Ухвала № 141353757 у справі № 197/390/26 від 09.11.2026

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/12738/26 Справа № 197/390/26 Суддя у 1-й інстанції - Панчук М. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

09 листопада 2026 року м.Кривий Ріг

09.11.25

Дніпровський апеляційний суд у складі судді Бондар Я.М., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Горовенко Сергій Володимирович, на рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2026 року у справі № 197/390/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ

До Дніпровського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Горовенко Сергій Володимирович, на рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2026 року у справі № 197/390/26.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно п.п.6 п.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позов у справі № 197/390/26 подано до суду у 2026 році.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 3328,00 грн.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою статті 4 ЗУ «Про судовий збір», в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, за подання апеляційної скарги на рішення суду, яке скаржником оскаржується, підлягає сплаті судовий збір сумі 3993,60 грн (3328,0 х 150% х 0,8 = 3993,60) за наступними реквізитами:

Отримувач коштів:ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101

Код отримувача ЄДРПОУ:37988155

Банк отримувача:Казначейство України (ел.адм.податку.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача:[рахунок приховано]

Код класифікації доходів бюджету:22030101

Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від (Дата оскаржуваного рішення) по справі (Номер справи), Дніпровський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Разом з тим, апелянтом заявлено клопотання, в якому посилаючись на майновий стан, наявність ІІІ групи інвалідності, тривале тяжке психічне захворювання, потребу в лікуванні та медичному спостереженні, просить звільнити його від сплати с удового, альтернативно - зменшити його розмір або відстрочити сплати.

Відповідно до роз`яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

Згідно з частинами 1, 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у поряду, визначеному законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко свідчить, що законодавець, застосувавши конструкцію: «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005року, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року в справі № 0940/2276/18 зробила правовий висновок про те, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Отже, комплексний аналіз викладених законодавчих положень дає підстави для висновків, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити повний майновий стан сторони.

Заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, апелянт вказує, що його річний пенсійний дохід за 2025 рік становить 39190,00 грн, а за останні десять місяців 2026 року - 36446,00 грн, при цьому середньомісячний дохід не перевищує 3645,00 грн.

З наданої апелянтом довідки вбачається, що ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності з січня 2025 року по грудень 2025 року у розмірі 39190,00 грн, п`ять відсотків від якої становить 1959,50 грн.

Аналіз клопотання про звільнення від сплати судового збору свідчить, що вказані апелянтом обставини не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки не характеризують його майновий стан в повній мірі.

Разом з тим, враховуючи дохід апелянта за попередній 2025 рік - 39190,00 грн, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення клопотання ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Горовенко Сергій Володимирович, про звільнення його від сплати судового збору, шляхом зменшення суми сплати судового збору за подання апеляційної скарги з 3993,60 грн до 1959,50 грн.

Тому, за подання апеляційної скарги на рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2026 року апелянту ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Горовенко Сергій Володимирович, необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1959,50 грн.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Оригінал квитанції про сплату судового збору за подачу апеляційної скарги підлягає обов`язковому поданню до суду апеляційної інстанції поштою за адресою: м. Кривий Ріг, проспект Миру, 24, із зазначенням - кабінет 216, особисто за адресою: м. Кривий Ріг, проспект Миру, 24, в кабінет 220, або через підсистему "Електронний суд".

Відповідно до вимог частини другої статті 357 ЦПК України у разі, якщо апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків та роз`яснити, що у разі не усунення недоліків, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику.

Керуючись ст.ст.185,356,357 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,

УХВАЛИВ

Клопотання ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Горовенко Сергій Володимирович, про звільнення від сплати судового збору задовольнити частково.

Зменшити ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Горовенко Сергій Володимирович, розмір сплати судового збору за оскарження рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2026 року з 3993,60 грн до 1959,50 грн.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Горовенко Сергій Володимирович, на рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2026 року у справі № 197/390/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Попередити скаржника, що на випадок невиконання даної ухвали в установлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду Я.М.Бондар