Рішення № 141349798 у справі № 592/6845/26 від 06.11.2026

Справа №592/6845/26

Провадження №2/592/2329/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року м. Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Фоменко І.М., за участю секретаря судового засідання Щербань Г.Г., без фіксації процесуальної дії технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року позивач через свого представника звернулася з позовом до суду, в якому просила стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 : 144 000,00 грн страхового відшкодування за шкоду, пов`язану зі стійкою втратою працездатності; 9 066,44 грн страхового відшкодування за шкоду, пов`язану з лікуванням; 7 653,32 грн страхового відшкодування моральної шкоди; 24 224,00 грн судових витрат пов`язаних з надання професійної правничої допомоги.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 25 серпня 2025 року близько 08 год. 20 хв. водій ОСОБА_3 , всуперечь вимог пункту 2.9 "а" Правил дорожнього руху України, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, рухаючись зі швидкістю близько 120 км/ год, чим позбавив себе можливості правильно оцінювати дорожню обстановку та координувати свої дії, керував технічно справним автомобілем "Ford Focus", р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині автомобільної дороги Н-12 "Суми-Полтава" від м. Тростянець в напрямку м. Суми на ділянці автодороги км 480 + 500, діючи в порушення вимог пункту 11.3, 12.1, 12.6 "г" Правил дорожнього руху, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення керованим ним автомобілем "Ford Focus", р.н. НОМЕР_1 із автомобілем марки "Volkswagen Caddy" р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 . Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля "Volkswagen Caddy" ОСОБА_4 та пасажир автомобіля "Ford Focus" ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження від яких померли на місці події. Також, отримали тілесні ушкодження пасажири автомобіля "Ford Focus" ОСОБА_6 та неповнолітній ОСОБА_2 . Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1678 від 17.11.2025, неповнолітньому потерпілому ОСОБА_2 спричинено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження у вигляді: черепно мозкова травма (забій головного мозку, епідуральний та субдуральний крововилив, перелом лобної кістки та стінок лобної й щелепних пазух, гемосинус, траматична втрата зубів), множині переломи кісток обличчя, переломи 3- го ребра зліва та 8-9- го справа, малий гемоперитонеум, перелом правої стегнової кістки. Дані тілесні ушкодження в ділянці голови були небезпечними для життя і за цією ознакою відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Допущені ОСОБА_3 порушення вимог пунктів 11.3 та 12.1 Правил дорожнього руху знаходяться в прямому причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали. За фактом ДТП Головним управління Національної поліції в Сумській області 25.08.2025 р. внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202520[телефон приховано]. Станом на сьогодні досудове розслідування в кримінальному провадженні завершено та направлено до Тростянецького районного суду Сумської області кримінальне провадження №1202520[телефон приховано] за обвинуваченням ОСОБА_3 , справа №588/177/26.

Станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки "Ford Focus", р.н. НОМЕР_1 , була застрахована у відповідача, відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №224811435 чинного на дату ДТП.

Представник позивача надіслав на поштову адресу відповідача повідомлення про настання страхового випадку та звернувся, в порядку визначеному Законом України №1961-IV від 01.07.2004 р., із заявами на виплату страхового відшкодування (копії повідомлення про ДТП, заяв на виплату страхового відшкодування, поштові документи додаються до позовної заяви). Серед заявлених позивачем до відшкодування вимог, містились: відшкодування пов`язане із стійкою втратою працездатності - 144 00,00 грн; відшкодування моральної шкоди - 7 200,00 грн.

Станом на дату написання цієї позовної заяви, відповідач так і не здійснив виплату страхового відшкодування, що стало підставою для звернення позивачів в суд за захистом свого порушеного права на страхове відшкодування.

16.12.2025 р. Лікарською-консультативною комісією неповнолітнього ОСОБА_2 визнано дитиною з інвалідністю, на підставі висновку спеціаліста.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1678 від 17.11.2025, неповнолітньому потерпілому ОСОБА_2 спричинено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження, в ділянці голови були небезпечними для життя і за цією ознакою відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Отже, встановлена неповнолітньому ОСОБА_2 інвалідності по вищезазначеному діагнозу пов`язана з отриманими тілесними ушкодженнями внаслідок ДТП.

На день настання страхового випадку, статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі - 8000 гривень. За таких обставин, страхове відшкодування за шкоду, пов`язану з лікуванням ОСОБА_2 , складає 9 066,44 грн, яке розраховується наступним чином (34 днів лікування x 266,66 (8 000, 00 грн ділимо на 30 = 266,66) = 9 066,44 грн.

Мінімальний розмір страхового відшкодування за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності (визнання дитини з інвалідністю) ОСОБА_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становить 144 00,00 грн, яка визначається шляхом добутку мінімальної заробітної плати на 18 її розмірів.

Враховуючи фактичні обставини по справі, виходячи з розміру страхових виплат належних позивачу у якості відшкодування шкоди заподіяної здоров`ю ОСОБА_2 , розмір страхового відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок ушкодження здоров`я за страховим випадком дорівнює 7 653,32 грн (153 066,44 грн х 5%).

Розмір судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді першої інстанції, які позивач очікує понести, становить 24 224,00 грн.

Ухвалою судді від 30.04.2026 року прийнято до провадження цивільну справу та призначено підготовче судове засідання.

12.06.2026 року представник позивача адвокат Чабан І.В. подала заяву про розгляд справи без участі позивача та представника. Не заперечувала проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.

Ухвалою суду від 15.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

09.07.2026 року засобами поштового зв`язку від представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Євроінс Україна» надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Свою позицію обґрунтовує тим, що у відповідача відсутній обов`язок виплатити страхове відшкодування, оскільки відповідно до ст. 6 ЗУ «Про страхування» обов`язковою умовою для виплати страхового відшкодування є наявність вини страхувальника у вчиненні ДТП. Вимоги позивача неправомірні, оскільки страховий випадок не настав. Крім того, на розгляді в Ковпаківському районному суді м. Суми також перебуває справа № 592/6087/26 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Євроінс Україна», третя особа ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, заподіяною смертю потерпілого стосовно цієї самої ДТП. Розгляд справи представник просив проводити без участі їхнього представника.

15.07.2026 року представник позивача адвокат Чабан І.В. подала відповідь на відзив на позов, в якому зазначила, що наявність чи відсутність у страховика обов`язку з виплати страхового відшкодування замість завдавача шкоди не є предметом розгляду в кримінальному провадженні. Тому відсутність судового рішення у кримінальному провадженні не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог потерпілої особи до страховика про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. У своєму відзиві відповідач не надає жодного доказу, який би підтвердив наявність непереборної сили, або умислу потерпілого, відповідно страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування у зв`язку з настанням страхового випадку, який стався за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якого заподіяно шкоду життю потерпілого. .Позовні вимоги позивача просить задовольнити в повному обсязі.

15.09.2026 року представник позивача долучила копію вироку Тростянецького районного суду Сумської області від 07.09.2026 року відносно ОСОБА_3 .

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25 серпня 2025 року близько 08 год. 20 хв. водій ОСОБА_3 , всуперечь вимог пункту 2.9 "а" Правил дорожнього руху України, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, рухаючись зі швидкістю близько 120 км/ год, чим позбавив себе можливості правильно оцінювати дорожню обстановку та координувати свої дії, керував технічно справним автомобілем "Ford Focus", р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині автомобільної дороги Н-12 "Суми-Полтава" від м. Тростянець в напрямку м. Суми на ділянці автодороги км 480 + 500, діючи в порушення вимог пункту 11.3, 12.1, 12.6 "г" Правил дорожнього руху, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення керованим ним автомобілем "Ford Focus", р.н. НОМЕР_1 із автомобілем марки "Volkswagen Caddy" р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 . Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля "Volkswagen Caddy" ОСОБА_4 та пасажир автомобіля "Ford Focus" ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження від яких померли на місці події. Також, отримали тілесні ушкодження пасажири автомобіля "Ford Focus" ОСОБА_6 та неповнолітній ОСОБА_2 . Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1678 від 17.11.2025, неповнолітньому потерпілому ОСОБА_2 спричинено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження у вигляді: черепно мозкова травма (забій головного мозку, епідуральний та субдуральний крововилив, перелом лобної кістки та стінок лобної й щелепних пазух, гемосинус, траматична втрата зубів), множині переломи кісток обличчя, переломи 3- го ребра зліва та 8-9- го справа, малий гемоперитонеум, перелом правої стегнової кістки. Дані тілесні ушкодження в ділянці голови були небезпечними для життя і за цією ознакою відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Допущені ОСОБА_3 порушення вимог пунктів 11.3 та 12.1 Правил дорожнього руху знаходяться в прямому причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали. За фактом ДТП Головним управління Національної поліції в Сумській області 25.08.2025 р. внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202520[телефон приховано].

Вироком Тростянецького районного суду Сумської області від 07.09.2026 року по кримінальному провадженню у справі № 588/177/26 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 286-1 КК України, на підставі якого призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк десять років з позбавлення права керування транспортними засобами на строк десять років. Станом на день розгляду цієї справи вирок не набрав законної сили.

Станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки "Ford Focus", р.н. НОМЕР_1 , була застрахована у відповідача, відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №224811435 чинного на дату ДТП.

Представник позивача надіслав на поштову адресу відповідача повідомлення про настання страхового випадку та звернувся, в порядку визначеному Законом України №1961-IV від 01.07.2004 р., із заявами на виплату страхового відшкодування. Серед заявлених позивачем до відшкодування вимог, містились: відшкодування пов`язане із стійкою втратою працездатності - 144 00,00 грн; відшкодування моральної шкоди - 7 200,00 грн.

Станом на дату написання цієї позовної заяви, відповідач так і не здійснив виплату страхового відшкодування, що стало підставою для звернення позивачів в суд за захистом свого порушеного права на страхове відшкодування.

За період лікування неповнолітнього ОСОБА_2 з 25.08.2025 р. по 27.09.2025 р. позивачу не вдалося зберегти чеків, понесених витрат на лікування у зв`язку з чим здійснює розрахунок на підставі ч.2 ст. 24 Закону України №1961-IV від 01.07.2004 р., гарантованого мінімального розміру. На день настання страхового випадку, статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі - 8000 гривень. За таких обставин, страхове відшкодування за шкоду, пов`язану з лікуванням ОСОБА_2 , складає 9 066,44 грн, яке розраховується наступним чином (34 днів лікування x 266,66 (8 000, 00 грн ділимо на 30 = 266,66) = 9 066,44 грн. З 25.08.2025 року по 01.09.2025 року ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у важкому стані в КНП "Обласна дитяча клінічна лікарня" Сумської обласної ради. З 01.09.2025 року по 27.09.2025 року ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в НДСЛ "ОХМАТДИТ". Вищезазначені відомості підтверджуються Висновком експерта №1678, направленням КНП "Обласна дитяча лікарня", випискою із медичної карти стаціонарного хворого №16365.

Таким чином, мінімальний розмір страхового відшкодування за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить: 9 066,44 грн.

16.12.2025 р. Лікарською-консультативною комісією неповнолітнього ОСОБА_2 визнано дитиною з інвалідністю, на підставі висновку спеціаліста: Множинні переломи черепа та кісток обличчя: переломи лобної кістки, зовнішньої та внутрішньої пластинок лобної пазухі, решітчастої кістки, медіальної стінки орбіти; гемосинус; переломи склепіння, основи черепа, кісток лицьового черепа; перелом медіальної, передньої, латеральної стінок лівої в/щелепної пазухи; двобічний перелом нижньої щелепи зі зміщенням, праворуч-суглобового відростка зі зміщенням які супроводжуються порушенням функцій. (вказаний факт підтверджується Корінцем медичного висновку №9 про дитину-інваліда до 18 років від 16.12.2025 р.,Консультаційним висновком ЛКК №369 від 15.12.2025 р.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1678 від 17.11.2025, неповнолітньому потерпілому ОСОБА_2 спричинено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження у вигляді: черепно мозкова травма (забій головного мозку, епідуральний та субдуральний крововилив, перелом лобної кістки та стінок лобної й щелепних пазух, гемосинус, траматична втрата зубів), множині переломи кісток обличчя, переломи 3- го ребра зліва та 8-9- го справа, малий гемоперитонеум, перелом правої стегнової кістки. Дані тілесні ушкодження в ділянці голови були небезпечними для життя і за цією ознакою відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Отже, встановлена неповнолітньому ОСОБА_2 інвалідності по вищезазначеному діагнозу пов`язана з отриманими тілесними ушкодженнями внаслідок ДТП. Станом на день настання страхового випадку, Законом України «Про державний бюджет на 2025 рік», було встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 8 000 гривень. Отже, мінімальний розмір страхового відшкодування за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності (визнання дитини з інвалідністю) ОСОБА_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становить 144 00,00 грн, яка визначається шляхом добутку мінімальної заробітної плати на 18 її розмірів.

Відповідно до п.23.1. ст.23 Закону України №1961-IV від 01.07.2004 р., шкодою заподіяною здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілої - 9 066,44 грн; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим - 144 000,00 грн. Таким чином, враховуючи фактичні обставини по справі, виходячи з розміру страхових виплат належних позивачу у якості відшкодування шкоди заподіяної здоров`ю ОСОБА_2 , розмір страхового відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок ушкодження здоров`я за страховим випадком дорівнює 7 653,32 грн (153 066,44 грн х 5%).

Страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик, у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.9.1 ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в п.14 постанови «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при визначені розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

Порядок страхового відшкодування шкоди, завданої транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність власника якої була застрахована, регулюється ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у справі №785/18006/15-ц від 04.07.2018 р., відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає можливість застосування мінімального гарантованого розміру страхового відшкодування лише у випадках, коли страховику не надано документи, що підтверджують розмір витрат, або коли документально підтверджений розмір таких витрат є меншим за мінімальний розмір страхового відшкодування.

Таким чином, матеріали справи підтверджують наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між дорожньо-транспортною пригодою, отриманими позивачем тяжкими тілесними ушкодженнями, що передбачає можливість застосування мінімального гарантованого розміру страхового відшкодування.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з пунктом 23.1 статті 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Пунктом 36.1 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Згідно з пунктом 36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Відповідно до абзацу 1 пункту 24.1 статті 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Згідно ч. 2, ст. 24 Закону України №1961-IV від 01.07.2004 р., мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів. За період лікування неповнолітнього ОСОБА_2 з 25.08.2025 р. по 27.09.2025 р. не вдалося зберегти чеків, понесених витрат на лікування у зв`язку з чим здійснюю розрахунок на підставі ч.2 ст. 24 Закону України №1961-IV від 01.07.2004 р., гарантованого мінімального розміру. На день настання страхового випадку, статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі - 8000 гривень. За таких обставин, страхове відшкодування за шкоду, пов`язану з лікуванням ОСОБА_2 , складає 9 066,44 грн, яке розраховується наступним чином (34 днів лікування x 266,66 (8 000, 00 грн ділимо на 30 = 266,66) = 9 066,44 грн. З 25.08.2025 року по 01.09.2025 року ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у важкому стані в КНП "Обласна дитяча клінічна лікарня" Сумської обласної ради. З 01.09.2025 року по 27.09.2025 року ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в НДСЛ "ОХМАТДИТ". Вищезазначені відомості підтверджуються Висновком експерта №1678, направленням КНП "Обласна дитяча лікарня", випискою із медичної карти стаціонарного хворого №16365, копії усіх документів додаються до позовної заяви. Таким чином, мінімальний розмір страхового відшкодування за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить: 9 066,44 грн.

Згідно п. 26.1. ст. 26 Закону України №1961-IV від 01.07.2004 р., встановлено, що шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України.

Відповідно п. 26.2. ст. 26 зазначеного Закону: "Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить: у разі встановлення I групи інвалідності - 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку; у разі встановлення II групи інвалідності - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку; у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку; у разі визнання неповнолітньої (малолітньої) особи дитиною з інвалідністю - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку".

16.12.2025 р. Лікарською-консультативною комісією неповнолітнього ОСОБА_2 визнано дитиною з інвалідністю, на підставі висновку спеціаліста: Множинні переломи черепа та кісток обличчя: переломи лобної кістки, зовнішньої та внутрішньої пластинок лобної пазухі, решітчастої кістки, медіальної стінки орбіти; гемосинус; переломи склепіння, основи черепа, кісток лицьового черепа; перелом медіальної, передньої, латеральної стінок лівої в/щелепної пазухи; двобічний перелом нижньої щелепи зі зміщенням, праворуч-суглобового відростка зі зміщенням які супроводжуються порушенням функцій. (вказаний факт підтверджується Корінцем медичного висновку №9 про дитину-інваліда до 18 років від 16.12.2025 р.,Консультаційним висновком ЛКК №369 від 15.12.2025 р.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1678 від 17.11.2025, неповнолітньому потерпілому ОСОБА_2 спричинено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження у вигляді: черепно мозкова травма (забій головного мозку, епідуральний та субдуральний крововилив, перелом лобної кістки та стінок лобної й щелепних пазух, гемосинус, траматична втрата зубів), множині переломи кісток обличчя, переломи 3- го ребра зліва та 8-9- го справа, малий гемоперитонеум, перелом правої стегнової кістки. Дані тілесні ушкодження в ділянці голови були небезпечними для життя і за цією ознакою відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

У ч. 1 ст. 1197 ЦК України, зокрема, встановлено, що розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності загальної працездатності.

Саме такі висновки викладені у постанові Верховного суду у справі № 906/1318/19 від 05.10.2022 року.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 1195 ЦК України встановлено, що у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Законодавство вирізняє професійну та загальну працездатність. Професійна працездатність передбачає здатність працівника до роботи за конкретним фахом і на певній посаді, тоді як загальна працездатність це здатність до виконання будь-якої роботи у звичайних умовах праці.

У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Саме такі висновки викладені в постанові ВС від 18.03.2021 р. у справі № 607/3412/18.

Отже, встановлена неповнолітньому ОСОБА_2 інвалідності по вищезазначеному діагнозу пов`язана з отриманими тілесними ушкодженнями внаслідок ДТП. Станом на день настання страхового випадку, Законом України «Про державний бюджет на 2025 рік», було встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 8 000 гривень.

Таким чином, мінімальний розмір страхового відшкодування за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності (визнання дитини з інвалідністю) ОСОБА_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становить 144 00,00 грн, яка визначається шляхом добутку мінімальної заробітної плати на 18 її розмірів.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 26-1 Закону України №1961-IV від 01.07.2004 р., страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. Відповідно до п.23.1. ст.23 Закону України №1961-IV від 01.07.2004 р., шкодою заподіяною здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілої - 9 066,44 грн; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим - 144 000,00 грн.

Природа передбаченої пунктом 26-1 статті 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» компенсації моральної шкоди свідчить про те, що законодавець презюмує наявність моральних страждань у особи, яка зазнала ушкодження здоров`я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Саме тому для отримання такої виплати потерпілий не зобов`язаний окремо доводити факт моральних переживань або їх глибину, а страховик не наділений правом довільно визначати їх на власний розсуд. Закон встановлює чіткий та імперативний механізм розрахунку такої компенсації. При цьому фактичні обставини справи додатково підтверджують виняткову тяжкість моральних та фізичних страждань, яких зазнав позивач.

Таким чином, враховуючи фактичні обставини по справі, виходячи з розміру страхових виплат належних позивачу у якості відшкодування шкоди заподіяної здоров`ю ОСОБА_2 , розмір страхового відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок ушкодження здоров`я за страховим випадком дорівнює 7 653,32 грн (153 066,44 грн х 5%).

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Разом з тим, позивач поніс витрати на правову допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), тобто склад та розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копію Договору № ЗД86 про надання правової допомоги від 19.01.2026 року, детальний розрахунок робіт (наданих послуг) від 24.04.2026 року на суму 24 224 грн.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги тривалість розгляду справи, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), приймаючи до уваги задоволення позову, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги АО «Автопоміч Україна» у даній справи підлягають задоволенню, в розмірі 24 224 грн.

Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь держави підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, в розмірі 1 607,20 грн (що є 1% від ціни позову, оскільки позивач була звільнена від його сплати).

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 16, 22, 23, 1166, 1167, 1177, 1187, 1194, 1195, 1197 ЦК України, ст. 4, 5, 10, 12, 16, 19, 44, 76-81, 83, 89, 95, 158, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , 144 000,00 грн страхового відшкодування за шкоду, пов`язану зі стійкою втратою працездатності; 9 066,44 грн страхового відшкодування за шкоду, пов`язану з лікуванням; 7 653,32 грн страхового відшкодування моральної шкоди, а всього разом в сумі 160 719,76 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь держави судовий збір в сумі 1 607,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Василіківська, 102, код ЄДРПОУ 22868348.

Повне судове рішення складено 10.11.2026 року.

Суддя Ірина ФОМЕНКО