі такий статус без встановлення конкретного і доведеного ризику істотного ускладнення ефективного захисту прав не свідчить про необхідність застосування запитаних заходів. При цьому можливість подальшого поновлення прав заявника та наслідки виконання постанови оцінюються з огляду на фактичні обставини, а не лише припущення про майбутні події.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що заявником не доведено наявності передбачених частиною другою статті 150 КАС України підстав, які на цій стадії виправдовували б зупинення дії оскаржуваної постанови та заборону її направлення на примусове виконання. Відмова в забезпеченні позову не є вирішенням питання про законність постанови та не визначає результату розгляду позовних вимог по суті.

Керуючись статтями 150-154, 241-243, 248, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за його позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА № 8143219 від 02.11.2026 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до статей 294-297 КАС України.

Суддя А.В. Островерхова