Ухвала № 141353207 у справі № 120/16917/26 від 10.11.2026

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

10 листопада 2026 р. Справа № 120/16917/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н.Л., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом ОСОБА_1

до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо обчислення та виплати з 16.08.2022 по 27.02.2023 грошового забезпечення без врахування розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний рік.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, яку відповідно до частини першої статті 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частин другої та третьої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Предметом спору у цій справі є зокрема перерахунок грошового забезпечення за період з 16.08.2022 по 27.02.2023.

Суд звертає увагу, що спірні правовідносини охоплюють період з 16.08.2022 по 27.02.2023, тобто виникли після набрання чинності Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, яким внесено зміни до статті 233 КЗпП України та встановлено тримісячний строк звернення до суду у спорах щодо оплати праці.

При цьому посилання позивача на продовження строків звернення до суду на період дії карантину не свідчить про дотримання ним відповідного строку.

Так, у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого з урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, розпочався 01.07.2023.

Отже, продовження строків на період дії карантину не означає можливості звернення до суду без обмеження будь-яким строком після його завершення.

Водночас позивачем не наведено обставин, які б свідчили про дотримання встановленого законом строку звернення до адміністративного суду з вимогами щодо перерахунку грошового забезпечення за період з 16.08.2022 по 27.02.2023, та не зазначено поважних причин його пропуску.

Суд зазначає, що початок перебігу тримісячного строку для подання позову в частині вимог за період з 19 липня 2022 року слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23, суд зазначає, що таке ознайомлення відбувається шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, в якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).

Пунктом 11.1 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (додаток до наказу Міністерства оборони України 22 травня 2017 року № 280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 22 квітня 2021 року № 104) грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, у таких випадках: - вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини; - зарахування військової частини, що не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, на фінансове забезпечення від однієї військової частини до іншої; - звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби); - відрядження військовослужбовців до органів виконавчої влади та інших цивільних установ із залишенням на військовій службі.

Отже, саме дата вручення позивачу грошового атестату є подією, з якою пов`язаний початок перебігу строку звернення до суду. Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23.

Водночас визначення дати вручення грошового атестата як початку перебігу строку звернення до суду з позовом у даній адміністративній справі відповідає вимогам частини 2 статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності.

Поряд з цим, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2026 у справі №520/25416/25 дійшов висновку, що якщо звернення до суду обґрунтовано положеннями частини другої статті 233 КЗпП України, то тримісячний строк звернення до суду, установлений цією ж нормою, слід пов`язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому у спірний період сум. Проте в ці три місяці належить включати й період від дня отримання позивачем грошового атестата до вчинення ним будь-яких інших юридично значимих дій, що слугують меті звернення до суду з позовом.

Однак, позивачем не надано до суду грошового атестату та не зазначено дату ознайомлення з вказаним документом, що у свою чергу унеможливлює встановлення дотримання позивачем строку звернення до суду.

Із матеріалів справи вбачається, що навіть без урахування дати ознайомлення з атестатом, з військової служби у Генеральному штабі ЗСУ позивача було звільнено 27.02.2023. Із зверненням про надання інформації про виплачені суми грошового забезпечення, сторона позивача звернулася до відповідача в липні 2026 року, а до суду з даним позовом лише в жовтні 2026 року - тобто більше через три роки після звільнення.

Вказане свідчить про пропуск позивачем тримісячного процесуального строку на звернення до суду, передбаченого статтею 233 КЗпП України.

Суд зазначає, що тривала пасивна поведінка позивача після звільнення та зволікання з поданням позову свідчать про відсутність об`єктивних і непереборних обставин для вчасного захисту прав, а також про явний пропуск позивачем тримісячного процесуального строку на звернення до суду, передбаченого статтею 233 КЗпП України.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Відтак позивачеві слід навести обставини, які перешкодили вчасно звернутися до адміністративного суду з позовною заявою.

За правилами визначеними частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду обґрунтованого клопотання у якому навести обставини, які перешкодили вчасно звернутися до адміністративного суду з позовною заявою.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання:

- інформації про дату отримання (ознайомлення) з грошовим атестатом;

- обґрунтованого клопотання, з урахуванням правової позиції Верховного Суду наведеної в постанові від 25.06.2026 у справі №520/25416/25, у якому навести обставини, які перешкодили вчасно звернутися до адміністративного суду з позовною заявою.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Крапівницька Н.Л.