Рішення № 141342865 у справі № 572/3338/26 від 10.11.2026

Справа № 572/3338/26

Номер провадження 2/555/1482/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" листопада 2026 р. м.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Собчука А.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Стасюк І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Березне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 133232 від 19 березня 2025 року.

Позивач ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 борг в сумі 7 620 грн 80 коп., із яких: 4 000 грн 00 коп. заборгованості за основною сумою кредиту, 2 620 грн 80 коп. процентів за користування кредитом та 1 000 грн 00 коп. комісії за надання, обслуговування й повернення кредиту. Крім того, просить стягнути судовий збір 2 662 грн 40 коп. Окремою заявою про розподіл судових витрат, сформованою в системі «Електронний суд» 26 жовтня 2026 року у справі, позивач заявив до відшкодування 15 500 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач посилається на те, що 19 березня 2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір № 133232, за яким позичальниці було надано 4 000 грн 00 коп. строком на 90 днів, до 16 червня 2025 року, із фіксованою ставкою 0,72 % на день. За твердженням позивача, належне виконання цього договору не відбулося, у зв`язку з чим утворилася зазначена заборгованість.

Позивач ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» вказує, що на підставі договору факторингу № 19122025/2 від 19 грудня 2025 року, укладеного між первісним кредитодавцем та ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС», до нього перейшли права вимоги, зокрема за кредитним договором № 133232. На підтвердження надано витяг із реєстру боржників до цього договору факторингу, платіжні інструкції про сплату фінансування, виписку з особового рахунку та вимогу до боржника.

Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, кредитні кошти та проценти за користування кредитом не сплатила у зв`язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 7 620 грн 80 коп.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Представник позивача у позовній заяві просив позов задовольнити та розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в заяві про розподіл судових витрат від 26 жовтня 2026 року просив здійснити розгляд без виклику сторін і зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином. Відзив на позов не подав.

Судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи: на адресу його місця проживання було направлено рекомендоване поштове відправлення із судовою повісткою про день, час та місце судового засідання, а також розміщено оголошення про виклик відповідача в судове засідання на офіційному вебсайті «Судова влада України».

Суд, виконуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.

При цьому відсутність відзиву на позов із запереченнями відповідача суд не розцінює як визнання позовних вимог, оскільки подання заперечень на позов є правом, а не обов`язком відповідача і не звільняє позивача від доведення обставин, на які він посилається, як це передбачено ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Судом установлено, що 19 березня 2025 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» і ОСОБА_1 оформили індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту № 133232 від 19 березня 2025 року. У тексті індивідуальної частини прізвище та ім`я позичальниці вказано як « ОСОБА_1 », тоді як у позовній заяві та інших документах - « ОСОБА_1 ». Суд співвідносить документи за тотожним РНОКПП НОМЕР_1 , номером кредитного договору та платіжними реквізитами;

Згідно з пунктами 1.1-1.3 індивідуальної частини кредитного договору № 133232 від 19 березня 2025 року кредитодавець зобов`язався надати 4 000 грн 00 коп. на 90 днів, до 16 червня 2025 року, а позичальниця повернути кредит та сплатити проценти за фіксованою ставкою 0,72 % за добу (262,8 % річних). Відповідно до пункту 2.6 цього договору проценти є платою за фактичне користування коштами в межах строку кредитування.

За пунктом 1.4 кредитного договору № 133232 від 19 березня 2025 року позичальниця повинна сплатити 25 % від суми кредиту, тобто 1 000 грн 00 коп., за послуги, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, зокрема обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації та довідок, юридичне оформлення.

Пункт 2.7 називає відповідну комісію одноразовою винагородою за підготовку, організацію та надання фінансової послуги.

Додатком № 1 «Графік розрахунків та загальна вартість кредиту» від 19 березня 2025 року до договору № 133232 погоджено розрахунок за весь строк кредитування: 4 000 грн 00 коп. основної суми кредиту, 2 592 грн 00 коп. процентів і 1 000 грн 00 коп. комісії, разом 7 592 грн 00 коп. Загальні витрати за кредитом за цим графіком 3 592 грн 00 коп. У самому договорі наведено розрахунок денної процентної ставки з урахуванням загальних витрат за формулою (3 592 / 4 000) / 90 ? 100 %, результат округлено до 1 %.

У розділі 9 індивідуальної частини кредитного договору № 133232 від 19 березня 2025 року та в додатку № 1 зазначено використання електронного підпису позичальниці одноразовим ідентифікатором KL3134. Довідка ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» «Про ідентифікацію» підтверджує надіслання ідентифікатора KL3134 на номер телефону, зазначений позичальницею, 19 березня 2025 року в системі www.aviracredit.com.ua.

Надання кредиту підтверджене документом ТОВ «ПрофітГід» «Підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів», виданим у межах договору про надання фінансових платіжних послуг № ПГ-153 від 20 травня 2021 року. У ньому зазначено платіжну інструкцію № A805366B306937CLY133232 T1505411, транзакцію № 44239-92917-14363, дату та час переказу 19 березня 2025 року о 17 год. 48 хв., суму 4 000 грн 00 коп., рахунок платіжної картки отримувача № НОМЕР_2 , RRN 507817912486. Ці реквізити узгоджуються з кредитним договором № 133232.

19 грудня 2025 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 19122025/2.

Відповідно до пунктів 2.1, 4.1 цього договору перехід права вимоги пов`язаний із підписанням сторонами належного реєстру прав вимоги. Доданий витяг із реєстру боржників до договору факторингу № 19122025/2 від 19 грудня 2025 року прямо містить дані ОСОБА_1 , кредитний договір № 133232 від 19 березня 2025 року та розмір переданої вимоги 7 620 грн 80 коп., зокрема 4 000 грн 00 коп. кредиту, 2 620 грн 80 коп. процентів і 1 000 грн 00 коп. комісії.

Випискою ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» з особового рахунку за кредитним договором № 133232 від 19 березня 2025 року за період із 19 березня 2025 року по 20 лютого 2026 року підтверджено облік станом на 20 лютого 2026 року заборгованості в загальному розмірі 7 620 грн 80 коп., із яких 4 000 грн 00 коп. кредит, 2 620 грн 80 коп. проценти, 1 000 грн 00 коп. комісія.

ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» склало вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором № 133232 від 19 березня 2025 року, адресовану ОСОБА_1 . У вимозі повідомлено про відступлення права вимоги за договором факторингу № 19122025/2 і запропоновано сплатити 7 620 грн 80 коп. протягом 30 днів від одержання.

Відповідно до статей 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі та порядку, визначених договором і законом.

За змістом статей 207, 626, 638, 639 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» кредитний договір може бути укладений в електронній формі, зокрема шляхом акцепту пропозиції про його укладення з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Такий договір за умови дотримання встановлених законом вимог щодо його укладення, погодження сторонами істотних умов та підписання має юридичну силу договору, укладеного в письмовій формі. При цьому факт укладення електронного договору, погодження його умов відповідним позичальником та належність йому використаного електронного підпису підлягають підтвердженню належними та допустимими доказами.

Згідно зі статтями 512, 514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент їх переходу, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України право грошової вимоги може бути відступлене на підставі договору факторингу з урахуванням законодавства, чинного на момент укладення відповідного договору, та спеціальних вимог щодо відступлення прав вимоги за договорами споживчого кредитування. При цьому заміна кредитора не змінює змісту первісного зобов`язання та сама собою не створює для боржника нових обов`язків або підстав для збільшення розміру заборгованості. Новий кредитор набуває лише ті права вимоги, які належали первісному кредитору та правомірно перейшли до нього на підставі відповідного правочину.

Щодо вимоги про стягнення основної суми кредиту суд зазначає таке.

Електронний кредитний договір № 133232 від 19 березня 2025 року, довідка ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» про ідентифікацію позичальниці, а також підтвердження ТОВ «ПрофітГід» про переказ 4 000 грн 00 коп. за платіжною інструкцією № A805366B306937CLY133232T1505411 від 19 березня 2025 року в сукупності підтверджують виникнення у відповідача ОСОБА_1 кредитного зобов`язання і фактичне надання кредитних коштів.

Первісно погоджений сторонами кінцевий строк повернення кредиту 16 червня 2025 року - сплив. Подані виписка та розрахункові документи нового кредитора обліковують неповернуту суму кредиту 4 000 грн 00 коп. Документів про погашення боргу матеріали справи не містять. Права вимоги до відповідача ОСОБА_1 індивідуалізовані витягом із реєстру боржників до договору факторингу № 19122025/2 від 19 грудня 2025 року.

Отже, вимога ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» про стягнення з відповідача ОСОБА_1 4 000 грн 00 коп. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом суд зазначає таке.

У пункті 1.3 індивідуальної частини договору № 133232 від 19 березня 2025 року погоджено 0,72 % за добу, а в додатку № 1 до цього договору наведено повний погоджений графік платежів за 90 днів на суму 2 592 грн 00 коп. процентів. Натомість у витягу з реєстру боржників за договором факторингу № 19122025/2 від 19 грудня 2025 року, виписці з особового рахунку за період 19 березня 2025 року - 20 лютого 2026 року та в позовній заяві зазначено 2 620 грн 80 коп. процентів.

Різниця 28 грн 80 коп. відповідає одному додатковому денному нарахуванню на 4 000 грн 00 коп. за ставкою 0,72 %. Документів про продовження строку кредитування після 16 червня 2025 року або інших належних підстав для нарахування додаткового одного дня договірних процентів не надано. При цьому сам пункт 2.6 договору обмежує нарахування договірних процентів межами строку кредитування.

Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка, розрахована за формулою частини четвертої цієї статті з урахуванням усіх загальних витрат за споживчим кредитом, не може перевищувати 1 %.

Сам договір виходить із загальних витрат 3 592 грн 00 коп. і 90 днів. Заявлені позивачем проценти разом із комісією становили б 3 620 грн 80 коп., що не відповідає погодженому графіку та перевищує 1 % денної ставки за 90-денним строком за розрахунком (3 620,80 / 4 000) / 90 ? 100 %.

За наведених обставин суд вважає належно доведеною вимогу про стягнення договірних процентів у розмірі 2 592 грн 00 коп., а в частині 28 грн 80 коп. доходить висновку про відмову, оскільки нарахування понад погоджений договором і графіком строк належними доказами не підтверджене.

Щодо вимоги про стягнення комісії за кредитом суд зазначає таке.

Позивач ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» просить стягнути 1 000 грн 00 коп. комісії на підставі пунктів 1.4, 2.7 кредитного договору № 133232 від 19 березня 2025 року та додатка № 1 «Графік розрахунків та загальна вартість кредиту» від тієї ж дати. Погоджений текст пункту 1.4 охоплює «послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту», «надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту» та «юридичне оформлення».

Відповідно до статей 8, 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування» окремі додаткові та супутні послуги можуть бути платними, однак інформацію, надання якої споживачу є обов`язковим і безоплатним за законом, не можна робити предметом обов`язкової оплати; умови, які звужують права споживача порівняно із законом, є нікчемними. Кредитодавцю також заборонено встановлювати платежі за дії, що не становлять послугу у значенні цього Закону.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) сформулювала висновок щодо нікчемності умов про оплатність передбаченого законом безоплатного інформування про стан кредитної заборгованості.

У постанові Верховного Суду від 14 травня 2025 року у справі № 750/11580/21 також підтверджено необхідність оцінки законності конкретних комісій та недопустимості стягнення коштів за нікчемними умовами кредитного договору.

Пункт 1.4 договору № 133232 від 19 березня 2025 року об`єднує в одному фіксованому платежі кілька різнорідних дій, серед яких прямо названо інформаційне обслуговування. Належних доказів замовлення позичальницею окремих додаткових платних послуг, їх фактичного надання, самостійної вартості й відмежування від безоплатних дій кредитодавця позивач не подав. Наявність комісії в графіку, її бухгалтерський облік і передання разом з правом вимоги не доводять її правомірності.

За наведених обставин суд не вбачає підстав для покладення на відповідачку ОСОБА_1 обов`язку сплатити 1 000 грн 00 коп. комісії, передбаченої пунктом 1.4 договору, оскільки за наданими документами не встановлено її зв`язку з реально наданими та правомірно платними послугами, а встановлена умова охоплює дії, які законом не можуть оплачуватися споживачем як обов`язкові. Вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо судового збору суд зазначає таке.

На підтвердження сплати судового збору за звернення з позовом у матеріалах наявна платіжна інструкція ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» № 2648, складена 17 червня 2026 року та виконана 24 червня 2026 року, на 2 662 грн 40 коп.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір розподіляється пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Із заявлених 7 620 грн 80 коп. суд визнає обґрунтованими 6 592 грн 00 коп. Таким чином, розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, становить 2 662,40 ? (6 592,00 / 7 620,80) = 2 302 грн 98 коп.; решта понесеного збору залишається за позивачем.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Заявою про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, сформованою 26 жовтня 2026 року в системі «Електронний суд» у справі, позивач ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» просить стягнути з відповідачки 15 500 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження заявлених витрат подано договір № 09/04/2026 про надання правової допомоги від 09 квітня 2026 року між ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» та Адвокатським бюро «ПАРХОМЧУК ТА ПАРТНЕРИ»; акт про отримання правової допомоги від 19 жовтня 2026 року; рахунок № 19.10.2026-177 від 19 жовтня 2026 року на 15 500 грн 00 коп.; платіжну інструкцію № 5242 від 19 жовтня 2026 року на 15 500 грн 00 коп., виконану того ж дня на користь Адвокатського бюро «ПАРХОМЧУК ТА ПАРТНЕРИ».

В акті від 19 жовтня 2026 року зазначено такі роботи адвоката Пархомчука С. В.: зустріч та консультація 0,5 год., вартість 1 500 грн 00 коп.; складання та подання позову, підготовка додатків, аналіз практики 3 год., вартість 9 000 грн 00 коп.; підготовка інших процесуальних документів та моніторинг справи 1,5 год., вартість 4 500 грн 00 коп.; канцелярські й поштові витрати 500 грн 00 коп. Разом заявлено 5 годин роботи, вартість яких за ставкою 3 000 грн за годину становить 15 000 грн 00 коп., та 500 грн 00 коп. додаткових витрат.

Суд враховує, що обсяг заявленого гонорару більш ніж удвічі перевищує ціну позову 7 620 грн 80 коп.; спір стосується типового електронного кредиту, визначеного розрахунку та однієї цесії. Вартість консультації й окремого моніторингу справи частково перетинається з комплексною підготовкою позову; доказів виконання кожної заявленої додаткової процесуальної дії у відповідному обсязі необхідно співвіднести з матеріалами провадження. Поштові та канцелярські витрати мають самостійно підтверджуватися відповідними документами. Водночас сам факт сплати заявленого гонорару засвідчено платіжною інструкцією № 5242 від 19 жовтня 2026 року.

Згідно зі статтями 133, 137, частинами другою, третьою та восьмою статті 141 ЦПК України компенсації підлягають реальні, необхідні, пов`язані з розглядом справи й розумні за розміром витрати, з урахуванням обсягу робіт, ціни позову та пропорції задоволених вимог.

Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) звернула увагу на критерії реальності та розумності витрат.

Суд при розподілі витрат також може за критеріями частини третьої статті 141 ЦПК України не покладати необґрунтовану частину витрат на іншу сторону, незалежно від того, що такі витрати передбачені домовленістю клієнта з адвокатом.

Оцінюючи заявлені витрати з погляду їх зв`язку зі справою, часу, обсягу, необхідності, розумності та пропорційності, суд визначає обґрунтовану суму витрат на правничу допомогу для цілей їх розподілу в 4 500 грн 00 коп. З урахуванням частки задоволених майнових вимог (6 592,00 / 7 620,80) на користь позивача з відповідачки підлягає стягненню 3 892 грн 50 коп. У частині компенсації решти заявлених витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Отже, оцінюючи досліджені докази у взаємному зв`язку, суд доходить висновку про часткове задоволення позову,а саме стягнення з відповідача ОСОБА_1 4 000 грн 00 коп. неповернутого кредиту та 2 592 грн 00 коп. договірних процентів, загалом 6 592 грн 00 коп. У частині 28 грн 80 коп. процентів, нарахованих понад погоджений графік, і 1 000 грн 00 коп. комісії слід відмовити. Із судових витрат з відповідачки підлягають стягненню 2 302 грн 98 коп. судового збору та 3 892 грн 50 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Інших фактичних даних, які мають значення для справи, немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-280, 281, 282 ЦПК України, статтями 205, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 633, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», Законом України «Про споживче кредитування», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 133232 від 19 березня 2025 року в загальному розмірі 6 592 (шість тисяч п`ятсот дев`яносто дві) гривні 00 копійок, із яких: 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок заборгованість за основною сумою кредиту; 2 592 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто дві) гривні 00 копійок заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 28 грн 80 коп. процентів та 1 000 грн 00 коп. комісії - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 302 (дві тисячі триста дві) гривні 98 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 892 (три тисячі вісімсот дев`яносто дві) гривні 50 копійок.

У задоволенні решти вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу - відмовити.

Реквізити стягувача: ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43561872, рахунок IBAN НОМЕР_3 в АТ «КОМІНБАНК», МФО 322540. Рахунок підтверджено довідкою АТ «КОМІНБАНК» «Довідка» вих. № 81/4628 від 03 грудня 2025 року.

Заочне рішення може бути переглянуто Березнівським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43561872, місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703, рахунок НОМЕР_3 в АТ «КОМІНБАНК», МФО 322540, електронна пошта: [пошта прихована], телефон: НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса за матеріалами позову: АДРЕСА_1 .

Суддя А.Ю. Собчук