Ухвала № 141353491 у справі № 760/30419/26 від 30.10.2026

Справа №760/30419/26 6/760/826/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Букіна О.М., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», заінтересовані особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Певелків Тетяна Леонідівна, боржник: ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження,-

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», заінтересовані особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Певелків Тетяна Леонідівна, боржник: ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження

Вирішуючи питання щодо визначення територіальної підсудності даної заяви, суд дійшов таких висновків.

Частинами першою, другою статті 442 ЦПК України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до статті 446 ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Так, зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що місцем виконання рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання, тобто місце проживання боржника, місце його перебування, роботи або місце знаходженням його майна.

Водночас, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19 / провадження № 61-21991св19 /.

Як вбачається із Інформації про виконавче провадження приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Певелків Тетяна Леонідівна винісла постанову про відкриття виконавчого провадження №64613232 від 24.02.2021 за адресою боржника.

30.10.2026 суд отримав інформацію з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідно до якого боржник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Інформації про місце роботи та місцезнаходження майна боржника матеріали справи не містять.

Розділ VI ЦПК України не містить положень, які б передбачали направлення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, за підсудністю.

Відповідно до частини дев`ятої статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що заявлені вимоги полягають у заміні стягувача, суд приходить до висновку, що дана позовна заява територіально не підсудна Солом`янському районному суду міста Києва за правилами частини другої статті 446 ЦПК України.

Відповідно до частини дев`ятої статті 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 статті 31 ЦПК України визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Статтею 32 ЦПК України визначено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Ураховуючи викладене, суддя приходить до висновку про передачу справи на розгляд до Шевченківського районного суду м. Львова, адреса суду: 79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Січових Стрільців, 12.

Керуючись статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 10, 31, 32, 187, 353, 355, 446 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», заінтересовані особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Певелків Тетяна Леонідівна, боржник: ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження передати на розгляд до Шевченківського районного суду м. Львова, адреса суду: 79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Січових Стрільців, 12.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М. Букіна