Рішення № 141345816 у справі № 916/3665/26 від 10.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2026 р. м. Одеса Справа № 916/3665/26

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу №916/3665/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) до КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ОДЕСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ І МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» (65026, м. Одеса, вул. Гаванна, буд. 1, код ЄДРПОУ 20991240) про стягнення 33 244,40 грн,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:

Позивач у позові в обґрунтування позовних вимог, зазначає, що 26.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та КОМУНАЛЬНИМ НЕКОМЕРЦІЙНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ОДЕСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ І МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» було укладено договір № 14-2419/22 БО-Т постачання природного газу. На виконання зазначених умов договору № 14-2419/22 БО-Т від 26.12.2022, позивач у період з січня по березень 2023 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 605 375,66 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, актами приймання-передачі природного газу та інформацією від Оператора ГТС. Однак, плату за переданий газ відповідач здійснив частково, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги пункту 5.1 договору № 14-2419/22 БО-Т від 26.12.2022. Таким чином розмір основного боргу становить 2 482,95 грн, а також позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню у розмірі 28 165,08 грн, три відсотки річних у розмірі 1 855,44 грн та інфляційні втрати у розмірі 740,93 грн.

23.09.2026 за вх.№ 32469/26 до суду від КНП «ОДЕСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ І МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній відмічає про те, що у січні 2023 року КНП «ООЦЕМДіМК» ООР» було використано 14,12700 тис. куб.м. природнього газу на суму 233 856,77 грн, що підтверджується актом приймання передачі природнього газу від 31.01.2023, який було оплачено відповідачем 02.03.2023. У лютому 2023 року споживачем було використано 12,134 тис. куб.м. природнього газу на суму 200 864,87 грн, що підтверджується актом приймання передачі природнього газу від 28.02.2023. Так, у зимовий період 2022-2023 років внаслідок збройної агресії Російської федерації та атак по енергосистемі України, центр будучи бюджетною установою, з метою забезпечення цілодобового функціонування як суб`єкта надання екстреної медичної допомоги населенню в Одеському регіоні, вимушений був значну частину фінансування витратити на придбання паливно-мастильних матеріалів для генераторів та не мав фінансової можливості вчасно здійснити платіж за договором № 14-2419/22 від 26.12.2022 щодо спожитого газу у лютому 2023 року. Також, у березні 2023 року споживачем було використано 10,309 тис. куб.м. природнього газу на суму 170 654,02 грн, однак, відповідач стверджує, що акт приймання передачі природнього газу від 31.03.2023, підприємство не отримувало. При цьому, відповідач критично ставиться до твердження позивача, що акт приймання передачі природнього газу від 31.03.2023 було надіслано на електронну пошту центру, адже такий спосіб комунікації не передбачено умовами договору і суперечить п. 13.4 та абз. 3 п. 13.5 договору № 14-2419/22 від 26.12.2022, які передбачають спосіб комунікації саме надсилання повідомлення рекомендованим листом. Більш того, адреса електронної пошти споживача взагалі відсутня в розділі 14 «Адреса та реквізити сторін».

Крім того, відповідач відмічає, що на виконання вимоги позивача від 15.06.2023 № 125/2/3-4853 про сплату заборгованості та з метою досудового врегулювання спору Центром перераховано ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» 369 035,91 грн, з яких 200 864,87 грн - 20.06.2023 за природний газ, спожитий у лютому 2023 року, та 168 171,04 грн - 23.06.2023 за березень 2023 року. Надати оновлені акти, на підставі яких здійснено оплату, відповідач не має можливості у зв`язку зі знищенням бухгалтерської документації внаслідок пожежі, спричиненої влучанням БПЛА 10.06.2025 у будівлю за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна, 13/1, де розташовувався архів Центру, що підтверджується актом про пожежу. Водночас, відповідач стверджує, що зазначені платежі визнаються сторонами та підтверджуються доданою позивачем до позовної заяви інформацією про надходження коштів на його рахунок. Загалом за природний газ, спожитий із січня по березень 2023 року включно, Центром сплачено 602 892,68 грн з ПДВ, що відповідає сумі, визначеній пунктом 4.3 Договору.

Таким чином, за твердженням відповідача, заборгованість у розмірі 369 035,91 грн погашено в порядку досудового врегулювання спору, у зв`язку з чим нарахування пені на вказану суму є необґрунтованим та суперечить пунктам 6.4, 11.1 договору № 14-2419/22 від 26.12.2022. При цьому, різниця у розмірі 2 482,98 грн сторонами не узгоджувалася. Оскільки між сторонами не було підписано додаткової угоди щодо зміни ціни договору, Центр не мав правових підстав для сплати суми, яка перевищила ціну договору. В іншому випадку, з боку контролюючих органів така сплата була б розцінена як нецільове використання коштів. Разом з тим, вбачається, що борг у розмірі 2 482,95 грн виник в наслідок перевищення об`єму споживання визначеного договором. Відповідно вказана сума не входить до предмету договору № 14-2419/22 від 26.12.2022, а тому нарахування пені на вказану суму з посиланням на п. 7.2 договору № 14-2419/22 від 26.12.2022 не може застосовуватись.

При цьому, відповідач звертає увагу суду, що позивач розраховує пеню з 16.05.2023 по 31.07.2026, що перевищує період визначений ч. 6 ст. 232 ГК України, яка була чинна на момент виникнення правовідносин та на момент початку нарахування пені.

Однак, у разі якщо суд не візьме до уваги обставини позасудового врегулювання спору та визнає прострочення за актом приймання-передачі природнього газу № 02 від 28.02.2023, відповідач просить суд з урахуванням ст. 233 ГК України (яка діяла на момент виникнення правовідносин та моменту здійснення розрахунку) та ст. 551 ЦК України зменшити заявлений розмір пені на 90 %, з огляду на те, що центр є неприбутковою організацією яка фінансується з державного бюджету та як і раніше продовжує виконувати функцію надання екстреної медичної допомоги в Одеському регіоні, який включено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, затвердженому наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 № 376. Кожна гривня яка надана центру направляється на надання медичної допомоги та збереження життя людей. До того ж, після отримання претензії та виставлення оновлених рахунків, центр вживав заходи реагування та повністю сплатив заборгованість, окрім суми яка перевищувала розмір договірної ціни закріпленої в договорі, обґрунтовано розраховуючи, що спір було вирішено в позасудовому порядку.

У відповіді за вх.№ 32805/26 від 25.09.2026 на відзив, позивач зазначає про те, що доводи відповідача викладені за змістом відзиву, є безпідставними, необґрунтованими та таким, що не відповідають обставинам справи та доказам, наявним в матеріалах справи, з огляду на наступне.

Так, саме на відповідача покладався обов`язок належної та вчасної оплати за поставлений газ згідно умов договору № 14-2419/22 від 26.12.2022, за умовами п. 2.4. даного договору встановлено, що перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду споживач зобов`язаний самостійно контролювати обсяги використаного природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за договором. В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до п. 3.5 договору № 14-2419/22 від 26.12.2022, вважається фактично використаним за цим Договором обсягом природного газу. Отже, допущені будь-які порушення із боку відповідача умов договору № 14-2419/22 від 26.12.2022 не можуть спричиняти негативні наслідки для позивача, в тому числі звільняти відповідача від обов`язку оплатити за фактично отриманий природний газ. Листом від 23.06.2026 № ТОВВИХ-26-12878 ТОВ «Оператор ГТС» надав інформацію щодо фактичного споживання відповідачем природного газу у спірні періоди, при цьому в додатку до цього ж листа, в роздруківці з Інформаційної платформи зазначено поденне споживання.

Разом із тим, позивач стверджує, що акти приймання-передачі природного газу направлялись на електронну адресу відповідача докази такої відправки - наявні в матеріалах справи, що підтверджує факт того, що Позивачем зі свого боку зроблено всі можливі дії для документального оформлення спожитого відповідачем з ресурсу позивача обсягу природного газу. Відповідач ухилився від документального оформлення спожитих обсягів природного газу. Підписані з боку відповідача акти не були повернуті позивачу. У зв`язку з тим, що споживачем не підписано відповідні акти приймання-передачі природного газу, враховуючи дані Інформаційної платформи щодо обсягів спожитого природного газу є встановленими, а вартість природного газу визначена з урахуванням ціни такого газу, що узгоджена сторонами у договорі № 14-2419/22 від 26.12.2022.

Крім того, з урахуванням положень чинного законодавства та договору № 14-2419/22 від 26.12.2022, а також враховуючи покази комерційного вузла обліку відповідача, позивач стверджує, що відповідач був обізнаний про обсяги природного газу, що було ним спожито у спірний період поставки. Вказане також підтверджується тим, що відповідачем було частково сплачено отриманий газ за період поставки, навіть без наявності підписаних актів приймання-передачі природного газу.

У запереченнях від 29.09.2026 за вх.№№ 33304/26, 33308/26 відповідач підтримав раніше викладену правову позицію у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою суду від 09.09.2026 відкрито провадження у справі №916/3665/26, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 02.10.2026 відмовлено у задоволенні клопотання КНП «ОДЕСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ І МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» від 23.09.2026 за вх.№ 32445/26 про розгляд справи №916/3665/26 у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

26.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (Постачальник) та КОМУНАЛЬНИМ НЕКОМЕРЦІЙНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ОДЕСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ І МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» (Споживач) був укладений Договір № 14-2419/22 БО-Т постачання природного газу (п.п. 1.1. Договору).

Пунктом 2.1 Договору № 14-2419/22 БО-Т від 26.12.2022 передбачено, що Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з січня 2023 року по березень 2023 року (включно) у кількості 36,42 тис. куб. м (36 420 куб. м), у тому числі за місяцями: січень 2023 року - 13,21 тис. куб. м; лютий 2023 року - 12,82 тис. куб. м; березень 2023 року - 10,39 тис. куб. м. Загальний замовлений обсяг природного газу становить 36,42 тис. куб. м.

Згідно підп. 3.5.1. - 3.5.4 Договору № 14-2419/22 БО-Т від 26.12.2022 визначено, що Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом звірену копію відповідного акту надання послуг з розподілу/ транспортування газу за такий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем. На підставі даних отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний період. У випадку не повернення підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу.

Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ - 16 390,00 грн. Крім того, тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м. Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн. Загальна вартість цього Договору на дату укладання становить 502 410,56 грн, крім того ПДВ - 100 482,12 грн, разом з ПДВ - 602 892,68 грн (п.п. 4.1., 4.3. Договору № 14-2419/22 БО-Т від 26.12.2022).

Пунктом 7.2 Договору № 14-2419/22 БО-Т від 26.12.2022 передбачено, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 11.3. Договору № 14-2419/22 БО-Т від 26.12.2022 строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, збитків становить п`ять років.

Даний Договір набирає чинності з « 01» січня і діє в частині поставки газу до « 31» березня 2023 року (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п. 13.1. Договору № 14-2419/22 БО-Т від 26.12.2022).

На виконання умов договору № 14-2419/22 БО-Т від 26.12.2022 у матеріалах справи наявні: акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму 233 856,77 грн; від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму 200 864,87 грн; від 31.03.2023 за березень 2023 року на суму за 170 654,02 грн.

В матеріалах справи наявна вимога ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про сплату боргу від 15.06.2023 № 125/2/3-4853, адресована КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради, у якій зазначено, що на виконання умов договору постачання природного газу від 26.12.2022 № 14-2419/22-БО-Т у період з січня по березень 2023 року Споживачу поставлено природний газ в обсязі 36,57000 тис. куб. м загальною вартістю 605 375,66 грн. У зв`язку з неналежним виконанням Споживачем зобов`язань щодо оплати отриманого природного газу станом на 15.06.2023 утворилася заборгованість у розмірі 371 518,89 грн, яку Товариство вимагало негайно погасити.

Відповідно до інформації про надходження коштів на рахунки ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (код за ЄДРПОУ 42399676) за період з 03.03.2023 по 24.06.2023, наданої АТ «Ощадбанк» від 24.06.2026 № 77/4-09/8810S/2026, КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради здійснило перерахування грошових коштів на рахунок позивача за договором постачання природного газу від 26.12.2022 № 14-2419/22-БО-Т, а саме: 233 856,77 грн - згідно з платіжним документом від 02.03.2023 № 4 (дата операції 03.03.2023); 200 864,87 грн - згідно з платіжним документом від 20.06.2023 № 115 (дата операції 22.06.2023); 168 171,04 грн - згідно з платіжним документом від 23.06.2023 № 134 (дата операції 24.06.2023). Загальна сума перерахованих коштів становить 602 892,68 грн, з яких 369 035,91 грн сплачено після пред`явлення позивачем вимоги про сплату боргу від 15.06.2023 № 125/2/3-4853.

В матеріалах справи наявні розрахунки пені на суму 28 165,08 грн та трьох процентів річних на суму 1 855,44 грн за період з 18.04.2023 по 20.08.2026 та інфляційних втрат на суму 740,93 грн за період з 01.06.2023 по 31.07.2026.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши викладені сторонами позиції, їх мотивовані оцінки кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позову, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як передбачено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Отже, як встановлено судом вище та підтверджується наявними доказами у матеріалах справи, а саме договором № 14-2419/22 БО-Т від 26.12.2022, актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2023, від 28.02.2023, від 31.03.2023, позивач поставив відповідачу у період з січня по березень 2023 року природний газ на загальну суму 605 375,66 грн, які відповідачем були оплачені частково на суму 602 892,68 грн, у зв`язку з чим, судом підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача 2 482,95 грн.

При цьому, як встановлено вище, загальна вартість поставленого позивачем природного газу становить 605 375,66 грн, тоді як відповідачем сплачено 602 892,68 грн, у зв`язку з чим арифметична різниця між зазначеними сумами складає 2 482,98 грн. Водночас, позивачем у позовній заяві заявлено до стягнення основну заборгованість у розмірі 2 482,95 грн, тобто на 0,03 грн менше фактично визначеної різниці.

Відповідно до ч.1 ст. 14, ч. 2 ст. 237 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог. Під час ухвалення рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Таким чином, враховуючи принцип диспозитивності господарського судочинства та відсутність заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд позбавлений процесуальної можливості стягнути суму основної заборгованості понад заявлений позивачем розмір, у зв`язку з чим вимога про стягнення основного боргу підлягає розгляду виключно в межах заявленої суми 2 482,95 грн, а відповідно і стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, доводи відповідача про відсутність правових підстав для оплати природного газу за березень 2023 року у зв`язку з неотриманням акта приймання-передачі природного газу від 31.03.2023, а також про неможливість сплати вартості газу понад визначену договором суму без укладення додаткової угоди суд оцінює критично з огляду на таке.

Пунктом 5.1 договору № 14-2419/22 БО-Т від 26.12.2022 прямо передбачено, що у разі відсутності акта приймання-передачі фактична вартість використаного споживачем природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 договору. Відповідно до пункту 3.5.4 договору № 14-2419/22 БО-Т від 26.12.2022 у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акта до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, обсяг спожитого природного газу вважається встановленим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а його вартість визначається з урахуванням цін, передбачених розділом 4 договору.

Отже, умовами договору № 14-2419/22 БО-Т від 26.12.2022 передбачено порядок визначення обсягу та вартості фактично спожитого природного газу за відсутності підписаного сторонами акта приймання-передачі. Не підписання такого акта саме по собі не свідчить про відсутність факту постачання газу та не звільняє споживача від обов`язку його оплати.

При цьому, відповідач не заперечує факту споживання природного газу в березні 2023 року, а також підтверджує здійснення оплати за цей період у розмірі 168 171,04 грн, що додатково свідчить про фактичне прийняття ним поставленого природного газу.

Щодо посилань відповідача на відсутність додаткової угоди про збільшення обсягів постачання природного газу, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2.4 договору № 14-2419/22 БО-Т від 26.12.2022 перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу може здійснюватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди. При цьому саме на споживача покладено обов`язок самостійно контролювати обсяги використаного природного газу, своєчасно обмежувати його споживання у разі перевищення замовлених обсягів або ініціювати укладення відповідної додаткової угоди. Водночас, зазначеним пунктом договору передбачено, що у будь-якому випадку обсяг природного газу, визначений в акті приймання-передачі, оформленому відповідно до п. 3.5 договору № 14-2419/22 БО-Т від 26.12.2022, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу. Згідно п. 10 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, у разі перевищення фактичним споживанням підтвердженого обсягу природного газу споживач зобов`язаний компенсувати постачальнику вартість відповідної різниці за ціною, визначеною договором постачання природного газу.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 2.1 договору № 14-2419/22 БО-Т від 26.12.2022 передбачено постачання природного газу в обсязі 36,42000 тис. куб. м, тоді як згідно з відомостями Інформаційної платформи Оператора ГТС фактичний обсяг споживання за січень-березень 2023 року становив 36,57000 тис. куб. м. Таким чином, відповідачем спожито на 0,15000 тис. куб. м природного газу більше від замовленого обсягу. При цьому, ціна природного газу за одиницю товару, визначена пунктом 4.1 договору, позивачем не змінювалася. Збільшення загальної вартості поставленого природного газу зумовлене перевищенням фактичного обсягу споживання над замовленим, а не односторонньою зміною погодженої сторонами ціни за одиницю товару. Отже, сама по собі відсутність додаткової угоди про коригування замовлених обсягів природного газу не спростовує факту його постачання та споживання відповідачем, підтвердженого даними Інформаційної платформи Оператора ГТС, і не усуває передбаченого договором та Правилами постачання природного газу обов`язку оплатити фактично отриманий товар.

Посилання відповідача на положення ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та обмеження бюджетного фінансування не спростовують наведених обставин, оскільки предметом заявленої вимоги є оплата фактично спожитого природного газу, а не стягнення суми, нарахованої внаслідок зміни договірної ціни за одиницю товару.

Таким чином, доводи відповідача про відсутність підстав для оплати фактично спожитого природного газу виключно з огляду на не підписання додаткової угоди є необґрунтованими.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов?язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією. заставою. притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов?язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом. пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов?язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов?язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі викладеного, з врахуванням п. 11.3. договору № 14-2419/22 БО-Т від 26.12.2022, позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню в сумі 28 165,08 грн за період з 18.04.2023 по 20.08.2026 виходячи із первісної суми заборгованості 200 864,87 грн, розрахунок якої судом перевірено та встановлено його вірність.

Між тим, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07.10.2025 у справі № 910/582/25, від 08.07.2025 у справі № 922/3697/24, від 11.02.2025 у справі № 902/1131/23, від 29.08.2024 у справі № 910/14265/23, від 29.08.2024 у справі № 910/14264/23, неустойка має подвійну правову природу: є одночасно способом забезпечення виконання зобов`язання та заходом відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та заходу відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання. Водночас, застосування неустойки має здійснюватися з дотриманням принципів розумності та справедливості.

При цьому в постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виснувала, що чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою для зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частин 1, 2 статті 233 Господарського кодексу України та частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, тобто у межах судового розсуду. Також, Верховний суд підтвердив вищевикладені висновки у постанові від 26.02.2026 у справі № 910/5101/25.

Наведені висновки узгоджуються з приписами законодавства, які регулюють можливість зменшення розміру штрафних санкцій з метою недопущення їх використання ані як засобу для отримання необґрунтованих доходів, ані як способу уникнути відповідальності. У питанні про зменшення розміру неустойки, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, суд щоразу виходить з конкретних обставин. Такий підхід є усталеним у судовій практиці, Верховного Суду (постанови від 07.10.2025 у справі № 910/582/25, від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22, від 26.09.2023 у справі № 910/22026/21, від 02.11.2023 у справі № 910/13000/22, від 07.11.2023 у справі № 924/215/23, від 09.11.2023 у справі № 902/919/22).

Так, суд зазначає, що обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті насамперед стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд також повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто врахувати інтереси обох сторін. Отже, суд зазначає, що чинним законодавством не визначений розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Тому це питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи те, що відповідач є комунальним некомерційним підприємством, яке забезпечує надання екстреної медичної допомоги населенню Одеської області, переважну частину заборгованості за договором погашено, а розмір заявленої до стягнення пені значно перевищує залишок основної заборгованості, суд, виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, з метою дотримання балансу інтересів сторін, доходить висновку про наявність підстав для зменшення розміру заявленої позивачем пені на 90%, тобто з 28 165,08 грн до 2 816,51 грн.

Крім цього, позивачем заявлено до стягнення з відповідача три проценти річних за загальний період з 18.04.2023 по 20.08.2026 в сумі 1 855,44 грн та інфляційні втрати за загальний період з 01.06.2023 по 31.07.2026 в сумі 740,93 грн, виходячи із первісних сум заборгованості у розмірі 200 864,87 грн та 170 654,02 грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши надані позивачем розрахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат встановив, що їх зроблено вірно, у зв?язку з чим судом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача три проценти річних за загальний період з 18.04.2023 по 20.08.2026 в сумі 1 855,44 грн та інфляційні втрати за загальний період з 01.06.2023 по 31.07.2026 в сумі 740,93 грн.

Таким чином, судом в повній мірі підлягають задоволенню заявлені позивачем позовні вимогу про стягнення з відповідача 2 482,95 грн основної заборгованості, 2 816,51 грн пені, 1 855,44 грн три проценти річних та 740,93 інфляційних втрат.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд даного позову позивачем понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 2622,40грн, який за умови задоволення судом заявлених позивачем позовних вимог підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) до КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ОДЕСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ І МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» (65026, м. Одеса, вул. Гаванна, буд. 1, код ЄДРПОУ 20991240) про стягнення 33 244,40 грн.

2. Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ОДЕСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ І МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ» ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» (65026, м. Одеса, вул. Гаванна, буд. 1, код ЄДРПОУ 20991240) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) 2 482 (дві тисячі чотириста вісімдесят дві) грн 95 коп основного боргу, 2 816 (дві тисячі вісімсот шістнадцять) грн 51 коп пені, 1 855 (одну тисячу вісімсот п`ятдесят п`ять) грн 44 коп три проценти річних, 740 (сімсот сорок) грн 93коп інфляційних витрат, 2622 (дві тисячі шістсот двадцять дві) грн 40 коп судового збору.

3. Відмовити в решті частини заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.11.2026.

Суддя І.А. Малярчук