ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня [телефон приховано], тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
УХВАЛА
"02" листопада 2026 р. м. Харків Справа № Б-39/216-06
Господарський суд Харківської області у складі:
судді: Прохорова С.А.
при секретарі судового засідання Кончаренко В.Ю.
розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність ліквідатора вх. №12514 від 25.05.2026 у справі
за заявою Лозівська ОДПІ Харківської ОДПІ, м. Лозова
до Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Петровське"
про визнання банкрутом
ліквідатор: арбітражний керуючий Черкасов Станіслав Андрійович
кредитори:
- Головне управляння ДПС у Харківській області код ЄДРПОУ 43983495
- Близнюківський відділ Державної казначейської служби України Харківської області (код ЄДРПОУ 38029801)
- ПСП "КОМПАКТ" код ЄДРПОУ 30829128
- Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування в особі Харківського обласного центру зайнятості код ЄДРПОУ 03491277
- ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1
- Державне агентство резерву України код ЄДРПОУ 37472392
за участю в засіданні:
ліквідатора - Черкасова С.А. в режимі відеоконференції
Овчинника В.М. в залі суду
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Харківської області від 17.01.2007 СТОВ "Петровське" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2021, для розгляду даної справи визначено суддю Прохорова С.А.
На теперішній час розгляд справи триває на стадії ліквідаційної процедури банкрута.
25.05.2026 від кредитора - ОСОБА_1 надійшла скарга на бездіяльність ліквідатора до виконання постанови та рішення судів.В своїй скарзі кредитор просив суд:
Прийняти скаргу до розгляду.
Звіт арбітражного керуючого Черкасова С.А. про нарахування основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство СТОВ "Петрівське" за період з листопада 2019 року по лютий 2024року не затверджувати у зв`язку з не виконання пунктів 3,4,5 ст.12 Кодексу України з Процедур банкрутства; п.2 ст.2; п.1,2 Ст.18 п1,2 ст.91, п.2 ст.326 Господарського Процесуального Кодексу України, ст. 43 Конституції України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України забезпечити виконання судового рішення ухваленого 23.08.2023р Господарським судом Харківської області по справі №Б-39/216-06 (922/315/22) арбітражним керуючим СТОВ "Петрівське" Черкасовим С.А. - виплатити кредиторові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) суму боргу (всього): 200729,07грн. з них - 5 368,00 грн. - сплачений судовий збір; 175506,40 грн. заборгованості по виплаті середнього заробітку за період з 22.12.1999 р. по 21.01.2022р. включно; - 16967,56грн. індексації заробітної плати, за період з лютого 2003р. по січень 2022р. включно; - 2887,11 грн. судового збору.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України забезпечити виконання постанови Східного апеляційного господарського суду Харківської області по справі №Б-39/216-06 (922/315/22) арбітражним керуючим СТОВ "Петрівське" Черкасовим С.А. - виплатити кредиторові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) заборгованість по заробітній платі у сумі 4305,54грн.
Розглянувши скаргу кредитора, суд зазначає наступне.
Так, згідно тексту скарги, скаржник просить зобов`язати ліквідатора вчинити дії спрямовані на виконання рішення суду саме рішення ухваленого 23.08.2023р Господарським судом Харківської області по справі №Б-39/216-06 (922/315/22) арбітражним керуючим СТОВ "Петрівське" Черкасовим С.А. - виплатити кредиторові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) суму боргу (всього): 200729,07грн. з них - 5 368,00 грн. - сплачений судовий збір; 175506,40 грн. заборгованості по виплаті середнього заробітку за період з 22.12.1999 р. по 21.01.2022р. включно; - 16967,56грн. індексації заробітної плати, за період з лютого 2003р. по січень 2022р. включно; - 2887,11 грн. судового збору та постанови Східного апеляційного господарського суду Харківської області по справі №Б-39/216-06 (922/315/22) арбітражним керуючим СТОВ "Петрівське" Черкасовим С.А. - виплатити кредиторові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) заборгованість по заробітній платі у сумі 4305,54грн.
Тобто, кредитор вважає саме дії (бездіяльність) ліквідатора, які він вживав для погашення кредиторської заборгованості та яка підтверджена, зокрема, рішенням по справі №922/315/22, не ефективними та оскаржує їх.
Так, постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у справі №Б-39/216-06 визнано вимоги ОСОБА_1 до боржника в розмірі 4 305,54 грн, що становлять заборгованість із заробітної плати; ця постанова ухвалена не у справі №922/315/22.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.08.2022 у справі № Б-39/216-06 (922/315/22) із СТОВ «Петровське» на користь ОСОБА_1 стягнуто 175 506,40 грн середнього заробітку за період з 22.12.1999 по 21.01.2022 включно, 16 967,56 грн індексації заробітної плати за період з лютого 2003 року по січень 2022 року та 2 887,11 грн судового збору, разом 195 361,07 грн; 22.09.2022 на виконання рішення видано наказ.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.08.2023 у справі № Б-39/216-06 за заявою ОСОБА_1 вх. № 20878 від 07.08.2023 визнано його грошові вимоги до боржника в загальному розмірі 200 729,07 грн як конкурсні без права вирішального голосу на зборах кредиторів: першої черги - 5 368,00 грн судового збору за подання заяви з грошовими вимогами, 175 506,40 грн і 16 967,56 грн; шостої черги - 2 887,11 грн судового збору. Цією ухвалою на ліквідатора покладено один обов`язок внести відомості щодо визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів.
Отже, суд дійшов висновку, що судове рішення від 23.08.2023, виконання якого вимагає скаржник, є ухвалою про визнання його грошових вимог у справі про банкрутство, яка не містить приписів про виплату коштів ліквідатором, а визначає черговість задоволення вимог у ліквідаційній процедурі.
Відповідно до частини першої статті 64 КУзПБ кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. Вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина друга статті 64 КУзПБ). Згідно з частиною третьою статті 61 КУзПБ у ліквідаційній процедурі ліквідатор використовує лише один (ліквідаційний) рахунок боржника, на який зараховуються кошти, що надходять під час ліквідаційної процедури; виплати кредиторам здійснюються з цих коштів у порядку черговості.
Відповідно до абз. 7, 13, 16 і 19 ч. 1 ст. 61 КУзПБ на ліквідатора покладено обов`язки формувати ліквідаційну масу, вживати заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, продавати майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, і вести реєстр вимог кредиторів. До ліквідаційної маси включаються майнові активи банкрута (частина перша статті 62 КУзПБ).
Отже, джерелом задоволення вимог кредиторів, у тому числі вимог ОСОБА_1 , є виключно ліквідаційна маса банкрута.
Порядок задоволення вимог кредитора вже визначено судом у цій справі, а саме, у постанові Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 та в ухвалі Господарського суду Харківської області від 09.01.2023 зазначено: «порядок погашення вимог кредитора … підлягає вирішенню ліквідатором СТОВ „Петровське" у загальному порядку та черговості у діючій ліквідаційній процедурі».
В свою чергу, рішенням від 19.08.2022 у справі № Б-39/216-06 (922/315/22) кошти стягнуто із СТОВ «Петровське» як боржника (роботодавця), а не з арбітражного керуючого. Закон не передбачає ні обов`язку, ні права ліквідатора задовольняти вимоги окремого кредитора поза черговістю, встановленою статтею 64 КУзПБ, за рахунок інших коштів, ніж кошти ліквідаційної маси.
На виконання ухвали від 23.08.2023 ліквідатор вніс відомості про визнані вимоги ОСОБА_1 до реєстру вимог кредиторів у визначеній судом черговості, про що зазначено у звіті ліквідатора станом на 02.10.2023, поданому до суду.
Ухвалою від 23.08.2023 суд зобов`язав арбітражного керуючого надати перелік кредиторів станом на жовтень 2023 року з актуальними даними щодо них. Листом від 29.09.2023 № 01-33 ліквідатор подав суду перелік кредиторів станом на 01.10.2023, до якого включено ОСОБА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що після визнання вимог ОСОБА_1 ліквідатор повторно перевірив майновий стан СТОВ «Петровське» за державними реєстрами та через органи, які обліковують майно юридичної особи.
Майна, яке підлягає включенню до ліквідаційної маси відповідно до частини першої статті 62 КУзПБ, не виявлено.
Таким чином, за відсутності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, частина перша статті 64 КУзПБ не дає джерела для задоволення вимог будь-якого кредитора, у тому числі ОСОБА_1 .
Верховний Суд неодноразово зазначав, що з урахуванням статті 74 Господарського процесуального кодексу України на особу, яка має сумніви щодо належного виконання ліквідатором передбачених законом дій та заходів у ліквідаційній процедурі, покладено обов`язок обґрунтовувати, що саме мав вчинити, однак не вчинив ліквідатор, і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.10.2024 у справі № 924/1708/14, п. 7.4). Доводи, які ґрунтуються на припущеннях і не містять фактів та обставин із посиланням на наявні у справі докази, Верховний Суд відхилив (там само, п. 7.8). Так само кредитор, який заперечує звіт ліквідатора з підстав неналежного виконання ліквідатором своїх обов`язків і неповноти здійснених ним заходів, з урахуванням частини шостої статті 61 КУзПБ, статей 13, 74 ГПК України має довести, що ці порушення мали місце та вплинули на формування ліквідаційної маси і на задоволення вимог кредиторів (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.10.2026 у справі №914/2618/16, п. 125).
Скаржник таких обставин не навів, доказів існування майна банкрута, не включеного до ліквідаційної маси, не подав.
На заяву ОСОБА_1 від 14.10.2023 ліквідатор надав відповідь від 13.11.2023 № 01-33, у якій повідомив про внесення його вимог до реєстру, про реалізацію виявлених активів банкрута та розподіл отриманих коштів, про результати запитів щодо майна та про відсутність активів, які підлягають включенню до ліквідаційної маси. Відповідь вручено адресату особисто 16.11.2023 (поштове відправлення № 6102254499622). Копію заяви кредитора і відповіді з доказами отримання подано до суду разом зі звітом станом на 22.01.2024.
Ліквідатор повідомляв ОСОБА_1 про збори комітету кредиторів: повідомлення від 21.11.2024 № 01-31 про збори шляхом опитування з 22.11.2024 по 29.11.2024; запит від 11.04.2026 № 01-31/06-04.26 про збори зі строком надання відповідей до 30.04.2026; повідомлення від 29.04.2026 № 01-31/07-04.26 про надсилання додатків до порядку денного; запит від 23.05.2026 № 01-31/04-05.26 про збори шляхом опитування з 01.06.2026 по 15.06.2026. Докази надсилання ОСОБА_1 запиту від 11.04.2026, повідомлення від 29.04.2026 та запиту від 23.05.2026 містяться в матеріалах справи.
Щодо доводів кредитора стосовно того як 30.07.2009 ліквідатор продав майстерню тракторної бригади № НОМЕР_2 у с. Шевченкове-Перше, яку, за твердженням скаржника, було передано в рахунок його заробітної плати, та того, що скаржник 09.11.2009 звернувся до ліквідатора із заявою про виплату 4 305,54 грн і відповіді не отримав, суд зазначає, що ці обставини вже були предметом судового розгляду.
Так, ухвалою від 19.03.2019 у справі № Б-39/216-06 за скаргою вх. № 15625 від 30.05.2018, у якій скаржник просив зобов`язати ліквідатора виплатити 2 755,54 грн і компенсацію за продаж майстерні або визнати продаж недійсним, суд встановив, що накладна № 10 від 20.01.2002 виписана не на скаржника, а на фермерське господарство «Вікторія», і «не підтверджує набуття … права власності на спірне майно», а також зазначив, що це питання «вже було досліджено в ухвалі господарського суду Харківської області від 28.07.2016».
За результатами розгляду суд відмовив у задоволенні скарг уповному обсязі; ухвала не оскаржувалася.
Ухвалою від 19.12.2019 суд зазначив, що майстерню тракторної бригади № 2 «правомірно включено ліквідатором до складу ліквідаційної маси банкрута та реалізовано в порядку, встановленому Законом», а рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 03.10.2011 у позові скаржника про визнання права власності на будівлю майстерні відмовлено, оскільки він «не набув права власності на спірне нерухоме майно».
Ухвалу від 19.12.2019 залишено без змін судом апеляційної інстанції, у відкритті касаційного провадження відмовлено.
Заяву від 09.11.2009 скаржник наводив у справі за його заявою про визнання вимог у 4 305,54 грн. Цей спір остаточно вирішено зазначеною постановою, якою вимоги визнано і визначено, що «порядок погашення вимог кредитора … підлягає вирішенню ліквідатором … у загальному порядку та черговості у діючій ліквідаційній процедурі».
Стосовно посилання кредитора на те, що ліквідатор порушив статтю 14 і частину п`яту статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки не вніс окремо до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати за даними обліку боржника, суд зазначає наступне.
Так обов`язок про внесення окремо до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати за даними обліку боржника, відповідно до ст. 14 Закону, на який посилається скаржник, покладався на розпорядника майна, а ч. 5 ст. 23 цього Закону встановлювала вимоги до обов`язку ліквідатора щодо опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у офіційних друкованих органах.
В свою чергу, постановою від 17.01.2007, якою було визнано Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Петрівське" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, було призначено ліквідатором боржника - Дусика Олександра Мефодійовича, а Черкасова С.А. призначено ліквідатором лише ухвалою від 04.03.2009 і повноважень розпорядника майна у цій справі він не виконував.
Вимоги кредитора в розмірі 4 305,54 грн визнано лише постановою від 20.12.2021, а вимоги в розмірі 200 729,07 грн ухвалою від 23.08.2023, після чого ліквідатор вніс їх до реєстру вимог кредиторів.
Крім того, сам скаржник у скарзі зазначає, що 17.04.2010 ліквідатор опублікував у газеті «Нове Життя» Близнюківського району оголошення про виявлення колишніх працівників СТОВ «Петровське», які мають невиплачену заборгованість із заробітної плати, із пропозицією звернутися до ліквідатора протягом 30 днів, і що у 2010-2011 роках ліквідатор здійснював погашення заборгованості із заробітної плати колишнім працівникам СТОВ «Петровське».
В свою чергу, частина друга статті 129-1 Конституції України, на яку посилається скаржник, встановлює: «Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку». Для боржника, визнаного банкрутом, таким порядком є задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, у черговості, встановленій статтею 64 КУзПБ (розділ 2).
Саме в цьому порядку суд визнав вимоги скаржника ухвалою від 23.08.2023, а щодо раніше визнаних вимог постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 та ухвалою від 09.01.2023 визначено, що порядок їх погашення вирішується ліквідатором «у загальному порядку та черговості у діючій ліквідаційній процедурі».
Нормами ч. 6 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги те, що кредитором не обґрунтовано які саме дії (бездіяльність) ліквідатора, які він вживав для погашення кредиторської заборгованості є неефективними, а визнані ухвалою від 23.08.2023 вимоги, не задоволено через відсутність ліквідаційної маси, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги.
Стосовно вимог скарги не затверджувати звіт арбітражного керуючого у зв`язку з невиконанням пунктів 3, 4, 5 статті 12 КУзПБ, статей 2, 18, 91, 326 ГПК України, статті 43 Конституції України, суд зазначає, що ця вимога стосується питання, яке суд буде вирішувати в окремому порядку, визначеному частиною шостою статті 30 КУзПБ, і не входить до предмета скарги на бездіяльність ліквідатора щодо задоволення вимог кредитора.
Керуючись статтями 2, 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73-79, 86, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність ліквідатора вх. №12514 від 25.05.2026 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення - 02.11.2026.
Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. 256, 257 ГПК України.
Ухвалу підписано 09.11.2026.
Суддя Прохоров С.А.