Ухвала № 141345652 у справі № 915/2105/25 від 06.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

06 листопада 2026 року Справа № 915/2105/25

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,

представника позивача: Гатинюк Т.Ю. (в режимі ВКЗ),

представник відповідача: Іщенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" б/н від 26.10.2026 (вхід.№16241/26 від 27.10.2026) про відстрочення виконання рішення суду у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг",

до відповідача: Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго",

про: стягнення 334993000,41 грн.

Згідно заяви позивача від 09.03.2026: стягнення 334767135,90 грн,-

в с т а н о в и в:

Відповідач звернувся до суду із заявою б/н від 26.10.2026 (вхід.№16241/26 від 27.10.2026), в якій просить суд відстрочити виконання рішення суду від 08.05.2026 у даній справі строком до 07.05.2027.

Ухвалою суду від 27.10.2026 розгляд заяви призначено на 04.11.2026.

30.10.2026 від позивача до суду надійшли письмові заперечення проти заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду.

02.11.2026 та 03.11.2026 відповідачем до суду подано додаткові докази часткового погашення заборгованості за період з 26.10.2026 по 30.10.2026 та здійснення поточних розрахунків за укладеними з позивачем договорами постачання природного газу.

04.11.2026 розгляд заяви не відбувся у зв`язку із знеструмленням електромережі суду.

Ухвалою суду від 04.11.2026 заяву призначено до розгляду на 06.11.2026.

В судовому засіданні 06.11.2026 представники сторін підтримували висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.

У судовому засіданні 06.11.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення, суд дійшов наступних висновків.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2026, яке в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 10.06.2026, позовні вимоги задоволено та стягнуто з Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 334767135,90 грн основного боргу та 423920,0 грн судового збору.

На виконання такого судового рішення 11.06.2026 Господарським судом Миколаївської області видано відповідний наказ.

01.06.2026 за вхід.№8073/26 відповідач звернувся до суду з заявою, в якій просив суд відстрочити виконання рішення суду від 08.05.2026 у даній справі строком на 1 рік до 07.05.2027.

Ухвалою суду від 29.09.2026 частково задоволено заяву відповідача б/н від 01.06.2026 (вхід.№8073/26) про відстрочення виконання рішення суду. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2026 у даній справі - до 07.11.2026 включно.

У подальшому, відповідач звернувся до суду із заявою б/н від 26.10.2026 (вхід.№16241/26 від 27.10.2026), в якій просить суд відстрочити виконання рішення суду від 08.05.2026 у даній справі строком до 07.05.2027.

В обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення, з урахуванням заяв від 02.11.2026 та 03.11.2026, відповідач вказує наступне:

- ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" визнає наявність заборгованості за рішенням по даній справі, не відмовляється та не ухиляється від її сплати, робить все можливе для погашення заборгованості перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Тейдинг", проте існують обставини, що не залежать від відповідача, які унеможливлюють виконання в повному обсязі рішення суду найближчим часом;

- відповідач вказує, що крім сплаченого судового збору в сумі 423920,0 грн за рішенням суду, про що він зазначив в заяві про відстрочення виконання рішення суду від 01.06.2026, ОКП "Миколаївоблтеплоенерго", у жовтні 2026 року на виконання рішення суду ним також частково погашено заборгованість в сумі 10421330,69 грн;

- ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" є основним джерелом теплопостачання в м.Миколаєві та обслуговує понад 91 тисячу особових рахунків споживачів-фізичних осіб, 251 об`єктів бюджетної та соціальної сфери, до складу яких входять 33 медичні заклади, 52 заклади освіти та 43 дитячі садки;

- специфіка роботи ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" полягає в тому, що основними споживачами теплової енергії є бюджетні підприємства та населення міста Миколаєва, які мають постійну значну заборгованість за спожиту теплову енергію; заборгованість споживачів перед відповідачем станом на 01.10.2026 становить 345,1 млн.грн, з них: бюджетних установ становить 23 млн.грн, госпрозрахункових організацій становить 42,1 млн.грн. Найбільшу суму становить заборгованість населення 280 млн.грн, оскільки населення є головним споживачем теплової енергії, що виробляється ОКП "Миколаївоблтеплоенерго";

- єдиним джерелом для оплати заборгованості є кошти, отримані в якості оплати за спожиту теплову енергію з боку населення, бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств;

- для ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" перше півріччя 2026 року закінчився із чистим фінансовим результатом у вигляді збитків в розмірі 274577 тис.грн, що підтверджується звітом про фінансові результати за перше півріччя 2026 року;

- відповідачем посилено ведуться роботи зі стягнення дебіторської заборгованості зі споживачів теплової енергії, послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, з контрагентів по господарським договорам. Безперервно здійснюється претензійно-позовна робота відносно абонентів-боржників, проводяться заходи направлення на примусове виконання судових рішень, так за 4 місяці 2026 року підприємством направлено 151468 претензій боржникам на загальну суму [номер приховано],29 грн; у 2026 році підприємством пред`явлено 2797 позовів на суму 31279162,15 грн; у 2026 році до державної виконавчої служби направлено 5205 виконавчих документів про стягнення заборгованості на загальну суму 72437772,43 грн;

- проте, значна кількість виконавчих документів, що направляються на примусове виконання, повертаються органами державної виконавчої служби без виконання, так за 9 місяці 2026 року повернуто без виконання 1419 виконавчих документів на суму 22983650,92 грн, що призводить до суттєвого обмеження можливості практичного виконання рішень про стягнення заборгованості за судовими рішеннями на користь ОКП "Миколаївоблтеплоенерго". Загальна сума, яка стягнута за судовими рішеннями органами виконавчої служби у 2026 році складає 20795794,30 грн, що становить близько 28,7% виконання судових рішень;

- складнощі при виконанні рішення суду пов`язані з наявністю протягом тривалого часу мораторію на підвищення тарифів на послуги постачання теплової енергії відповідно до укладеного 30.09.2021 між Асоціацією міст України, Кабінетом Міністрів України, Офісом Президента України та НАК "Нафтогаз України" Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері теплопостачання в опалювальному періоді 2021-2022 років, а також прийняттям Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" №2479-ІХ від 29.07.2022;

- відповідно до ст.1 Закону №2479, який набрав чинності 19.08.2022, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на: послуги з розподілу природного газу; теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Мораторій на підвищення тарифів для населення на газ та опалення, який діє з 2022 року, на даний час залишається чинним;

- населення є найбільшою категорією та головним споживачем теплової енергії, що виробляється ОКП "Миколаївоблтеплоенерго". Рішеннями Миколаївської міської ради від 13.10.2021 №983, від 25.10.2022 №565, від 25.10.2023 №1028 (зі змінами від 14.02.2024 №253), від 23.10.2024 №1793, від 22.10.2025 №1555 було встановлено тарифи для ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" на рівні нижче економічно-обґрунтованого. Територіальною комісією з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах у Миколаївській області було узгоджено обсяги заборгованості з різниці в тарифах в загальному розмірі [номер приховано],27 грн;

- 03.12.2025 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" № 4695 IX та 08.12.2025 його було направлено на підпис Президенту України. Відповідно до ч.1, 2 статті 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено, що у 2026 році, як виняток з положень пункту 1 частини другої статті 29 та пункту 1 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України, податок на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного пунктом 11 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України, та податку від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу), що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території України (крім території міст Києва та Севастополя), зараховується до загального фонду державного бюджету у розмірі 21%, до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад - у розмірі 64%. З метою сталого проходження опалювального періоду 2025/2026 років та забезпечення своєчасних розрахунків за комунальні послуги та енергоносії у 2026 році додаткові надходження до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, визначені частиною першою цієї статті, у розмірі 4% спрямовуються на проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, які використовуються в процесі виробництва теплоенергії або іншого виду енергії, на підтримку підприємств з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, централізованого постачання холодної води та водовідведення. У разі наявності заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води зазначені кошти у першу чергу спрямовуються на погашення такої заборгованості. Спрямування коштів на погашення заборгованості з різниці в тарифах буде можливе лише після надходження зазначених вище додаткових 4% ПДФО до бюджету міста Миколаєва, та відповідач розраховує на отримання різниці в тарифах;

- на сьогоднішній день ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" також має зобов`язання здійснювати поточні розрахунки за договорами з позивачем та виконувати ще одне рішення ухвалене Господарським судом Миколаївської області про стягнення заборгованості з ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" заборгованості за договорами про постачання природного газу по справі №915/609/25 в сумі 240636734,82 грн. Водночас з цим, на розгляді Господарського суду Миколаївської області заходяться ще три справи про стягнення заборгованості. Справа №915/1518/25 про стягнення заборгованості з ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» на користь ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Миколаївської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" в сумі 58755713,18 грн. По двом іншим справам позивачем є ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг": №915/1409/26 про стягнення основного боргу у розмірі 390769438,18 грн та №915/1462/26 про стягнення неустойки, інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 193348774,38 грн.

Відповідач вважає, що наведені обставини підтверджують його скрутне фінансове становище, а також, що стягнення заборгованості за судовим рішенням одномометно у повному розмірі, може призвести до вкрай негативних наслідків, оскільки скрутне фінансове становище підприємства створює реальну загрозу повного зупинення виробничої діяльності, доведенням його до стану банкрутства, і як наслідок, до неспроможності виконання покладених на нього обов`язків забезпечення мешканців та підприємств, організацій та установ Миколаївської територіальної громади послугами теплопостачання, а також забезпечення нормального функціонування системи теплопостачання, що в свою чергу може спричинити надзвичайні наслідки екологічного, санітарно-епідемічного та соціального характеру для всього регіону, особливо в умовах воєнного стану.

Відповідач вказує, що у випадку банкрутства ОКП "Миколаївоблтеплоенерго", без централізованого опалення в осінньо-зимовий період можуть залишитися важливі об`єкти інфраструктури Миколаївської територіальної громади, освітні та медичні заклади, а також державні установи. Вказує, що негайне виконання рішення суду може призвести до неплатоспроможності відповідача, що не буде сприяти ефективному відновленню порушеного права позивача, виконанню рішення суду та може порушити господарську діяльність відповідача. Зазначає, що відстрочення виконання судового рішення надасть підприємству можливість стабілізувати фінансовий стан, не допустити його банкрутства, що дозволить акумулювати грошові кошти для погашення боргу перед позивачем без значного одноразового фінансового навантаження, а позивачу - можливість реального отримання грошових коштів.

На підтвердження обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у даній справі відповідачем надано до суду наступні докази:

1) докази часткового погашення заборгованості за спірним договором (казначейські виписки з рахунка відповідача за жовтень 2026 року) на суму 10421330,69 грн (т.2 а.с.179-194, т.3 а.с.25-29);

2) докази здійснення поточних розрахунків на суму 103381650,62 грн за укладеними з позивачем договорами постачання природного газу (акти звіряння розрахунків станом на 30.04.2026 та на 30.09.2026) (т.3 а.с.32);

3) інформацію про заборгованість абонентів станом на 01.10.2026 (т.2 а.с.195);

2) копію звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за перше півріччя 2026 року (т.2 а.с.196);

3) копію балансу (звіту про фінансовий стан) на 31.06.2026 (т.2 а.с.197);

4) інформацію щодо стягнення заборгованості з населення та юридичних осіб за послуги по теплопостачанню у судовому порядку за вересень та щомісячно за 2026 рік (т.2 а.с.198);

5) копії рішень Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №983 від 13.10.2021, №565 від 25.10.2022, №1028 від 25.10.2023, №253 від 14.02.2024, №1793 від 23.10.2024, №1555 від 22.10.2025 (т.2 а.с.202-220);

6) копії протоколів засідання територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах у Миколаївській області №1 від 04.11.2022, №13 від 19.12.2022, №16 від 27.03.2023, №6 від 10.08.2023, №12 від 17.11.2023, №18 від 26.03.2024, №1 від 22.05.2024, №4 від 16.08.2024, №7 від 20.11.2024, №11 від 24.03.2025, №1 від 22.05.2025, №5 від 15.08.2025, №9 від 20.11.2025, №13 від 26.03.2026, №1 від 20.05.2026, №4 від 20.08.2026 (т.2 а.с.221-276).

Заперечуючи проти задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду, позивач посилається на наступне:

- відповідач вже звертався до суду з питання відстрочення виконання рішення суду в даній справі. Ухвалою суду від 29.06.2026 частково задоволено заяву ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" та відстрочено виконання рішення суду від 08.05.2026 на шість місяців строком до 07.11.2026. Таким чином, суд вже врахував наведені боржником обставини, зокрема: статус підприємства як об`єкта критичної інфраструктури, здійснення діяльності у сфері теплопостачання, дію воєнного стану, наявність заборгованості споживачів, збитковість діяльності, державне регулювання тарифів, ризики для проходження опалювального сезону. Саме з урахуванням зазначених обставин суд надав боржнику додатковий шестимісячний строк для виконання рішення;

- звертаючись із новою заявою, боржник фактично повторно посилається на ті самі обставини, які вже були предметом оцінки суду під час вирішення питання про надання попередньої відстрочки. При цьому заявником не доведено виникнення після постановлення ухвали від 29.06.2026 нових виключних або непереборних обставин, які б об`єктивно унеможливили виконання рішення після спливу наданого судом строку. Навпаки, зі змісту заяви вбачається, що протягом наданого судом шестимісячного строку боржник здійснив лише часткове погашення заборгованості в сумі 8108935,37 грн, що становить незначну частину від присудженої до стягнення суми 334767135,90 грн;

- фактично боржник просить суд вдруге надати відстрочення виконання рішення, посилаючись на обставини, які вже були покладені в основу попереднього судового рішення про відстрочення, не наводячи доказів того, що за попередні шість місяців відстрочки відбулося істотне покращення його фінансового стану або усунення обставин, які перешкоджали виконанню рішення. Тому, на думку позивача, така заява спрямована не на усунення перешкод у виконанні рішення, а на подальше перенесення строків його виконання;

- наведені відповідачем доводи, на думку позивача, не є доказом наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для відстрочення виконання рішення суду в розумінні статей 73 , 74 , 76 , 77 , 331 ГПК України та не доводять неможливість виконання рішення суду у даній справі. Відповідач просить відстрочити виконання рішення суду на максимально можливий строк, що визначений законодавством та встановлений статтею 331 ГПК України, при тому взагалі не обґрунтовує цей строк і не зазначає чому саме через рік він зможе виконати рішення суду.

Згідно з ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.1 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За приписами ст.331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Пунктом 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Оцінюючи надані відповідачем докази в обґрунтування необхідності відстрочення виконання рішення, суд вказує наступне.

Судом враховано, що відповідач є об`єктом критичної інфраструктури паливно-енергетичного комплексу, основним видом діяльності якого є здійснення виробнично-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, при цьому, відповідно до ст.ст.19, 20 Закону України "Про теплопостачання" теплопостачальна організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, згідно з діючими тарифами. Таким чином, відповідач зобов`язаний здійснювати постачання теплової енергії незалежно від зовнішніх факторів, тому що його господарська діяльність направлена на забезпечення життєдіяльності міста Миколаєва Миколаївської області, особливо в початок опалюваного сезону 2026-2027 років.

Судом взято до уваги, що після ухвалення судом рішення та постановлення ухвали про відстрочення виконання рішення до 07.11.2026 відповідачем здійснюються часткові погашення суми основного боргу на користь позивача, відповідач визнає наявність обов`язку сплати позивачу заборгованості за спожитий газ згідно судового рішення в повному обсязі, не відмовляється та не ухиляється від такого виконання, а навпаки шукає шляхи та вживає заходи для погашення стягнутої за рішенням суду заборгованості.

Так, з наявних у матеріалах справи доказів (казначейські виписки з рахунка відповідача) судом встановлено, що у жовтні 2026 року відповідачем часткового погашено стягнуту за рішенням суму заборгованості у розмірі 10421330,69 грн (т.2 а.с.179-194, т.3 а.с.25-29).

Також судом прийнято до уваги, що відповідачем повністю відшкодовані на користь позивача судові витрати, стягнуті за рішенням суду у сумі 423920,0 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №11207 від 29.05.2026 (т.2 а.с.55).

Крім того, судом прийнято до уваги, що відповідачем у період з 30.04.2026 по 30.09.2026 здійснювались і поточні розрахунки на суму 103381650,62 грн за укладеними з позивачем договорами постачання природного газу, що підтверджується підписаними між сторонами актами звіряння розрахунків (т.3 а.с.32).

З наданих відповідачем доказів вбачається, що він вчиняє всіх можливих заходів для погашення заборгованості перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Тейдинг" (стягнення заборгованості з населення та юридичних осіб за послуги по теплопостачанню у судовому порядку), проте існують обставини, що не залежать від відповідача, які унеможливлюють виконання в повному обсязі рішення суду найближчим часом.

Зокрема, заборгованість споживачів перед ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" станом на 01.10.2026 становить 345,1 млн.грн, з них: бюджетних установ становить 23 млн.грн, госпрозрахункових організацій становить 42,1 млн.грн. Найбільшу суму становить заборгованість населення 280 млн.грн, оскільки населення є головним споживачем теплової енергії, що виробляється ОКП "Миколаївоблтеплоенерго", що підтверджується інформацію про заборгованість абонентів станом на 01.10.2026 (т.2 а.с.195).

Судом враховано, що єдиним джерелом для оплати заборгованості перед позивачем є кошти, отримані відповідачем в якості оплати за спожиту теплову енергію з боку населення, бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств.

Як вбачається з наданого відповідачем звіту про фінансові результати для ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" перше півріччя 2026 року закінчилось із чистим фінансовим результатом у вигляді збитку в розмірі 274577 тис. грн (т.2 а.с.196, 197).

Тобто, зазначена вище дебіторська заборгованість призводить до негативних фінансових показників відповідача.

Суд зазначає, що позивачем не надано, а наявні матеріли справи не містять, доказів на підтвердження того, у зв`язку із відстроченням виконання рішення суду, позивачу буде завдано збитки або він змушений буде понести додаткові витрати.

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що негайне звернення стягнення грошових коштів з відповідача, можливо й зможе забезпечити виконання рішення, однак з великою вірогідністю негативно вплине на господарську діяльність відповідача, а також на можливість виконання ним своїх функцій, зокрема постачання теплової енергії споживачам міста Миколаєва в опалювальному сезоні 2026 - 2027 років, який почався з 03.11.2026, може призвести до блокування роботи відповідача, та відповідно виконання в подальшому грошових зобов`язань, зокрема і перед позивачем.

За переконанням суду, ненадання відстрочки виконання рішення у даній справі може призвести до настання негативних наслідків для споживачів теплової енергії, особливо в умовах воєнного стану.

Суд вважає, що відстрочення виконання рішення суду до 07.05.2027 надасть можливість боржнику виконати рішення суду одночасно в повному обсязі після закінчення опалювального сезону 2026-2027 років, оскільки в опалювальному сезоні 2026-2027 років відповідач матиме змогу накопичити на своєму рахунку кошти, які в більшій мірі надійдуть від споживачів теплової енергії (враховуючи більше надходження боржнику коштів саме в цей період), та здійснити добровільне погашення суми заборгованості відразу після закінчення опалювального сезону 2026-2027 років.

Отже, наведені вище обставини, які склались та не залежать від волі відповідача, підтверджують відсутність у нього в даний час об`єктивної можливості виконати негайно в повному обсязі рішення суду та свідчать про винятковість цього випадку у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

На переконання суду, відстрочення виконання рішення забезпечить стабільну діяльність відповідача, як об`єкту критичної інфраструктури паливно-енергетичного комплексу та реальне виконання рішення суду.

Відстрочення виконання рішення для відповідача в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, як на тому наголошує стягувач, а відповідач лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем.

Так, на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява №6962/02).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003).

На переконання суду, строк відстрочення виконання рішення у цій справі, не може бути визнаний надмірним і не розглядається як такий, що суперечить вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши докази надані боржником, в їх сукупності, виходячи з принципів розумності та справедливості, з метою реального виконання рішення суду та дотримання балансу інтересів сторін, враховуючи соціальний статус боржника, наявність реальної можливості у боржника виконати рішення суду одночасно в повному обсязі після закінчення опалювального сезону 2026-2027 років, а також враховуючи загальновідомі обставин, зокрема, військову агресію Російської Федерації проти України, що має негативний вплив на економіку країни, та ускладнює діяльність суб`єктів господарювання, а отже негативно впливає на сторін спору, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" про відстрочення виконання рішення суду по даній справі до 07.05.2027 включно.

Керуючись ст.ст.234, 235, 331 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" б/н від 26.10.2026 (вхід.№16241/26 від 27.10.2026) про відстрочення виконання рішення суду, - задовольнити.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2026 у справі №915/2105/25 - до 07 травня 2027 року включно.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 11.11.2026.

Суддя М.В.Мавродієва