09.11.2026
ЄУН 389/1332/26
Провадження № 2/389/677/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді - Берднікової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Іваніни В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка Кіровоградської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, 15 квітня 2026 року звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №1431-3671 від 06 серпня 2024 року в сумі 85191 грн. 20 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 18900 грн 00 коп.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 66291 грн 20 коп. Також позивач просить у порядку розподілу судових витрат стягнути з відповідача на свою користь сплачений судовий збір в сумі 2662 грн 40 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06 серпня 2024 року між позивачем та відповідачем за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1431-3671. У відповідності до норм ч.1 ст.13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також із врахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію», згідно зі ст.12 якого, електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А3137, для підписання кредитного договору №1431-3671 від 06 серпня 2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 18900 грн 00 коп.; строк кредитування 300 днів; базовий період - 14 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка - 1,20 % в день; стандартна % ставка -1,50 % в день.
Позивач виконав взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного між ними кредитного договору. Однак, відповідач порушив умови останнього і в кінцевому підсумку не повернув у повному обсязі позивачу кредит, а також не виконав вповному обсязі всі свої грошові зобов`язання перед позивачем за цим договором, внаслідок чого у ОСОБА_1 станом на 18 березня 2026 року утворилась заборгованість у розмірі 95151 грн 50 коп., а саме: 18900 грн 00 коп. - прострочена заборгованість за кредитом; 76251 грн 50 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ "Укр Кредит Фінанс", а саме: частково списано заборгованість позичальника за нарахованими процентами у сумі 9960 грн 30 коп. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 85191 грн 20 коп. Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача не повну суму заборгованості, а лише її частину, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 18900 грн 00 коп.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 66291 грн 20 коп.
Представник відповідача - адвокат Підодвірний Т.І., 04 травня 2026 року подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Вказав, що у матеріалах справи відсутні: оферта на укладення кредитного договору, акцепт оферти на укладення кредитного договору, відсутня інформація щодо того, чи проходила особа яка нібито укладала кредитний договір ідентифікацію, як це передбачено чинним законодавством, відсутні докази проведення такої ідентифікації, відсутня відповідь особи, яка нібито проходила ідентифікацію про прийняття пропозиції (акцепт), відсутнє підтвердження вчинення електронного правочину, яке повинен був отримати позичальник, при укладанні договору Тобто, матеріали судової справи взагалі не містять жодного доказу, що нібито укладення договору від 06 серпня 2024 року №1431-3671 відбувалось у порядку визначеному чинним законодавством. Одночасно, неможливо перевірити підписання оспорюваного кредитного правочину також кредитодавцем. Адже, тільки докази накладення кваліфікованого електронного підпису первісного кредитора (кредитодавця) можуть слугувати доказом таких фактів, але позивачем вони не надані. Також позивачем не надано належних доказів, які підтверджують здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів за кредитним договором саме відповідачу.
Додатково вказав, що навіть якщо уявити, що між позивачем та відповідачем, нібито, було укладено кредитний договір від 06 серпня 2024 року №1431-3671, то нарахування відсотків за таким договором, не відповідає вимогам чинного законодавства. 22 листопада 2023 року було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Даним Законом, серед іншого були внесені зміни в Закон України "Про споживче кредитування". Так, статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнено частиною 5 такого змісту: "Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%". Враховуючи, що самим Законом України від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ " передбачено те, що він набрав чинності 24 грудня 2023 року, а договір позики, нібито, було укладено від 06 серпня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, то проценти у відповідності до чинного законодавства повинні бути нараховані у розмірі, що не перевищує 1 % в день. Водночас, позивач не привів умови договору позики до відповідності ЗУ "Про споживче кредитування" в частині нарахування процентів та нараховував їх за денною процентною ставкою більше 1% в день, що суперечить вищенаведеним нормам чинного законодавства.
Також представником відповідача до суду 10 вересня 2026 року було надіслано додаткові пояснення у справі (а.с. 153-169).
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у матеріалах справи міститься його заява, в якій він просить суд позов задовольнити та справу розглянути за його відсутності.
Відповідач та її представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку, причини неявки суду не повідомили.
Зважаючи на належне повідомлення учасників процесу, про дату, час та місце розгляду справи, надання заяв по суті спору, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.
Суд, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між сторонами 06 серпня 2024 року, за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1431-3671.
Відповідно до п.4.1, 4.2 кредитного договору загальний розмір кредиту (кредитного ліміту) за цим договором становить 18900 грн 00 коп. Дата надання/видачі кредиту: 06 серпня 2024 року. Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п.4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних ним реквізитів електронного платіжного засобу.
У пунктах 4.3- 4.6 кредитного договору зазначено, що плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту. Тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за зниженою процентною ставкою. Надана клієнту в межах програми лояльності знижена ставка діє і залишається незмінною протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання позичальником умов, за яких позичальнику надається можливість сплати процентів за зниженою процентною ставкою, передбачених п.10.2. цього договору.
Базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.
Сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов`язаний здійснювати у визначені Графіком платежів за договором за зниженою ставкою (який є додатком 2 до цього договору) дати, які є останніми днями відповідних базових періодів.
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою процентною ставкою).
Відповідно до п.4.9 кредитного договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 01 червня 2025 року. Строк дії договору є рівним строку кредитування.
Технологія (порядок) укладання договору. Порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору описаний у розділі 3 цього кредитного договору.
У пункті 12.14 договору зазначено, що невід`ємною частиною цього договору є додатки: (1) Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), (2) Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України розрахована за умови застосування зниженої процентної ставки за користування кредитом у розмірі 1,20% на день, (3) Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України розрахована за умови застосування стандартної процентної ставки за користування кредитом у розмірі 1,50% на день.
Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора А3137. При підписані договору позичальником зазначено зазначено свої персональні дані, номер паспорта, РНОКПП, електронну адресу та номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .
Також відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписано правила відкриття кредитної лінії», затвердженні наказом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» №51-П від 28 травня 2024 року. У вказаних правилах зазначені правила та процес надання кредиту, порядок укладання договору, правил нарахування відсотків за користування кредитом та погашення заборгованості, програма лояльності, захист персональних даних, права та обов`язки сторін договору, відповідальність сторін, порядок вирішення спорів та порядок внесення змін до договору чи правил та припинення договору.
У таблицях обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором №1431-3671 (графік платежів), яка також підписана позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, наведений порядок проведення платежів за кредитним договором.
Як вбачається з паспорта споживчого кредиту до кредитного договору, перед укладенням кредитного договору, сторони погодили тип кредиту - кредитна лінія, сума кредиту від 18900 грн, строк кредитування 300 календарних днів, мета отримання кредиту - задоволення особистих потреб, спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом на банківський рахунок позичальника, процентні ставки та комісію.
Укладення між сторонами в електронний формі договору про відкриття кредитної лінії №1431-3671 від 06 серпня 2024 року, послідовність їх дій при укладенні кредитного договору та додаткової угоди, зокрема направлення відповідачу одноразового ідентифікатора, введення нею одноразового ідентифікатора, підтверджується: оригіналом кредитного договору із зазначенням усіх електронних реквізитів, кваліфікованого електронного підпису кредитодавця та кваліфікованої електронної позначки часу, та іншими доказами, у тому чслі наданими позиваем суду на USB носії, який долучений до матеріалів справи (а.с.150).
З квитанції АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що за допомогою системи LiqPay 06 серпеня 2024 року здійснено перерахування грошових коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 в сумі 18900 грн. Призначення платежу: видача кредитних коштів за договором №1431-3671. Платник: УКР Кредит Фінанс.
Про перерахування відповідачу грошових коштів за кредитним договором №1431-3671 на загальну суму 18900 грн 00 коп. також свідчить довідка ТОВ "Укр кредит фінанс".
Розрахунок заборгованості за кредитним договором №1431-3671 від 06 серпня 2024 року свідчить про те, що загальна заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 95151 грн 50 коп., з яких: 18900 грн 00 коп. - основний борг; 76251 грн 50 коп. - залишок відсотків. Відсотки за користування кредитом нараховані за період з 06 серпня 2024 року по 01 червня 2025 року. При цьому, з 06 серпня 2024 року до 16 вересня 2024 року (42 дні) відсотки нараховувалися за ставкою 1,20% в день (окрім 20 серпня 2024 року за який відсотки натаховані за ставкою 1,5%). З 17 вересня 2024 року до 01 червня 2025 року (258 днів) за ставкою 1,50% в день. Тобто, відсотки за користування кредитом нараховані в межах строку кредитування та за погодженими сторонами відсотковими ставками. Крім того, з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач на погашення заборгованості здійснила платежі, а саме: 19 серпня 2024 року в сумі 2900 грн 00 коп., 20 серпня 2024 року у сумі 1601 грн 05 коп., 02 вересня 2024 року у сумі 4557 грн 75 коп. та 17 вересня 2024 року у сумі 250 грн 00 коп.. Загальна сума платежів становить 9308 грн 80 коп., та 2835 грн 00 коп. зі вказаної суми віднесено на погашення нарахованої комісії, а 6473 грн 80 коп. на погашення нарахованих відсотків.
Поряд з цим, позивачем (кредитодавцем) було прийнято рішення про можливість застосування до відповідача (позичальника) Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ "Укр кредит фінанс", а саме частково списано заборгованість відповідача за нарахованими процентами у сумі 9960 грн 30 коп. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 85191 грн 20 коп. Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача не повну суму заборгованості, а лише її частину, а саме: 18900 грн 00 коп. - прострочена заборгованість за кредитом; 66291 грн 20 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, що разом становить 85191 грн 20 коп.
Таким чином, за підрахунками позивача на даний час заборгованість з відповідача за кредитним договором складає 85191 грн 20 коп.
Положенням статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як визначено ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
За змістом ст.526,527,530,610 ЦК України, зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, при цьому, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, дане зобов`язання має бути виконане у зазначений період часу. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язання. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
За змістом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з положеннями частини першої, п`ятої, шостої ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.
Сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме, такі належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, а сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах, встановлених процесуальним законом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц ).
Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21).
Часткова сплата боржником боргу відноситься до дій, що свідчать про визнання боргу. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 серпня 2024 року при розгляді справи № 758/4213/21 і така практика є усталеною.
Отже, на підставі зібраних у справі доказів, в їх сукупності судом встановлено, що між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_1 в електронінй формі 06 серпня 2024 року укладено договір про відкриття кредитної лінії №1431-3671. Підписуючи вказаний договір відповідач ознайомилася з його умовами, зокрема зі строком кредитування, порядком та розміром нарахування відсотків, тобто прийняла всі умови договору, отримала позику в сумі 18900 грн 00 коп.
Без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт кредитора до особистого кабінету, без отримання смс повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би йому перераховані.
Відповідача не спростовано факту укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та не надано доказів своєчасності повернення кредиту.
За вказаного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню, прострочена заборгованість за кредитом (тіло кредиту) в сумі 18900 грн 00 коп.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача простроченої заборгованості за нарахованими відсотками (із застосуванням програми лояльності) в сумі 66291 грн 20 коп., суд приходить до наступного.
Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 не більше 1%.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Враховуючи, що кредитний договір, який є предметом спору в цій справі, укладений після набрання чинності Законом №3498-IX, до нього підлягала застосуванню ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» з урахуванням п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону.
Таким чином за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після 24 грудня 2023 року (дата набрання чинності Законом №3498-IX), денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання такого договору.
Судом встановлено, що кредитор не врахував вкаханих норм закону щодо розміру денної процентної ставки, внаслідок чого наведені ним розрахунки заборгованості є неправильним. Невідповідність проведених розрахунків заборгованості за відсотками вимогам законодавства є підставою для проведення судом перерахунку суми заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами.
Договір про відкриття кредитної лінії №1431-3671 укладений 06 серпня 2024 року строком на 300 днів, до 01 червня 2025 року. Відповідач отримала кредит в сумі 18900 грн., денна процентна ставка за користування кредитом з 06 серпня 2024 року по 16 вересня 2024 року (42 дні) становила 1,20% в день, що складало 226 грн 80 коп. в день. Окрім 20 серпня 2024 року, за який відповідачу були нараховані відсотки в сумі 283 грн 50 коп., тобто з розрахунку 1,50% в день. Надалі, з 17 вересня 2024 року по 01 червня 2025 року (258 днів) відсотки нараховувалися за ставкою 1,50% в день, тобто в розмірі 283 грн 50 коп. щодня.
Нарахування процентів за користування кредитом в розмірі 1,20% в день як і 1,50% день починаючи з 21 серпня 2024 року до закінчення строку дії договору - 01 червня 2025 року, суперечить вимогам ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» з урахуванням п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування». Оскільки цей кредитний договір був укладений 06 серпня 2024 року, встановлені договором ставки 1,2, 1,5 % відповідали чинному законодавству на момент його підписання та до 20 серпня 2024 року, надалі з 21 серпня 2024 року до 01 червня 2025 року року (кінцева дата нарахування відсотків) денна процентна ставка мала б становити 1,00% в день.
Виходячи з проведеного судом самостійно перерахунку відсотків з 1,2, 1,5% на 1,00 % починаючи з 21 серпня 2024 року по 01 червня 2025 року, суд приходить до висновку, що сума нарахованих відсотків за цей період має складати 53865 грн 00 коп. (189 (1,00% від суми позики) х 285 днів).
Таким чином, суд приходить до висновку, що таким, що відповідає вимогам закону розмір процентів, що нараховані кредитним договором за період з 06 серпня 2024 року до 01 червня 2025 року (обумовлений в договорі строк - 300 календарних днів) складає 57323 грн 70 коп. Тобто, 3175 грн 20 коп. (нараховані за період з 06 серпня 2024 року по 19 серпня 2024 року з розрахунку обумовленої в договорі щоденної ставки 1,20% за кожень день) + 283 грн 50 коп. (нараховані за 20 серпня 2024 року з розрахунку обумовленої в договорі щоденної ставки 1,50% за цей день)+53865 грн 00 коп. (нараховані з 21 серпня 2024 року по 01 червня 2025 року з розрахунку 1% в день)= 57323 грн 70 коп. При цому, суд бере до уваги, що відповідачем у рахунок погашення відсотків сплачено 6473 грн 80 коп. Таким чином, сума прострочених відсотків, що підлягає наразі стягненню з відповідача на користь позивача складає 50849 грн 90 коп.
З урахуванням встановлених обставин, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1431-3671 від 06 серпня 2024 року в сумі 69749 грн 90 коп., з яких: 18900 грн 00 коп. - прострочена заборгованість за кредитом; 50849 грн 90 коп.- прострочена заборгованість за процентами.
Таким чином позоні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах тавикладених висновків суду.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Також відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесений ним документально підтверджений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2179 грн 83 коп.
Керуючись ст.2,4,12,13, 81,89, 141,259,263-265, 274,354 ЦПК України суд,
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1431-3671 від 06 серпня 2024 року в сумі 69749 (шістдесят дев`ять тисяч сімсот сорок дев`ять) грн 90 коп., з них: 18900 грн 00 коп.- прострочена заборгованість за кредитом; 50849 грн 90 коп. - прострочена заборгованість за процентами.
У задоволенні позову в частині стягнення іншої частини нарахованої суми заборгованості за процентами, яка становить 15441 грн 30 коп., відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" судовий збір у сумі 2179 (дві тисячі сто сімдесят дев`ять) грн 83 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.
Відомості про сторін:
позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс", місце знаходження: бул-р. Лесі Українки, буд.26, офіс 407, місто Київ, код ЄДРПОУ 38548598.
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Г.В. Берднікова