Рішення № 141343512 у справі № 706/1582/26 від 09.11.2026

Справа № 706/1582/26

2/706/1292/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року м. Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Школьної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Самсоненко А.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівка Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення на її користь аліментів на утримання малолітніх дітей.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебувала із відповідачем у шлюбі зареєстрованому 20.09.2014 виконавчим комітетом Орадівської сільської ради Христинівського району Черкаської області, актовий запис №4. Шлюбні відносини між сторонами не склалися. Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 29.11.2019 шлюб між сторонам розірвано.

Від шлюбних відносин сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Діти проживають разом із позивачем. Оскільки відповідач у добровільному порядку матеріальну допомогу на дітей не надає, а позивач самостійно не має можливості їх утримувати, вона просить стягнути із відповідача ОСОБА_2 на її користь на утримання дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи із дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Постановленою 17.09.2026 Христинівським районним судом Черкаської області ухвалою позовну заяву прийнято до розгляду, відкрите провадження у справі та призначений її судовий розгляд за правилами спрощеного позовного з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити та пояснила, що є матір`ю двох дітей, батьком яких є відповідач. Шлюб між сторонами розірвано рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 29.11.2019. Після розірвання шлюбу сторони продовжували спільно проживати. Перша дитина народжена у шлюбі, а друга народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в Республіці Польща, коли шлюб між сторонами вже було розірвано. Реєстрація народження другої дитини проводилася в Польщі за спільною заявою обох батьків, які були особисто присутні під час реєстрації. Відомості про батька внесені не зі слів матері, а на підставі спільної заяви сторін. Також позивач зазначила, що наразі самостійно виховує двох дітей та потребує матеріальної допомоги від відповідача. ОСОБА_3 проживає в Республіці Польща та матеріальної допомоги дітям не надає, лише іноді відправляє перекази коштів.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення за місцем реєстрації судової кореспонденції, яка була повернута оператором поштового зв`язку у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у відсутність відповідача до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ураховуючи, що передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , дослідивши позовну заяву та долучені до неї докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Права та обов`язки матері і батька дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу (ст. 121 СК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , відповідач у справі, є батьком, а ОСОБА_1 , позивач у справі, є матір`ю - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується долученою до позовної заяви копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 24.03.2015 та копією завіреного перекладу повного витягу зі свідоцтва про народження.

Народжена ІНФОРМАЦІЯ_2 у Республіці ОСОБА_5 зареєстрована громадянкою України, що підтверджується копією довідки Генерального консульства України у Вроцлаві №61330/536-147/Н від 19.01.2023.

Сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому 20.09.2014 Виконавчим комітетом Орадівської сільської ради Христинівського району Черкаської області, актовий запис № 4.

Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 29.11.2019 шлюб між сторонами розірвано. Діти проживають із матір`ю, доказів на спростування зазначених обставин відповідач суду не надав.

Положеннями ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 цієї Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Норми національного та міжнародного права вказують на те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, їхні найкращі інтереси повинні стояти понад усе, дитині має забезпечується такий захист, який є необхідним для її благополуччя.

Згідно з ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За змістом ч. 1, 2 ст. 155 СК України вбачається, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина третя статті 181 СК України унормовує, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних правна результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Положення ст. 180 СК України зобов`язують обох батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Визначаючи розмір аліментів на дітей, суд враховує принцип розумності і справедливості, зважає на те, що відповідач є працездатним за віком, доказів неспроможності утримувати дітей та сплачувати аліменти у розмірі, що просить позивач, не надав, про наявність на його утриманні інших дітей або непрацездатних членів сім`ї суд не повідомив, а тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача на користь позивача аліментів на дітей у розмірі 1/3 частки з усіх видів доходів платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину.

За змістом ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тобто з 14.09.2026.

Суд вважає за необхідне на підставі ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1 331,20 гривень, від сплати якого позивач була звільнена відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 141, 142, 206, 258-260, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, починаючи із 14.09.2026 і до досягнення дітьми повноліття.

Якщо після досягнення повноліття старшою дитиною ніхто з батьків не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на іншу дитину, аліменти стягувати за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, у межах платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Альона ШКОЛЬНА