Справа № 215/5869/26
2/215/3785/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Науменко Я.О.
за участю секретаря Оніщенко Ю.М.,
згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
25.06.2026 представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначає, що 05 серпня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 103378816.
24 квітня 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу № 24042026, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників № 2 від 24 квітня 2026 року до договору факторингу № 24042026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13 441,12 грн., з яких: 4 085,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 1 229,12 грн. - сума заборгованості по процентам, 920,00 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту, 1 207,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 6 000,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
Ухвалою від 14.09.2026 було відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін і призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті на 06.11.2026.
Ухвалою від 06.11.2026 призначено заочний розгляд справи.
Представник позивача в судове засідання не з`явився. Відповідно до прохальної частини позовної заяви в разі неявки в судове засідання відповідача позивач не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, а саме за допомогою направлення судової повістки за зареєстрованим його місцем проживання, яка повернута на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Відзив на позовну заяву відповідач не подав, будь-яких клопотань на адресу суду від нього не надходило.
Згідно з положеннями ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача повідомленого належним чином, без поважних причин або без повідомлення причин, за відсутності у справі поданого ним відзиву, і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів (ухвалює заочне рішення).
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
05 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит № 103378816 (далі - кредитний договір), підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 449063.
Відповідно до п.1.1 кредитного договору, кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.1.2 договору у кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Згідно з п.1.2 кредитного договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 7 000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 05 серпня 2025 року (п.1.3). Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п.2.1).
Відповідно до п.1.5.1 кредитного договору, комісія за надання кредиту 1 575,00 грн., яка нараховується за ставкою 22,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
В п.1.5.2 договору сторони погодили, що комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 11 396,00 грн., що нараховується за ставкою 7,40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком № 1 до цього договору.
Відповідно до п.1.5.3 кредитного договору, проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 90,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів (п.1.5.4).
Видача ТОВ "Мілоан" 09 листопада 2025 року коштів у сумі 7 000,00 грн. згідно договору 103378816 на картку НОМЕР_1 отримувач ОСОБА_1 підтверджується платіжним дорученням № 107532345 від 05 серпня 2025 року.
24 квітня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу № 24042026, за умовами якого позивач набув право вимоги до, серед інших, боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 103378816 від 05 серпня 2025 року на загальну суму заборгованості 13 441,12 грн., з яких: 4 085,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 1 229,12 грн. - сума заборгованості по процентам, 920,00 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту, 1 207,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 6 000,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня), що підтверджується договором факторингу № 24042026 від 24 квітня 2026 року, актом прийому-передачі реєстру боржників № 2 від 24 квітня 2026 року за договором факторингу № 24042026 від 24 квітня 2026 року, реєстром боржників № 2 до договору факторингу № 24042026 від 24 квітня 2026 року, платіжною інструкцією № 85 від 28 квітня 2026 року про оплату згідно договору факторингу № 24042026 від 24 квітня 2026 року.
За відомістю про щоденні нарахування та погашення, заборгованість відповідача за кредитним договором № 103378816 від 05 серпня 2026 року становить 13 441,12 грн., з яких: 4 085,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 1 229,12 грн. - сума заборгованості по процентам, 920,00 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту, 1 207,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 6 000,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був підписаний відповідачем електронним цифровим підписом, він був ознайомлений із умовами кредитування, сума кредиту була перерахована відповідачу, що не спростовано, однак взяті на себе зобов`язання відповідач не виконав, отриманої суми кредиту не повернув, відсотки не сплатив.
Встановленим обставинам відповідають правовідносини із зобов`язань за кредитним договором та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов`язань, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов`язань.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Частиною 2 статті 615 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно з частинами 1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За змістом Глави 73 ЦК України, ч. 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст.1079 ЦК України).
Враховуючи, що відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання, суд вважає доведеними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у доведеному розмірі 4 985,00 грн., а саме заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту).
Проте суд не погоджується із вказаним розміром загальної заборгованості за кредитним договором, оскільки позивачем здійснено нарахування заборгованості зі сплати неустойки та комісії.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 920,00 грн. та додаткової комісії в розмірі 1 207,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно п.1.5.1.,1.5.2. Договору комісія за надання кредиту: 1 575,00 грн., яка нараховується за ставкою 22.50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Якщо згідно Графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті частинами, сума комісії може складати менш ніж 22.50 відсотків від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/кількість платежів згідно графіку платежів, утворюється не ціле число (дріб). В такому разі дріб округлюється до цілого числа в меншу сторону. Сума цілого числа помножена на кількість платежів згідно графіку платежів становить розмір комісії за надання кредиту визначений цим пунктом. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 11 396,00 грн., що нараховується за ставкою 7.40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.
Аналіз умов Договору свідчить про те, що така комісія є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику та обслуговування кредиту.
Умови Договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 першої ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання якого не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15.
У Договорі відсутні зазначення конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту та які надаються відповідачу і за які банком встановлена комісія, пов`язана з наданням кредиту.
З огляду на наведене суд доходить висновку, що положення Договору про сплату позичальником на користь кредитодавця комісії суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору.
Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.01.2024 у справі 727/5461/23, від 09.10.2024 у справі 582/202/22.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за пенею, штрафами в розмірі 6 000,00 грн., суд зазначає наступне.
Розділом 4 кредитного договору №103378816 від 05.08.2025 «Відповідальність сторін» передбачено, Розділом 4 кредитного договору № 103378816 від 05 серпня 2025 року «Відповідальність сторін» сторони погодили умови відповідальності позичальника за порушення строків виконання грошових зобов`язань. Так, відповідно до пункту 4.1 договору, у разі прострочення позичальником зобов`язань щодо повернення кредиту (його частини згідно з графіком платежів), сплати процентів за користування кредитом, комісій та інших передбачених договором платежів більш ніж на два дні від установленої дати платежу, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 1000 грн. за кожний випадок такого порушення. Пунктом 4.2 договору передбачено право кредитодавця, починаючи з дня, наступного за днем закінчення строку сплати чергового платежу відповідно до графіка платежів, нараховувати на суму простроченої заборгованості за кредитом проценти за ставкою річних як проценти за порушення грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України. При цьому нарахування таких процентів є правом, а не обов`язком кредитодавця, здійснюється щоденно, а обов`язок позичальника щодо їх сплати виникає після пред`явлення відповідної вимоги кредитодавцем. Згідно з пунктом 4.3 договору кредитодавець має право на власний розсуд не застосовувати передбачені пунктами 4.1, 4.2 договору заходи відповідальності, застосувати один із них або обидва одночасно. Вимогою про сплату штрафу та/або процентів за статтею 625 ЦК України вважається повідомлення відповідної інформації в особистому кабінеті позичальника або доведення її до його відома іншим способом, зокрема шляхом листування чи надсилання повідомлень. Водночас сторони погодили обмеження сукупного розміру неустойки та інших платежів, передбачених пунктами 4.1, 4.2 договору, які нараховуються у зв`язку з порушенням зобов`язань позичальника. Така сума не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми кредиту, одержаного позичальником, а якщо розмір кредиту не перевищує однієї мінімальної заробітної плати - подвійного розміру одержаної суми кредиту. Зазначене обмеження не може бути збільшене за домовленістю сторін. Нарахування відповідних платежів здійснюється до дати повного погашення простроченої заборгованості включно або до досягнення встановленого договором граничного розміру. Таким чином, умовами договору передбачено два окремі види наслідків порушення позичальником грошових зобов`язань: штраф за кожний випадок прострочення понад два дні та проценти річних відповідно до статті 625 ЦК України, нарахування яких залежить від реалізації кредитодавцем відповідного права та пред`явлення вимоги про їх сплату. При цьому можливість одночасного застосування таких заходів відповідальності обмежена погодженим сторонами граничним розміром платежів.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за пенею, штрафами в розмірі 6 000,00 грн., оскільки вони нараховані кредитодавцем у період дії в Україні воєнного стану.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки відповідач не виконав умови кредитного договору, а тому з нього слід стягнути на користь позивача загальну заборгованість за ним у розмірі 5 314,12 грн., з яких: 4 085,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 1 229,12 грн. - сума заборгованості по процентам.
У відповідності до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 052 грн. 71 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2 662,40 грн.? 39,54%).
Щодо вимог позивача про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи, у сумі 1 664,00 грн., то в цій частині слід відмовити, оскільки доказів понесення зазначених витрат суду не надано. Відтак вони є недоведеними та не підлягають задоволенню
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №103378816 від 05.08.2025 у сумі 5 314 (п`ять тисяч триста чотирнадцять) гривень 12 копійок, з яких: 4 085,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 1 229,12 грн. - сума заборгованості по процентам, а також 1 052 (одна тисяча п`ятдесят дві) гривні 71 копійка - витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, а разом - 6 366 (шість тисяч триста шістдесят шість) гривень 83 копійки.
В решті позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 09.11.2026.
Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, місце знаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд.2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя