Справа № 489/6207/26
Провадження № 2/489/3346/26
РІШЕННЯ
Іменем України
10 листопада 2026 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі
головуючого судді Костюченко Г.С.,
із секретарем судового засідання Савковою К.А.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
В липні 2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1437-1265 від 19.08.2024 в розмірі 5 000,00 грн., з яких: 1 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 4 000,00 грн. - заборгованої за нарахованими процентами.
Свої позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» мотивувало тим, що 18.08.2024 між позивачем та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1437-1265.
Даний кредитний договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. Кредитний договір, у відповідності до норм частини першої статті 13 ЗУ «Про споживче кредитування», був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».
Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору № 1437-1265 від 19.08.2024, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
За умовами договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 1 000,00 грн., строк кредитування - 365 днів, базовий період - 21 днів, знижена відсоткова ставка - 1,50% в день, стандартна відсоткова ставка - 1,50 % в день, та 1,18% за кожен день користування кредитом , яка застосовується з 181 дня дії договору, комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Проте відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов`язання, чим порушує умови кредитного договору, в результаті чого станом на 06.05.2026 утворилась заборгованість в розмірі 5 938,50 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 1 000,00 гривень,- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 4 788,50 гривень, - прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 150,00 гривень.
Проте, Кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме:- прострочена заборгованість за кредитом - 1 000,00 гривень;- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 4 000,00 гривень; що разом становить 5 000,00 гривень.
Посилаючись на наведені обставини та те, що відповідачем в позасудовому порядку борг не погашено, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення вказаної заборгованості.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 20.07.2026 відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
16.09.2026 року на адресу суду від представника відповідача адвоката Киричук Г.М. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не заперечує факту отримання 1 000,00 грн кредитних коштів, проте вважає позов у частині стягнення 4 000,00 грн процентів безпідставним, оскільки на час укладення договору та протягом усього періоду, за який позивач нарахував проценти, відповідач проходив військову службу. Це підтверджується посвідченням військовослужбовця, а також довідкою військової частини НОМЕР_1 від 03.02.2026 № 173/408 про його безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у період з 26.08.2025 по 26.01.2026. Отже, на дату укладення кредитного договору 19.08.2024 та у період нарахування процентів він був військовослужбовцем.
14.10.2026 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення від представника позивача, де зазначено, що ТОВ "Укр Кредит Фінанс" погоджено та направлено 09.10.2026 року індивідуальну лояльну пропозицію погашення заборгованості. Відповідачу у вищезазначеному листі було запропоновано сплатити частину суми заборгованості за Кредитним № 1437-1265 у розмірі 3 662,40 грн до 08.11.2026 року, після сплати Товариством буде припинено дію Кредитного договору у зв`язку з його частковим виконанням та частковим прощенням боргу.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, просили в позовній заяві розглядати справу за їх відсутності.
Відповідач та його представник у судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
19.08.20254 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1437-1265. Даний договір, разом з правилами відкриття кредитної лінії, підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А0582.
Даний кредитний договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. Кредитний договір, у відповідності до норм частини першої статті 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».
Кредит надано 1 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а останній зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.
Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Знижена відсоткова ставка - 1,50% в день, стандартна відсоткова ставка - 1,50 % в день, та 1,18% за кожен день користування кредитом , яка застосовується з 181 дня дії договору (пункт 4.10 договору про відкриття кредитної лінії).
Відповідно до пункту 4.14 договору про відкриття кредитної лінії, строк кредитування становить 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту - 18.08.2025.
Положеннями п. 4.16 договору встановлено, що орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 5 033,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1437-1265 від 19.08.2025 в розмірі 5 938,50 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 1 000,00 гривень,- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 4 788,50 гривень, - прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 150,00 гривень.
Проте, Кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме:- прострочена заборгованість за кредитом - 1 000,00 гривень;- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 4 000,00 гривень; що разом становить 5 000,00 гривень.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Із матеріалів справи вбачається та відповідачем визнано, що договір №1437-1265 від 19.08.2024 укладено між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.ua). Цей договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений, про що свідчить підписаний паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит). Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А0582 для підписання договору, підтвердження ознайомлення з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспорт споживчого кредиту.
Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 під час розгляду справи № 127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20.
Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі.
Підписавши кредитний договір, відповідач засвідчив, що погодився на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість.
ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . Це підтверджується посвідченням військовослужбовця, а також довідкою військової частини НОМЕР_1 від 03.02.2026 № 173/408 про його безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у період з 26.08.2025 по 26.01.2026.
Суд вважає за необхідне застосувати до даних правовідносин приписи передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" стосовно відповідача ОСОБА_1 .
Так, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку" від 30 березня 2021 року № 1357-ІХ, який набрав чинності 23 квітня 2021 року пункт 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" викладено в новій редакції: "15. Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються".
Останніми змінами, які набрали чинності 19 серпня 2022 року пункт 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" доповнено словами "крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля".
Частиною 9 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" визначено, що військовослужбовці це особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні діє з 18 березня 2014 року по теперішній час.
Таким чином, на відповідача, як на військовослужбовця, поширюються пільги, передбачені пунктом ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час його призову.
При цьому, за наявності позову банку про стягнення боргу за кредитним договором суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).
Аналогічний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі №642/548/21.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом слід відмовити.
Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так як позовні вимоги задоволено частково на 20%, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у сумі 532,48 грн.
Керуючись статями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1437-1265 від 19.08.2024 заборгованість в розмірі 1 000,00 грн., з яких 1 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір в сумі 532,48 грн. (п`ятсот тридцять дві гривні 48 коп.).
В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Інгульський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Відомості про учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407;
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 10.11.2026.
Суддя Г.С.Костюченко