Ухвала № 141348792 у справі № 619/7363/26 від 10.11.2026

справа № 619/7363/26

провадження № 2/619/4181/26

Ухвала

09 листопада 2026 року,

м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області,

суддя Нечипоренко І.М.,

справа № 619/7363/26,

ім`я (найменування) сторін:

позивачка: ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

вимоги позивачки: про визначення додатково строку для прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину та договору довічного утримання недійсним, скасування рішення державного реєстратора,

представник позивачки: Громов Є.І.

Питання, що вирішується ухвалою.

ОСОБА_1 , у інтересах якої діє представник - адвокат Громов Є.І., 06.11.2026 в системі «Електронний суд» звернулася до суду з позовом, у якому просить визначити їй додатковий строк тривалістю у три місяці з дня набрання законної сили рішенням суду для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті рідного брата - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом № 58 від 27.01.2026 року, видане приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ганшиною Оленою Юріївною на ім`я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4 ; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом № 749 від 06.08.2026 року, видане приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ганшиною Оленою Юріївною на ім`я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4 ; визнати недійсним договір довічного утримання (догляду) № 59 від 27.01.2026 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у частині передачі у власність ОСОБА_3 1/2 частки квартири загальною площею 40,7 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 на момент смерті; скасувати рішення державного реєстратора, індексний номер 86188415 від 06.08.2026 року, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , з одночасним вирішенням питання про припинення відповідного речового права; скасувати рішення державного реєстратора, індексний номер 83028710 від 27.01.2026 року, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на квартиру загальною площею 40,7 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , у частині державної реєстрації права власності на 1/2 частку квартири, яка належала ОСОБА_4 , з одночасним вирішенням питання про припинення відповідного речового права.

Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 175, 177 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з п. 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують указані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Частиною 5 статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Так, позивачка зазначає, що вона не є власником спірного нерухомого майна не має правових підстав самостійно замовляти оцінку майна, яке зареєстроване за відповідачем. Зазначені обставини унеможливлюють самостійне отримання позивачкою повного звіту про ринкову вартість домоволодіння до звернення до суду.

Суд звертає увагу позивача, що надання відомостей щодо вартості майна не є надмірним формалізмом, оскільки з урахуванням предмету позову, залежить визначення судом підсудності даної справи відповідно до норми статті 30 ЦПК України, яка передбачає розгляд справи за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Суд зауважує, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Водночас, вказаною статтею Закону визначено, що майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (право володіння, розпорядження, користування), спеціальне майнове право на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, а також інші специфічні права (право на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та право вимоги.

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Суд вбачає безпідставними доводи позивачки про те, що наразі неможливо здійснити оцінку спірного майна, у зв`язку з тим, вона не є власником цього майна, оскільки оцінка майна без огляду не заборонена зазначеним законом та Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України № 1440 від 10 вересня 2003 року.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності зобов`язані, зокрема, здійснювати огляд об`єкта оцінки, а у разі технічної або юридичної неможливості особистого огляду зазначати у звіті про оцінку майна відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки.

Отже, позивачка не позбавлена можливості надати суду звіт про оцінку вартості спірного нерухомого майна без його особистого огляду експертом.

Без надання відомостей про дійсну вартість майна, суд позбавлений можливості визначити підсудність даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст. 177, 185, 318, 353 ЦПК України, суддя

постановила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додатково строку для прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину та договору довічного утримання недійсним, скасування рішення державного реєстратора, залишити без руху.

Повідомити представника позивачки про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви та надати строк десять днів з дня отримання ухвали для їх усунення.

Якщо позивач (представник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І. М. Нечипоренко