Рішення № 141346155 у справі № 922/3114/26 від 02.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня [телефон приховано], тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2026 р. м. Харків Справа № 922/3114/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Бойко О.Н.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Коперника, 4; код ЄДРПОУ: 20812013)

до Товариство з обмеженою відповідальністю «Системний простір» (місцезнаходження: 61140, м. Харків. пр.Гагаріна, буд.66-68; код ЄДРПОУ: 40628200)

про стягнення 22 440,00 грн.

за участю представників :

позивача: Зусько І.С. (самопредставництво);

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Системний простір» (відповідач), в якій просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 22 440,00 грн.

Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2026 позовну заяву Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі 922/3114/26. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Системний простір», разом з тим, наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося, відзив на позовну заяву до суду не надало.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали Господарського суду Харківської області від 08.09.2026 про відкриття провадження у справі було направлено в паперовій формі - рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою ТОВ «Системний простір», вказаною у позовній заяві, яка також співпадає з юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 61140, м. Харків. пр.Гагаріна, буд.66-68. Однак, зазначене відправлення не вручено адресатові та повернуто до суду із позначкою "за закінченням терміну зберігання", згідно Довідки про причини повернення/досилання відділення поштового зв`язку Укрпошти та трекінгу з сайту від 13.09.2026 (а.с.42).

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України, судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Отже ухвала є судовим рішенням.

Відповідно до статті відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 березня 2019 року у справі № 916/2349/17.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, копія ухвали про відкриття провадження у справі є врученою відповідачу 13.09.2026, а тому він мав право подати відзив на позовну заяву не пізніше 28.09.2026 (включно). Однак відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, у визначений судом строк відзив на позов не надав.

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд даного позову, а відповідач, у відповідності до пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу Українивизнається таким, що був належним чином повідомленим про розгляд даної справи.

Розгляд справи № 922/3114/26 в підготовчому засіданні неодноразово відкладався задля забезпечення принципу змагальності та реалізації прав сторін на повне та об`єктивне встановлення всіх обставин.

За результатами підготовчого засідання 19.10.2026 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу № 922/3114/26 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 02 листопада 2026 року, на підставі частини другої статті 185, частини першої статті 195 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача, присутній в судовому засіданні 02.11.2026 позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання 02.11.2026 не з`явився, про закриття підготовчого провадження та про розгляд справи по суті повідомлений шляхом направлення на його адресу ухвали Господарського суду Харківської області про закриття підготовчого провадження від 19.10.2026. Дана ухвала повернута на адресу суду з довідкою Укрпошти від 24.10.26 про невручення поштового відправлення у зв`язку з відсутністю адресату.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" відповідача повідомлено про призначення справи до розгляу по суті, шляхом розміщення тексту ухвали суду від 04.11.2024 на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також надання відповідачу достатньо часу для реалізації ним процесуальних прав передбачених ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин та враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

За результатами розгляду справи №63/1-13-102-2024 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Системний простір» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Секурі Тонг" законодавства про захист економічної конкуренції адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято Рішення від 27.12.2024 №63/203- р/к (далі - Рішення №63/203- р/к ).

Пунктом 1 резолютивної частини Рішення 63/203-р/к визнано, що ТОВ "Системний простір" (ідентифікаційний код юридичної особи 40628200) вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації на вимогу голови Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від01.03.2024 № 63-02/663 у встановлений ним строк.

ТОВ «Системний простір» та ТОВ "Секурі Тонг" вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю: (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozoro» - UA-2023-10-03-011636-а).

За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно з пунктом 3 резолютивної частини Рішення 63/203- р/к накладено на ТОВ «Системний простір» штраф у розмірі 68 000,00 гривень.

Копію Рішення № 63/203-р/к було направлено позивачем супровідним листом від 27.12.2024 № 63-02/5292е на адресу ТОВ «Системний Простір», що була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) на дату складання листа:61140, м. Харків. пр.Гагаріна, буд.66-68. (а.с.11). Дане поштове відправлення було вручене Відповідачу 08.01.2025.

На підставі вищенаведених обставин та норм Закону України «Про захист економічної конкуренції» констатується, що останнім днем: добровільної сплати Відповідачем штрафу, що накладений згідно з рішенням було 10.03.2025; двомісячного строку оскарження Відповідачем рішення до господарського суду було 10.03.2025.

Як зазначає позивач, відповідач, протягом вищенаведених строків не сплатив штраф, що накладений згідно з рішенням (не надіслав Відділенню документ, що підтверджує сплату Відповідачем штрафу, який накладений згідно з рішенням); не оскаржив рішення Відділення до системи господарських судів.

Отже, на думку позивача, Рішення Відділення є законним та відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет» є обов`язковим до виконання.

Надалі, відділенням видано наказ про стягнення з Відповідача штрафу в дохід загального фонду Державного бюджету України, який був пред`явлений для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби.

Крім того, Відділенням отримано постанову про закінчення виконавчого провадження від 02.04.2025 у ВП № 77655726, відповідно до якої з Відповідача стягнуто штраф у розмірі 68 000 грн, який накладений згідно з рішенням Відділення.

За порушення строків сплати відповідачем штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.12.2024 № 63/203-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», позивачем здійснено нарахування пені за період з 11.03.2025 по 01.04.2025 в сумі 22 440 грн. Однак, враховуючи, що згідно частини п`ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного згідно з рішенням, позивачем заявлено до стягнення 22 440,00 грн пені з урахуванням її можливого максимального розміру.

Як вказано вище, відповідач своїм правом на формування заперечення з приводу доводів, викладених у позовній заяві, не скористався.

Судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Враховуючи положення статей 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Предметом судового розгляду у справі є вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 22 440,00 грн, а предметом доказування у справі, відповідно, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (надалі Закон) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. У сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо (ч. 1 ст. 7 Закону)

Відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових чи уповноважених представників суб`єкта господарювання за відповідною юридичною адресою, рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Частиною 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Згідно статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Отже, відповідно до вищевказаних норм Антимонопольний комітет України має право та наділений відповідними повноваженнями здійснювати контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, а також приймати рішення про визнання вчинення суб`єктом господарювання порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення якого є обов`язковим для виконання, в протилежному випадку (не сплата штрафу у строк встановлений законом), для захисту інтересів Антимонопольного комітету України, його органи подають до суду позовні заяви з метою відновлення порушеного права.

З ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" слідує, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Згідно з частинами 3, 13 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Отже, відповідно до вищевказаних норм, позивач має право приймати рішення про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про накладення штрафу. Останній повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому, протягом п`яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов`язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов`язковим для виконання.

Відповідно до пункту 19-1 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", частини 8, 9 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження видавати накази про примусове виконання рішень адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України, прийнятих за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу; у разі якщо протягом строку, встановленого абзацом першим частини третьої цієї статті, рішення органу Антимонопольного комітету України не виконується, Голова Антимонопольного комітету України, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України видає наказ про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу; Наказ Голови Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу, є виконавчим документом, який пред`являється до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в порядку, визначеному законом.

У відповідності до абзацу 1 частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ч. 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Нарахування пені в цьому випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані територіальним відділенням Антимонопольного комітету України на підставі Закону України «Про захист економічної конкуренції» та не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі № 910/4585/19, від 17.12.2020 року у справі № 910/1548/19.

Як убачається з матеріалів справи, за результатами розгляду справи № 63/1-13-102-2024 адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення від 27.12.2024 № 63/203-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі Рішення), яким установлено вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «Системний простір» спільно з ТОВ "Секурі Тон" антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.

За матеріалами справи судом встановлено, що рішення було направлено відповідачу 21.11.2024 засобами поштового зв`язку через АТ «Укрпошта», однак вручити його адресату не вдалося. У зв`язку з неможливістю вручення Рішення позивач, керуючись частиною першою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оприлюднив інформацію про його прийняття в офіційному друкованому виданні газеті «Урядовий кур`єр» від 18.12.2024 № 255 (7915).

Копію Рішення № 63/203-р/к було направлено позивачем супровідним листом від 27.12.2024 № 63-02/5292е на адресу ТОВ «Системний Простір», що була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) на дату складання листа:61140, м. Харків. пр.Гагаріна, буд.66-68. (а.с.11). Дане поштове відправлення було вручене Відповідачу 08.01.2025.

На підставі вищенаведених обставин та норм Закону України «Про захист економічної конкуренції» констатується, що останнім днем: добровільної сплати Відповідачем штрафу, що накладений згідно з рішенням було 10.03.2025; двомісячного строку оскарження Відповідачем рішення до господарського суду було 10.03.2025.

Як зазначає позивач, Відповідач, протягом вищенаведених строків не сплатив штраф, що накладений згідно з рішенням (не надіслав Відділенню документ, що підтверджує сплату Відповідачем штрафу, який накладений згідно з рішенням); не оскаржив рішення Відділення до системи господарських судів.

Отже, на думку позивача, Рішення Відділення є законним та відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет» є обов`язковим до виконання.

Надалі, відділенням видано наказ про стягнення з Відповідача штрафу в дохід загального фонду Державного бюджету України, який був пред`явлений для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби.

Крім того, Відділенням отримано постанову про закінчення виконавчого провадження від 02.04.2025 у ВП № 77655726, відповідно до якої з Відповідача стягнуто штраф у розмірі 68 000 грн, який накладений згідно з рішенням Відділення.

За порушення строків сплати відповідачем штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.12.2024 № 63/203-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», позивачем здійснено нарахування пені за період з 11.03.2025 по 01.04.2025 в сумі 22 440 грн. Однак, враховуючи, що згідно частини п`ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного згідно з рішенням, позивачем заявлено до стягнення 22 440,00 грн пені з урахуванням її можливого максимального розміру.

Перевіривши розрахунок пені та з урахуванням частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідно до якого розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету, суд прийшов до висновку, що пеня у розмірі 22 440,00 грн нарахована позивачем з урахуванням приписів частини п`ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

При цьому суд враховує, що спірні правовідносини регулюються спеціальними нормами антиконкурентного законодавства, якими відповідних скасувань чи відтермінування сплати штрафних санкцій не передбачено, а пеня, відповідно до вищезазначених спеціальних норм, нарахована не за порушення будь-якого із зобов`язань відповідача, а за невчасну сплату штрафу, накладеного за наслідками вчинення відповідачем саме порушення антимонопольного законодавства. При цьому, законодавством не передбачено звільнення судом відповідача від відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства незалежно від можливості здійснення господарської діяльності з тих чи інших причин.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Вказане положення означає, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 22 440,00 грн пені доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27.09.2001 року).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 49, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 208-210, 217-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Системний простір» (місцезнаходження: 61140, м. Харків. пр.Гагаріна, буд.66-68; код ЄДРПОУ: 40628200) пеню у розмірі 22 440,00 грн. із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Системний простір» (місцезнаходження: 61140, м. Харків. пр.Гагаріна, буд.66-68; код ЄДРПОУ: 40628200) на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Коперника, 4; код ЄДРПОУ: 20812013) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 ГПК України.

Повне рішення складено "10" листопада 2026 р.

Суддя В.В. Рильова

Справа №922/3114/26