УХВАЛА
м. Вінниця
10 листопада 2026 р. Справа № 120/15671/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому проваджені заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
в с т а н о в и в :
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.06.2026 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 15.04.2025 № 124150004661 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди трудової діяльності з 01.02.2022 року по 31.10.2024 року та призначити їй пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 07.05.2025 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні інших позовних вимог, - відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403) судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок).
29.10.2026 року надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням вищевказаного рішення суду згідно ст. 382 КАС України шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою суду від 02.11.2026 року заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.06.2026 року у справі №120/15671/25 призначено до розгляду у письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу надано строк для надання письмових пояснень.
06.11.2026 року представником відповідача подано додаткові пояснення у справі у яких вказано, що виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/15671/25 Головним управлінням Пенсійного фонду у вінницькій області зараховано позивачу до страхового стажу періоди трудової діяльності з 01.02.2022 року по 31.10.2024 року та призначено їй пенсію за віком з 07.05.2025 року відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням раніше проведених виплат, що підтверджується рішенням 124150004661 від 10.08.2026 року та Формою РС-право.
Крім того, представник відповідача зазначає, що рішенням суду у справі №120/15671/25 не розглядалось питання про виплату та суми виплат пенсії заявника.
Також зазначив, що Заявник перебуває на обліку та отримує пенсію в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, тому зважаючи на пункт 4.10. розділу IV Порядку №22-1 виплату, та обрахування заборгованості на виконання рішення суду проводить територіальний орган Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання (реєстрації)/ перебування заявника - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Визначаючись щодо наявності підстав для встановлення судового контролю, суд виходить із наступного.
Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
За змістом статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Так, особливості судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтями 381-1, 382, 382-1, 382-2 та 382-3 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 3 статті 382 КАС України якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Отже, вказаною нормою передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №1-7/2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
У рішенні від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 наголосив на тому, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та зауважив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року зауважив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
В іншому рішенні у справі "Піалопулос та інші проти Греції" від 15 березня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.
Як слідує із поданих Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області доказів, відповідачем зараховано позивачу до страхового стажу періоди трудової діяльності з 01.02.2022 року по 31.10.2024 року та призначено їй пенсію за віком з 07.05.2025 року відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
На підтвердження виконання судового рішення відповідачем подано рішення 124150004661 від 10.08.2026 року про призначення пенсії та Форму РС-право.
Таким чином, суд приходить висновку, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.06.2026 року виконано, а відтак відсутні підстави для встановлення судового контролю за його виконанням.
Відповідно до ч. 2 ст. 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є необґрунтованою, а відтак в її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 287, 370, 372, 373, 382, КАС України суд, -
у х в а л и в :
У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.06.2026 року у справі №120/15671/25, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Дончик Віталій Володимирович