Рішення № 141353447 у справі № 760/32263/21 від 10.11.2026

Справа №760/32263/21 2-а/760/792/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Мазур В. С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Столичного округу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції Столичного округу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просив: скасувати постанову №000803 від 17 листопада 2021 року про накладення адміністративного стягнення, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 82-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 85 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги мотивує тим, що 17 листопада 2021 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Чаплінським А. М. прийнято постанову №000803 про накладення адміністративного стягнення, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 82-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 грн.

Відповідно до оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 , займаючи посаду директора ТОВ «Богданівська броварня» в селі Залісся Броварського району Київської області допустив порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами та неподання звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 42 Закону України «Про відходи».

Позивач зазначає, що оскаржувана постанова є протиправною та необґрунтованою, а інспектором порушено процедуру притягнення до адміністративної відповідальності. Зокрема, відповідачем не встановлено особу, відповідальну за стан охорони навколишнього природного середовища у ТОВ «Богданівська броварня»; у протоколі не зазначено повної назви (без використання абревіатур) та поштової адреси місця роботи позивача, а також частини, пункту та абзацу статті нормативно-правового акта, вимоги якої порушено. Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів вчинення правопорушення, а оскаржувана постанова всупереч статті 291 КУпАП набрала чинності в день її винесення.

Крім того, протокол щодо позивача складено о 14 год. 00 хв. 17 листопада 2021 року, а розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено того ж дня на 15 год. 00 хв., у зв`язку з чим він фактично був позбавлений можливості підготуватися до розгляду справи та скористатися правовою допомогою, що порушує статтю 268 КУпАП. З наведених підстав позивач звернувся до суду з цим позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 грудня 2021 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 10 грудня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до статей 162, 163 КАС України відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву, а позивачу - для надання відповіді на відзив.

Відповідач - Державна екологічна інспекція Столичного округу у визначений судом строк не скористався своїм правом на подання відзиву, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини шостої статті 162 КАС України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, особи, які беруть участь у справі не викликались та відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов такого висновку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом установлено, що 17 листопада 2021 року старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Чаплінський А. М. склав протокол №001401 про адміністративне правопорушення.

Відповідно до протоколу, ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «Богданівська броварня», вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 82-1 КУпАП, а саме в с. Залісся Броварського району Київської області допустив порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами та неподання звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів, що є порушенням статті 17 Закону України «Про відходи».

17 листопада 2021 року старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Чаплінський А. М. прийняв постанову №000803 про накладення адміністративного стягнення, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 82-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 85 грн.

Згідно з постановою, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 42 Закону України «Про відходи» тим, що в с. Залісся Броварського району Київської області будучи посадовою особою ТОВ «Богданівська броварня» допустив порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами та неподання звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

За змістом статей 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Відповідно до статті 82-1 КУпАП (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови) порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами або неподання чи подання звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів з порушенням встановлених строків, а так само порядку подання такої звітності тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із диспозиції вказаної норми вбачається, що об`єктом цього адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища, пов`язані з обліком відходів та звітністю щодо поводження з ними.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами, у неподанні звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів або у поданні такої звітності з порушенням встановлених строків чи порядку.

Суб`єкт адміністративного проступку - посадові особи.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

Відповідно до пункту «г» частини першої статті 17 Закону України «Про відходи» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Згідно з пунктами «ж», «з» частини першої статті 42 цього Закону особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, зокрема, за порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами, а також за порушення строків подання і порядку звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів.

Разом з тим, позивач заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, у справах цієї категорії діє презумпція протиправності рішення суб`єкта владних повноважень: повідомлені позивачем обставини щодо рішення, дій чи бездіяльності відповідача вважаються такими, що відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.

Правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року по справі №201/12431/16-а, від 23 жовтня 2018 року по справі №743/1128/17, від 15 листопада 2018 року по справі №524/5536/17.

Відповідач відзиву на позов не подав, матеріалів справи про адміністративне правопорушення суду не надав та доводів позивача не спростував. У матеріалах справи наявні лише копії протоколу про адміністративне правопорушення №001401 та оскаржуваної постанови №000803 від 17 листопада 2021 року, подані позивачем.

Жоден із цих документів не містить відомостей про те, яку саме звітність щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів позивач не подав чи подав з порушенням строку або порядку, за який звітний період, у чому конкретно полягало порушення правил ведення первинного обліку відходів, а також на підставі яких даних відповідач дійшов висновку про утворення відходів у господарській діяльності ТОВ «Богданівська броварня». Акта перевірки, документів первинного обліку, пояснень посадових осіб підприємства чи інших доказів, які б підтверджували викладені у протоколі та постанові обставини, суду не надано.

Отже, відповідач не виконав покладеного на нього частиною другою статті 77 КАС України обов`язку довести правомірність оскаржуваної постанови, а наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 82-1 КУпАП, належними та допустимими доказами не підтверджена.

Крім того, суд звертає увагу, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Цей принцип поширюється і на провадження у справах про адміністративні правопорушення: недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Згідно із частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення є самостійною та достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови, інші доводи позивача щодо порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності окремої оцінки не потребують. Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але це не може сприйматися як вимога детально відповідати на кожен аргумент (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України», пункт 58).

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №000803 від 17 листопада 2021 року та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 82-1 КУпАП.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 454,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 5-7, 9, 72, 77, 90, 139, 162, 229, 241-246, 250, 255, 262, 286, 293, 295, 297 КАС України, статтями 9, 82-1, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №000803 від 17 листопада 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 82-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Столичного округу судовий збір у розмірі 454 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Державна екологічна інспекція Столичного округу, код ЄДРПОУ 42163667, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 1.

Суддя Л. М. Ішуніна