Рішення № 141342020 у справі № 363/4420/26 від 10.11.2026

10.11.2026 Справа № 363/4420/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Ставиченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Вишгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2026 до Вишгородського районного суду Київської області, засобами поштового зв`язку та за підписом представника позивача - адвоката Харитончука Є.В., надійшла вказана вище позовна заява, у якій позивач просить розірвати шлюб між позивачем та відповідачем, зареєстрований 01.04.2023 Вишгородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), актовий запис №80.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 01.04.2023 між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб. Від шлюбу у них народилась спільна дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя позивача з відповідачем не склалося, оскільки у них різні погляди на сімейне життя та обов?язки, на сімейні цінності, між ними втрачено почуття взаємної любові та поваги, вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, подружні відносини між ними припинилися. Як зазначено у позовній заяві, відповідач проходить військову службу у складі Збройних Сил України. Починаючи з 2025 року відповідач разом з їх спільною з позивачем дитиною проживають окремо. Позивач неодноразово висловлював відповідачу своє бажання розірвати шлюб між ними, оскільки фактично шлюб давно розпався, їх сім?я повністю припинила існування. Подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, оскільки фактично, вони проживають окремо один від одного, у них немає нічого спільного, він не планує в подальшому бути однією сім?єю з відповідачем, у зв?язку з чим, позивачем було прийнято рішення про звернення до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу між ним та відповідачем.

Після виконання судом вимог частини восьмої статті 187 ЦПК України, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 29.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження та призначено до розгляду у судове засідання на 09.09.2026 о 09:15, про що повідомлено учасників провадження.

08.09.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката

Харитончука Є.В. про розгляд справи без його участі та без участі позивача, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.

У судове засідання, призначене на 09.09.2026, учасники провадження не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. При цьому, представник позивача подав клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача, а відповідач у судове засідання не з`явилася.

Так, на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача судом направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з доданими до неї документами та судову повістку про виклик у судове засідання, призначене на 09.09.2026 о 09:15. Проте, вказане рекомендоване поштове відправлення повернулося до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того, як убачається із довідки про доставку SMS, відповідачу на номер телефону, зазначений у позовній заяві, 31.07.2026 доставлено текстове повідомлення про судове засідання, призначене на 09.09.2026 о 09:15.

У зв`язку з неявкою учасників провадження та з метою вжиття додаткових заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, забезпечення їй можливості взяти участь у судовому засіданні, зокрема шляхом розміщення оголошення про її виклик на офіційному вебсайті судової влади України, розгляд справи було відкладено на 20.10.2026 о 09:15, про що повідомлено учасників провадження.

У судове засідання, призначене на 20.10.2026, відповідач не з`явилася.

20.10.2026 головуючим встановлено, що оголошення на офіційному вебсайті судової влади України про виклик відповідача у судове засідання, призначене на 20.10.2026, розміщено лише 19.10.2026, що не відповідає вимогам частини одинадцятої статті 128 ЦПК України. Незважаючи на те, що, згідно з довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber», 09.09.2026 відповідачу доставлено повідомлення про дату, час та місце цього судового засідання, суд, враховуючи недотримання встановленого частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України строку розміщення оголошення про виклик відповідача, з метою забезпечення її права на участь у розгляді справи та належного повідомлення про наступне судове засідання, відклав розгляд справи на 10.11.2026 о 09:00, про що повідомлено учасників провадження, а щодо відповідача додатково вжито заходів повідомлення шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

У судове засідання, призначене на 10.11.2026, учасники провадження не з`явилися, при цьому сторона позивача просила розглянути справу за її відсутності, а відповідач, яка не з`являлася в попередні судові засідання, знову не з`явилася.

Так, на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача судом повторно направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 29.07.2026 та судову повістку про виклик у судове засідання, призначене на 10.11.2026 о 09:00.

Як убачається із довідки про доставку SMS, відповідачу на номер телефону, зазначений у позовній заяві, 20.10.2026 доставлено текстове повідомлення про судове засідання, призначене на 10.11.2026 о 09:00.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Неможливість вручення судової повістки у зв`язку із відсутністю адресата за зареєстрованим місцем проживання може свідчити про належне повідомлення про те судове засідання, для виклику в яке було направлено відповідне поштове відправлення, що узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18.

Таким чином, під час розгляду справи судом неодноразово вживалися заходи, спрямовані на повідомлення відповідача про дату, час та місце судових засідань і забезпечення їй можливості реалізувати своє право на участь у судовому розгляді. Зокрема, судові документи направлялися за адресою її зареєстрованого місця проживання, встановленою у передбаченому законом порядку, після повернення першого поштового відправлення без вручення відповідачу здійснювалися додаткові повідомлення засобами мобільного зв`язку, а також розміщувалися оголошення про її виклик на офіційному вебсайті судової влади України. При цьому суд двічі відкладав розгляд справи з метою вжиття додаткових заходів для повідомлення відповідача та забезпечення можливості її участі в судовому розгляді.

Незважаючи на вжиті судом заходи, відповідач у жодне із призначених судових засідань 09.09.2026, 20.10.2026 та 10.11.2026 не з`явилася. Достовірних відомостей про перебування відповідача на військовій службі у лавах ЗСУ, як про те зазначено у позовній заяві, до позову не додано.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності учасників провадження, суд враховує заяву представника позивача про розгляд справи без участі сторони позивача, вжиті судом заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, а також її неявку в усі призначені судові засідання.

Оскільки учасники провадження у судове засідання не з`явилися, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Статтею 174 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин у їх сукупності, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 01.04.2023 перебувають у шлюбі, зареєстрованому Вишгородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис №80, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Згідно з відомостями актового запису про народження №61 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відображеними у застосунку «Дія», її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що 13.10.2023 видано свідоцтво серії НОМЕР_2 .

Як зазначає позивач, подружні відносини з відповідачем не склалися, у них різні погляди на сімейне життя та обов`язки, на сімейні цінності, між ними втрачено почуття взаємної любові та поваги, проживають окремо та спільного господарства не ведуть.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше, як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У статті 12 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно із статтею 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України), шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до

статті 110 цього Кодексу.

Згідно з частиною першої статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із статтею 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, проте, як встановлено судом, позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Позивач скористався наданим правом та звернувся до суду з позовом у даній справі, наполягає на розірванні шлюбу.

Сторони не виявили бажання примиритись.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу(групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе та суперечитиме інтересам позивача.

Керуючись статтями 21, 24, 56, 105, 110, 112-114 СК України, статтями 4, 12, 13, 76, 80, 89, 128, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 01.04.2023 Вишгородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), актовий запис №80.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації:

АДРЕСА_1 .

Суддя О.П. Лукач