Ухвала № 141347580 у справі № 487/6129/26 від 10.11.2026

Справа №487/6129/26

Провадження №2/487/3822/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2026 Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді - Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання - Щербатюк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Комунальне підприємство «Миколаївкомунтранс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги за період з 01.02.2022 по день пред`явлення позову у загальному розмірі 3378,95 грн.

Ухвалою від 31.07.2026 відкрите провадження у справі.

07.10.2026 представник відповідача адвокат Лапко Е.М. подав до суду заяву про долучення доказів, зазначивши, що відповідачка протягом усього спірного періоду нарахування заборгованості перебувала за межами України, тому не користувалась послугами позивача, розглянути справу за відсутністю відповідач та її представника.

23.10.2026 представник позивача Вецало А.Ю. подав до суду заяву про відмову від позову, в зв`язку з відсутністю заборгованості відповідача за період з 01.02.2022 по 30.06.2026 за надані послуги, перерахунком боргу, враховуючи, що відповідач перебуває за межами України, також просив повернути позивачу з державного бюджету 50% сплаченого судового збору та стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 50% сплаченого судового збору при пред`явленні позову.

26.10.2026 представник відповідача подав до суду заяву просив про закриття провадження у справі, згідно заяви представника позивача про відмову від позову, відмовити позивачу щодо стягнення з відповідача 50% сплаченого позивачем судового збору, через їх безпідставність, зазначивши, що у відповідача відсутній борг за надані позивачем послуги, відповідач позов не визнавала, рішення суду про стягнення боргу немає, щодо повернення 50% судового збору позивачу з держаного бюджету вирішити відповідно до вимог ст. 142 ЦПК України та ст. 7 Закону України «Про судовий збір», розглянути справу за відсутністю відповідача та її представника.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно п. 4 ч.1, 2 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Оскільки представником позивача подана заява про закриття провадження в справі, підстав для відмови в прийнятті вказаної заяви не встановлено, відповідач та її представник не заперечували проти цього, а тому дана заява підлягає задоволенню, а провадження у справі закриттю.

Щодо питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду також передбачений у статті 142 ЦПК України.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (частина перша статті 142 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

У постанові від 06 травня 2026 року по справі №726/2253/25, (провадження №61-13391св25) Верховний Суд зазначив, що тлумачення частини третьої 142 ЦПК України свідчить про те, що суд може покласти на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу понесені ним витрати у разі, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 255 ЦПК України) внаслідок задоволення відповідачем його вимог після пред`явлення позову.

У вказаній справі провадження підлягає закриттю у зв`язку з відмовою позивача від позову, не внаслідок задоволення відповідачем його вимог після пред`явлення позову, а у зв`язку з`ясуванням обставин щодо перебування відповідача за межами України, у тому числі в період нарахування позивачем заборгованості за надані послуги за період з 01.02.2022 по 30.06.2026, здійснення позивачем перерахунку та як наслідок відсутності заборгованості, тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача 50% сплаченого позивачем судового збору, але наявні підстави для повернення позивачу 50% сплаченого при пред`явленні позову судового збору з державного бюджету.

За таких обставин, у зв`язку з відмовою позивача від позову до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, що 50 відсотків сплаченого при подані позову суми судового збору в розмірі 1664 грн. (3328 грн./2) підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст. 255 ч. 1 п. 2, 256 ЦПК України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

Прийняти відмову представника Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс»

від позову Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Закрити провадження у цивільній справі за позовною заявою Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Повернути з Державного бюджету України Комунальному підприємству «Миколаївкомунтранс» (ЄДРПОУ 32459822) 50% судового збору, що становить 1664 грн., сплаченого в АТ КБ «Приват Банк» згідно платіжної інструкції №8131 від 22.07.2026 на рахунок отримувача [рахунок приховано] код отримувача 37992030, отримувач - Казначейство України.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня отримання відповідної ухвали суду.

Суддя: С. М. Афоніна