Суддя Маркосян М. В.
Справа № 644/4041/26
Провадження № 2/644/3591/26
10.11.2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова в складі
головуючої судді - Маркосян М.В.,
за участю секретаря судового засідання - Григоряна Р.О.
представника відповідача Антіховича В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за договором № 1506718-A від 20.07.2021 в розмірі 39 729,50 грн., з яких сума кредиту 18 100,00 грн. - тіло кредиту та 21 629,50 грн. - нараховані проценти
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що 20.07.2021 року між ТОВАРИСТВОМ 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1506718-A, згідно з умовами якого ТОВ «СС ЛОУН» зобов`язується надати кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.
Кредитний договір було укладено на підставі Правил надання коштів в кредит ТОВ «СС ЛОУН» затверджених наказом ТОВ «СС ЛОУН» №1406-1 від 14.06.2021. Згідно з п. 2.6.1. Кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 18 100,00 грн. Відповідно до п. 2.6.2. строк кредиту з 20.07.2021 р. по 18.08.2021 р. включно. Згідно п. 2.6.4. За користування кредитом Позичальник сплачує Кредитору проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0.796% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
ТОВ «СС ЛОУН» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в сумі 18100,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку, яка була зазначена відповідачем.
Однак, відповідачка не здійснила оплату процентів згідно графіку платежу та не повернула тіло кредиту в повному обсязі. Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Первісним кредитором, 13.10.2021 р. між ТОВ «СС ЛОУН», як клієнтом, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС» було укладено договір факторингу № 40071779-124. Згідно з умовами якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги за Кредитним договором. в зв`язку із чим позивач просить стягнути заборгованість за договором на свою користь.
Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 21.04.2026 цивільну справу прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін., відмовлено, у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів було відмовлено.
Від позивача до суду надійшло повторне клопотання про витребування доказів, в якому позивач просив витребувати у АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» докази у справі.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 26.05.2026 було оголошено п перерву у судовому засіданні у справі, клопотання позивача задоволено частково, витребувано у АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» інформацію у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки, маска картки № НОМЕР_1 , за період 20.07.2021-24.07.2021 р.; письмовий доказ про надходження на розрахунковий рахунок, який був відкритий для обслуговування банківської картки, маска картки № НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 18 100,00 грн. за період 20.07.2021- 24.07.2021 р.; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_2 в анкетних даних МУРАХОВСЬКОЇ ОЛЬГИ ВІКТОРІВНИ (РНОКПП НОМЕР_3 ).
На виконання ухвали суду надійшла відповідь від АТ КБ «Приватбанк» та виписка за рахунком.
Від представника відповідачки, адвоката Антіховича В.В. 29.05.2026 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачка заперечила проти позову, у відзиві зазначено про те, що відповідач вважає, що в межах даної справи позивачем не доведено отримання ним права вимоги з огляду на те, що в первинному договорі факторингу не зазначено додатку у вигляді реєстру боржників. Визначення переліку особистих даних боржників згідно договору факторингу у відповідності до пункту 1.2 договору відбувається шляхом передачі у електронному вигляді за формою наведеною в додатку №5 до договору. Згідно акту приймання-передачі клієнт передав, а Фактор реєстр боржників саме в електронному вигляді на матеріальному (USB- флеш- накопичувач). Доданий до позову реєстр прав грошової вимоги від 13 жовтня 2021 року не відповідає заявленому в акті прийому-передачі оскільки згідно акту прийому передачі, заявлена саме електронна форма реєстру. Наданий же суду реєстр являється письмовим документом з відтисками мокрих печаток як від клієнта, так і від Фактора та наявними оригіналами власноручних підписів. Таким чином в матеріалах справи відсутні підтвердження передання прав вимоги щодо відповідача ОСОБА_1 від клієнта до Фактора, а відтак це спростовує твердження позивача про те, що він має право вимоги та має право звернутися до суду з відповідним позовом. В позовній заяві заявлені відсотки, які були нараховані, як вважає відповідачка, безпідставно поза межами строку дії кредитного договору. Крім того, на думку відповідача, нарахування заборгованості за процентами є неспівмірно завищеною відповідно до суми тіла кредиту. Позивачем нараховано проценти за користування кредитами у розмірі: 21629,5 грн. Крім того, до позовної заяви позивачем долучено копію кредитного договору, в якому зазначено, що зі сторони відповідача договір підписано за допомогою одноразового ідентифікатора, а зі сторони кредитодавця - шляхом використання факсимільного підпису та печатки. Відповідачка вважає, що одночасне зазначення у спірному договорі про його підписання відповідачем електронним способом із використанням одноразового ідентифікатора та підписання кредитодавцем шляхом нанесення факсимільного підпису і печатки свідчить про внутрішню суперечливість такого документа та ставить під сумнів факт його належного створення і укладення у спосіб, передбачений чинним законодавством України., відсутнє попереднє погодження використання факсимільного підпису та печатки. Крім того, на думку відповідача використання одного одноразового ідентифікатора для підписання всіх документів, пов`язаних з отриманням кредиту, суперечить Закону України «Про електронну комерцію». Також, вважає, що самостійною підставою відмови в позові є те, що Умови та правила не підписані відповідачем. В цьому випадку, зазначені умови та правила не є частиною договору, та викладені в них істотні умови договору, не є частиною договору. для підтвердження волевиявлення особи щодо конкретного електронного правочину. Крім того, представник відповідачки у відзиві повідомив, що орієнтовний розрахунок його витрат складає витрати на правничу допомогу в зв`язку з розглядом справи в сумі 7000 грн. Детальний та остаточний розрахунок витрат буде надано після винесення рішення по справі. Разом із відзивом від відповідачки надійшло два клопотання про витребування доказів у справі.
22.06.2026 від представника позивача у справу надійшли додаткові пояснення, в яких, позивач заперечив щодо пояснень відповідача, наведених у відзиві на позов, та зазначив про те, що до позову наданий Реєстр прав грошових вимог, який підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора (позивача) Прав грошових вимог та є невід`ємною частиною Договору факторингу. Щодо строку нарахування процентів варто зазначити, що наданий Позивачем з позовною заявою розрахунок заборгованості виконаний на підставі і в межах Кредитного договору № 1506718-A від 20.07.2021 р., з урахуванням його пункту 5.2, а саме погодженої сторонами автопролонгації на 20 календарних днів. Умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому статтею 627 ЦК України. Зазначили, також, що договір було підписано належним чином, підписання договору одноразовим ідентифікатором та аналогом власноручного підпису не суперечить законодавству.
20.07.2026 від представника відповідачки надійшли пояснення у справу, в яких відмовити в долученні до матеріалів справи доказів поданих разом з письмовими поясненнями та документу «письмові пояснення» загалом., також додатково надав пояснення з приводу наданих позивачем пояснень.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 21.07.2026 було оголошено перерву у судовому засіданні, клопотання відповідача про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс»: докази направлення відповідачу заявленого в позові одноразового ідентифікатора, за допомогою мобільного телефону чи відповідної послуги за допомогою якої здійснено надсилання, Анкету позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором №1506718-А від 20.07.2021 року; Паспорт кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору); Кредитний договір 1506718-А від 20.07.2021 року, з додатками. В іншій частині в задоволенні клопотань відповідача - відмовлено.
21.08.2026 від представника позивача, ТОВ «ФІНФОРС», надійшла заява про виконання ухвали суду та матеріали в електронному форматі.
07.09.2026 від представника відповідачки до суду надійшло заперечення на заяву представника позивача, ТОВ «ФІНФОРС», про виконання ухвали суду, в яких представник звернув увагу суду на ту обставину, що оригінали наданих позивачем документів виконані фізично на папері, що унеможливлює подання його в електронному вигляді. Відтак, до вказаних доказів, в тому числі до визначального для даної справи - Кредитного договору 1506718-А від 20.07.2021 року, з додатками, підлягає до застосування імперативна норма ч.6 ст.95 ЦПК України - якщо оригінал письмового доказу не подано, учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Також, 27.10.2026 до суду надійшли письмові пояснення представника позивача, в яких зокрема, зазначив про те, що наявність на роздрукованій копії електронного договору факсимільного підпису та печатки Позивача є лише формою візуалізації електронного документа і жодним чином не свідчить про те, що оригінал договору існує виключно у фізичному паперовому вигляді. Первісним кредитором було повністю дотримано процедуру укладення та підписання договору в електронній формі за допомогою одноразового ідентифікатора., зазначили про те, що повністю виконали ухвалу суду про витребування доказів та надали оригінал документів.
У судовому засіданні взяв участь представник відповідачки, надав суду пояснення по суті справи, представник позивача в судове засідання не з`явився, позивач повідомлявся про судове засідання належним чином через електронний кабінет.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача в судовому засідання, за наявними у справі матеріалами. У судовому засіданні 28.10.2026 було розглянуто справу і суд перейшов до стадії ухвалення рішення та відклав його ухвалення та проголошення до 10.11.2026 о 09-45 год.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановив такі обставини справи.
Встановлюючи обставини справи згідно з наданими сторонами доказами та поясненнями, суд розглядає таку групу питань
1.Укладення кредитного договору первісним кредитором - ТОВАРИСТВОМ 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 , виконання умов цього договору обома сторонами.
2.Передача прав вимоги новому кредитору - позивачу, порядок та підтвердження наданими доказами.
3.Обґрунтованість позовних вимог у частині тіла кредиту та нарахованих відсотків.
4.Висновки по суті справи та розподіл судових витрат.
Щодо першого питання, а саме укладення кредитного договору первісним кредитором - ТОВАРИСТВОМ 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 , виконання умов цього договору обома сторонами.
Судом встановлено, 20.07.2021 р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СС ЛОУН» було укладено Кредитний договір № 1506718-A.
Кредитний договір № 1506718-А від 20.07.2021 р. був укладений в електронній формі в межах інформаційно-телекомунікаційної системи (ІТС) кредитодавця. Пунктом 17.2. Кредитного договору встановлено, що Договір підписано Сторонами відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» у двох примірниках, викладених українською мовою, що мають однакову юридичну силу. Пунктом 17.3. Кредитного договору встановлено, що відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» Сторонами погоджено застосування (використання) факсимільного аналога печатки та підпису зі сторони Кредитодавця (уповноваженої особи) за допомогою нанесення та/або використання механічних приладів (засобів, механізмів) або іншого способу нанесення (відтворення) підпису та печатки. Використання факсимільного відтворення печатки та підпису дозволяється на усіх первинних документах, що складаються Сторонами, та інших документах (листах, вимогах, що підтверджують факти правочинів, додаткових угод та інших). Зразок факсимільного аналогу підпису директора та печатки Кредитодавця та їх комбінації були наведені нижче за текстом договору та відповідають підпису та печатці на договорі в розділі 18 та на Паспорті споживчого кредиту до договору.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі статтею 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Таким чином, у кредитному договорі № 1506718-А від 20.07.2021 р. було погоджено порядок його укладення та підписання з боку кредитодавця шляхом (використання) факсимільного аналога печатки та підпису зі сторони Кредитодавця (уповноваженої особи) за допомогою нанесення та/або використання механічних приладів (засобів, механізмів) або іншого способу нанесення (відтворення) підпису та печатки., а з боку позичальника - шляхом підписання електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором.
Зазначений порядок відповідає нормам Цивільного кодексу України, Закону України «Про електронну комерцію», умовам кредитного договору, можливість такого укладення та підписання договору підтверджена сталою практикою Верхового Суду, зокрема згідно з постанової Касаційного цивільного суду від 29 травня 2024 року у справі № 545/1750/21.
Також, суд вважає, що позивачем повністю виконано ухвалу Індустріального районного суду м. Харкова від 21 липня 2026 року про витребування оригіналів документів., оскільки згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Оскільки електронний підпис не завжди може міститися безпосередньо на самому електронному документі або в файлі, який містить цей документ, а може існувати окремо, поєднуючись із електронним документом лише логічно, то з технічної точки зору оригінал електронного документу може зберігатися в декількох файлах, на декількох веб-сторінках, серверах тощо. Тому ознайомлення з таким оригіналом може передбачати вчинення таких дій, як, наприклад: (а) візуальний огляд веб-сторінок, на яких розміщено електронний документ та його електронний підпис; (б) візуальний огляд файлу, в якому зберігається електронний документ, а також акаунту учасника справи на сервісі електронної пошти, який підтверджує, що певній особі засобами електронної пошти надсилався саме цей файл і саме з цього акаунту учасника справи; (в) візуальний огляд інформаційно-комуніційної системи, власником якої створено електронний документ та можливість авторизуватися в цій системі для її користувачів, а також отримати від власника системи відповідний електронний документ за допомогою технічних засобів цієї системи або іншої. Отже, можливість перевірки судом достовірності, цілісності і незмінюваності електронного документа, залежить перш за все від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП чи УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.
Якщо до суду не було надано примірників електронного кредитного договору з підписом за допомогою КЕП чи УЕП (електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису), то суд має здійснити окремі процесуальні дії, спрямовані на перевірку цілісності та незмінюваності даних, які в ньому містяться та з`ясувати: (а) чи направлявся примірник електронного кредитного договору відповідачу на визначену ним електронну адресу або на його акаунт у цій же інформаційно-комунікаційній системі; (б) якщо так, то в якому вигляді він відправлявся (прикріплений файл, посилання на веб-сторінку тощо); (в) чи існує технічна можливість внести зміни до примірника електронного договору після його укладення і направлення відповідачу в односторонньому порядку без його згоди. Відповідно, якщо в ході здійснення цих дій буде встановлено, до прикладу, що відповідачу було надіслано лише посилання на веб-сторінку, де міститься договір, а сам текст договору на цій сторінці викладено у простому ПДФ-форматі, то підтвердження цілісності і незмінюваності тексту цього договору фактично немає, оскільки цей формат дозволяє власнику веб-сторінки (сайту) вносити зміни в односторонньому порядку. Якщо ж договір був направлений відповідачу у вигляді прикріпленого ПДФ-файлу, з електронної адреси позивача, яка чітко дає зрозуміти, що це саме його адреса, і сам текст листа та додатки до нього технічно неможливо змінити, то це є належним підтвердженням цілісності і незмінюваності електронного документа (правові висновки Верховного Суду у справі № 758/14925/23 від 04.02.2026).
В даному випадку позивачем на виконання ухвали суду надано оригінал електронного кредитного договору, паспорту споживчого кредиту та анкети позичальника, підписаних одноразовим ідентифікатором в ПДФ-форматі, які були відправлений з електронної адреси позивача, на підтвердження чого наданий протокол в HTML форматі.
Згідно умов кредитного договору, сторони погодили, що ТОВ «СС ЛОУН» надає позичальнику (відповідачці) користування грошові кошти (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов цього Договору. Сума кредиту була погоджена в розмірі 18100,00 грн., строк кредиту - з 20.07.2021 р. по 18.08.2021 р. включно. Запланована дата повернення кредиту 18.08.2021 р. За користування кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0.796 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Реальна річна процентна ставка за користування кредитом становить 1381.02%
Первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Надання кредитних коштів підтверджено випискою АТ КБ «Приватбанк» за період з 20.07.2021 по 24.07.2021 та довідкою АТ КБ «Приватбанк» від 08.06.2026 згідно з яких вбачається, що номер телефону НОМЕР_2 за допомогою якого відбувалась ідентифікація позичальника дійсно знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 і 20.07.2021 року на її картку було зараховано переказ коштів в розмірі 18100,00 грн.
Відповідачка заперечує отримання коштів за даним кредитним договором, однак не надала суду інформацію про будь-які інші підстави зарахування коштів на її картковий рахунок.
Щодо інших заперечень відповідача стосовно порядку укладення та підписання кредитної угоди, суд враховує позицію Верховного Суду (зокрема, у справах № 143/228/17 та № 902/452/19) чітко вказує: якщо сторона вчинила дії на виконання договору (взяла гроші), вона більше не має права посилатися на недійсність або неукладеність цього договору через формальні недоліки підпису. Кредитоотримувач підписав договір своїм КЕП - тобто він повністю підтвердив своє волевиявлення та погодився з усіма текстами й умовами договору (включаючи суму відсотків та графік повернення). Те, що він прийняв кошти на свій рахунок, є остаточним наступним схваленням правочину (ст. 241 Цивільного кодексу України). Не можна одночасно погоджуватися з договором у частині «взяти гроші» і заперечувати його в частині «повернути з відсотками». Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами доведено факт укладення кредитного договору первісного кредитора з відповідачем та погодження основних його умов та виконання договору первісним кредитором.
Стосовно другого питання - передачі прав вимоги новому кредитору - позивачу, порядок та підтвердження наданими доказами.
Суд встановив, що 13.10.2021 р. між ТОВ «СС ЛОУН», як клієнтом та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС» було келдано договір факторингу» № 40071779-124 згідно з яким відбулося відступлення права грошової вимоги за кредитним договором № 1506718-A від 20.07.2021 на загальну суму заборгованості станом на 13.10.2021 року 39 729,50 гривень. Згідно з умовами якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги за Кредитним договором. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі прав грошових вимог, який було сформовано згідно додатку №1, є невід`ємною частиною договору. Як вбачається з витягу з реєстру прав грошових вимог (Додаток №1 до договору факторингу) TOB «СС ЛОУН» відступило на користь ТОВ «ФІНФОРС» право вимоги за кредитним договором № 1506718-A на загальну суму 39 729,50 грн.
Суд вважає дійсним та доведеним позивачем набуття прав вимоги за кредитним договором з відповідачкою на суму позовних вимог, адже набуття прав вимоги підтверджено, зокрема, і повідомленням первісного кредитора про ці обставини.
Щодо третього питання - обґрунтованість позовних вимог у частині тіла кредиту та нарахованих відсотків.
Надаючи оцінку зібраним доказам, суд виходить з наступного.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У частині першій статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд констатує, що у даному випадку договір кредиту підписаний відповідачем, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Також, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, між сторонами виникли кредитні зобов`язання.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виходячи із приписів п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Тоді як ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. А згідно вимог ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором. Внаслідок укладення договору про відступлення прав вимоги до позивача перейшли права кредитора за вказаним вище кредитним договором, і такий вправі вимагати повернення кредитних коштів через неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором.
Судом встановлено, що у відповідності до умов кредитного договору, а саме згідно з п. 2.6.1. Кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 18 100,00 грн. Відповідно до п. 2.6.2. строк кредиту з 20.07.2021 р. по 18.08.2021 р. включно. Згідно п. 2.6.4. За користування кредитом Позичальник сплачує Кредитору проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0.796% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Відповідно до п. 6.4. Кредитного договору - у випадку застосування акційної процентної ставки, Позичальник сплачує Кредитодавцю проценти за такою акційною процентною ставкою. Акційна процентна ставка діє виключно до запланованої дати повернення кредиту, зазначеної у п.2.6.3 цього Договору. У випадку оформлення продовження строку користування кредитом (за виключенням автопролонгації), до кредиту в подальшому застосовується стандартна процентна ставка. Відповідно до п. 6.5 Кредитного договору - у випадку застосування автопролонгації строку дії Договору та, відповідно, продовження строку користування кредитом (далі - автопролонгація), отриманого за акційною процентною ставкою, Позичальник сплачує проценти за період з дня (дати) видачі кредиту і до запланованої дати за стандартною процентною ставкою. У такому випадку, нарахування процентів відбувається наступним чином: за період з дня (дати) видачі кредиту і до запланованої дати повернення кредиту, зазначеної у п.2.6.3 цього Договору, проценти перераховуються як різниця між стандартною процентною ставкою та акційною процентною ставкою. Таке перерахування відбувається у перший день дії автопролонгації. При цьому, відповідно до п. 1.17. Договору стандартна процентна ставка складає 1.99% за кожен день користування кредитними коштами.
ТОВ «СС ЛОУН» надало кредит відповідачеві в сумі 18 100,00 грн. У встановлений строк дії Кредитного договору відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, у зв`язку з чим, керуючись умовами Кредитного договору та умовами додаткової угоди до кредитного договору (автопролонгація) від 20.07.2021 р., кредитний договір було автопролонговано на 20 днів. Згідно з п. 5.7. Кредитного договору Сторони погодили, що у випадку несплати Позичальником заборгованості за кредитом/неоформлення продовження строку користування кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей Договір вважатиметься автопролонгованим, а строк користування кредитом - подовженим на 5.7.1 Строк автопролонгації Договору та продовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту (або новою запланованою датою повернення кредиту у випадку оформлення продовження строку користування кредитом), і до спливу 20 (двадцяти) календарних днів включно. 5.7.2. В період автопролонгації діє підвищена процентна ставка у розмірі 2.99%. Відповідно до п. 5.8 Сторони погодили, що угода на автопролонгацію Договору підписується Позичальником одночасно з підписанням цього Договору. Автопролонгація строку дії кредитного договору - це відкладальна обставина в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитного договору. У встановлений додатковою угодою на автопролонгацію строк нової узгодженої дати повернення кредиту 07.09.2021 р. відповідач не виконав свої боргові зобов`язання за Кредитним договором, в зв`язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість перед кредитором в розмірі: 18 100,00 грн. - тіло кредиту та 21 629,50 грн. - нараховані проценти. Проценти нараховані у розмірі визначеному умовами кредитного договору та в терміни, які в ньому були погоджені сторонами (за загальний строк користування кредитом 50 днів та за ставкою в перші 30 днів - 1,99% на день та у наступні 20 днів - 2,99% на день). Судом перевірені нараховані відсотки та дотримання умов кредитного договору при їх розрахунку.
Такими чином, суд вважає, що, внаслідок неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору виникла заборгованість яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 18100,00 грн. та 21 629,50 грн. заборгованості за відсотками, всього на суму 39729,50 грн.
Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.
Щодо питання розподілу судових витрат.
Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 6, 205, 207, 525, 526,527, 530, 610, 625, 626, 628, 638, 639, 1046, 1048, 1049 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» заборгованість за кредитним договором №1506718-A від 20.07.2021 р. в розмірі 39729,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» судові витрати у розмірі 2662,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» (місцезнаходження: 01042, місто Київ, вул.Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус В, кабінет 508-2, код ЄДРПОУ 41717584),
відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Повне судове рішення складене 10.11.2026 р.
Суддя Марина МАРКОСЯН