Рішення № 141346902 у справі № 139/687/26 від 10.11.2026

Справа № 139/687/26

Провадження № 2/139/491/26

РІШЕННЯ

іменем України

10 листопада 2026 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.

з участю секретаря судових засідань Хонькович Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Муровані Курилівці у порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" про усунення перешкод у користуванні належним майном та припинення права оренди земельної ділянки,

у с т а н о в и в:

Позивач 23 вересня 2026 року з цим позовом звернулася до Мурованокуриловецького районного суду.

Предметом позову є вимога про визнання відсутнім у ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" права оренди земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:002:0099, про скасування в ДРРП державної реєстрації права оренди ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" на цю земельну ділянку та про усунення першекод у користуванні цією земельною ділянкою шляхом повернення у власність позивачу.

Підставою для позову названо такі обставини: Рішенням Мурованокуриловецького районного суду від 09 квітня 2012 року визнано відумерлою земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:03:002:0099 та передано у власність Плосківської сільської ради. 20 березня 2018 року в ДРРП зареєстровано право оренди цієї земельної ділянки на підставі відповідного договору від 27 січня 2018 року між Плосківською сільською радою як орендодавцем та ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" як орендарем.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 21 січня 2025 року скасовано рішення Мурованокуриловецького районного суду від 09 квітня 2012 року, а заяву про визнання спадщини відумерлою залишено без розгляду.

Рішенням Мурованокуриловецького районного суду від 05 січня 2026 року за ОСОБА_1 визнано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:03:002:0099 в порядку спадкування за заповітом, 12 червня 2026 року в ДРРП зареєстровано право власності на цю земельну ділянку.

У лютому місяці цього року позивачу стало відомо, що в ДРРП у розділі "інші речові права" залишається чинною реєстрація права оренди цієї земельної ділянки за ТОВ "СХК "Вінницька промислова група".

У позивача відсутня воля на укладення та продовження дії договору оренди її земельної ділянки з ТОВ "СХК "Вінницька промислова група".

04 серпня 2026 року державний реєстратор відмовив ОСОБА_1 у проведенні певних реєстраційних дій (?).

Ухвалою від 07 жовтня 2026 року (а.с. 22) було відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче провадження.

Відповідач отримав копію ухвали особисто 13 жовтня 2026 року (а.с. 23), відзиву на позов не подав.

26 жовтня 2026 року підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті (ухвала на а.с. 25).

Сторони в судове засідання не з`явилися. Позивач у п. 5 позовної вимоги (а.с. 4) просила розглядати справи без її участі та участі її представника. Відповідачу судова повістка вручена 30 жовтня 2026 року (а.с. 26), але будь-яких заяв по суті він не подав.

Керуючись ч. 3 ст. 211 та ч. 1 і п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд постановив про розгляд справи без участі сторін на підставі доказів, поданих позивачем при зверненні до суду.

Розглянувши справу, суд прийшов до висновку, що позовна вимога підлягає до задоволення, з урахуванням такого:

Відповідно до статей 55 та 124 Конституції України, статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Із тексту постанови Вінницького апеляційного суду від 21 січня 2025 року (а.с. 9-12) слідує:

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була зареєстрована по АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, до якого належала земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 3,0460 га на території колишньої Плосківської сільської ради, право власності на яку посвідчувалося державним актом серії ВН № 167724.

В березні 2012 року прокурор Мурованокуриловецького району Вінницької області в інтересах держави в особі Плосківської сільської ради звернувся до суду з заявою про визнання відумерлою спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 . Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 09 квітня 2021 року таку заяву було задоволено, визнано відумерлою спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , та яка складається із земельної ділянки розміром 3,0460 гектара і знаходиться на території Плосківської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, визнано власником відумерлого майна Плосківську сільську раду. Земельна ділянка має кадастровий номер [номер приховано]:03:002:0099.

07 червня 2024 року Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області було постановлено рішення, яким встановлено факту, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , з грудня 2000 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав однією сім`єю із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Згаданою постановою Вінницького апеляційного суду від 21 січня 2025 року (а.с. 9-12) рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 09 квітня 2012 року скасувано, а заяву прокурора Мурованокуриловецького району в інтересах держави в особі Плосківської сільської ради про визнання спадщини відумерлою залишено без розгляду.

ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за заповітом, прийняла спадщину, до складу якої входила земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:03:002:0099, яку ОСОБА_3 успадкував після смерті ОСОБА_2

05 січня 2026 року рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області у справі № 139/757/25 (а.с. 13-15) за ОСОБА_1 було визнано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:03:002:0099 в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3 . Цим же рішенням було припинено право власності на цю земельну ділянку Плосківської сільської ради, правонаступником якої є Вендичанська селищна рада Могилів-Подільського району Вінницької області. Рішення суду у справі № 139/757/25 набрало законної сили.

Після набрання законної сили рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області у справі № 139/757/25, державний реєстратор Мурованокуриловецької селищної ради 12 червня 2026 року зареєстрував за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:03:002:0099 (номер відомостей про речове право: 65240798), що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 482077880 від 17.06.2026 (а.с. 6).

В той же час, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно і розділі «Відомості про інші речові права» містить запис про інше речове право № 25382247 - право оренди земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:002:0099 Товариством з обмеженою відповідальністю «СКХ «Вінницька промислова група», зареєстроване на підставі договору оренди із Плосківською сільською радою від 27 січня 2018 року.

Державний реєстратор Мурованокуриловецької селищної ради Дерун В.Л. спочатку залишив без руху заяву ОСОБА_1 про скасування запису про право оренди ТОВ «СКХ «Вінницька промислова група» на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:03:002:0099 (а.с. 17), а потім рішенням № 86140373 від 04 серпня 2026 року (а.с. 16) відмовив ОСОБА_1 у скасуванні запису про право оренди ТОВ «СКХ «Вінницька промислова група» на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:03:002:0099, оскільки рішення суду від 05.01.2026 у справі № 139/757/25 не містить висновку щодо припинення права оренди земельної ділянки та не встановлює факту припинення договору оренди.

У статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 29 липня 2026 року у справі № 686/12936/23, для ефективного захисту прав власника нерухомого майна, щодо якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно незаконно внесено запис про право користування іншої особи, з якою власник не перебував у зобов`язальних відносинах, власник може звернутись з негаторним позовом, зокрема, але не виключно, шляхом пред`явлення вимоги про повернення майна, визнання відсутнім права оренди чи скасування державної реєстрації права користування іншої особи, залежно від обставин кожної конкретної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час розгляду справи в суді) договір оренди землі укладається у письмовій формі та підписується сторонами власноручним підписом або з використанням кваліфікованого електронного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально; особа, яка відповідно до закону може бути орендодавцем земельної ділянки, може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу; встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню; така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) вказала, що підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату. У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

У постанові від 27 листопада 2024 року у справі № 204/8017/17 (провадження № 14-29цс23) Велика Палата Верховного Суду наголосила, що відсутність або підроблення підпису сторони на письмовому правочині створює презумпцію відсутності волевиявлення сторони на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин, яка може бути спростована письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами, що підтверджують факт наявності волевиявлення на укладення правочину у сторони, яка заперечує проти цього.

Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:002:0099 від 27 січня 2018 року однозначно не може містити підпису її сьогоднішнього власника ОСОБА_1 (вона оформила право власності лише в червні 2026 року) та не містить підпису спадкодавця ОСОБА_3 (він помер у 2012 році). Ніхто з цих володільців земельної ділянки не приймав виконання договору оренди землі, не отримував орендну плату.

Відповідно до абзаців 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Таким чином, зазначеною нормою закону допускаються такі окремі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи, які не є негаторним позовом:

1) скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) скасування державної реєстрації прав, тоді як правовими наслідками застосування таких способів захисту є припинення речового права, зареєстрованого за останнім набувачем на підставі скасованого судом незаконного рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, та подальше повернення відповідних речових прав у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, скасованої в судовому порядку, тобто на користь попереднього набувача речового права, якщо останній раніше реєстрував за собою відповідне речове право.

Положення абзаців 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» послідовно узгоджуються з нормами пунктів 4, 5 частини першої статті 14 цього Закону, відповідно до яких розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі: скасування державної реєстрації земельної ділянки; набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ.

Отже, виходячи з системного аналізу змісту зазначених норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», правовим наслідком набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовуються рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та державна реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, є закриття державним реєстратором відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яке (закриття розділу) відбувається в разі неможливості повернення відповідних речових прав у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, скасованої в судовому порядку, а саме на користь попереднього набувача речового права, якщо існує запис про право такого набувача.

В частині 6 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Разом з цим, суд враховує, що постановою Вінницького апеляційного суду від 21 січня 2025 року (а.с. 9-12) скасовано рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 09 квітня 2012 року, яким спірну земельну ділянку як відумерлу спадщину було передано у власність особі Плосківської сільської ради. Крім того, рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 05 січня 2026 року у справі № 139/757/25 (а.с. 13-15) було, зокрема, припинено право власності Плосківської сільської (тепер - Вендичанської селищної) ради Могилів-Подільського (раніше - Мурованокуриловецького) району на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:03:002:0099.

У зв`язку з цим суд вважає, що договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:002:0099 від 27 січня 2018 року укладено від імені орендодавця не власником, а тому права та обов`язки за цим правочином не можуть бути підставою для переходу обов`язків за ним до позивача.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

З огляду на відсутність іншого, крім судового, порядку усунення перешкод у користуванні належним мені майном та припинення права оренди земельної ділянки, ОСОБА_1 правомірно звернулася до суду з такими позовними вимогами як визнання відсутнім у відповідача права оренди спірною земельною ділянкою, скасування в ДРРП права оренди землі з відповідачем та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення. Такий позов підлягає до задоволення.

Керуючись 7, 12, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати відсутнім у Товариство з обмеженою відповідальністю «СХК «Вінницька промислова група» права оренди земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:002:0099.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди на підставі договору оренди землі від 27.01.2018 за Товариством з обмеженою відповідальністю «СХК «Вінницька промислова група» на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:03:002:0099 (номер запису про інше речове право 25382247 від 20.03.2018).

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні власністю шляхом повернення Товариством з обмеженою відповідальністю «СХК «Вінницька промислова група» земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:002:0099.

Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група", юридична адреса: вул. Зулінського Сергія, буд. 54-А у м. Вінниця, код ЄДРПОУ 33623350.

Суддя: __________