Рішення № 141349987 у справі № 583/5119/26 від 09.11.2026

Справа № 583/5119/26

2-о/583/166/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Савєльєвої А.І.,

з участю секретаря судового засідання Доценко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Охтирка цивільну справу за заявою окремого провадження ОСОБА_1 , представник заявника ОСОБА_2 , заінтересована особа: Охтирська міська рада Охтирського району Сумської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Абрамовича О.В. звернулася до суду із зазначеною заявою, у якій просить встановити факт проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Охтирка Сумської області, з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Охтирка Сумської області, починаючи з 29 вересня 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_2.

Заявлені вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 (попереднє прізвище - ОСОБА_5 ) народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Охтирка Сумської області. Батьки заявниці ОСОБА_6 та ОСОБА_7 уклали шлюб 17 вересня 1983 року, який зареєстрований відділом РАГС Охтирського міськвиконкому Сумської області, актовий запис № 354. 05 липня 1988 року батьки розлучилися. 28 жовтня 1992 року мати заявниці ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_3 та взяла прізвище чоловіка - ОСОБА_9 . Шлюб зареєстровано відділом РАГС Охтирського міськвиконкому, актовий запис № 350.

16 січня 2002 року виконавчим комітетом Охтирської міської ради видано свідоцтво про право власності на житло, згідно з яким квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_10 (батько матері заявниці). 25 січня 2002 року Охтирським МБТІ проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , про що зроблено відповідний реєстраційний напис. ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_10 помер. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 січня 2023 року № 72 його донька ОСОБА_4 успадкувала після смерті батька частку квартири у праві спільної сумісної власності, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 15 березня 2010 року № 2-489 ОСОБА_4 успадкувала після смерті ОСОБА_10 житловий будинок з господарчими спорудами за адресою: АДРЕСА_3 .

Після смерті ОСОБА_10 подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 переїхали проживати з квартири по АДРЕСА_4 . 29 вересня 2018 року розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Мати взяла дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 . Розірвання шлюбу зареєстровано Охтирським міськрайонним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції Сумської області, актовий запис № 104. Єдиною метою розірвання шлюбу було отримання субсидії на оплату комунальних послуг. Проте і надалі вони проживали разом в одному будинку по АДРЕСА_3 як чоловік та дружина, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільні права та обов`язки подружжя. Розірвання шлюбу носило фіктивний характер. 05 грудня 2018 року мати заявниці ОСОБА_8 змінила прізвище на ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про зміну прізвища серія НОМЕР_1 від 05.12.2018. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . На момент смерті він фактично проживав із цивільною дружиною ОСОБА_4 по АДРЕСА_3 , яка і поховала його.

У липні 2026 року померла ОСОБА_4 30 вересня 2026 року приватним нотаріусом Ковальчук С.П. заведено спадкову справу № 254/2026 за заявою ОСОБА_1 , як доньки та спадкоємця першої черги. До складу спадщини після смерті матері відноситься частина квартири по АДРЕСА_4 , які вона за життя успадкувала після смерті ОСОБА_10 . Що стосується ОСОБА_3 , то своїх дітей у нього не було, рідних братів чи сестер також. До його сім`ї входили дружина ОСОБА_4 та заявниця зі своєю ріднею. Оскільки ОСОБА_4 проживала з ним постійно однією сім`єю як чоловік та дружина в будинку по АДРЕСА_3 , то вважається, що вона є спадкоємцем четвертої черги, яка фактично прийняла, але юридично не оформила спадщину після смерті свого цивільного чоловіка.

30 вересня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Охтирського районного нотаріального округу Ковальчука С.П. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 . Проте, нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки позивачка не подала документи, які підтверджують родинні відносини.

Враховуючи вищевикладене, з метою реалізації свого права на спадкування, просила задовольнити вимоги, оскільки в досудовому порядку вона не може встановити факт проживання її матері ОСОБА_4 з ОСОБА_3 як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, починаючи з вересня 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_2.

Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 жовтня відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Заявниця ОСОБА_1 та її представник - адвокат Абрамович О.В. у судовому засіданні заявлені вимоги підтримали, просили їх задовольнити. Представник заявниці пояснив, що 28 жовтня 1992 року мати заявниці ОСОБА_1 - ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_3 та взяла прізвище чоловіка - ОСОБА_9 . Подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 переїхали проживати з квартири по АДРЕСА_4 . 29 вересня 2018 року розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Однак, розірвання шлюбу мало фіктивний характер. З 2018 року по 2026 рік вони продовжували проживати однією сім`єю, вели спільне господарство, побут, мали спільний бюджет. Встановлення факту проживання ОСОБА_4 з ОСОБА_3 як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, починаючи з вересня 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , необхідне заявниці для реалізації її права на спадкування після смерті матері.

Представник заінтересованої особи Охтирська міська рада Охтирського району Сумської області Божко Л.В. у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, надала письмову заяву, у якій просить провести розгляд справи без участі представника заінтересованої особи, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що з подружжям ОСОБА_9 , які були її сусідами, знайома з 2000 року, їздила з ними по гриби, добре їх знала. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вели спільне господарство, працювали, мали спільний бюджет та побут.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що вважав ОСОБА_4 та ОСОБА_3 подружньою парою, вони вели спільне господарство та побут, мали курей та собаку. Знає їх близько 14-15 років. Спочатку помер ОСОБА_3 , його поховала дружина ОСОБА_4 , яка згодом теж померла десь під осінь цього року.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживали разом по АДРЕСА_3 . ОСОБА_4 він знає близько 50 років, ОСОБА_14 десь до 50 років. Незважаючи на те, що вони були розлучені, все одно проживала як подружня пара, тримали господарство, разом працювали на городі. ОСОБА_4 доглядала за ОСОБА_3 , який хворів. ОСОБА_3 поховали ОСОБА_4 разом з донькою (заявницею). Згодом померла і ОСОБА_4 .

Заслухавши учасників справи та покази свідків, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_15 (заявниця) народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (а.с. 11 зворот).

30.07.2005 ОСОБА_15 уклала шлюб з ОСОБА_16 , який зареєстровано Гільцівською сільською радою Чорнухинського району Полтавської області, актовий запис № 06, після реєстрації шлюбу заявниця взяла прізвище ОСОБА_17 (а.с. 9-10).

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31 січня 2011 року в справі № 2-230/2011 розірвано шлюб між ОСОБА_18 та ОСОБА_16 .

23.04.2013 ОСОБА_18 уклала шлюб з ОСОБА_19 . Шлюб зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 375. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_18 взяла прізвище чоловіка - ОСОБА_20 (а.с. 14).

Як вбачається зі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 17.09.1983 батьки заявниці ОСОБА_6 та ОСОБА_21 уклали шлюб 17 вересня 1983 року, який зареєстрований відділом РАГС Охтирського міськвиконкому Сумської області, актовий запис № 354. Після реєстрації шлюбу мати заявниці ОСОБА_21 взяла прізвище чоловіка (батька заявниці) - ОСОБА_5 (а.с.21 зворот).

05.07.1988 розірвано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 05.07.1988 (а.с.21).

28.10.1992 мати заявниці ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_3 та взяла прізвище чоловіка - ОСОБА_9 . Шлюб зареєстровано відділом РАГС Охтирського міськвиконкому, актовий запис № 350 (а.с. 25).

16.01.2002 виконавчим комітетом Охтирської міської ради видано свідоцтво про право власності на житло, згідно з яким квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_10 (батько матері заявниці) (а.с. 18).

25.01.2002 Охтирським МБТІ проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , про що зроблено відповідний реєстраційний напис (а.с. 18 зворот).

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_10 помер.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.03.2010 ОСОБА_4 успадкувала після смерті батька - ОСОБА_10 житловий будинок з господарчими спорудами за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 24).

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.01.2023 ОСОБА_4 успадкувала після смерті батька - ОСОБА_10 частку квартири у праві спільної сумісної власності, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 26).

29.09.2018 розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . ОСОБА_4 при цьому змінила прізвище на ОСОБА_5 (а.с. 22).

05.12.2018 ОСОБА_8 змінила прізвище на ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про зміну прізвища серії НОМЕР_1 від 05.12.2018 (а.с. 15).

ІНФОРМАЦІЯ_8 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 22.04.2026) (а.с. 20). ІНФОРМАЦІЯ_9 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 04.06.2026 (а.с.19).

Як вбачається з довідки від 05.10.2026 № б/н, виданої виконавчим комітетом Охтирської міської ради, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом проживали однією сім`єю як чоловік та дружина в період з 29.09.2018 по 22.04.2026 в будинку за адресою АДРЕСА_3 та вели спільне господарство (а.с. 8).

30.09.2026 приватним нотаріусом Ковальчуком С.П. заведено спадкову справу № 254/2026 за заявою ОСОБА_1 , як доньки та спадкоємця першої черги. До складу спадщини після смерті матері відноситься частина квартири по АДРЕСА_4 , які вона за життя успадкувала після смерті ОСОБА_10 (а.с. 8 зворот).

Також 30.09.2026 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Охтирського районного нотаріального округу Ковальчука С.П. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 . Однак, нотаріусом винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю родинних відносин.

Згідно з повідомленням приватного нотаріуса Ковальчука за вих. № 234/02-16 від 05.11.2026, наданим на виконання ухвал суду про витребування доказів після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 заведена спадкова справа за заявою ОСОБА_1 від 30.09.2026 про прийняття спадщини. Інші спадкоємці відсутні.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документах, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Зважаючи на частину 4 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Перевіривши коло залучених у цій справі заінтересованих осіб, суд вбачає правильність у визначенні осіб, на права та обов`язки яких може вплинути рішення по даній справі, а отже потреба у залученні інших заінтересованих осіб відсутня.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

За приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно зі ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Предметом доказування при розгляді справ про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, передусім є сукупність обставин, що є згідно із законом основними ознаками сім`ї: спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків, які визначені ч. 2 ст. 3 СК України.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.

Згідно зі статтями 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Основу спадкування за законом становить принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими.

Згідно з частиною другою статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Якщо вимога про встановлення факту проживання осіб однією сім`єю заявлена у зв`язку з таким проживанням не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, відповідні відносини є спадковими і до них слід застосовувати статтю 1264 ЦК України.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю. Факт спільного проживання, сам по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю. Подібні висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2020 року у справі № 180/2536/18 (провадження № 61-18579св19), від 09 червня 2021 року у справі № 346/5702/18 (провадження № 61-17111св20).

Відповідно до Хартії прав сім`ї, сім`я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства.

Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 23 квітня 2020 року по справі № 686/8440/16-ц.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 643/6799/17 від 30.10.2019.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99).

Таким чином, виходячи з вищенаведеного суд дійшов висновку про доведеність факту проживання проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Охтирка Сумської області, з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Охтирка Сумської області, починаючи з вересня 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказана обставина підтверджується дослідженими в ході розгляду справи письмовими доказами та показаннями свідків, згідно з якими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вели спільне господарство та мали спільний бюджет, брали спільну участь у питанні життєзабезпечення їх сім`ї.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, надані заявницею докази суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета розгляду, і в своїй сукупності підтверджують факт проживання її матері ОСОБА_4 однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 за вказаний у заяві період. Факт, про встановлення якого просить заявниця, має для неї юридичне значення, оскільки це є підставою для реалізації нею своїх прав на спадкування.

Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, вирішуючи заяву у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених вимог.

Керуючись статтями 12, 19, 76-79, 81, 258-260, 263-265, 293-294, 315-319 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , представник заявника ОСОБА_2 , заінтересована особа: Охтирська міська рада Охтирського району Сумської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Охтирка Сумської області, з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 в місті Охтирка Сумської області, із 29 вересня 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10 листопада 2026 року.

Суддя А.І.Савєльєва