Рішення № 141342002 у справі № 362/7489/25 від 09.11.2026

Справа № 362/7489/25

Провадження № 2/362/1215/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Мартинцової І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2025 року ТОВ «Українські фінансові операції» (далі - позивач), від імені якого діє адвокат Дідух Є.О., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач). У ньому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором № 4035820 від 06 жовтня 2023 року у розмірі 49 125,60 грн, з яких 6 899,98 грн - заборгованість за тілом кредиту, 33 255,65 грн - проценти, нараховані первісним кредитором, 8 969,97 грн - проценти, нараховані позивачем. Також позивач просив стягнути судовий збір у сумі 2 422,40 грн та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, позивач просив в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України про нарахування органом (особою), що здійснюватиме примусове виконання рішення, інфляційних втрат і 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України з дня набрання рішенням законної сили до моменту його виконання.

Позов обґрунтовано тим, що 06 жовтня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем в електронній формі укладено договір № 4035820 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За ним відповідач отримав 6 900,00 грн, проте своїх зобов`язань належним чином не виконав. 26 липня 2024 року ТОВ «Лінеура Україна» відступило позивачу право вимоги за цим договором на підставі договору факторингу. Оскільки строк кредиту на цю дату ще не сплив, позивач за період з 27 липня по 29 вересня 2024 року нарахував проценти за договірною ставкою.

Процесуальні дії у справі

Позовна заява надійшла до суду 26.09.2025 року. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Мартинцовій І.О.

За відповіддю з реєстру територіальної громади від 04.12.2025 року відповідач з 29.11.2004 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 22.12.2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано подати відзив протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали.

Ухвалою від 26.12.2025 року суд задовольнив клопотання позивача про витребування в АТ КБ «ПриватБанк» інформації щодо належності відповідачу платіжної картки та руху коштів за нею.

Копію ухвали про відкриття провадження разом із копією позовної заяви та додатків суд направив відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за зареєстрованим місцем проживання. Відправлення повернулось із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, повідомленою суду.

Тому суд вважає відповідача належним чином повідомленою про відкриття провадження у справі.

Справу розглянуто за наявними у ній матеріалами без повідомлення сторін (частина п`ята статті 279 ЦПК України). Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (частина друга статті 247 ЦПК України).

Фактичні обставини, встановлені судом

06 жовтня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» (далі - первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір № 4035820 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі - договір). Договір укладено в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему первісного кредитора (сервіс «Credit7»). Відповідач підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором B616 06 жовтня 2023 року о 12:02:28. Перед цим, о 12:01:05, тим самим ідентифікатором відповідач підписала Паспорт споживчого кредиту.

За умовами договору сума кредиту становить 6 900,00 грн (пункт 1.2). Строк кредиту - 360 днів, періодичність сплати процентів - кожні 30 днів; дати платежів визначені Графіком платежів (додаток № 1) (пункт 1.3). Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 2,00 % на день і застосовується в межах усього строку кредиту (пункт 1.4.1). Знижена ставка 0,40 % на день застосовується, якщо клієнт до 04 листопада 2023 року (включно) або протягом трьох днів після цієї дати сплатить не менше суми першого платежу за Графіком або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (пункт 1.4.2). У разі часткового дострокового повернення кредиту Графік платежів коригується без зміни кінцевої дати повернення кредиту (пункт 4.2).

Первісний кредитор має право відступати право вимоги за договором будь-якій третій особі без згоди клієнта, з обов`язковим повідомленням клієнта протягом 10 робочих днів (пункт 5.1.3). Як реквізити платіжного засобу для отримання кредиту відповідач у договорі зазначила картку № НОМЕР_1 .

Згідно з листом ТОВ «Пейтек Україна» від 26 липня 2024 року № 20240726-3263 06 жовтня 2023 року о 12:04:14 на картку № НОМЕР_1 від первісного кредитора перераховано 6 900,00 грн (номер транзакції в системі первісного кредитора 40358201696583051).

Відповідно до відповіді АТ КБ «Приват Банк» від 17 лютого 2026 року на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . 06.10.2023 року на цю картку зараховано кошти в сумі 6900,00 грн.

01 листопада 2023 року та 28 листопада 2023 року первісний кредитор сформував оновлені Графіки платежів (додаток № 1). Кінцевою датою повернення кредиту в них зазначено 30 вересня 2024 року.

За розрахунком первісного кредитора станом на 26 липня 2024 року заборгованість відповідача становить 40 155,63 грн: 6 899,98 грн - тіло кредиту, 33 255,65 грн - проценти.

26 липня 2024 року між первісним кредитором (клієнт) та позивачем (фактор) укладено договір факторингу № 26/07/2024. За ним фактор передає клієнту грошові кошти за плату, а клієнт відступає фактору право грошової вимоги до боржників, включаючи суму кредиту, плату за процентною ставкою та інші платежі (пункт 1.1). Позивач є фінансовою установою (свідоцтво ФК № В0000362) і має ліцензію на надання послуг факторингу.

Згідно з Реєстром боржників від 26 липня 2024 року (додаток № 1 до договору факторингу, позиція № 410) позивачу відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4035820 на суму 40 155,63 грн: 6 899,98 грн - тіло кредиту, 33 255,65 грн - проценти.

Реєстр підписаний уповноваженими особами обох сторін і скріплений їхніми печатками.

29 липня 2024 року первісний кредитор розмістив в особистих кабінетах боржників, зокрема відповідача, повідомлення про відступлення права вимоги позивачу з його реквізитами для погашення.

За розрахунком позивача за період з 27 липня по 29 вересня 2024 року (65 днів) він нарахував відповідачу проценти за ставкою 2,00 % на день від залишку тіла кредиту 6 899,98 грн, тобто по 138,00 грн на день, а всього 8 969,97 грн. Після 29 вересня 2024 року проценти не нараховувались.

Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до змісту ч. 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтями 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина 3 статті 512 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статей 1077, 1079 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор), яким може бути лише банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції, передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частина 1 статті 1078 ЦК України визначає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оцінка суду.

Матеріалами справи підтверджено укладення кредитного договору в електронній формі, отримання відповідачем коштів у сумі 6900,00 грн на належну їй платіжну картку, а також перехід до позивача права грошової вимоги до відповідача за договором факторингу.

Відповідач кошти у встановлений договором строк не повернув. Отже, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 6 899,98 грн підлягають задоволенню.

Щодо розміру процентів.

Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частинами четвертою та п`ятою. Згідно з частиною п`ятою статті 8 цього Закону максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Таким чином, з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року граничний розмір денної процентної ставки становив 2,5 %, з 22 квітня по 19 серпня 2024 року - 1,5 %, а з 20 серпня 2024 року - 1 %.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, що обмежують права споживача порівняно з положеннями цього Закону, є нікчемними.

З огляду на наведені положення законодавства суд здійснює розрахунок процентів, нарахованих первісним кредитором, виходячи з умов договору, даних його розрахунку та граничних розмірів денної процентної ставки:

- з 06 жовтня по 23 грудня 2023 року (79 днів) за ставками 0,40 % та 2,00 % на день нараховано 7 589,81 грн, що відповідає умовам договору;

- з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року (120 днів) за ставкою 2,00 % на день, що не перевищує граничної ставки 2,5 %, нараховано 16 558,80 грн;

- з 22 квітня по 26 липня 2024 року (96 днів) могло бути нараховано: 6 899,98 грн ? 1,5 % (103,50 грн) ? 96 = 9 936,00 грн.

Отже, первісний кредитор міг нарахувати процентів 34 084,61 грн, з яких відповідачем сплачено 4 140,00 грн. Залишок заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором, становить 29 944,61 грн. Різниця в сумі 3 311,04 грн стягненню не підлягає.

Щодо процентів, нарахованих позивачем, то з урахуванням граничного розміру денної процентної ставки він мав право нарахувати:

- з 27 липня по 19 серпня 2024 року (24 дні): 6 899,98 грн ? 1,5 % ? 24 = 2 483,99 грн;

- з 20 серпня по 29 вересня 2024 року (41 день): 6 899,98 грн ? 1 % ? 41 = 2 828,99 грн.

Отже, проценти, нараховані позивачем, підлягають стягненню в сумі 5 312,98 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у розмірі 42 157,57 грн, з яких 6 899,98 грн - тіло кредиту, 29 944,61 грн - проценти, нараховані первісним кредитором, 5 312,98 грн - проценти, нараховані позивачем.

В іншій частині слід відмовити.

Щодо нарахування інфляційних втрат і 3 % річних до моменту виконання рішення. Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан, дію якого на момент розгляду справи не припинено. Інфляційні втрати і 3 % річних є відповідальністю за прострочення грошового зобов`язання за статтею 625 ЦК України, від якої відповідач на цей період звільнена законом. Тому підстав зазначати в рішенні про їх нарахування до моменту його виконання в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України немає. У цій частині в позові слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Майнові вимоги задоволено на 42 157,57 грн з 49 125,60 грн заявлених. Тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 078,80 грн (2 422,40 грн ? 42 157,57 грн / 49 125,60 грн).

Позивач також просив стягнути 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. На їх підтвердження подано договір про надання правничої допомоги від 01 серпня 2024 року № 01/08/2024-А з адвокатом Дідухом Є.О., заявку на виконання доручення, рахунок на оплату, детальний опис робіт та акт прийому-передачі виконаних робіт від 10 вересня 2025 року. За актом гонорар підлягає оплаті протягом 30 днів після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частин другої-четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката визначається з урахуванням складності справи, обсягу та часу, витраченого адвокатом, і має бути співмірним. За частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 виснувала, що суд може відмовити у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу повністю або частково, якщо вони не відповідають критеріям реальності, необхідності та розумності, навіть за відсутності заперечень іншої сторони. Відсутність фактичної оплати на момент ухвалення рішення сама по собі не перешкоджає їх розподілу.

Справа є типовою, незначної складності, розглянута в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Позовна заява має шаблонний характер. Адвокат у судове засідання не з`являвся.

З урахуванням наведеного суд вважає обґрунтованими і співмірними витрати направову допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову ці витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача підлягає стягненню 2574,48грн (3000,00 грн ? 42 157,57 грн / 49 125,60 грн).

Керуючись статтями 4, 10, 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 178, 259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4035820 від 06 жовтня 2023 року у розмірі 42 157 (сорок дві тисячі сто п`ятдесят сім) гривень 57 копійок, з яких 6 899,98 грн - заборгованість за тілом кредиту, 35 257,59 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» судовий збір у розмірі 2 078 (дві тисячі сімдесят вісім) гривень 80 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2574 (дві тисячі п`ятсот сімдесят чотири) гривні 48 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», код ЄДРПОУ 40966896, адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 09.11.2026.

Суддя Ірина МАРТИНЦОВА