Справа № 145/1576/26
Провадження № 2/145/1394/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.11.26 с-ще Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Іванця В. Д. ,
за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ" 04.09.2026 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 15.02.2022 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено договір позики № 74835728 на умовах повернення позики наприкінці визначеного договором строку.
Договір укладено дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ". Умовами договору передбачено надання позики в безготівковій формі, її повернення у визначеному договором порядку та сплату процентів як плати за користування коштами. Сума позики, строк користування, процентна ставка, порядок повернення, загальна вартість та спосіб електронного підписання відображені в договорі та додатках до нього.
Відомості, відображені у договорі та документах, сформованих під час його укладення, свідчать, що під час оформлення позики відповідач пройшла передбачену інформаційно-комунікаційною системою процедуру реєстрації, ідентифікації та верифікації, зазначила персональні й контактні дані, а також реквізити банківського рахунку та електронного платіжного засобу для отримання коштів.
Волевиявлення відповідачки на укладення договору на суму 8000,00 грн підтверджено використанням нею електронного підпису - одноразового ідентифікатора WQS2iqlAP4. Відомості про застосований одноразовий ідентифікатор, сторони договору, його істотні умови, дату й час електронного підписання відображені безпосередньо у договорі.
На виконання договору первісний кредитор надав відповідачці позику в розмірі 8000,00 грн шляхом перерахування коштів на банківський рахунок відповідача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 .
За час користування кредитними коштами відповідачкою не було здійснено жодного платежу в рахунок погашення заборгованості.
Взяті за договором зобов`язання належним чином не виконано, суму позики у встановлений строк не повернуто, проценти за користування позикою у повному обсязі не сплачено, унаслідок чого утворилася заборгованість.
Загальна сума заборгованості за договором позики № 74835728 становить 13731,20 грн, з яких: 8000,00 грн - основна сума боргу, тобто неповернута сума позики; 5731,20 грн - проценти за користування позикою, нараховані відповідно до умов договору.
Позивач не заявляє до стягнення штраф, пеню, неустойку, комісію, інфляційні втрати, три проценти річних відповідно до статті 625 ЦК України або інші платежі, що є мірою відповідальності за порушення грошового зобов`язання.
ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило право вимоги ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" на підставі договору факторингу № 029-021122 від 02.11.2022 та витягу з реєстру прав вимог № 12/12/22 від 12.12.2023. У реєстрі право вимоги за договором позики № 74835728 індивідуалізовано під порядковим номером 7418 із зазначенням даних відповідача та складових заборгованості.
ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" відступило право вимоги ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ" на підставі договору факторингу № 27/04/26-02 від 27.04.2026 та реєстру прав вимоги №27/04/26_2. У Реєстрі право вимоги щодо відповідача зазначено під порядковим номером 1075. Оплатність операції підтверджується платіжною інструкцією, а факт оформлення передачі документації засвідчено актом приймання-передачі документації за договором факторингу № 27/04/26-02 від 27.04.2026.
Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики №74835728 від 15.02.2022 у розмірі 13731,20 грн, яка складається з: 8000,00 грн - основної суми боргу та 5731,20 грн - процентів за користування позикою, та понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн, судові витрати, пов`язані з підготовкою, комплектуванням та направленням документів Відповідачу, у розмірі 381,74 грн.
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 11.09.2026 справу прийнято до свого провадження суддею Іванцем В.Д. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім цього, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
29.09.2026 відповідачка ОСОБА_1 подала відзив на позов, у якому позовні вимоги ТОВ "ФК "Сіті Колект" визнала частково - у частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 8000 грн. Водночас заперечувала проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, просила перевірити факт їх понесення, обсяг наданих послуг та співмірність заявленого розміру зі складністю справи, а також відмовити у їх стягненні або зменшити їх розмір. Крім того, відповідачка зазначила, що копії позовної заяви та доданих до неї документів від позивача не отримувала, оскільки не мала можливості забрати поштове відправлення з пересувного відділення, а його подальшого доставлення чи повторного повідомлення не було.
Відповідь на відзив на позовну заяву до суду не надходила.
Оскільки Тиврівським районним судом Вінницької області не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.
У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Суд установив, що 15.02.2022 ОСОБА_1 уклала з ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 74835728 (а.с.14зворот-16).
Договір позики позичальник підписала електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) - WQS2iq1AP4.
Згідно з п. 1 Договору позики, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Сума позики - 8000,00 грн (п.2.1), строк позики - 30 днів (п.2.2), процентна ставка (базова/день) - 1,99%, дата надання позики - 15.02.2022, дата повернення позики (останній день) - 17.03.2022, знижена процентна ставка/день, % (застосовується у відповідності до умов програми лояльності) - 1,99%, проценти за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день, % (не застосовується в період карантину) - 2,70%, пеня %/день (не застосовується в період карантину) - 2,70%, орієнтована реальна річна процентна ставка, % - 29653,85 %, орієнтована загальна вартість позики - 12776,00 грн (п.2.3).
Відповідно до п. 5 підписанням цього договору позики відповідачка підтверджує, що вона ознайомилась на сайті https://mycredit.ua/ua-documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та нормативно-правовими актами Національного банку України.
Згідно з п. 24 договір укладений на взаємовигідних умовах, на принципах ст. 6, 627 ЦК України.
Крім того, сторони погодили додаток № 1 до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 74835728 від 15.02.2022 - таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.17).
ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" умови договору виконало, надавши грошові кошти в розмір 8000,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ "ФК "ФІНЕКСПРЕС" від 19.06.2026 № КД-000173904/ТНПП (а.с.20зворот) та не заперечується відповідачем.
Відповідач ОСОБА_1 умови договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 74835728 від 15.02.2022 не виконувала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 13731,20 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.17зворот-20).
02.11.2022 ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" уклали договір факторингу № 029-021122 від 02.11.2022 (а.с.33-36), відповідно до умов якого ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" передає (відступає) ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" приймає належні ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно з договором факторингу № 029-021122 від 02.11.2022 ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" сплатило ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" фінансування згідно з реєстром, що стверджується платіжною інструкцією від 21.12.2022 № 676 (а.с.40).
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 12/12/22, що відступаються клієнтом факторові до договору факторингу № 029-021122 від 02.11.2022 (а.с.40зворот-41, 42) ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13731,20 грн, з яких: 8000,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 5731,20 грн - сума заборгованості по процентам за користування.
27.04.2026 ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" та ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ" уклали договір факторингу № 27/04/26-02 (а.с.42зворот-49), відповідно до умов якого ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" відступає (передає) ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ" права вимоги, а ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ" набуває права вимоги від ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" та надає за плату ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" фінансування (ціну договору) за відступлення прав вимоги у порядку та у строки встановлені цим договором.
Згідно з договором факторингу № 27/04/26-02 від 27.04.2026 ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ" сплатило ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" фінансування згідно з договором факторингу №27/04/26-02 від 27.04.2026, що підтверджується платіжною інструкцією від 27.042026 №1451 (а.с.51зворот).
Відповідно до витягу реєстру прав вимоги № 27/04/26_02 до договору факторингу №27/04/26-02 від 27.04.2026 (а.с.52), ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13731,20 грн, з яких: 8000,00 грн - сума заборгованості за тілом; 5731,20 грн - сума заборгованості по процентам за користування.
До цього часу зобов`язання не виконано.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи положення вказаних статей, ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ" є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.
Подані позивачем докази підтверджують, що ОСОБА_1 уклала договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 74835728 від 15.02.2022, отримала кредит, користувалась кредитними коштами й допустила прострочення виконання грошового зобов`язання.
Щодо розміру заборгованості, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У постанові Верховного Суду від 09.01.2020 у справі № 643/5521/19) зазначено, що: в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування коштами поза межами строку дії договору позики є безпідставним.
У постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 зазначено, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Доказів того, що строк дії договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 74835728 від 15.02.2022 визначений в п. 2.2. було продовжено (пролонговано), матеріали справи не містяться.
Згідно з умовами договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 74835728 від 15.02.2022 кредит надано у розмірі 8000,00 грн, на 30 днів, під 1,99 % процентної ставки (базової, фіксованої) за один день.
Номінальна відсоткова ставка 1,99 % за один день користування кредитом від 8000,00 грн становить 159,20 грн за день (8000/100 х 1,99).
Тобто, заборгованість за відсотками становить 4776,00 грн за 30 днів (159,20 х 30).
Отже, суд, перевіривши розрахунок заборгованості, дійшов висновку, що позивач підтвердив заборгованість відповідача у розмірі 12776,00 грн, яка складається з: 8000,00 грн - основний борг, 4776,00 грн - відсотки, тому в цій частині позов підлягає до задоволення.
Суд не погоджується з позицією відповідачки щодо визнання позову лише в частині стягнення основної суми заборгованості, оскільки проведений судом розрахунок процентів за користування позикою свідчить про їх нарахування відповідно до умов договору, а саме за погодженою сторонами процентною ставкою 1,99 % за кожен день користування позикою протягом установленого договором 30-денного строку, у загальному розмірі 4776,00 грн. Відтак доводи відповідачки в цій частині не знайшли свого підтвердження.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою. (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до матеріалів справи ТОВ "ФК СІТІ КОЛЕКТ" та адвокат Богомолов В.В. 02.02.2026 уклали договір про надання правничої допомоги № ДО-20260202/001 (а.с62-63). До позову додано додаток №1 до договору про надання правничої допомоги - прайс-лист (а.с.64), заявку про надання правової допомоги № 487 від 01.08.2026 (а.с.64зворот), витяг з акту про надання юридичної допомоги № 487 від 01.08.2026 (а.с.65), платіжну інструкцію №2184 від 03.08.2026 (а.с.65зворот).
Указані документи суд може оцінити як належні та достатні у розумінні положень статей 77-80 ЦПК України, оскільки вони підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ "ФК СІТІ КОЛЕКТ" витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи викладене та заперечення відповідача проти розміру правової допомоги, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в цій справі не є співмірним зі складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб, має невеликий обсяг досліджуваних доказів та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 3500,00 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог витрати на правову допомогу у сумі 3256,52 грн (12776х3500,00/13731,20).
Щодо вимоги про відшкодування витрат на поштове відправлення відповідачці копії позовної заяви та доданих до неї документів у розмірі 381,74 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 133 ЦПК України, до судових витрат належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи.
На підтвердження зазначених витрат позивач надав договір № ДТ-СК-31072026 від 31.07.2026 укладений між ТОВ "ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ" та ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ" (а.с.66-69), додаток № 1 від 31.07.2026 до договору № ДТ-СК-31072026 про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, яким визначено вартість відповідних послуг загалом у розмірі 381,74 грн (а.с.70), акт наданих послуг №290 від 03.08.2026 (а.с.71) та опис вкладення до листа (а.с.72).
Разом із тим суд установив, що відповідачка з 28.06.2025 має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд". Позовну заяву подано до суду в електронній формі, позивач мав можливість надіслати копії відповідних документів до електронного кабінету відповідачки засобами ЄСІТС, як це передбачено частиною сьомою статті 43 ЦПК України.
За таких обставин суд дійшов висновку, що витрати на поштове відправлення документів відповідачці у розмірі 381,74 грн не були необхідними для розгляду справи, а їх відшкодування за рахунок відповідачки не є обґрунтованим. Тому в цій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2477,19 грн (12776х2662,40/13731,20), всього стягнути судових витрат 5733,71 грн (2477,19+3256,52).
Керуючись ст. 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 615, 625, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 7, 10, 12, 13, 75-79, 81, 137, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ" суму заборгованості за договором позики № 74835728 від 15 лютого 2022 року у розмірі 12776 (дванадцять тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 00 копійок, яка складається з: 8000,00 грн - основна сума боргу, 4776,00 грн - проценти за користування позикою.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ" судові витрати в сумі 5733 (п`ять тисяч сімсот тридцять три) гривні 71 копійку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 10 листопада 2026 року.
Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СІТІ КОЛЕКТ", код ЄДРПОУ 43950742, адреса: проспект Соборності, буд. 30А, офіс 321, м.Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Іванець В. Д.