Рішення № 141345504 у справі № 914/1049/26 від 04.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2026 Справа № 914/1049/26

За позовом: Самбірської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

позивача: Старосамбірської міської ради, м. Старий Самбір Львівської області

до відповідача: Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого господарського підприємства "Галсільліс", м. Старий Самбір Львівської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів

про стягнення 61 217, 80 грн

Суддя Никон О.З.

Секретар судового засідання Тарас Ю.Р.

За участю представників:

від прокуратури: Дмитришин Ю.М. - прокурор;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Керівник Самбірської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Старосамбірської міської ради звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого господарського підприємства "Галсільліс" про стягнення 61 217, 80 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев.

Хід розгляду справи.

Ухвалою суду від 13.04.2026 відкрито загальне позовне провадження, залучено до участі у справі Державну екологічну інспекцію у Львівській області третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Ухвалою суду від 23.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 04.11.2026.

У судовому засіданні 04.11.2026 прокурор підтримав позовні вимоги та просив їх задоволити у повному обсязі.

Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, хоча про час, дату та місце її розгляду повідомлені належним чином.

Аргументи сторін.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що у кварталі 34 Хирівського лісництва Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс виявлено незаконну рубку двох дерев породи «дуб звичайний» та одного дерева породи «смерека», внаслідок чого державі заподіяно шкоду на суму 61 217, 80 грн. Факт незаконної рубки підтверджено матеріалами кримінального провадження № 12021141320000104 від 28.04.2021, результатами огляду місця події, лісогосподарськими документами та висновком судової експертизи.

Прокурор повідомив, що особу, яка безпосередньо здійснила незаконну порубку, у ході досудового розслідування не встановлено, тому доводив, що збитки, завдані інтересам держави, мають бути відшкодовані постійним лісокористувачем - Старосамбірським дочірним лісогосподарським підприємством ЛГП «Галсільліс».

Представник позивача не заперечив щодо задоволення позовних вимог, праву просив розглядати без участі його представника.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з`явилась. Однак подала заяву про розгляд справи без її участі та підтримання позовних вимог Самбірської окружної прокуратури.

Обставини справи.

У рапорті працівника Хирівського лісництва від 26.04.2021, який адресований директору Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс», повідомлено про виявлену при патрулюванні в кварталі 34 самовільну рубку 2 дерев породи «дуб» та 1 дерева породи «смерека».

Того ж дня представниками Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства у кварталі 34 Хирівського лісництва Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс», в якому зазначено про виявлення незаконної рубки двох дерев породи «дуб звичайний», одного дерева породи «смерека», та заподіяння шкоди на суму 61 217, 36 грн.

За результатами огляду місця вчинення правопорушення складено також польову перелікову відомість самовільно зрізаних дерев із відображеними діаметрами пнів, зокрема, дуб - 77 см та 62 см, смерека - 57 см.

За фактом виявленої незаконної рубки 28.04.2021 розпочато кримінальне провадження №12021141320000104.

06.05.2021 Старшим слідчим СВ відділення поліції № 1 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області проведено огляд, додатком до якого є фототаблиця місця події за адресою: Стара Ропа, кв. 34.

Згідно із розрахунком розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки двох дерев породи «дуб звичайний» та дерева «смерека» у кварталі 34 Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс», складеним 03.08.2021 Старосамбірським ДЛГП «Галсільліс» відповідно до додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», заподіяно шкоду на суму 61 217, 36 грн.

Також у межах кримінального провадження проведено судову експертизу, якою визначено розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев.

У висновку експерта №СЕ-19/114-21/13636-ЕК від 21.10.2021 зазначено, що в обсязі представлених на дослідження матеріалів, документально та розрахунково підтверджується розрахунок розміру шкоди (збитків) визначений «Розрахунковою довідкою про розрахунок шкоди заподіяної лісовому господарству внаслідок незаконної рубки дерев виявленої у кварталі №34 Хирівського лісництва Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» встановленої 26.04.2021» на загальну суму 61 217, 80 грн, внаслідок порубки 3-ох дерев (2 (двох) дерев породи «дуб» та 1 (одного) дерева породи «смерека») в Хирівському лісництві Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» кварталі №34, що встановлено відповідно до Акта огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства Державного комітету лісового господарства України Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» від 26.04.2021 б/н та польової перелікової відомості самовільно зрізаних дерев в обході №9 лісника Лазірко І.С. Хирівського лісництва.

Крім того, прокуратура також зверталась і до Державної екологічної інспекції, яка здійснила розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу незаконною рубкою дерев породи дуб, смерека в кварталі 34 Хирівського лісництва Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс».

Суд встановив, що відповідно до матеріалів лісовпорядкування лісові ділянки в межах кварталу 34 Хирівського лісництва перебувають в постійному користуванні Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» та знаходяться в кварталі 34 Хирівського лісництва.

Відповідно до статуту Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Галсільліс" (нова редакція), затвердженого наказом обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Галсільліс" № 27 від 05.06.2018, основною метою діяльності підприємства є ведення лісового господарства на землях лісового фонду і землях, непридатних для сільськогосподарського використання, переданих підприємству у постійне користування (оренду).

Згідно зі статутом до основних видів діяльності підприємства належать, зокрема, лісовідновлення, лісорозведення, лісовирощування, догляд за лісовими насадженнями, проведення рубок, пов`язаних та не пов`язаних із веденням лісового господарства, а також охорона і захист лісів від самовільних рубок, пожеж, засмічення, шкідників та хвороб лісу.

Оскільки лісові ділянки перебувають у постійному користуванні відповідача, прокурор ствердив, що в результаті неналежного виконання ним своїх обов`язків щодо забезпечення охорони і збереження лісу, такий зобов`язаний відшкодувати завдані збитки на суму 61 217, 80 грн.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Щодо представництва інтересів держави прокурором.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до частини 4 зазначеної статті, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Звертаючись з позовом прокурор визначив позивачем Старосамбірську міську раду, в обґрунтування чого зазначив, що шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки деревини, завдана саме місцевому бюджету, а факт невідшкодування такої призводить до недоотримання коштів місцевим бюджетом, що порушує інтереси територіальної громади.

Наявність підстав для звернення до суду із позовами про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону довкілля передбачена пунктом "б" статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відповідно до якого місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Оскільки здійснення самовільних рубок були здійснені на території Старосамбірської міської ради, тому збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів, підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища міських рад, на території яких вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.

Тому суд дійшов висновку, що звертаючись з позовом до суду, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 Господарського процесуального кодексу України визначив у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Прокурор звертався з листом до Старосамбірської міської ради Львівської області, проте у відповідь остання зазначила, що заходи в судовому порядку з приводу примусового стягнення збитків не вживались.

Зазначене свідчить про тривале нездійснення/неналежне здійснення компетентним органом захисту інтересів держави, а також про те, що прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Тому прокурор правомірно звернувся із цим позовом.

Щодо суті заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 4 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.

Статтею 16 ЛК України передбачено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Згідно зі статтею 17 ЛК України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Статтею 19 ЛК України чітко визначено права та обов`язки постійних лісокористувачів, зокрема встановлено, що вони зобов`язані:

- забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку;

- дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів;

- вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу (ч. 5 ст. 86 ЛК України).

Отже, суд виходить із того, що постійний лісокористувач зобов`язаний забезпечувати належну охорону та захист лісових насаджень, у тому числі від незаконних рубок, та несе відповідальність за неналежне виконання такого обов`язку.

Окрім цього, суд звертає увагу, що цивільно-правові наслідки порушення вимог лісового законодавства можуть наставати не лише для осіб, які безпосередньо здійснили незаконну порубку або пошкодження дерев, а й для постійних лісокористувачів у разі неналежного виконання покладених на них обов`язків щодо охорони та збереження лісових насаджень. Така бездіяльність, що полягає у невжитті належних заходів для запобігання незаконним рубкам на території, яка перебуває у їхньому користуванні, та спричинила можливість заподіяння шкоди третіми особами, є підставою для відповідальності постійного лісокористувача.

Положеннями статті 93 ЛК України визначено завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів, зокрема запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.

При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.

Крім того, у постанові від 13.05.2020 у справі №9901/93/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з вимог частини другої статті 19, статей 63 і 86 Лісового кодексу України та з урахуванням правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі № 909/976/17 та від 19.09.2018 у справі № 925/382/17, лісокористувач є не потерпілою, а навпаки - відповідальною особою перед державою як власником лісових ресурсів за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу.

Вина лісокористувача у такому випадку полягає у протиправній бездіяльності, що виражається у невжитті належних заходів щодо охорони та захисту лісових насаджень. Таким чином, право на відшкодування шкоди, завданої самовільною рубкою лісу, належить державі, а цивільно-правову відповідальність перед нею несуть як безпосередні винуватці порубки, так і лісокористувачі.

На підставі ч. 4 ст. 68 ЛК України підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст. 69 ЛК України шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Отже, порубка дерев є незаконною у разі її здійснення без відповідного дозволу; на підставі дозволу, виданого з порушенням законодавства; до початку або після закінчення встановлених у ньому строків; на ділянках, не передбачених дозволом; понад визначену кількість, а також щодо порід дерев, не зазначених у дозволі, чи порід, вирубка яких заборонена.

Положеннями статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Таким чином, відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної (деліктної) шкоди.

Статтею 70 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що визначення складу екологічних правопорушень і злочинів, порядок притягнення винних до адміністративної та кримінальної відповідальності за їх вчинення встановлюються Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом України.

З урахуванням положень ст. 107 ЛК України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Отже, враховуючи наведені норми чинного законодавства, суд зазначає, що обов`язок щодо організації та забезпечення охорони і захисту лісів, який включає комплекс заходів із їх збереження, зокрема від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладено на постійних лісокористувачів.

Суд встановив, що квартал 34 Хирівського лісництва, на території якого виявлено незаконну порубку дерев, знаходиться на території Старосамбірської міської ради та перебуває у постійному користуванні Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП "Галсільліс"

Аналіз положень статуту Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП "Галсільліс" дає підстави для висновку, що на підприємство покладено обов`язок щодо належного ведення лісового господарства, у тому числі охорони та захисту лісів від самовільних рубок.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що обов`язок підприємства щодо охорони та захисту лісових насаджень випливає не лише із загальних вимог законодавства, а й безпосередньо з його статутних завдань. Тому неналежне виконання таких обов`язків, якщо воно призвело до незаконної порубки дерев на території, що перебуває у віданні підприємства, є юридично значимим для вирішення питання про покладення на нього цивільно-правової відповідальності.

Матеріалами справи підтверджено, що самовільну порубку здійснено на території Хирівського лісництва, яке знаходиться на території Старосамбірської міської ради.

Таким чином, шкода, заподіяна незаконною порубкою дерев на території Старосамбірської міської ради, підлягає стягненню з подальшим зарахуванням коштів до відповідного місцевого фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд зазначає, що для відшкодування шкоди підлягає доведенню наявність сукупності умов, а саме: протиправність поведінки особи, її вина, факт заподіяння шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою. Сукупність зазначених елементів є обов`язковою умовою для ухвалення судом рішення про відшкодування шкоди, а відсутність хоча б одного з них виключає настання цивільно-правової відповідальності.

Отже, відповідач як постійний лісокористувач не надав суду належних і допустимих доказів виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства щодо вжиття заходів з охорони і збереження лісових насаджень на підвідомчій йому території земель лісового фонду від незаконних рубок, а також не довів відсутності своєї вини.

Між бездіяльністю відповідача та завданою шкодою встановлено прямий причинно-наслідковий зв`язок, при цьому відсутність вини відповідача у вчиненні протиправної бездіяльності судом не встановлена та належними доказами не підтверджена.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач допустив протиправну поведінку, яка призвела до незаконної вирубки дерев, у зв`язку з чим, відповідно до вимог чинного законодавства, підлягає притягненню до відповідальності та зобов`язаний відшкодувати шкоду, розмір якої підтверджено висновком експерта, завдану внаслідок незаконної вирубки дерев.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що самостійне виявлення лісником незаконної рубки дерев жодним чином не підтверджує належне виконання лісовою охороною своїх посадових обов`язків щодо запобігання, виявлення та фіксації незаконних рубок.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди на суму 61 217, 80 грн є обґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо судових витрат.

Судовий збір на підставі приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого господарського підприємства "Галсільліс" (місцезнаходження: 82001, Львівська обл., м. Старий Самбір, вул. Коцюбинського, будинок 6, ідент. код: 30742131) на користь Старосамбірської міської ради (місцезнаходження: 82000, Львівська обл., м. Старий Самбір, вул. Галицького Л., будинок 40, ідент. код: 04055995) 61 217, 80 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

3. Стягнути з Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого господарського підприємства "Галсільліс" (місцезнаходження: 82001, Львівська обл., м. Старий Самбір, вул. Коцюбинського, будинок 6, ідент. код: 30742131) на користь Львівської обласної прокуратури (місцезнаходження: 79005, м. Львів, проспект Шевченка, 17/19, ідент. код: 02910031) 2 662, 40 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 09.11.2026.

Суддя Никон О.З.