Справа № 591/3920/26
Провадження № 2/591/2523/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2026 року
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді Ніколаєнко О.О.,
за участю секретаря судового засідання Сухонос Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу № 591/3920/26 за позовом
ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи: ОСОБА_2 , Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про встановлення факту, що має юридичне значення,-
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2026 року позивачка звернулась до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що проживала разом із онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом багатьох років, оскільки її доньку рішенням суду у 2010 році було позбавлено батьківських прав відносно дитини, а відомості про його батька були записані зі слів матері. Хоча опікуном дитини був визначений його дядько (син позивачки ОСОБА_2 ), фактично вихованням та утриманням онука до його повноліття займалась позивачка. Після закінчення Військової академії м. Одеса з 2021 року онук проходив військову службу. Позивачка є пенсіонером за віком з 2010 року, розмір пенсії є незначним. Тому позивачку утримував онук шляхом перерахування коштів на її банківський рахунок. ІНФОРМАЦІЯ_2 онук загинув під час захисту Батьківщини. Позивачка зверталась до Міноборони України щодо призначення одноразової грошової допомоги, документи було повернуто на доопрацювання. ГУ ПФУ в Сумській області відмовило позивачці у призначенні пенсії по втраті годувальника.
Відносно дітей, які за законом мають утримувати позивачку, зазначила, що син позивачки є інвалідом війни з липня 2023 року, до встановлення інвалідності протягом тривалого часу хворів, суттєво обмежений у фінансових можливостях; донька позивачки з 2010 року не підтримує з нею стосунки, її місцезнаходження невідоме.
Просить встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні онука ОСОБА_3 у період з жовтня 2021 року по день його смерті, тобто станом до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 14.04.2026 передано справу за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва. Постановою Сумського апеляційного суду від 01.06.2026 скасовано зазначену ухвалу суду та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою від 11.06.2026, з урахуванням ухвали від 28.08.2026 про виправлення описки, відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання. Ухвалою від 31.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У відзиві на позовну заяву відповідач із позовом не погодився, зазначивши, що визначення коша осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, здійснюється обласним (Київсьим міським) ТЦКСП, позивачем було помилково визначено Міноборони відповідачем. Нерегулярні, разові перекази не можна оцінювати як допомогу по утриманню. Просить відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали із зазначених підстав, додатково пояснили, що виховувала ОСОБА_4 змалечку, а коли він досяг повноліття та став отримувати грошове забезпечення військовослужбовця, він почав забезпечувати її. Надсилав кошти особисто або через свою наречену. Позивачка надсилала онуку посилки на фронт, він у відпустках приїздив до неї. Не змогла б утримувати себе без його допомоги, висилав їй грошей більше, ніж вона отримувала пенсію.
У судове засідання представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У відзиві на позовну заяву просив розгляд справи здійснювати без участі представника.
У судовому засіданні третя особа ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав.
У судове засідання представник третьої особи ГУ ПФУ в Сумській області не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв, клопотань від нього не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що
ОСОБА_3 нардився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками згідно зі свідоцтвом про народження є ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с. 44).
Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 19.10.2010 ОСОБА_6 позбавлено батьківських прав відносно ОСОБА_3 , стягнуто з неї аліменти на утримання дитини (а.с. 42)
ОСОБА_3 мав статус дитини - сироти у зв`язку із позбавленням його матері батьківських прав. Батько був записаний зі слів матері (а.с. 14).
Відповідно до витягу з особової справи капітан ОСОБА_3 не був одружений, його опікуном вказано ОСОБА_2 (рідного дядька) (а.с. 10)
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 загинув (а.с. 44). Причина смерті пов`язана із захистом Батьківщини (а.с. 9, 45-46)
Відповідно до довідок Білопільської міської ради та виконавчого комітету Білопільської міської ради ОСОБА_1 проживали та були зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 з 14.11.2015 до 20.02.2023, ОСОБА_1 знаходилась на утриманні онука (а.с. 8-9)
Як вбачається з довідки військової частини розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за період з жовтня 2021 по вересень 2023 року склав 435683,83 грн. (а.с. 11).
Відповідно до довідки ГУ ПФУ в Сумській області у періоді з жовтня 2021 по жовтень 2023 року позивачка отримала пенсію у загальному розмірі 78 792,51 грн. (а.с. 12)
Згідно платіжних інструкцій АТ «ПриватБанк» ОСОБА_3 регулярно здійснював грошові перекази ОСОБА_1 , ОСОБА_7 (своїй нареченій). ОСОБА_7 здійснювала грошові перекази позивачці (а.с. 31-41)
Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги, комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення ОГД Наконешної Н.Г. - бабусі ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що відповідно до наданих документів бзаявниця (бабуся) не відноситься до визначеного законом кола осібю За поданими документами неможливо встановити, чи є бабуся загиблого військовослужбовця непрацездатною (особою з інвалідністю) і перебувала на його утриманні (а.с. 7)
Рішенням ГУ ПФУ від 08.03.2024 відмовлено позивачці у призначенні пенсії у разі втрати годувальника, оскільки немає відомостей про відсутність осіб, які за законом повинні її утримувати (а.с. 43)
У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , яка є знайомою сім`ї, пояснила, що позивачка виховувала Данила змалечку. Потім ОСОБА_4 навчався у військових навчальних закладах Коли став дорослий - почав утримувати бабусю, зокрема, придбав їй скутер. Зі слів позивачки їй відомо, що коли ОСОБА_4 приїздив до бабусі, він допомагав по господарству.
Свідок ОСОБА_7 , яка була нареченою ОСОБА_3 , суду пояснила, що бабуся була ОСОБА_4 рідніша за матір. Підтвердила, що він її утримував. Коли ОСОБА_4 був у відпустках вони приїздили у м. Білопілля до його бабусі. ОСОБА_4 утримував бабусю: здійснював їй перекази коштів або просив, щоб вона перерахувала кошти ОСОБА_1 , які він свідку надсилав.
Свідок ОСОБА_9 , який є знайомим сім`ї, суду пояснив, що ОСОБА_4 з 5 років виховувала бабуся, потім, коли він вивчився і розпочав військову службу, ві говорив, що тепер максимально намагатиметься забезпечити бабусю. Допомагав їй грошима, цікавився у свідка по ситуації у м. Білопілля. Позивачка фактично залежала від коштів, які їй надсилав онук. Жила сама, свідок час від часу привозив їй гуманітарну допомогу. У розмовах позивачка повідомляла йому, що ОСОБА_4 тримає її на цьому світі.
Відповідно до ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.
Конституційний суд України у своєму рішенні від 03 червня 1999 року у справі № 1-8/99 зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17.
Відповідно до пункту 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка є пенсіонером за віком та отримує пенсію. Разом з тим, судом встановлено, що розмір доходів її онука значно перевищував розмір доходів його бабусі. Тому, отримання інших виплат не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування позивачки на утриманні її онука .
Судом встановлено, що характер допомоги, яку надавав ОСОБА_3 своїй бабусі, носив постійний характер: тобто така допомога була неодноразовою, надавалася систематично, протягом певного періоду часу і померлий виконував обов`язок щодо утримання ОСОБА_1 як члена сім`ї.
За змістом ст. ст.12,13,81ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи в сукупності надані суду і безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про те, що заявницею надані належні та допустимі докази на підтвердження факту перебування позивачки на утриманні її онука.
Керуючись ст.ст. 4-13, 76-81, 89, 141-142, 151, 157, 161, 206,211, 258-259, 264-265 ЦПК України,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи: ОСОБА_2 , Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.
Встановити факт перебування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на утриманні онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у період з жовтня 2021 року по день його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 09.11.2026.
Суддя О.О. Ніколаєнко