Рішення № 141349035 у справі № 534/2374/26 від 06.11.2026

Справа № 534/2374/26

н/п 2/953/6267/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

06 листопада 2026 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Зуба Г.А.

за участю секретаря судових засідань Кулікової Т.В.,

розглянувши у відкритому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

07.09.2026 до Київського районного суду м. Харкова за підсудністю надійшла позовна заява ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , в якій представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 9206993 від 02.07.2025 у розмірі 17640, 00 грн, суму судового збору у розмірі 2662, 40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000, 00 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 02.07.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Позичальник) укладено Договір № 9206993 (далі - Кредитний договір) на суму 4400, 00 грн. Для отримання кредиту Відповідач перейшов на офіційний веб-сайт Кредитодавця та ознайомився з правилами надання коштів у кредит, розміщеними у відкритому доступі за посиланням: https://creditplus.ua. Відповідач самостійно обрав час для ознайомлення з правилами, після чого добровільно, без будь якого примусу чи тиску, виявив бажання отримати кредитні кошти. З цією метою він пройшов процедуру реєстрації на веб-сайті Кредитодавця, здійснив ідентифікацію та верифікацію особи, надавши свої персональні ідентифікаційні дані. В подальшому, керуючись положеннями правил, Відповідач самостійно обрав бажані умови кредитування, зокрема суму й строк та продовжив реєстрацію на веб-сайті Кредитодавця. Під час першого етапу реєстрації на веб-сайті шляхом проставлення відповідної відмітки він підтвердив надання згоди на обробку персональних даних, вказав особисті засоби зв`язку, створив пароль доступу до Особистого кабінету. Після проходження першого етапу реєстрації Кредитодавець направив Відповідачу вказаними засобами зв`язку код (одноразовий ідентифікатор). За результатами цього сформувалося електронне повідомлення Кредитодавцю. Відповідач, ввівши отриманий код у відповідне поле на сайті, підтвердив свою особу та волевиявлення на укладення договору. Відповідач приєднався до умов Кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора A2365, що відповідно до вимог законодавства визнається належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину. На виконання умов Кредитного договору, 02.07.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ" на платіжну картку № НОМЕР_2 (далі - Платіжна картка) Відповідача. Проте, в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 6400, 00 грн.

03.03.2026 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу №03032026 (далі - Договір Факторингу 1), відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Пунктом 1.1. Договору Факторингу 1 визначено, що Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною Договору. Відповідно до п. 1.2. Договору Факторингу 1 перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №3, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору. Разом із підписанням Акту прийому-передачі Реєстру Боржників Клієнт передає Фактору Додаткову інформацію до Реєстру Боржників згідно Додатку №2 до Договору. Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників №Б/Н від 03.03.2026 до Договору Факторингу 1 та Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 03.03.2026 до Договору Факторингу 1, до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.

У період відступлення права грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором між кредиторами, розмір заборгованості за цим договором на момент відступлення права вимоги зазначався у Реєстрі Боржників. Витяги з Реєстру Боржників, на підставі якого здійснювалося відступлення права вимоги за Кредитним договором, додано до позовної заяви. Розрахунок заборгованості, підготовлений Первісним кредитором за Кредитним договором додано до позовної заяви (Додаток №12). Позивач не здійснював жодних нарахувань за Кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам.

Враховуючи зазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 29520, 00 грн, яка складається з: 6400, 00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11240, 00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 11880, 00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку за період 03.03.2026 - 01.06.2026. Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 17640, 00 грн.

07.09.2026 до суду за підсудністю надійшла вказана позовна заява та розподілена судді Зубу Г.А.

Ухвалою судді від 10.09.2026 прийнято до розгляду вказану позовну заяву, відкрито провадження в ній за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та витребувано докази в АТ КБ «ПриватБанк».

12.10.2026 поштовим зв`язком на адресу Київського районного суду м. Харкова з АТ КБ «ПриватБанк» надійшла витребувана ухвалою суду від 10.09.2026 інформація.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, про час, день та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. Представниця позивача Кукса К. в поданій позовній заяві просила розглядати справу за відсутності позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів (а.с. 10).

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся у встановленому законом порядку, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, яка повернута оператором поштового зв`язку у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.

Відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Також, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України повідомлення відповідача ОСОБА_1 здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (через веб-сайт Київського районного суду м. Харкова).

Крім того, копія позовної заяви з додатками була направлена відповідачу позивачем до звернення до суду з даним позовом відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу за відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд встановив та підтверджується матеріалами справи, що 02.07.2025 о 17:07:53 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено електронний Договір № 9206993 про надання споживчого кредиту (а.с. 14-22).

Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п. 1.2 Кредитного договору). Сума кредиту (загальний розмір) складає: 4400, 00 гривень. Тип кредиту - кредит. Тип кредиту - кредит (п. 1.3 Кредитного договору). Строк кредиту 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни(дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі (п. 1.4 Кредитного договору).

За пп. 1.9., 1.10. Кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2333,95% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2222, 27 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 20240, 00 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 20147, 60 грн.

За умовами Кредитного договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1. Кредитного договору).

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А2365, 02.07.2025 о 17:07:53 (а.с. 22 на звороті).

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Відповідач зайшов на Веб-сайт ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», де він мав змогу ознайомитись з текстом примірного Кредитного договору, Правилами, Паспортом споживчого кредиту, інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо.

Після прийняття відповідачем умов договору з ним укладено електронний Кредитний договір, який був підписаний відповідачем відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А2365», після чого відповідач отримав кредит в сумі 4400, 00 грн на свою платіжну карту № НОМЕР_1 (п. 2.1. Кредитного договору).

16.07.2025 о 19:47:59 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору № 9206993 про надання споживчого кредиту від 02.07.2025 (а.с. 40).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди сторони домовились збільшити суму кредиту на 2000, 00 грн, у зв`язку з чи погодили внести зміни до договору: викласти п. 1.3. договору в новій редакції: «сума кредиту (загальний розмір) складає 6400, 00 гривень. Тип кредиту - кредит».

Пунктом 1.3. Додаткової угоди визначено, що враховуючи збільшення загальної суми кредиту, Сторони також визначають, що на момент укладення цієї Додаткової угоди:

- Денна процентна ставка складе: за стандартною процентною ставкою, що застосовується з моменту укладення цієї Додаткової угоди до закінчення погодженого строку кредиту 1,00% в день. (Розрахунок: (22144, 00 грн / 6400,00 грн)/ 346 дн. * 100% = 1,00% в день); за стандартною процентною ставкою, що застосовується з моменту укладення цієї Додаткової угоди до закінчення погодженого строку кредиту, з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1,00% в день. (Розрахунок: (22072, 32 грн / 6400,00 грн)/ 346 дн. * 100% = 1,00% в день);

- Загальні витрати, зазначені в Договорі на дату його укладання, збільшаться та складуть: за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 22760, 00 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 22645, 20 грн;

- Орієнтовна реальна річна процентна ставка складе: за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 2351,57% річних. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2250,91% річних;

- Орієнтовна загальна вартість кредиту, зазначена в Договорі на дату його укладення, збільшиться та складе: за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 29160, 00 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 29045, 20 грн.

Додаткова угода підписана ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А5231», 16.07.2025 о 19:47:59 (а.с. 39).

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 5 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону визначає, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Так, на підтвердження укладання Договору про надання споживчого кредиту з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Додаткової угоди до договору, позивачем надано договір та додаткову угоду, які підписані шляхом зазначення одноразового ідентифікатора, який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений Відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Договір про надання споживчого кредиту № 9206993 від 02.07.2025 та Додаткова угода від 16.07.2025 до договору № 9206993 про надання споживчого кредиту від 02.07.2025 підписані позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора. Отже, кредитний договір та додаткова угода до нього укладені в електронній формі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за договором виконало та надало йому кредит в сумі 6400, 00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

Згідно з копією листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (ЄДРПОУ 37973023) від 04.03.2026 за Вих № 250, останнє повідомило, що між ТОВ «УПР» та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір на переказ коштів № ФК-20/11/2019 від 28.11.2019. Також повідомило про успішність операції: на номер карти НОМЕР_1 - 02.07.2025 о 17:08 зараховано переказ на суму 4400, 00 грн, 16.07.2025 о 19:48 - на суму 2000, 00 грн (а.с. 61-62).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 9206993 від 02.07.2025, Додатку № 1 від 16.07.2025 до Договору про надання споживчого кредиту № 9206993 від 02.07.2025 - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, які підписані ОСОБА_1 шляхом накладення електронних підписів одноразовим ідентифікатором «А2365» та, відповідно, «А5231», у ніх, зокрема, зазначено: дата видачі кредиту/дата платежу, кількість днів у розрахунковому періоді, чиста сума кредиту, сума платежу за розрахунковий період, проценти за користування кредитом, за обслуговування кредитної заборгованості, комісія за надання кредиту, реальна процентна ставка, загальна вартість кредиту (а.с. 41 на звороті - 42, 38 на звороті - 39).

До Договору про споживчий кредит № 9206993 від 02.07.2025 позивачем також долучено Правила надання коштів у кредит ТОВ «Фінансова компанія «АВЕНТУС УКРАЇНА», які визначають порядок і умови надання Кредитодавцем грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов Електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між кредитодавцем і клієнтом (а.с. 23-35).

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами чч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За змістом вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами Договір про споживчий кредит № 9206993 від 02.07.2025 містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму позики, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.

Зокрема, сторони погодили суму договору, розмір щомісячних процентів, річні проценти, графік платежів, реальну річну процентну ставку, щомісячні проценти, розмір пені та інші істотні умови.

За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Кредитного договору.

На виконаня ухвали Київського районного суду м. Харкова від 10.09.2026 АТ КБ «ПриватБанк» листом від 01.10.2026 № 20.1.0.0.0/7-260928/73342-БТ повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Також емітувались інші картки. Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 02.07.2025 по 07.07.2025 та з 16.07.2025 по 21.07.2025: НОМЕР_4 був/є фінансовим. Номер телефону НОМЕР_4 знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 . Повідомлено, що по рахунку НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) було зарахування коштів на суму 4400, 00 грн за період з 02.07.2025 по 07.07.2025, а саме від 02.07.2025; на суму 2000, 00 грн за період з 16.07.2025 по 21.07.2025, а саме від 16.07.2025. Додано виписку за договором № б/н за період з 02.07.2025 по 07.07.2025 та виписку за договором № б/н за період з 16.07.2025 по 21.07.2025.

Отже, ТОВ «ФК АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за Договором про споживчий кредит виконало в повному обсязі, а саме - надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Відповідач не виконав свої зобов`язання та не здійснив погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до Картки обліку Договору (розрахунок заборгованості), складеної директором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Довгаль В., ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за кредитним договором № 9206993 від 02.07.2025 в розмірі 29520, 00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 6400, 00 грн., заборгованість за відсотками - 11240, 00 грн, заборгованість за штрафами - 11880, 00 грн (а.с. 53-58).

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з чч. 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Підпунктом 3 п. 4.1. Кредитного договору передбачено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь якою третьою особою без окремої згоди Споживача, але з обов`язковим повідомленням Споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома споживача такого факту.

03 березня 2026 року ТОВ «Авентус Україна» (Клієнт) та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (Фактор) уклали Договір факторингу № 03032026, договір набирає чинності з моменту його укладення Сторонами та діє протягом 12 календарних місяців з дня його укладення, але в будь-якому випадку до повного виконання (п. 12.2) (а.с. 72-81).

Пунктом 1.1. Розділу 1 (предмет договору) Договору факторингу № 03032026 від 03.03.2026, передбачено, за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпордження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги Заборгованості до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком № 1 та є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до визначення термінів, що використовуються в Договорі факторингу № 03032026 від 03.03.2026 під «правом вимоги» розуміються права грошової вимоги щодо погашення (стягнення) Заборгованостей з Боржників, які виникли на підставі кредитних договорів; «Реєстр Боржників» означає інформацію, що стосується заборгованості Боржників, оформлену за формою, встановленою в Додатку № 1 до Договору.

Згідно з п. 1.2. Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 3, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт приому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 3.3. Договору факторингу ціна продажу за Договором становить 6420000, 64 грн.

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 03032026 від 03 березня 2026 року, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» уклали даний Акт про те, що на виконання п. 1.2. Договору факторингу № 03032026 від 03 березня 2026 року, укладеного між Клієнтом та Фактором: Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників від 03 березня 2026 року. Відповідно до цього Реєстру Боржників Клієнт передав, а Фактор прийняв право вимоги по Боржниках в кількості 4144. Загальна сума простроченої заборгованості складає 76004279, 18 грн. Реєстр Боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов Договору факторингу № 03032026 від 03 березня 2026 року, зауважень у Сторін немає (а.с. 60).

Згідно з Платіжною інструкцією в національній валюті № 1031 від 16 березня 2026 року - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» здійснило оплату ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за відступлення Прав Вимог згідно з Договором факторингу № № 03032026 від 03.03.2026 без ПДВ у сумі 6420000, 64 грн (а.с. 52).

Відповідно до Витягу з з Додатку № 1 до Договору факторингу № 03032026 від 03.03.2026 «Реєстр Боржників до Договору факторингу № 03032026 від 03 березня 2026 року» від 03.03.2026, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» отримало право вимоги до боржника з порядковим номером 2566 - ОСОБА_1 , номер кредитного договору № 9206993, сума заборгованості за тілом кредиту - 6400, 00 гривень, сума заборгованості за відсотками - 11240, 00 гривень, сума заборговаості за штрафами/пенею - 11880, 00 гривень, загальна заборгованість - 29520, 00 гривень (а.с. 82-83).

Відповідно, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Враховуючи викладене, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» правомірно набуло право вимоги до ОСОБА_1 , яке виникло з підстав невиконання відповідачкою кредитного зобов`язання за кредитним договором № 9206993 від 02.07.2025.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, позивачем доведено факт відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 9206993 від 02.07.2025, шляхом укладення Договору факторингу № 03032026 від 03 березня 2026 року від первісного кредитора до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

З Виписки з особового рахунку за Договором про надання споживчого кредиту № 9206993 від 02.07.2025 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за кредитним договором станом на 01.06.2026 (включно) складає 29520, 00 грн, яка складається з: 6400, 00 грн. - просрочена заборгованість за сумою кредиту; 11240, 00 грн - просрочена заборгованість за процентами; 11880, 00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (а.с. 51).

Так, в описовій частині позовної заяви позивач зазначає, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 17640, 00 грн та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 9206993 від 02.07.2025 у розмірі 17640, 00 грн.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (частина друга статті 264 ЦПК України).

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про споживчий кредит № 9206993 від 02.07.2025 у розмірі 17640, 00 грн.

Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Так, позивачем в особі представника заявлено вимогу про компенсацію судових витрат на правничу допомогу у сумі 7000, 00 гривень. В обґрунтування якої додано договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, додаткову угоду №25771568570 від 25.05.2026 до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, акт прийому-передачі наданих послуг, який є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4267/10, довіреність від 06.03.2026 (а.с. 49-50, 44, 45, 50 на звороті, 46, 48).

Таким чином, суд приходить до висновку, що ця вимога обґрунтована, однак підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до чч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з чч. 3, 8 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Статтями 26, 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Надані документи відповідно до положень ст. 15, 77 ЦПК України є належними доказами сплати грошових коштів за надання професійної правничої допомоги у даній справі.

Таким чином, у відповідності до вимог ст. 137 ЦПК України, представником позивача надано детальний опис виконаних робіт (наданих послуг).

Отже, вимога про розподіл судових витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а саме у сумі 5000, 00 гривень, що в даному випадку є співрозмірним розміром, та враховуючи складність вказаної справи, та те, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, а тому в іншій частині вказаної вимоги слід відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав, щопункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Згідно з Платіжною інструкцією в національній валюті №50704 від 29 липня 2026 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662, 40 гривень (а.с. 1).

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2662, 40 гривень.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 76, 81, 141, 306, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 9206993 від 02.07.2025 в розмірі 17640 (сімнадцять тисяч шістсот сорок) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, Рахунок: НОМЕР_5 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352, МФО: 322001;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , останнє відоме місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 06 листопада 2026 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ