Рішення № 141346089 у справі № 922/2716/26 від 03.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня [телефон приховано], тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2026 р. м. Харків Справа №922/2716/26

Господарський суд Харківської області у складі судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Вишгородської окружної прокуратури , в інтересах держави в особі: 1. Іванківської селищної ради , 2. Управління соціального захисту населення Іванківської селищної ради

до 1. Комунальної установи Іванківської селищної ради "Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)" , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗБУТ-ЕНЕРГО-ПЛЮС"

про стягнення коштів

за участю представників:

прокурор - Лахтюк Л.В.

позивача-1 - не з`явився;

позивача-2 - не з`явився;

відповідача-1 - не з`явився;

відповідача-2 - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Вишгородська окружна прокуратура звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Іванківської селищної ради та Управління соціального захисту населення Іванківської селищної ради до КУІСР "ТЦСО" та ТОВ "ЗБУТ-ЕГНЕРГО-ПЛЮС", в якій просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду від 18.07.2023 №5 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2023 №67/23-ЗП;

- визнати недійсною додаткову угоду від 17.08.2023 №6 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2023 №67/23-ЗП;

- стягнути з ТОВ "ЗБУТ-ЕГНЕРГО-ПЛЮС" на користь Іванківської селищної ради грошові кошти в розмірі 21.641,86 грн, безпідставно отримані за Договором про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2023 №67/23-ЗП.

Прокурор стверджує, що підписані між відповідачами додаткові угоди є недійсними. Ними збільшено ціну на товар (електричну енергію), закуплений на відкритих публічних торгах у відповідача-2, та відповідно зменшено кількість товару. Вказує, що збільшення ціни на предмет закупівлі після укладення договору можливе лише у виключних випадках.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.08.2026 відкрито загальне позовне провадження у справі №922/2716/26.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.09.2026 у справі №922/2716/26 продовжений строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.10.2026 закрито підготовче провадження у справі №922/2716/26 та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.11.2026 о 14:00 год.

Присутній у судовому засіданні по суті 03.11.2026 прокурор позов підтримав та просив суд його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Правом на участь представників позивачі та відповідачі в судовому засіданні по суті 03.11.2026 не скористалися; пояснень щодо позову та відзив не надали; про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа до електронних кабінетів Іванківської селищної ради, КУІСР "ТЦСО" та ТОВ "ЗБУТ-ЕГНЕРГО-ПЛЮС", а також рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення Управлінню соціального захисту населення Іванківської селищної ради.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Заслухавши вступне слово прокурора, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані прокурором докази, суд встановив наступне.

КУІСР "ТЦСО" як замовником опублікувала оголошення в електронній системі публічних закупівель PROZORRO про проведення відкритих торгів за предметом закупівлі - Електрична енергія, код за ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія (ідентифікатор закупівлі №UA-2022-12-19-012928-a. Очікувана вартість предмета закупівлі відповідно до оголошення - 294.000,00 грн.

За результатами проведених відкритих торгів між КУІСР "ТЦСО" як споживачем та ТОВ "ЗБУТ-ЕГНЕРГО-ПЛЮС" (постачальник) був укладений Договір про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2023 №67/23-П (далі - Договір). Згідно з його умовами постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 49.000,00 кВт*год та повинен відповідати очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи розподіл.

Згідно з пунктом 5.1. Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначається відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Ціна за 1 кВт*год. електричної енергії, з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії, становить 5,94 грн з урахуванням ПДВ, в т.ч.: ціна електричної енергії - 4,95 грн без ПДВ; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,99 грн.

Загальна вартість всього обсягу постачання електричної енергії за Договором складає 291.060,00 грн, в т.ч. ПДВ - 48.510,00 грн (пункт 5.2. Договору).

У відповідності до положень пункту 5.4. Договору істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю в разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

У випадку наявності підстав для зміни умов цього Договору, постачальник має право письмово звернутися до споживача з відповідною пропозицією про зміну умов цього Договору (пункт 5.7. Договору).

Згідно з пунктом 5.9. Договору оплата електричної енергії здійснюється споживачем виключно в грошовій формі на підставі акту приймання-передачі електричної енергії (або рахунку). Розрахунок за фактично спожиту електричну енергію здійснюється протягом 7 робочих днів від дати отримання споживачем акту прийняття-передачі (рахунку на оплату), але не пізніше 20-го числа (включно) місяця, за місяцем поставки електричної енергії (розрахункового місяця).

Відповідно до пункт 5.17. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць, в якому здійснюється постачання електричної енергії.

Пунктом 5.22.1. Договору передбачено, що факт зміни ціни на електричну енергію оформлюється відповідною додатковою угодою. Сторони мають право в такій додатковій угоді встановити, що змінена ціна починає діяти як з дати укладення додаткової угоди, дати ініціативного листа, так і з першого числа місяця, в якому така додаткова угода укладена.

Договір набуває чинності з дати його підписання та діє в частині постачання електричної енергії 01.01.2023 до 31.12.2023 (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх обов`язків за цим Договором (пункт 14.1. Договору).

Додатковими угодами №№1-6 сторонами вносилися зміни до Договору.

Так, Додатковою угодою від 23.01.2023 №1 у зв`язку зі зміною регульованих цін (тарифів) сторони домовилися, зокрема, зменшити очікуваний обсяг постачання електричної енергії до 48.659,482 кВт*год; ціна 1 кВт*год. електричної енергії, з урахування тарифу на послуги з передачі електричної енергії, становить 5,981568 грн з урахуванням ПДВ.

Додатковою угодою від 22.02.2023 №2 сторонами були внесені зміни в Додаток №1 "Заява-приєднання" до Договору.

Додатковою угодою від 27.03.2023 №3 у зв`язку зі зміною регульованих цін (тарифів) сторони домовилися, зокрема, зменшити очікуваний обсяг постачання електричної енергії до 48.389,808 кВт*год; ціна 1 кВт*год. електричної енергії, з урахування тарифу на послуги з передачі електричної енергії (вартість регульованого тарифу на передачу становить 0,5163 грн з урахуванням ПДВ) становить 6,041532грн з урахуванням ПДВ.

Додатковою угодою від 11.07.2023 №4 у зв`язку зі зміною регульованих цін (тарифів) сторони домовилися, зокрема, зменшити очікуваний обсяг постачання електричної енергії до 48.122,33 кВт*год.; ціна 1 кВт*год. електричної енергії, з урахування тарифу на послуги з передачі електричної енергії (вартість регульованого тарифу на передачу становить 0,58212 грн з урахуванням ПДВ) становить 6,107352грн з урахуванням ПДВ.

Додатковою угодою від 18.07.2023 №5 у зв`язку з коливанням ціни на ринку електричної енергії, яке документально підтверджується довідкою Харківської торгово-промислової палати від 10.07.2023 №538/23 сторони домовилися, зокрема, зменшити очікуваний обсяг постачання електричної енергії до 46.226,599 кВт*год.; ціна 1 кВт*год. електричної енергії, з урахування тарифу на послуги з передачі електричної енергії (вартість регульованого тарифу на передачу становить 0,58212грн з урахуванням ПДВ) становить 6,659875 грн з урахуванням ПДВ.

Додатковою угодою від 17.08.2023 №6 у зв`язку з коливанням ціни на ринку електричної енергії, яке документально підтверджується довідкою Харківської торгово-промислової палати від 10.08.2023 №706/23 сторони домовилися, зокрема, змінити ціну 1 кВт*год. електричної енергії до 7,26765 грн з урахуванням ПДВ.

На підставі Актів прийому-передачі електричної енергії від 06.02.2023 №8 на суму 34.094,94 грн, від 01.03.2023 №115 на суму 48.085,82 грн, від 03.04.2023 №248 на суму 35.189,57 грн, від 30.04.2023 №391 на суму 18.970,42 грн; від 01.06.2023 №536 на суму 9.122,71 грн, від 03.07.2023 №686 на суму 6.041,53 грн, від 08.08.2023 №822 на суму 8.324,84 грн, від 01.09.2023 №959 на суму 7.267,66 грн, від 02.10.2023 №1092 на суму 9.258,98 грн, від 01.11.2023 №1223 на суму 25.785,62 грн, від 01.12.2023 №1351 на суму 54.507,37 грн, від 12.12.2023 №1474 на суму 34.410,54 грн позивачем була передана, а відповідачем отримана електрична енергія в загальній кількості 44.578,755 кВт*год.

Вказані Акти буди повністю оплачені відповідачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення та виписка з банківського рахунку.

06.01.2023 на веб-сайті https://prozorro.gov.ua/ замовником КУІСР "ТЦСО" був опублікований звіт про виконання Договору.

Листом від 19.05.2026 №54/1-2836вих26 Вишгородська окружна прокуратура звернулася до КУІСР "ТЦСО", в якому повідомила останню про те, що Додатковими угодами від 18.07.2023 №5 та від 17.08.2023 №6 до Договору ціна за 1 кВт*год. електричної енергії становила 6,659875 грн та 7,26765 грн, що свідчить про її підвищення більш ніж на 10% від ціни, обумовленої в Договорі. Також прокуратура просила надати інформацію чи вживались або плануються вживатись КУІСР "ТЦСО" заходи, у тому числі шляхом подання позовної заяви в порядку господарського судочинства щодо відновлення порушених інтересів держави внаслідок надмірної сплати державних коштів за Договором з урахуванням укладених додаткових угод, якими ціна за одиницю товару збільшена більш ніж на 10% від ціни, визначеної в Договорі. Якщо так, то які саме; якщо такі заходи не вживались, навести причини їх не вживання та чи планується вжиття таких заходів та в який термін.

У відповідь на вказаний лист КУІСР "ТЦСО" повідомила Вишгородську окружну прокуратуру про те, що Додаткові угоди до Договору укладалися відповідно до вимог законодавства, чинного на момент їх укладення. Підставою для внесення змін до істотних умов Договору було коливання ціни електричної енергії на ринку, що підтверджувалося відповідними документами, наданими постачальником. Зміна ціни за одиницю товару здійснювалася без збільшення загальної суми договору із відповідним коригуванням обсягів закупівлі. Підстав вважати укладені додаткові угоди такими, що суперечать вимогам законодавства у сфері публічних закупівель були відсутні. КУІСР "ТЦСО" не вживалися та не плануються заходи щодо звернення до суду з позовом щодо відновлення порушених інтересів держави внаслідок надмірної сплати державних коштів за Договором.

Листом від 29.05.2026 №54/1-3058вих-26 Вишгородська окружна прокуратура звернулася до Іванківської селищної ради, в якому просила надати інформацію чи вживались або плануються вживатись Іванківською селищною радою заходи, у тому числі шляхом подання позовної заяви в порядку господарського судочинства щодо відновлення порушених інтересів держави внаслідок надмірної сплати державних коштів за Договором з урахуванням укладених додаткових угод, якими ціна за одиницю товару збільшена більш ніж на 10% від ціни, визначеної в Договорі. Якщо так, то які саме; якщо такі заходи не вживались, навести причини їх не вживання та чи планується вжиття таких заходів та в який термін.

У відповідь на вказаний лист Іванківська селищна рада повідомила Вишгородську окружну прокуратуру про те, що в разі відновлення порушених прав КУІСР "ТЦСО" надмірно сплачені кошти за Договором з урахуванням укладених додаткових угод, якими ціна за одиницю товару збільшена на 10% від ціни, визначеної в договорі, підлягають поверненню КУІСР "ТЦСО", яка має повернути кошти до доходу загального фонду Іванківської селищної територіальної громади (лист від 11.06.2026 №06-31-2084).

Листом від 01.06.2026 №54/1-3107вих26 Вишгородська окружна прокуратура звернулася до Управління соціального захисту населення Іванківської селищної ради в якому просила надати інформацію чи вживались або плануються вживатись Управлінням заходи, у тому числі шляхом подання позовної заяви в порядку господарського судочинства щодо відновлення порушених інтересів держави внаслідок надмірної сплати державних коштів за Договором з урахуванням укладених додаткових угод, якими ціна за одиницю товару збільшена більш ніж на 10% від ціни, визначеної в Договорі. Якщо так, то які саме; якщо такі заходи не вживались, навести причини їх не вживання та чи планується вжиття таких заходів та в який термін.

У відповідь на вказаний лист Управління соціального захисту населення Іванківської селищної ради повідомило Вишгородську окружну прокуратуру про те, що заходи щодо подання позовної заяви в порядку господарського судочинства не вживалися. Додаткові угоди до Договору були укладені відповідно до чинного законодавства на момент їх укладення; підставою для внесення змін до істотних умов Договору було коливання ціни на електричну енергію на момент підписання додаткових угод, що підтверджувалося відповідними документами, які надав постачальник. Загальна вартість Договору та обсягів коштів не збільшилися; оскільки ціна за одиницю зросла, обсяг (кількість спожитих кВт*год) був пропорційно зменшений. Отже бюджетні кошти не були витрачені понад визначену суму, а інтереси держави не порушені. Тому Управління не вживало заходів шляхом подання позовної заяви в порядку господарського судочинства (лист від 04.06.2026 №01-1-127).

Листом від 27.07.2026 №54/1-4282вих-26 Вишгородська окружна прокуратура в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила Іванківську селищну раду та Управління соціального захисту населення Іванківської селищної ради про подання до Господарського суду Харківської області позовної заяви в інтересах держави до КУІСР "ТЦСО" та ТОВ "ЗБУТ-ЕНЕРГО-ПЛЮС" про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно отриманих коштів за Договором.

Прокурор стверджує, що укладені між відповідачами Додаткові угоди від 18.07.2023 №5 та від 17.08.2023 №6 до Договору, якими збільшено ціну на товар (електричну енергію), є такими, що суперечать законодавству про публічні закупівлі, оскільки збільшення ціни на предмет закупівлі після укладення договору можливе лише у виключних випадках та не більше ніж на 10%.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача, суд зазначає наступне.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частини третя статті 53 ГПК України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України (частина четверта статті 53 ГПК України).

Положення щодо представництва інтересів держави прокурором у суді закріплені у статті 23 Закону "Про прокуратуру".

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина третя статті 23 Закону "Про прокуратуру").

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі №761/3884/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі №910/5201/19, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 та № 922/1830/19).

Тобто, під час розгляду справи в суді фактично стороною у спорі є держава, навіть якщо прокурор визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах №923/199/21 та №922/1830/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2022 у справі №2-3887/2009 зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Разом з тим, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (частина четверта статті 23 Закону "Про прокуратуру").

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Водночас невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Суд зазначає, що прокурором дотримано процедуру, передбачену статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема попередньо, до звернення до суду з позовом, повідомлено уповноважені органи про порушення інтересів держави, чим надано цим органам можливість самостійно відреагувати на виявлені порушення інтересів держави у належний спосіб. Утім позивачі після отримання повідомлення прокуратури про виявлені нею порушення при укладенні спірних додаткових угод до Договору повідомили про те, що звертатися до суду з відповідним позовом вони не планують. Тобто підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала бездіяльність позивачів щодо захисту порушених інтересів держави. Звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі Іванківської селищної ради та Управління соціального захисту населення Іванківської селищної ради відповідає приписам статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 53 ГПК України та підтверджено належними доказами у справі.

Щодо фактичних обставин справи, суд зазначає наступне.

Причиною виникнення спору у цій справі стало питання щодо наявності або відсутності підстав для визнання недійсними укладених між КУІСР "ТЦСО" та ТОВ "ЗБУТ-ЕГНЕРГО-ПЛЮС" додаткових угод від 18.07.2023 №5 та від 17.08.2023 №6 до Договору та стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на дату укладення Договору) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

За пунктом 2 частини п`ятої статті Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Отже, у випадку коливання цін на ринку сторони у наділені правом вносити зміни до договору щодо ціни товару, але кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження та така заміна не може перевищувати ціни за одиницю товару більше 10%.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини першої-третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Здійснюючи тлумачення вказаних норм права, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 сформувала висновок щодо застосування, зокрема пункту 2 частини п`ятої статті Закону України "Про публічні закупівлі". Виснувала, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункту 2 частини п`ятої статті Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

З таким висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, погодився і Верховний Суду, що вбачається із його постанов від 28.05.2024 у справі №915/75/23, від 11.09.2024 у справі №916/2407/22, від 11.09.2024 у справі №922/2497/23, від 10.09.2024 у справі №918/39/24, від 26.09.2024 у справі №904/4302/23 та інших.

При цьому, Верховним Судом у постанові від 26.09.2024 у справі №904/4302/23 було конкретизовано, що Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 41 цього Закону. Зокрема, у випадку коливання цін на ринку товару у сторону збільшення чи у сторону зменшення. Що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, разом з тим, не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору. В іншому випадку не досягається мета Закону, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Частиною першою статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, складовою якого є "правова передбачуваність" та "правова визначеність".

Принцип "правової визначеності" вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності як самих правових норм, так і того, як ці норми мають будуть застосовано судами у подібних правовідносинах. Верховний Суд неодноразово зазначав, що забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Отже, у вирішенні спору у справі судом враховуються наведені вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду.

У відповідності до положень пункту 5.4. Договору істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю в разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Тобто, умовами спірного Договору була передбачена можливість та правові підстави зміни такої істотної умови договору як ціна.

Як було встановлено вище, під час дії Договору між КУІСР "ТЦСО" та ТОВ "ЗБУТ-ЕГНЕРГО-ПЛЮС" були підписані Додаткові угоди, зокрема:

- Додаткова угода від 18.07.2023 №5, згідно з якою у зв`язку з коливанням ціни на ринку електричної енергії, яке документально підтверджується довідкою Харківської торгово-промислової палати від 10.07.2023 №538/23 сторони домовилися, зокрема, зменшити очікуваний обсяг постачання електричної енергії до 46.226,599 кВт*год.; ціна 1 кВт*год. електричної енергії, з урахування тарифу на послуги з передачі електричної енергії (вартість регульованого тарифу на передачу становить 0,58212грн з урахуванням ПДВ) становить 6,659875 грн з урахуванням ПДВ. Тобто, внаслідок укладення означеної додаткової угоди ціна за 1 кВт*год електричної енергії була збільшена на 12% у порівнянні з її ціною станом на момент укладення Договору.

- Додаткова угода від 17.08.2023 №6, згідно з якою у зв`язку з коливанням ціни на ринку електричної енергії, яке документально підтверджується довідкою Харківської торгово-промислової палати від 10.08.2023 №706/23 сторони домовилися, зокрема, змінити ціну 1 кВт*год. електричної енергії до 7,26765 грн з урахуванням ПДВ. Тобто, внаслідок укладення означеної додаткової угоди ціна за 1 кВт*год електричної енергії була збільшена на 22% у порівнянні з її ціною станом на момент укладення Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для внесення змін до Договору згідно з вказаними додатковими угодами визначені довідки Харківської торгово-промислової палати від 10.07.2023 №538/23 та від 10.08.2023 №706/23.

Одночасно, Верховним Судом у постанові від 18.07.2023 у справі №916/944/22 вказано, що оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою Кабінету Міністрів України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 10.09.2014 №442 покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.

Таким чином, довідки/висновки торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку.

В документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, від 02.12.2020 у справі №913/368/19.

Сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору. При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Натомість, довідки Харківської торгово-промислової палати, на підставі яких укладалися оспорювані додаткові угоди до Договору, не можуть бути належними та достатніми доказами, що підтверджують коливання ціни електричної енергії на ринку. Вони не відображають реального коливання ринкової ціни саме в період між укладенням Договору та додаткових угод до нього. Таким чином надані постачальником експертні висновки не є тими документами, які підтверджують коливання (збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару на ринку) за відповідні періоди. А отже такі довідки не можуть слугувати достатньою підставою для зміни істотної умови Договору - ціни за одиницю товару.

Верховний Суд у постановах від 15.06.2022 у справі №924/674/21, від 22.06.2022 у справі №917/1062/21 вказував, що використання для змін істотних умов договору закупівлі довідок/висновків із відсутністю відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, відсутністю аналізу вартості товару на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами дати укладання договору є неправомірним.

При цьому, згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 11.05.2023 у справі №910/17520/21 виключно коливання цін на ринку електроенергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що спірні додаткові угоди до Договору були укладені за відсутності належного підтвердження факту коливання ціни на електричну енергію в бік збільшення.

Означені обставини у сукупності вказують на обґрунтованість доводів прокурора та наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними додаткових угод від 18.07.2023 №5 та від 17.08.2023 №6 до Договору.

Положеннями частини першої статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною другою статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу. Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що спірні додаткові угоди до Договору були укладені без належного обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни електричної енергії в період виконання умов Договору, а також внаслідок їх укладення ціна за одиницю товару (1 кВт*год електричної енергії) була змінена більше ніж на 10% від початкової ціни, суд дійшов висновку, що додаткові угоди від 18.07.2023 №5 та від 17.08.2023 №6 до Договору укладені з порушенням вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а отже, наявні правові та фактичні підстави для визнання вказаних додаткових угод недійсними на підставі частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України та про задоволення позову в цій частині.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача зайво сплачених коштів у сумі 21.641,86 грн, суд враховує наступне.

Положеннями частини першої статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Застосування реституції спрямоване на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Недійсність додаткових угод від 18.07.2023 №5 та від 17.08.2023 №6 означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно Договором, тобто й продаж електричної енергії та її оплата має здійснюватися сторонами відповідно до умов Договору в редакції останньої додаткової угоди, котрою змінено ціну за 1 кВт*год. електричної енергії в межах допустимих 10%. А саме: в редакції Додаткової угоди від 11.07.2023 №4, згідно з якою ціна 1 кВт*год. електричної енергії, з урахування тарифу на послуги з передачі електричної енергії (вартість регульованого тарифу на передачу становить 0,58212 грн з урахуванням ПДВ) становить 6,107352грн з урахуванням ПДВ.

Як свідчать матеріали справи, з липня 2023 до грудня 2023 включно після укладення Додаткової угоди від 18.07.2023 №5 (якою збільшена ціна за 1 кВт*год) обсяг спожитої відповідачем-1 електричної енергії становив 19.306,755 кВт*год. Таким чином загальна вартість електричної енергії становить 117.913,15 грн з розрахунку 6,107352 грн за 1 кВт*год. З огляду на це відповідачем-1 було переплачено відповідачу-2 кошти в сумі 21.641,86 грн.

Враховуючи визнання судом недійсними додаткових угод від 18.07.2023 №5 та від 17.08.2023 №6 до Договору підстава для отримання відповідачем-2 коштів в сумі 21.641,86 грн відпала. А отже такі кошти були безпідставно одержані відповідачем-2, у зв`язку з чим у відповідності до статей 216, 1212 ЦК України підлягають поверненню Іванківській селищній раді в дохід місцевого бюджету, за рахунок якого здійснювалося фінансування за Договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.2024 у справі №918/323/23.

Суд вважає часткого обґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів за додатковими угодами, які визнані судом недійсними, в частині різниці вартості купленої електричної енергії за ціною, визначеною під час укладення договору та вартості електричної енергії за такими додатковими угодами, пропорційно до обсягу спожитої електричної енергії та здійснених між відповідачами.

Варто відзначити, що правовідносини, пов`язані з використанням коштів місцевого бюджету, становлять суспільний інтерес, а витрачання цих коштів за недійсними угодами такому інтересу не відповідає і порушує права та інтереси Іванківської селищної ради, яка не вживала заходів для повернення зазначених коштів, хоча була обізнана про такі порушення.

За приписами частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачами не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині визнання недійсними додаткових угод до Договору та стягненню коштів підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до статті ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати прокурора зі сплати судового збору за немайновими вимогами в розмірі 5.324,80 грн підлягають відшкодуванню кожним відповідачем у розмірі 2.662,40 грн. А за майновою вимогою в розмірі 2.662,40 грн підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача-2.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду від 18.07.2023 №5 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2023 №67/23-ЗП, укладену між Комунальною установою Іванківської селищної ради "Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗБУТ-ЕНЕРГО-ПЛЮС".

3. Визнати недійсною додаткову угоду від 17.08.2023 №6 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2023 №67/23-ЗП, укладену між Комунальною установою Іванківської селищної ради "Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗБУТ-ЕНЕРГО-ПЛЮС".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗБУТ-ЕНЕРГО-ПЛЮС" (Україна, Харківська обл., 61202, м. Харків, вул. Мисли Мирослава, буд. 58-А, офіс 30, код ЄДРПОУ 43709245) на користь Іванківської селищної ради (07201, Київська обл., Вишгородський р-н, смт Іванків, вул. Проскури Івана, буд. 7, код ЄДРПОУ 04358000) грошові кошти в розмірі 21.641,86 грн безпідставно отримані за Договором про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2023 №67/23-ЗП.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗБУТ-ЕНЕРГО-ПЛЮС" (Україна, Харківська обл., 61202, м. Харків, вул. Мисли Мирослава, буд. 58-А, офіс 30, код ЄДРПОУ 43709245) на користь Київської обласної прокуратури (Україна, 01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) витрати зі сплати судового збору в розмірі 5.324,80 грн.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

8. Стягнути з Комунальної установи Іванківської селищної ради "Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)" (07201, Київська обл., Вишгородський р-н, смт Іванків, вул. Проскури Івана, буд. 13, код ЄДРПОУ 22202951) на користь Київської обласної прокуратури (Україна, 01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.662,40 грн.

9. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "10" листопада 2026 р.

Суддя Н.С. Добреля