Ухвала № 141345481 у справі № 914/3451/26 від 09.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

09.11.2026 р. Справа № 914/3451/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Яворського Б.І., розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи ОСОБА_1 , м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хендрікс УА», м.Львів,

про визнання припиненими трудових відносин та виключення відомостей про керівника,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хендрікс УА» про визнання припиненими трудових відносин та виключення відомостей про керівника.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03.11.2026 року справу № 914/3451/26 передано на розгляд судді Яворському Б.І.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.

Згідно з п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на працездатних осіб встановлено в розмірі 3'328,00 гривні.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Підпунктом 2 п.2 ч.2 ст.4 вказаного Закону передбачено, що розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За приписами ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

У прохальній частині позовної заяви заявлено дві вимоги немайнового характеру: 1) визнати припиненими трудові відносини між позивачем та відповідачем; 2) виключити з ЄДРЮОФОПГФ відомості про позивача як директора (керівника) товариства.

Відтак, за подання до суду позовної заяви позивачу необхідно було сплатити по 2'662,40 грн. судового збору за кожну вимогу немайнового характеру (разом - 5'324,80 грн.), а належні докази сплати надати суду.

Проте, в порушення зазначених вимог, до позовної зяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Натомість позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано відсутністю роботи та доходів у 2025 році. На підтвердження відсутності можливості сплати судового збору подано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 01.10.2026 щодо ОСОБА_1 за період із січня 2025 року до грудня 2025 року, з яких вбачається відсутність доходів за вказаний період.

Розглянувши зазначене клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначається статтею 8 Закону України "Про судовий збір". Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Суд зауважує, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі №912/1061/20).

Разом з цим, особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору, повинна надати докази того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі "Княт проти Польщі" (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).

Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану для можливості звільнення від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Разом з тим, задоволення невмотивованої заяви про звільнення від сплати судового збору призведе до дискримінаційного становища інших суб`єктів звернення за судовим захистом.

Проте ОСОБА_1 , крім відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, не надала інших доказів, які б у сукупності підтверджували її незадовільний майновий стан. Такими доказами, зокрема, могли б бути банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідки про перелік розрахункових та інших рахунків заявниці, документів щодо наявності чи відсутності рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, тощо.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що подане клопотання не містить належних доказів, які б підтверджували майновий стан позивача та об`єктивну неможливість сплатити судового збору на момент звернення з позовною заявою.

Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

З огляду на викладене та враховуючи відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд на даний час не вбачає правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позову, а відтак, у задоволенні необхідно відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162,164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Встановити позивачу 7-денний строк з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху на виправлення допущених недоліків шляхом надання суду доказів сплати 5324,80 грн. судового збору за подання даної позовної заяви.

У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Яворський Б.І.