Рішення № 141341129 у справі № 161/9754/26 від 03.11.2026

Справа № 161/9754/26

Провадження № 2/161/5392/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 листопада 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Смоковича М.В.,

при секретарі судового засідання- Хилько О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ :

05.05.2026 року позивач, ТОВ «ФК «ЄАПБ», звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 14.11.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 7649738, за умовами якого відповідач отримала грошові кошти, які зобов`язалася повернути та сплатити відсотки за користування ними та комісію за надання кредиту.

24.03.2026 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 24032026/1, у відповідності до умов якого до позивача перейшло право майнової вимоги за договором позики № 7649738 від 14.11.2025 року.

Заборгованість відповідача за договором позики № 7649738 від 14.11.2025 року становить 13263,75 грн., з них: 4275,00 грн. - сума кредиту, 213,75 грн. - проценти за користування кредитом, 8775,00 грн. - пеня.

На підставі викладеного позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просить суд стягнути з відповідача, ОСОБА_1 , на його користь заборгованість за договором позики № 7649738 від 14.11.2025 року в розмірі 13263,75 грн., а також стягнути на його користь судові витрати по справі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.05.2026 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, відзив на позов відповідачем, у визначений в ухвалі суду термін, не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, так як розгляд справи, відповідно до вимог ст. 279 ЦПК України, здійснювався судом за відсутності учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.11.2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір позики № 7649738, відповідно до якого позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, для придбання товарів та/або робіт та/або послуг (на задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язку найманого працівника), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (комісію та проценти) від суми позики.

Основні умови договору позики № 7649738 від 14.11.2025 року:

- сума позики - 4500 грн. (п. 2.1);

- строк позики - 24 дні (п. 2.2);

- процентна ставка - 0,01% в день (п. 2.3);

- комісія за надання позики 16,57% від суми наданої позики, що у грошовому виразі становить 745,65 грн. (п. 2.4);

- дата надання позики - 14.11.2025 року (п. 2.4);

- дата повернення кредиту - 07.12.2025 року (п. 2.4).

14.11.2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» ініціювало переказ коштів згідно договору позики № 7649738 від 14.11.2025 року, шляхом зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією № 46312-01268-64474 від 14.11.2025 року, інформацією, яка надана АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду від 04.09.2026 року.

24.03.2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та ТОВ «Сіроко Фінанс» (клієнт) уклали договір факторингу № 24032026/1, на підставі якого до фактора перейшло право вимоги за договором позики № 7649738 від 14.11.2025 року до ОСОБА_1 (акт прийому-передачі реєстру боржників № 1 від 24.03.2026 року, витяг з реєстру боржників № 1 від 24.03.2026 року, платіжна інструкція № 23985 від 30.03.2026 року).

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за договором позики № 7649738 від 14.11.2025 року становить 13263,75 грн., з них: 4275,00 грн. - сума кредиту, 213,75 грн. - проценти за користування кредитом, 8775,00 грн. - пеня.

Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідачка не подала.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

ТОВ «Сіроко Фінанс» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали в електронному вигляді договір позики № 7649738 від 14.11.2025 року.

На підставі цього договору позики відповідач отримала позику в сумі 4500,00 грн., взяла на себе зобов`язання повернути позику та сплатити проценти за користуванням нею, однак не виконала їх.

В подальшому право вимоги за договором позики за договором факторингу перейшло від ТОВ «Сіроко Фінанс» до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

В зв`язку з цим у ТОВ «ФК «ЄАПБ» виникло право вимагати від ОСОБА_1 повернення тіла позики в розмірі 4500,00 грн. та сплати процентів за користування позикою.

Визначаючи розмір заборгованості за процентами, суд виходить з наступного.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (такий правовий висновок викладений в п. 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12).

За обставинами справи, погодженим строком кредитування є строк 24 дні (п. 2.2 договору позики). Обставини продовження чи пролонгації строку кредитування позивачем не обґрунтовувалися (ч. 1 ст. 81 ЦПК України) та судом не встановлені.

Відтак, суд вважає, що позивач вправі нараховувати проценти за користування кредитом лише за період погодженого строку позики.

Отже, за розрахунком суду, сума процентів за користування позикою, сплати яких позивач вправі вимагати, становить 10,80 грн. (4500,00 грн. (тіло кредиту) х 0,01 % (процентна ставка) х 24 дні (строк позики).

Суд відхиляє розрахунок заборгованості позивача, оскільки з нього вбачається, що проценти нараховувалися поза межами строку позики, чого законом не передбачено.

Крім того, згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася.

Оскільки пеня нарахована у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від обов`язку сплати на користь позивача, як кредитодавця, пені.

Отже, в задоволенні позовних вимог про стягнення пені слід відмовити.

Також, з наданого позивачем детального розрахунку заборгованості за договором позики № 7649738 від 14.11.2025 року вбачається, що 08.12.2025 року відповідачем, на рахунок погашення заборгованості, було сплачено грошові кошти у розмірі 1206,00 грн., які позивачем було зараховано: 225,00 грн. - на погашення заборгованості за тілом позики, 10,35 грн. - на погашення заборгованості за процентами, 225,00 грн. на погашення заборгованості за пенею, 745,65 грн. - на погашення заборгованості за комісією за надання позики.

Відповідно до ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Згідно пункту 2.4 Договору позики № 7649738 від 14.11.2025 року якщо сума позики за договором не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору, у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором у повному обсязі, зарахування сплачених позичальником коштів за договором здійснюється позикодавцем в наступному порядку: у першу чергу сплачується неустойка (пеня) та інші платежі; у другу чергу сплачуються всі прострочені проценти за користування позикою, комісія, про строчена до повернення сума позики (у випадку прострочення). Простроченими процентами за користування позикою вважаються проценти, які були передбачені договором позики та застосовувались за весь період користування позичальником позикою у відповідності до умов договору, які не були сплачені позичальником в строк, встановлений договором; у третю чергу сплачуються проценти за користування позикою, комісія, сума позики.

Отже, беручи до уваги те, що пеня нараховувалася позивачем у період дії воєнного стану, враховуючи положення ст. 534, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, п. 2,4 Договору позики № 7649738 від 14.11.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 , у зв`язку з невиконанням зобов`язання за договором позики № 7649738 від 14.11.2025 року, становить 4050,45 грн. ((4500,00 грн. (тіло кредиту) + 745,65 грн. (комісія за надання кредиту) + 10,80 грн. (проценти за користування кредитом)) - 1206,00 грн. (сплачені відповідачем кошти на погашення заборгованості за договором позики)).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем були порушені умови договору позики, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» є обґрунтованими в частині наявності у останньої заборгованості за тілом кредиту, а тому з ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача заборгованість за договором позики № 7649738 від 14.11.2025 року в загальній сумі 4050,45 грн.

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 813,04 грн. (4050,45:13263,75*2662,40).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 280 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за договором позики № 7649738 від 14.11.2025 року в загальному розмірі 4050 (чотири тисячі п`ятдесят) грн. 45 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 813 (вісімсот тринадцять) грн. 04 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, код ЄДРПОУ: 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складений 09.11.2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області М.В. Смокович