Справа № 591/7379/26
Номер провадження 2/950/1207/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2026 року Лебединський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді - Стеценка В. А.,
за участю секретаря - Радковської О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором;
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача звернувся до суду з даним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що 23.01.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1501-7606, згідно якого йому було надано кредит в загальному розмірі 32 700 грн. 00 коп. строком до 18.11.2025 року зі сплатою процентів.
Відповідач не виконав свого обов`язку, не повернув наданий йому кредит у строки, передбачені договором, тому представник позивача звернувся до суду та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1501-7606 від 23.01.2025 року в сумі 121 874 грн. 01 коп. та судові витрати по справі.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, в наданій суду заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідач у судове засідання теж не з`явився, у наданому письмовому відзиві позовні вимоги визнав частково. Свої заперечення мотивував тим, що відсотки за користування кредитними коштами нараховані позивачем у завищеному розмірі, а стягнення відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України при виконанні кредитних договорів у період дії воєнного стану не передбачено чинним законодавством.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З платіжної інструкції (а.с. 9), дослідженої в судовому засіданні, вбачається, що при поданні позовної заяви до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2 662 грн. 40 коп.
З договору, правил, паспорта споживчого кредиту, таблиць, квитанції, листів, додаткових угод, довідки (а.с. 10-63, 70-72), досліджених в судовому засіданні, вбачається, що 23.01.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1501-7606, згідно якого йому було надано кредит в загальному розмірі 32 700 грн. 00 коп. строком до 18.11.2025 року зі сплатою процентів.
З розрахунку позивача (а.с. 64-69), дослідженого в судовому засіданні, вбачається, що станом на 13.04.2026 року відповідачу за кредитним договором № 1501-7606 від 23.01.2025 року нараховано борг в сумі 127 865 грн. 87 коп., яка складається з: 29 435 грн. 95 коп. - прострочена заборгованість за кредитом, 82 948 грн. 26 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 15 481 грн. 66 коп. - залишок відсотків за ст. 625 ЦК України.
Позивачем прийнято рішення не заявляти в межах даного позову вимоги щодо стягнення частини заборгованості розмірі 5 991,86 грн.
З свідоцтва, витягу, виписки (а.с. 73-81), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є юридичною особою основним видом діяльності якої є надання послуг з кредитування.
З розрахунку відповідача (а.с. 111), дослідженого в судовому засіданні, вбачається, що на думку ОСОБА_1 за договором № 1501-7606 від 23.01.2025 року до сплати на користь позивача підлягає 49 023 грн. 10 коп., з яких: 16 963,36 грн. - заборгованість за кредитом, 32 059,74 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований, між сторонами склалися цивільні правовідносини, позовні вимоги пов`язані з спорами, що виникають із кредитних договорів і підлягають до задоволення частково, так як в судовому засіданні було встановлено, що 23.01.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1501-7606, згідно якого йому було надано кредит в загальному розмірі 32 700 грн. 00 коп. строком до 18.11.2025 року зі сплатою процентів.
Відповідач не виконав свої обов`язки належним чином і станом на 13.04.2026 року йому нараховано позивачем суму поточної заборгованості в розмірі 127 865 грн. 87 коп., яка складається з: 29 435 грн. 95 коп. - прострочена заборгованість за кредитом, 82 948 грн. 26 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 15 481 грн. 66 коп. - залишок відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України.
На думку ОСОБА_1 за договором № 1501-7606 від 23.01.2025 року до сплати на користь позивача підлягає 49 023 грн. 10 коп., з яких: 16 963,36 грн. - заборгованість за кредитом, 32 059,74 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.
Вказані обставини були встановлені з матеріалів справи, досліджених в судовому засіданні.
Згідно ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.
10 червня 2017р. набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст ст.11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п`ятої ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, вказаною нормою визначено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Згідно ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:
1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;
2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;
3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.
24 лютого 2022р. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022р., у зв`язку з військовою агресією російської федерації, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022р., який триває і по даний час.
Законом України від 15 березня 2022р. №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до висновку Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 31 січня 2024р. у справі №183/7850/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань і така особливість проявляється: - в періоді існування особливих правових наслідків, яким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; - в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, зокрема, договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; - у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України , а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На виконання вимог п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 р. № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
На підставі ч. 6 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.
Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.
Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 р. у справі № 6-2071цс16 послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Суд бере до уваги, що згідно з вимогами ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень та вважає, що в судовому засіданні представником позивача було доведено, що відповідач не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором і станом на 13.04.2026 року йому нараховано позивачем суму поточної заборгованості в розмірі 127 865 грн. 87 коп., яка складається з: 29 435 грн. 95 коп. - прострочена заборгованість за кредитом, 82 948 грн. 26 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 15 481 грн. 66 коп. - залишок відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України.
При цьому, на думку ОСОБА_1 за договором № 1501-7606 від 23.01.2025 року до сплати на користь позивача підлягає 49 023 грн. 10 коп., з яких: 16 963,36 грн. - заборгованість за кредитом, 32 059,74 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.
Вказані обставини були встановлені з матеріалів справи (а.с. 10-72, 111), досліджених в судовому засіданні.
Суд бере до уваги доводи відповідача в тій частині, що нарахування заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України в сумі 9489,80 грн. є незаконне, так як ці доводи відповідають вимогам п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.
Крім того, суд бере до уваги доводи відповідача в тій частині, що сплата позичальником комісії за надання кредиту, встановленої п. 4.7 Договору про надання кредиту №1501-7606 від 23 січня 2025р. в розмірі 20,0% від суми виданого кредиту фактично не є оплатою за самостійну послугу кредитодавця, так як надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України є обов`язком кредитодавця та виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.
Надання кредиту здійснюється кредитодавцем як виконання ним свого обов`язку за кредитним договором, а тому такі дії ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику, внаслідок чого п. 4.7 Договору про надання кредиту №1501-7606 від 23 січня 2025 р., який передбачає сплату комісії за надання кредиту у розмірі 4800 грн. в даному випадку є нікчемним, у зв`язку з чим умови для нарахування Товариством комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.
Вказані доводи відповідача обгрунтовані вимогами ч. 6 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» і не були спростовані в судовому засіданні.
Виходячи зі змісту наданого позивачем розрахунку заборгованості за Договором 1501-7606 від 23 січня 2025р. (а.с. 64-69) відповідачем сплачено на користь позивача 41 625,99 грн., які позивачем спрямовані в рахунок погашення основної заборгованості, нарахованих відсотків, нарахованих відсотків по ст. 625 ЦК України та комісії, в той час як підстав для проведення позивачем нарахувань річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України та комісії не існувало і перераховані з цією метою грошові кошти повинні були спрямовуватися в рахунок погашення заборгованості за кредитом та за відсотками за користування кредитними коштами.
Тому суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги частково - відповідно розрахунку такої заборгованості, складеного відповідачем (а.с. 111).
Таким чином, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 1501-7606 від 23.01.2025 року в розмірі 49 023 грн. 10 коп., з яких:
- 16 963,36 грн. - заборгованість за кредитом;
- 32 059,74 грн. - заборгованість за нарахованими процентами;
В задоволенні іншої частини позовних вимог суд вважає необхідним відмовити.
В частині стягнення судових витрат суд вважає необхідним вимоги позивача задовольнити в порядку, визначеному ст. 141 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.42 Конституції України. ст.ст.13, 27, 215, 236, 525, 526, 628, 638, 1048 Цивільного кодексу України, ст.ст.8, 12 Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016р. №1734-VIII, ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000р. №2121-III, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022р. №2120-IX, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022р., ст.ст.2 - 4, 10, 12, 14, 43, 81, 133, 137, 141, 178 Цивільного процесуального кодексу України, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження юридичної особи: 01133, м, Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, IBAN НОМЕР_2 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478), загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 1501-7606 від 23.01.2025 року в розмірі 49 023 грн. 10 коп., з яких:
- 16 963,36 грн. - заборгованість за кредитом;
- 32 059,74 грн. - заборгованість за нарахованими процентами;
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження юридичної особи: 01133, м, Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, IBAN НОМЕР_2 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478) судовий збір в сумі 1 070 грн. 82 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Повне рішення складено 10.11.2026 року.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Володимир СТЕЦЕНКО