Рішення № 141346032 у справі № 921/621/26 від 04.11.2026

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 листопада 2026 року м. Тернопіль Справа № 921/621/26

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

за участі секретаря судового засідання Саловська О.А.

розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1

до відповідача: Комунальної установи "Центр розвитку" Білобожницької сільської ради, 48530, Тернопільська обл., Чортківський р-н, село Білобожниця, вулиця Л. Українки, будинок 34

про: стягнення 26 829,44 грн заборгованості

За участю представників від:

Позивача: Кемінь Віталій Васильович, адвокат

Відповідача: не з`явився

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Комунальної установи "Центр розвитку" Білобожницької сільської ради про стягнення 26 829, 44 грн, з яких: 23058,18 грн основна заборгованість, 301,56 грн 3% річні, 424,77грн інфляційні втрати та 3044,93 грн пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору постачання природного газу № Договором постачання природного газу №18 11416/25-БО-Т від 20.10.2025

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 ГПК України, у встановлений строк в ухвалі від 30.12.2025 (про відкриття провадження у справі) строк не надав.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст. 178 ГПК України.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 22.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/621/26 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання у даній справі призначено на 14.10.2026.

Надалі, ухвалою суду від 14.10.2026 закрито підготовче провадження по справі №921/621/26 та призначено її до розгляду по суті на 04.11.2026.

Представник позивача в судовому засіданні 04.11.2026 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач участі представника в судове засідання 04.11.2026 не забезпечив, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвали від 14.10.2026 в електронній формі до його електронного кабінету.

Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами справи.

04.11.2026 суд ухвалив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

15.10.2025 Комунальною установою "Центр розвитку" Білобожницької сільської ради (Споживач) було подано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (Постачальник) заяву про приєднання до Договору постачання природного газу, на період з листопада 2025 по 31 березня 2026 року.

20.10.2025 Позивачем надано Згоду на приєднання до Договору постачання природного газу, повідомлено, що між Позивачем та Відповідачем укладений Договір постачання природного газу від 20.10.2025 №18-11416/25-БО-Т шляхом приєднання Споживача до умов Договору, розміщеного за посиланням: https://www.naftogaztrading.com.ua/wp-content/uploads/2025/10/bo-dogovir- postachannya-gazu-2025-2026.pdf, з врахуванням умов та інформації, зазначених Споживачем в Заяві приєднання до договору постачання природного газу від 14.10.2025 вих. №1.

Дата набрання чинності Договору 20.10.2025.

Відповідно до п. 1.2 Договору природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для власних потреб.

Згідно з п. 2.1 Договору Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період, зазначений Споживачем у Заяві, але не раніше ніж з дати набрання чинності цим Договором відповідно до пункту 13.1 Договору, в кількості та відповідно до розрахункових періодів та розподілу, що зазначені Споживачем у Заяві, за умови акцепту Постачальником Заяви в порядку, передбаченому пунктом 1.7 цього Договору.

У будь-якому разі обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленому з боку Постачальника відповідно до пункту 3.5 цього Договору, вважається фактично спожитим за цим Договором обсягом природного газу. Для підтвердження (у разі такої потреби) обсягу фактично переданого газу у відповідному розрахунковому періоді (розрахункових періодах) Постачальник на письмове звернення Споживача надає у термін до 30-ти (тридцяти) днів акт звірки, в якому зазначаються обсяги газу відповідно до інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (п. 2.6 Договору).

Згідно з п. 3.5.1 Договору Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акта надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

Згідно з п. 4.3 Договору загальна фактична вартість цього Договору дорівнює вартості фактично спожитого за цим Договором природного газу та визначається як добуток фактично використаного (переданого, спожитого) за цим Договором обсягу газу та ціни газу за 1000 куб. м з ПДВ. з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед.

Пунктом 13.1. Договору сторони погодили, що останній набирає чинності щ дати, зазначеної в письмовій Згоді на приєднання до Договору постачання природного газу Постачальника, надісланої Споживачу відповідно до пункту 1.7 Договору, та діє до дати, зазначеної у цій Згоді на приєднання до Договору постачання природного газу включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

На виконання умов Договору, позивач, у період листопад 2025 - березень 2026, передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 50 931,16 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за відповідний період.

Оплату за переданий газ відповідач здійснив частково. Не сплаченим залишився поставлений природний газ у розмірі 27 872,98 грн.

На суму основного зобов`язання позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 301,56 грн 3% річні, 424,77грн інфляційні втрати та 3044,93 грн пеня.

Невиконання відповідачем зобов`язань за договором від 20.10.2025 №18-11416/25-БО-Т і стало причиною звернення до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений ст.204 ЦК України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні ст.11 ЦК України, для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання Глави 54 ЦК України.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні (ч. 1 ст. 669 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач на виконання Договору поставив відповідачу природний газ у листопаді 2025 - березні 2026 на загальну суму 50 931,16 грн, що підтверджується

Актами приймання-передачі природного газу за листопад 2025 на суму 6 010,19 грн, грудень 2025 року на суму 10 035,62 грн, січень 2026 на суму 14 876,00 грн, лютий 2026 на суму 12 996,98 грн та березень 2026 на суму 7 012,37 грн.

Вказані акти підписані ЕЦП обох сторін.

Відповідно до ч.1 ст.691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З врахуванням погодженого сторонами у пункті 5.1 Договору порядку розрахунків, зобов`язання відповідача щодо здійснення оплати за поставлений природний газ здійснюється до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання (передача) природного газу.

Матеріалами справи підтверджується, що оплату за переданий газ відповідач здійснив частково. Не сплаченим залишився поставлений природний газ у розмірі 23 058,18 грн.

За приписом ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 ст.525 ЦК України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем грошового зобов`язання, а докази сплати боргу в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 23 058,18 основного боргу.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦК України).

Враховуючи положення ч.2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Відповідно до пункту 7.2 Договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати згідно з пунктом 8.4 цього Договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Здійснивши перерахунок суми пені, 3% річних та інфляційних втрат, за період зазначений позивачем, суд встановив правомірність до стягнення з відповідача 3 044,93 грн пені, 424,77 грн інфляційних втрат та 301,56 грн 3% річних у межах визначеного позивачем періоду.

Таким чином позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 236-240, 247-252 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Комунальної установи "Центр розвитку" Білобожницької сільської ради, Тернопільська область, Чортківський район, село Білобожниця, вулиця Л.України, будинок 34 (код 43976289) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ЄДРПОУ 42399676 - 23 058 (двадцять три тисячі п`ятдесят вісім) грн. 18 коп. основного боргу за спожитий газ, 3 044 (три тисячі сорок чотири) грн. 93 коп. пені, 424 (чотириста двадцять чотири) грн. 77 коп. інфляційних нарахувань, 301 (триста одну) грн. 56 коп. три відсотки річних і 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі оскаржити його до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено 9 листопада 2026 року.

Суддя Ю.О. Чопко