Ухвала № 141342896 у справі № 559/4516/26 від 10.11.2026

Справа № 559/4516/26

Провадження № 2/559/2990/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м.Дубно

Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Томілін О.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Органу опіки та піклування Смизької селищної ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Орган опіки та піклування Смизької селищної ради звернувся до суду із позовом про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав стосовно дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовна заява підписана селищним головою Федоровим О.

Позовна заява не може бути прийнята судом до розгляду та підлягає поверненню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Статтею 131-2 Конституції України визначено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Згідно з ч. 2 ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Процесуальний закон розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).

Позовна заява, яка подана до суду від імені юридичної особи Органу опіки та піклування Смизької селищної ради підписана представником Федоровим О. На підтвердження повноважень представника позивача Федорова О. до позовної заяви не додано жодного документу на підтвердження, що він може представляти інтереси позивача з усіма правами, наданими стороні у справі.

Таким чином, повноваження Федорова О., який підписав позовну заяву, нічим не підтверджено.

Згідно з ч. 1 та 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформованої в ухвалі від 08.06.2022 року у справі № 303/4297/20, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи у цивільному судочинстві можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 по справі № 910/16580/23 конкретизувала власний висновок, викладений в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, дійшовши висновку про те, що крім керівника і члена виконавчого органу, особами, через яких можливе самопредставництво, можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юрособи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

Позовна заява не містить об`єктивних відомостей про те, що Федоров О. є керівником (головою) Смизької селищної ради як органу опіки та піклування та/або працівником Смизької селищної ради як органу опіки та піклування з відповідними повноваженнями на звернення до суду, оскільки такі повноваження діяти від імені юридичної особи у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що Федоров О. є адвокатом або має право діяти у порядку самопредставництва в інтересах позивача в цій справі. Крім того, в матеріалах позову відсутня посадова інструкція/контракт (положення, рішення) тощо, в яких визначено коло повноважень Федорова О. діяти від імені Смизької селищної ради як органу опіки та піклування, те, що він є головою ради.

Наведене дає підстави для висновку, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати.

Стаття 185 ЦПК України визначає підстави залишення позовної заяви без руху та повернення заяви.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до положень ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись статтями 58, 62, 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Органу опіки та піклування Смизької селищної ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав - повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду безпосередньо або через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суд.

Суддя О.М. Томілін