УХВАЛА
м. Вінниця
10 листопада 2026 р. Справа № 120/15095/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовуються протиправною бездіяльністю відповідача щодо не нарахування і невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 21.03.2026 з врахуванням вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Ухвалою від 05.10.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому проваджені).
Скориставшись своїм процесуальним правом відповідач подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечує, а також просить залишити позовну заяву без розгляду. Вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду, оскільки позивач з 21.03.2026 була виключена з списків особового складу та усіх видів забезпечення, в тому числі фінансового, проінформована про її остаточний розрахунок на день виключення, а отже строк на оскарження дій чи бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 починається з моменту коли позивач дізнався (повинен був дізнатись) про порушення своїх прав.
Також відповідачем долучено до матеріалів справи копію грошового атестата позивача та довідку про розміри її грошового забезпечення.
В ході вивчення матеріалів справи, суд встановив, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно з ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Так, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 161 КАС України).
Особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним законодавством, яке регламентує порядок здійснення виплат грошового забезпечення військовослужбовцям, не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак, такі питання регулює Кодекс законів про працю України.
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в чинній редакції) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Таким чином, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з даним позовом, у спорах, пов`язаних з виплатою всіх сум, що належать працівникові при звільненні та інші виплати, пов`язані з проходженням публічної служби, встановлюється тримісячний строк.
Як свідчить зміст позовної заяви, предметом оскарження у цій справі є бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 21.03.2026.
Із долучених відповідачем до матеріалів справи доказів вбачається, що 21.03.2026 позивач виключена з списків особового складу та ознайомлена з грошовим атестатом.
Отже, саме дата вручення позивачу грошового атестату є подією, з якою пов`язаний початок перебігу строку звернення до суду.
Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23.
Поряд з цим, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2026 у справі №520/25416/25 дійшов висновку, що якщо звернення до суду обґрунтовано положеннями частини другої статті 233 КЗпП України, то тримісячний строк звернення до суду, установлений цією ж нормою, слід пов`язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому у спірний період сум. Проте в ці три місяці належить включати й період від дня отримання позивачем грошового атестата до вчинення ним будь-яких інших юридично значимих дій, що слугують меті звернення до суду з позовом.
Отже, суд встановив, що станом на 21.03.2026 стаття 233 КЗпП України діяла у редакції Закону № 2352-IX і встановлювала тримісячний строк звернення до суду з даним спором, який закінчився 22.06.2026, в той час як позов було подано 01.10.2026 з пропущенням тримісячного строку без обґрунтувань поважності причин пропущення вказаного строку.
Отже, судом встановлено, що провадження в цій адміністративній справі відкрито за позовною заявою, поданою без додержання вимог, встановлених статтею 122, 160, 161 цього Кодексу адміністративного судочинства України, а тому наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із доказами поважності причин їх пропуску.
В силу приписів ч.ч. 14, 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Керуючись ч. 13 ст. 171, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна