Ухвала № 141345819 у справі № 916/4546/26 від 09.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"09" листопада 2026 р. м. Одеса Справа № 916/4546/26

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

розглянувши матеріали за вх. № 4663/26 від 04.11.2026

за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОСПЕЦТРЕЙД" про визнання недійсним підпункту договору та додатку до договору, стягнення 8983,37 грн,

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОСПЕЦТРЕЙД", в якому просить суд:

1) визнати недійсним підпункт 3.1 Договору № 34 про закупівлю товарів за державні кошти від 11 травня 2022 року, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГІДРОСПЕЦТРЕЙД", в частині включення до загальної ціни цього Договору суми ПДВ (податку на додану вартість);

2) визнати недійсним Додаток № 1 до Договору № 34 від 11 травня 2022 року, в частині включення до загальної ціни цього Договору суми ПДВ (податку на додану вартість);

3) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОСПЕЦТРЕЙД" на користь Військової частини НОМЕР_1 5400,00 грн безпідставно сплачених коштів, 2865,24 грн інфляційних втрат та 718,13 грн 3 % річних.

Згідно з ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд встановив, що доказів сплати судового збору позивач не надав. Разом з тим, позивачем подано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору (вх. № 38164/26 від 04.11.2026), яке мотивовано тим, що правове становище військових частин як юридичних осіб та учасників судового процесу має певні особливості, зумовлені спеціальним правовим режимом майна Збройних Сил України та дією в Україні воєнного стану.

Так, Військова частина НОМЕР_1 наголошує, що входить до структури Збройних Сил України та в умовах воєнного стану залучена до виконання заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, які продовжує здійснювати на час звернення до суду. У зв`язку із цим кошти військової частини першочергово спрямовуються на виконання завдань, пов`язаних із забезпеченням оборони України та відсіччю збройної агресії Російської Федерації, що, на думку заявника, зумовлює об`єктивні труднощі у своєчасному виконанні обов`язку зі сплати судового збору.

При цьому заявник визнає, що сам по собі факт запровадження воєнного стану не є безумовною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, а відповідне питання має вирішуватися судом з урахуванням конкретних обставин кожного випадку. Водночас вважає, що наведені ним обставини свідчать про наявність об`єктивних перешкод для своєчасної сплати судового збору та необхідність їх урахування судом.

Крім того, заявник посилається на принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також на гарантії права на доступ до правосуддя, передбачені пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На підтвердження своєї позиції наводить правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 22.02.2024 у справі № 990/263/23 та від 18.01.2023 у справі № 170/129/21, а також практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах «Креуз проти Польщі», «Меньшакова проти України» та «Белле проти Франції», щодо необхідності забезпечення реального й ефективного доступу до суду та недопустимості надмірного формалізму при застосуванні процесуальних вимог.

З огляду на викладене заявник вважає, що відстрочення сплати судового збору в конкретному випадку забезпечить належний баланс між інтересами держави щодо отримання судового збору та правом військової частини на судовий захист, а тому просить суд відстрочити сплату судового збору в розмірі 9 984,00 грн за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.

Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.01.2026 по справі №925/1293/19 наголосила, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону № 3674-VI до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.

Характер порушення, встановленого ЄСПЛ у справі "Король та інші проти України" від 09.10.2025 (CASE OF KOROL AND OTHERS v. UKRAINE; заява № 82560/17 та 6 інших заяв), в частині заяви № 36465/21(обмеження доступу до суду через непосильний судовий збір без оцінки майнового стану юридичної особи), ставить під сумнів результат національного провадження в частині повернення позовної заяви.

Таким чином, аналіз вище наведених положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір") або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Необхідно зазначити, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.

Отже, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від сплати судового збору з урахуванням вимог, передбачених законодавством, та з урахуванням майнового стану скаржника, який оцінюється судом на підставі наданих доказів.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.

Як вже зазначалось, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується відповідне клопотання. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі № 420/1582/19, від 17.09.2020 у справі № 460/3138/19 тощо).

Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/ відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.

Суд наголошує, що відповідні докази фінансового становища заявника мають бути подані суду на загальних підставах.

Натомість, всупереч зазначеному, позивачем до клопотання про відстрочення сплати судового збору не було надано належних доказів, які підтверджують скрутний майновий стан позивача.

В додаток до клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач надав суду рапорт начальника юридичної служби військової частини на ім`я командира із проханням надати вказівку головному бухгалтеру військової частини забезпечити оплату судового збору в розмірі 9984,00 грн за подання даного позову.

Проте, вказаний рапорт сам по собі підтверджує лише факт звернення начальника юридичної служби до командира військової частини з питання організації оплати судового збору. Водночас він не підтверджує відсутності у військової частини коштів, недостатності відповідних бюджетних асигнувань або об`єктивної неможливості здійснити таку оплату. Отже, вказаний рапорт не може бути ототожнений з належним підтвердженням майнового стану позивача.

Таким чином, позивачем не доведено належними доказами відповідного фінансового становища, яке унеможливлює сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, у зв`язку з чим клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

За приписами ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із ст. 4 Закон України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3 328,00 грн.

За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, за подання до господарського суду позовної заяви із двома вимогами немайнового характеру та однією вимогою майнового характеру (про стягнення 8983,37 грн) позивач, з урахуванням коефіцієнту 0,8, має сплатити 7 987,20 грн судового збору.

Реквізити для сплати судового збору знаходяться за посиланням: https://od.arbitr.gov.ua/sud5017/gromadyanam/court_fee/

Відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених, зокрема, у статтях 164 та 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, з урахуванням наявності виявлених судом недоліків, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для їх усунення.

Керуючись ст. 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання позивача (вх. № 38164/26 від 04.11.2026) про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву (вх. № 4663/26 від 04.11.2026) Військової частини НОМЕР_1 - залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 7 987,20 грн.

4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили 09.11.2026 та оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Волков