Рішення № 141349110 у справі № 953/8670/26 від 10.11.2026

Справа № 953/8670/26

н/п 2/953/4837/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року

иївський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Вітюка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Алієвої А.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ціна позову 37 320,50 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за договором у розмірі 37 320,50 грн. Також просить стягнути судовий збір в сумі 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 13 000 грн.

Позовна заява мотивована тим, що позивач отримав права вимоги до відповідача відповідно до договору факторингу за договором споживчого кредиту № 3764449 від 14.09.2021, зобов`язання за якими відповідач належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього є заборгованість перед новим кредитором.

Виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

Процесуальні дії у справі

Суд ухвалою від 10.08.2026 відкрив спрощене позовне провадження та призначив судове засідання. Розгляд справи відкладався до 10.11.2026.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. В прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи проводити за відсутності представника та зазначив, що проти ухвалення заочного рішення суду не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження та судових повісток на адресу його реєстрації. Поштові повідомлення повернулися з відміткою: "адресат відсутній", що згідно зі ст. 128, 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв чи клопотань до суду не подав.

10.11.2026 суд згідно зі статтею 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 ЦПК України.

Судовий розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу через неявку в судове засідання всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).

Фактичні обставини, встановлені судом

14.09.2021 ОСОБА_1 і Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан" уклали кредитний договір № 3764449 (далі - кредитний договір) у електронній формі, згідно з умовами якого відповідач отримав 7 500,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Договір підписаний одноразовим ідентифікатором J39204.

Відповідно до п. 1.2. - 1.7. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 7 500,00 грн; кредит надається загальним строком на 30 днів з 14.09.2021 (строк кредитування); термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 14.10.2021. Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 3637,50 грн в грошовому виразі та 12,184,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1 - 1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 11 137,50 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань. 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 825,00 грн, яка нараховується за ставкою 11.00 відсотків від суми кредиту одноразово. 1.5.2. Проценти за користування кредитом: 2 812,50 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. 1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. 1.7. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан" виконало умови кредитного договору щодо надання у розпорядження відповідача кредитних коштів, що підтверджується квитанцією № e04cd24c-e9f6-4e08-9e29-658dc49ed7bc_63767182[телефон приховано] про зарахування 7 500,00 грн ОСОБА_1

28.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан" і Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" уклали договір відступлення прав вимоги № 28-12/2021-72, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги, зокрема, за кредитним договором № 3764449 від 14.09.2021, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та відповідачем, що підтверджується копією відповідно договору і копією витягу з реєстру боржників до нього.

10.03.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" уклали договір відступлення прав вимоги № 10-03/2023/01, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги, зокрема, за кредитним договором № 3764449 від 14.09.2021, що підтверджується копією відповідно договору і копією витягу з реєстру боржників до нього.

Відповідно до розрахунку заборгованості така складає 37 320,50 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 7 500,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 29 820,50 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у змішаній формі з метою процесуальної економії, дотримання розумних строків та уникнення зволікань, що відповідає принципам та завданням цивільного судочинства.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).

Електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 дійшов висновку, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами (указана позиція є сталою, постанови Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач уклав кредитний договір шляхом його підписання одноразовими ідентифікатором J39204, відповідно, за яким він отримав кредит, тобто сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору (строку, процентів тощо).

Відповідно до договору первісний кредитор надав ОСОБА_1 7 500,00 грн, що квитанцією про зарахування коштів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами відповідно до договорів факторингу, а тому з дати відступлення прав вимоги, а саме 10.03.2023 Товариство стало новим кредитором за вказаними кредитними договорами на підставі ст. 512 ЦК України.

Отже, первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання щодо надання боржнику коштів у користування (право вимоги за якими згодом перейшло до позивача), однак в порушення ст. 509, 526, 1048, 1049, 1054 ЦК України та умов договору відповідач зобов`язання належним чином не виконувала, внаслідок чого у останнього перед позивачем утворилась заборгованість.

За таких обставин суд визнає правомірним заявлений до стягнення розмір заборгованості за тілом кредиту, що складає 7 500,00 грн.

Щодо процентів

Верховний Суд у постанові від 07.09.2026 у справі № 552/672/23 сформував висновок, що суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів").

За таких обставин, суд враховує, що сторонами у договорі було узгоджено строк кредитування 30 днів за процентною ставкою 1,25 %. Саме в межах узгоджених строків та визначеної процентної ставки підлягає нарахуванню розмір процентів. Такі є чіткими. Відповідно розмір процентів за договором складає 2 812,50 грн, що також відповідає розміру процентів вказаному в договорі. Отже, стягненню підлягає сума процентів в розмірі 2 812,50 грн. У решті вимог про стягнення процентів слід відмовити за необґрунтованістю (вимоги про нарахування процентів за іншою ставкою та понад строк кредитування є нечіткими та двозначними, а тому тлумачаться на користь споживача), що повністю узгоджується з висновком Верховний Суд, викладеним у постанові від 07.09.2026 у справі № 552/672/23.

Висновки за результатами розгляду заяви

Отже, позовні вимоги Товариства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню в розмірі 10 312,50 грн, у решті слід відмовити за необґрунтованістю.

Судові витрати

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 13 000 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачена сума судового збору пропорційно задоволеним вимогам (частина перша статті 141 ЦПК України).

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правову допомогу

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості на правничу допомогу підлягають розподілу за результатами справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19).

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу до позовної заяви додав (в копіях): договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024; заявка на надання юридичної допомоги № 1712, згідно з якою надання усної консультації 4 000,00 грн; складання позовної заяви 9 000 грн.

Правила розподілу судових витрат унормовано статтею 141 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постанові Верховного Суду від 10.08.2023 у справі № 759/17885/19 сформовано висновок, що випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною другою статті 141 ЦПК України, також визначені положеннями частин четвертої, п`ятої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Справа, що розглядається не є складною (предметом є стягнення кредитної заборгованості, яка не потребує формування складної правової позиції), справа розглядалась у відсутність представника позивача, усталена судова практика з відповідної категорії справ. А тому заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу визнається судом непропорційною до предмету спору, що, враховуючи дані, конкретні обставини справи, є підставою для пропорційного задоволення та часткової відмови у задоволенні таких вимог (11 000 грн), а до стягнення підлягає сума у розмірі 2 000 грн.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263 - 265, 280 - 283, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" суму заборгованості за договором № 3764449 від 14.09.2021 у розмірі 10 312,50 грн та витрати зі сплаті судового збору в розмірі 735,68 гривні.

3. Заяву про відшкодування витрат на правову допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 гривен.

У решті заяви відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено та підписано 10.11.2026.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306; ЄДРПОУ: 44276926)

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Роман ВІТЮК