Ухвала № 141346958 у справі № 143/1099/24 від 09.11.2026

Справа № 143/1099/24

УХВАЛА

09.11.2026 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого - судді Сича С.М.,

за участю секретаря Левченко М.О.,

представника позивача - адвоката Чернілевської Р.В.,

представника відповідача - адвоката Голівського В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду в місті Погребище Вінницького району Вінницької області цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ, -

встановив:

В провадженні Погребищенського районного суду Вінницької області знаходиться означена цивільна справа.

У первісній позовній заяві ОСОБА_1 просить:

1) встановити факт проживання його та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 19.07.2008 року по жовтень 2023 року;

2) визнати спільною сумісною власністю його та ОСОБА_2 :

- житлову квартиру АДРЕСА_1 ;

- частку житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку площею 0,1 га, кадастовий номер [номер приховано]:00:011:0394, що розташована в м.Погребище Вінницького району Вінницької області;

- автомобіль марки Mersedes - Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

3) визнати за ним право власності в порядку поділу спільного сумісного майна на:

- 9/20 часток магазину, що розташований по АДРЕСА_3 ;

- частку житлової квартири АДРЕСА_1 ;

- частку житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2 ;

- частку земельної ділянки площею 0,1 га, кадастовий номер [номер приховано]:00:011:0394, що розташована в м.Погребище Вінницького району Вінницької області;

4) визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку поділу спільного сумісного майна на:

- 9/20 часток магазину, що розташований по АДРЕСА_3 ;

- частку житлової квартири АДРЕСА_1 ;

- частку житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2 ;

- частку земельної ділянки площею 0,1 га, кадастовий номер [номер приховано]:00:011:0394, що розташована в м.Погребище Вінницького району Вінницької області;

5) стягнути із ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію вартості частки автомобіля марки Mersedes - Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 .

09.11.2026 року через канцелярію суду від представника позивача - адвоката Чернілевської Р.В. надійшла заява про зміну (збільшення) позовних вимог, в якій вона, окрім первісних позовних вимог, також просить здійснити поділ між сторонами частки земельної ділянки площею 0, 10 га з кадастровим номером [номер приховано]:00:0385 для будівництва та обслуговування житлового будинку та частки земельної ділянки площею 0,0637 га з кадастровим номером [номер приховано]:00:0386 для ведення особистого селянського господарства, розташованих в АДРЕСА_2 .

До заяви додано квитанцію №9530961 про доставлення документів до зареєстрованого електронного кабінету представника відповідачки - адвоката Голівського В.В.

В підготовчому засіданні представник позивача - адвокат Чернілевська Р.В. просила прийняти заяву до розгляду, а представник відповідачки - адвокат Голівський В.В. просив відмовити у прийнятті заяви до розгляду, посилаючись на її невідповідність вимогам процесуального законодавства.

Вивчивши заяву представника позивача, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно із ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За ч.2 ст.49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

В ч. 3 ст. 49 ЦПК України закріплено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

За правилами ч. 5 ст. 49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

Оскільки предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом (постанова Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 922/53/19).

Водночас під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви (постанови Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19, від 09.07.2020 у справі № 922/404/19).

При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і невиправданої гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зі змісту заяви представника позивача про зміну (збільшення) позовних вимог слідує, що остання доповнила первісні позовні вимоги додатковими вимогами про поділ між сторонами частки земельної ділянки площею 0, 10 га з кадастровим номером [номер приховано]:00:0385 для будівництва та обслуговування житлового будинку та частки земельної ділянки площею 0,0637 га з кадастровим номером [номер приховано]:00:0386 для ведення особистого селянського господарства, розташованих в АДРЕСА_2 , а відтак за своєю правовою процесуальною природою вказану заяву слід кваліфікувати як заяву про зміну предмета позову.

За змістом п. 3 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Ураховуючи наведені приписи цивільного процесуального законодавства, приймаючи до уваги зміст поданої представником позивача заяви, суд приходить до висновку про наявність підстав її прийняття.

За п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

З огляду на викладене та з метою надання відповідачу та його представнику часу для подання заперечень проти цієї заяви, суд дійшов висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 197, 198, 258, 259, 260 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Прийняти заяву представника позивача - адвоката Чернілевської Р.В. про зміну (збільшення) позовних вимог від 09.11.2026 року.

Відкласти підготовче засідання у справі на 11 год. 15 хв. 08.12.2026 року.

Роз`яснити відповідачці ОСОБА_2 та її представнику - адвокату Голівському В.В., що вони мають право подати заперечення проти заяви про зміну (збільшення) позовних вимог до наступного підготовчого засідання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя