УХВАЛА
10 листопада 2026 року
м. Київ
cправа № 904/2538/25
Суддя Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду Мачульський Г. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ?Капс Інтер?
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2026
за позовом керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Капс Інтер?
про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
21.10.2026 (через систему ?Електронний суд?) Товариство з обмеженою відповідальністю ?"Капс Інтер? (далі - Товариство, скаржник) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2026 (повний текст складений 14.09.2026), в якій просить її скасувати та прийняти постанову, якою стягнути з Товариства на користь Дніпровської міської ради безпідставно збережені кошти за період з 01.01.2021 по 07.02.2024 у розмірі 931 182,60 грн.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою визначено форму і зміст касаційної скарги.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження, Судом з`ясовано, що оскаржувана постанова Центрального апеляційного господарського суду прийнята 22.07.2026, повний текст складений 14.09.2026, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 05.10.2026 (з урахуванням вихідного дня), проте Товариство звернулося з касаційною скаргою через систему ?Електронний суд? 23.10.2026, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 288 ГПК України, та без клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 288 ГПК України скаржник має право на поновлення пропущеного строку оскарження, заявивши відповідне клопотання з наданням доказу вручення йому судового рішення в порядку, передбаченому процесуальним законом, або з інших поважних причин на підставі частини 3 вказаної норми.
За змістом частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, нормами ГПК не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.
Незважаючи на пропуск строку подання касаційної скарги та всупереч вищезазначеним вимогам процесуального законодавства заявником не порушується питання про поновлення строку на касаційне оскарження та не додано відповідної заяви з наведенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та наданням доказів, що підтверджують поважність причин його пропуску.
Згідно з частиною 3 статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених у статті 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Оскільки скаржник не порушує питання про поновлення строку на оскарження судових рішень, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини 3 статті 292 ГПК України.
З урахуванням зазначеного, для усунення недоліків касаційної скарги, скаржнику необхідно подати заяву (клопотання) про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження із наведенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та наданням суду відповідних доказів.
Згідно з абзацом 2 частини 3 статті 292 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із положеннями частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" (далі - Закон).
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2025 позов задоволено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2026 рішення скасовано; ухвалено нове рішення, яким позов задоволено в частині стягнення безпідставно збережених коштів за період з 01.01.2021 по 07.02.2024 у розмірі 1 514 392,42 грн; у решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі скаржник просить постанову скасувати та прийняти постанову, якою стягнути з Товариства на користь Дніпровської міської ради безпідставно збережені кошти за період з 01.01.2021 по 07.02.2024 у розмірі 931 182,60 грн.
Із вимог, викладених у касаційній скарзі, вбачається, що за наслідком їх розгляду Суд має оскаржену постанову скасувати повністю, і ухвалити постанову, якою стягнути лише частину коштів, від заявлених у позові, а отже в іншій частині суми Суд має відмовити у стягненні.
За приписами підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на те, що касаційну скаргу подано через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" судовий збір підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8.
Ураховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у даній справі складає 36 345,42 грн (1 514 392,42 грн х 1,5% х 200% х 0,8).
Проте скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору в установлених порядку і розмірі.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги, скаржнику необхідно надати до Касаційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 36 345,42 грн, на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
- код банку отримувача (МФО): 899998
- рахунок отримувача: [рахунок приховано]
- код класифікації доходів бюджету: 22030102 ?Судовий збір (Верховний Суд, 055?).
Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації сплаченого судового збору є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.
Згідно із частиною 2 статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ?Капс Інтер?" залишити без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю ?Капс Інтер? строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
3. У разі усунення недоліків документи подати через ?Електронний суд? або направити поштою на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 із наданням доказів про дату вручення даної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Г. М. Мачульський