Постанова № 141354166 у справі № 613/1065/25 від 09.11.2026

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року

м. Харків

справа № 613/1065/25

провадження № 22-ц/818/3172/26

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів - Маміної О.В., Яцини В.Б.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника Мушки Наталії Михайлівни на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 02 лютого 2026 року в складі судді Уварової Ю.В.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінром Маркет» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 23 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір позики № 75291742, за умовами якого позикодавець надав позичальнику грошові кошти у позику у розмірі 6000,00 грн строком на 30 днів з процентною ставкою 1,99% за кожен день користування позикою.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало свої зобов`язання та перерахувало позичальнику вказану суму коштів.

У порушення умов договору позики ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконує, в результаті чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 18 512,10 грн, з яких: основний борг 6000,00 грн; за нарахованими процентами 12 512,10 грн.

19 листопада 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу № 1911, за яким останній набув право вимоги до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 за вказаним договором позики.

03 квітня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу №030423-ФК, за умовами якого позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики від 23 червня 2021 року.

Просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 75291742 від 23 червня 2021 року у розмірі 18 512,10 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 3500,00 грн.

Заочним рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 24 вересня 2025 року позов ТОВ «Фінпром Маркет» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики № 75291742 в розмірі 18 512,10 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн, а всього 24 434,50 грн.

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 в особі представника подав до суду заяву про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 16 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено, заочне рішення суду від 24 вересня 2025 року скасовано і призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 02 лютого 2026 року позов ТОВ «Фінпром Маркет» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики № 75291742 в розмірі 18 512,10 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн, а всього 24 434,50 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що у зв`язку з неналежним виконанням умов договору позики у відповідача утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з нього на користь позивача як нового кредитора. Заборгованість за процентами стягнута за період з 23 червня 2021 року по 21 жовтня 2021 року з урахуванням продовження строку користування позикою у порядку, визначеному Правилами надання грошових коштів у позику.

На вказане судове рішення 02 березня 2026 року поштою представник ОСОБА_1 адвокат Мушка Н.М. подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду - скасувати та ухвалити нове, яким частково задовольнити позовні вимоги та стягнути заборгованість у розмірі 5616,90 грн, в іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що договір між сторонами був укладений строком на 30 днів - до 23 липня 2021 року, проценти мали бути нараховані у розмірі 1432,80 грн. Доказів того, що він ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати її повернення, укладав додаткові угоди, оплачував пролонгацію не надано, як і доказів погодження кредитором зміни строку договору. Після закінчення вказаного строку підстави для нарахування відсотків відсутні. З урахуванням того, що 03 серпня 2021 року ним було сплачено 1815,90 грн, позовні вимоги товариства підлягають лише частковому задоволенню у розмірі 5616,90 грн (6000,00 + 1432,80 - 1815,90). Сума процентів, заявлена позивачем до стягнення, не ґрунтується на умовах договору і наданому ним же розрахунку, який не є первинним документом. Доказів його ознайомлення з Правилами надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» немає, як і доказів того, що на час укладення договору діяла саме така редакція Правил, на яку посилається позивач. Витрати на професійну правничу допомогу завищені, оскільки справа не є складною, не складає значного публічного інтересу, розглядається протягом незначного проміжку часу і є типовою для позивача.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 23 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 75291742.

Відповідно до п. 2 договору сума позики 6000,00 грн, строк позики - 30 днів; дата повернення позики - 23 липня 2021 року; процентна ставка (базова) 1,99 % на день; процентна ставка (знижена, застосовується у відповідності до умов Програми лояльності) 0,80% на день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день - 2,70 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка 1253,68%, орієнтовна загальна вартість позики 7432,80 грн (а.с. 9).

Згідно з п. 3. договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Як визначено у п.п. 5.1., 5.2 договору, підписанням цього договору позичальник підтверджує, що: позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; позичальник ознайомився на сайті з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг, в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «ОН MY FREEDOM (перша позика 0,01%)» для споживачів фінансових послуг товариства.

Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/documents-license/ (надалі "Правила"), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), або застосування автопролонгації йому зрозумілі.

Договір підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором С5vRkrhMz2, відправленим йому 23 червня 2021 року о 16:46:14 на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с. 10).

Додатком № 1 до договору є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, згідно якої 23 липня 2021 року підлягає поверненню кредит у розмірі 6000,00 грн та проценти у розмірі 1432,80 грн, загалом 7432,80 грн (а.с. 9 зворот).

Факт отримання ОСОБА_1 коштів на рахунок НОМЕР_1 за вказаним договором позики підтверджується копіями платіжної інструкції від 23 червня 2021 року на суму 6000,00 грн, довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 15 квітня 2025 року № КД-[телефон приховано]/THПП про підтвердження прийняття до виконання платіжної інструкції, а також листом TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» № 10/04/25-54 від 10 квітня 2025 року (а.с. 10 зворот - 12).

Згідно розрахунку заборгованості за договором позики від 23 червня 2021 року № 75291742 заборгованість ОСОБА_1 складає 18 512,10 грн, з яких за тілом позики 6000,00 грн, за процентами 12 512,10 грн. Нарахування процентів за договором відбувалося з 23 червня 2021 року до 21 жовтня 2021 року (120 днів) за ставкою 1,99%, тобто по 119,40 грн на день. На погашення процентів 03 серпня 2021 року зараховано 1815,90 грн (а.с 6-8).

19 листопада 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу № 1911, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія управління активами» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія управління активами» приймає Належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказані у Реєстрі прав вимоги (а.с. 13-17).

Відповідно до реєстру прав вимог № 3 від 19 листопада 2021 року до вказаного договору ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 75291742 у розмірі 18 512,10 грн, з яких: 6000,00 грн - за основною сумою боргу, 12 512,10 грн - за відсотками (а.с. 18).

03 квітня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу № 030423-ФК, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» передає (відступає) ТОВ «Фінпром Маркет» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Фінпром Маркет» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія управління активами» права вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги (а.с. 19-23).

Відповідно до реєстру заборгованості від 03 квітня 2023 року до вказаного договору факторингу ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 75291742 у розмірі 18 512,10 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 12 512,10 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 21).

Частиною 1 статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З договору позики № 75291742 від 23 червня 2021 року, укладеного ОСОБА_1 з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Отже, відповідач уклав електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Також з наданих доказів вбачається, що двічі відбулася заміна позикодавця на підставі укладених договорів факторингу та реєстрів прав вимоги, а тому до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право вимоги за договором позики від 23 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

Факт укладення договору позики, отримання коштів у позику у розмірі 6000,00 грн і наявності заборгованості за тілом позики відповідач визнає, не погоджуючись лише з нарахованими процентами за користування позикою і розподілом судових витрат.

З доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 колегія суддів погоджується частково, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, припис абзацу другого частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказаний висновок підтримано у постановах Верховного Суду у справах №296/10217/15-ц від 07 липня 2020 року, №912/1120/16 від 04 лютого 2020 року, №910/18943/20 від 27 липня 2021 року.

Умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що строк надання позики становить 30 днів - до 23 липня 2021 року, розмір процентів: 0,80 % в день - знижена ставка, що застосовується у відповідності до умов Програми лояльності, 1,99% - базова ставка.

Водночас, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідачу нараховано заборгованість у розмірі 18 512,10 грн, з яких 6000,00 грн - основний борг, 12 512,10 грн - заборгованість за відсотками за ставкою 1,99% на день, що нараховані за період з 23 червня 2021 року по 21 жовтня 2021 року (120 днів), тобто, поза межами строку кредитування.

При визначенні розміру заборгованості за процентами суд першої інстанції виходив з того, що Правилами надання грошових коштів у позику, зокрема, передбачено пролонгацію договору та інші умови.

Так, відповідно до п. 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) нараховуються проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

Згідно з п. 9.7. Правил, якщо під час дії особливих умов виконання Договору позики, встановлених для Позичальника в рамках програми лояльності, Позичальник порушить взяті на себе зобов`язання за Договором позики, такі особливі умови виконання Договору позики втрачають силу, а нараховані згідно умов Договору позики Проценти підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою, розмір якої зазначається в Договорі позики, та оплаті Позичальником в повному обсязі на загальних умовах за весь період дії Договору позики і незалежно від запропонованих особливих умов Програми лояльності.

Однак, колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції на зазначені Правила, оскільки матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила розумів відповідач та ознайомився і погодився саме з ними, підписуючи договір.

Наданий позивачем примірник Правил належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини 1 статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки кредитор мав можливість додати до позовної заяви витяг з Правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Надані позивачем Правила з огляду на їх мінливий характер не можна вважати складовою договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання кредитором додаткових заходів, які збільшують вартість позики, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені умовами укладеного і підписаного між сторонами договору.

Зазначений висновок узгоджується з висновками постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Судова колегія звертає увагу на те, що надана позивачем копія Правил не підписана ОСОБА_1 , а договір, підписаний сторонами, не містить умов щодо пролонгації позики.

До того ж, позивачем не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування позикою у будь-який спосіб.

Отже, колегія суддів вважає, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» мало право на нарахування процентів за користування позикою за вказаним договором протягом 30 днів, тобто з 23 червня 2021 року по 23 липня 2021 року, що виходячи з передбаченої договором процентної ставки 1,99 % складає 3582,00 грн (6000,00*1,99%*30).

Зважаючи на відсутність підстав для нарахування відсотків після 23 липня 2021 року, а також з урахуванням сплати відповідачем у рахунок погашення відсотків 03 серпня 2021 року суми у розмірі 1815,90 грн, судова колегія вважає, що стягненню з ОСОБА_1 підлягає заборгованість за договором позивача № 75291742 у розмірі 7766,10 грн, з яких 6000,00 грн - за основним боргом, 1766,10 грн (3582,00 - 1815,90) за відсотками.

Водночас, підстав для нарахування відсотків за пільговою ставкою 0,80% на день колегія суддів не вбачає, адже така ставка застосовується у разі належного виконання умов договору, тоді як відповідачем у визначений договором строк позику не повернуто.

Таким чином, рішення суду в частині стягнення заборгованості за позикою ухвалено з неповним з`ясуванням обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, що згідно зі статтею 376 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду та зменшення суми заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Фінпром Маркет», з 18 512,10 грн до 7766,10 грн.

Частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частини 10 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

За подання позову ТОВ «Фінпром Маркет» сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн (а.с. 1). Оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» задоволено частково, на 42%, тому судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 1 017,41 грн (2422,40*42%) підлягає стягненню з відповідача на його користь.

За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 3633,60 грн (а.с. 180). Апеляційну скаргу ОСОБА_1 також задоволено частково, тому судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 107,49 грн (3633,60*58%) підлягає стягненню з ТОВ «Фінпром Маркет» на його користь.

Шляхом взаємозаліку зазначених сум з ТОВ «Фінпром Маркет» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 090,08 грн (2107,49 - 1017,41).

Крім того, у позовній заяві ТОВ «Фінпром Маркет» просило стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги, яку надано товариству адвокатом Ткаченко Ю.О., представник позивача надала до суду договір про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01 листопада 2024 року; акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги від 02 грудня 2024 року; витяг з акту № 11-П приймання-передачі наданої правничої допомоги від 30 квітня 2025 року, платіжну інструкцію на суму 402 500,00 грн від 30 квітня 2025 року, а також ордер серія АХ № 1149961 від 01 листопада 2024 року (а.с. 25-29 та матеріали системи «Електронний суд»).

За змістом статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Підстав вважати розмір судових витрат на правничу допомогу в сумі 3500,00 грн завищеним, з урахуванням категорії та складності справи, колегія суддів не вбачає.

Водночас, оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» задоволено частково, на 42%, тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 1470,00 грн (3500,00*42%).

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника Мушки Наталії Михайлівни - задовольнити частково.

Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 02 лютого 2026 року - змінити в частині сум стягнення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики № 75291742 від 23 червня 2021 року у розмірі 7766 (сім тисяч сімсот шістдесят шість) грн 10 коп, з яких 6000,00 грн - за основним боргом, 1766,10 грн - за відсотками.

Змінити розподіл судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 090 (одна тисяча дев`яносто) грн 08 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1470 (одна тисяча чотириста сімдесят) грн 00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Н.П. Пилипчук

Судді: О.В. Маміна

В.Б. Яцина