Ухвала № 141354446 у справі № 160/21228/26 від 09.11.2026

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 листопада 2026 року Справа № 160/21228/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді

Врони О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро питання про закриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не виплати ОСОБА_1 , заборгованості з пенсії за період з 13.03.2025 по 30.06.2026 в розмірі 368611,65 грн.;

стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 13.03.2025 по 30.06.2026 в розмірі 368611,65 (триста шістдесят вісім тисяч шістсот одинадцять гривень 65 копійок) та судовий збір у розмірі 2948,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/18512/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області неповністю виплачується призначена пенсія.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 року відкрито провадження у справі №160/21228/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

07.08.2026 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії пенсійної справи позивача.

Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано.

За правилами ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

11.08.2026 ОСОБА_2 подав до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Позивач зазначає, що ним не було заявлено вимогу щодо визнання протиправною бездіяльнісь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати поточної щомісячної призначеної пенсії у розмірі 25950,00 грн. та відповідно зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись ч. 1 ст. 47 КАС України, позивач просить прийняти до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованості з пенсії за період з 13.03.2025 по 30.06.2026 в розмірі 368611,65 грн. та щодо не виплати з 01.07.2026 року поточної щомісячної пенсії за віком.;

стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з пенсії за період з 13.03.2025 по 30.06.2026 в розмірі 368611,65 (триста шістдесят вісім тисяч шістсот одинадцять гривень 65 копійок).;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) здійснювати ОСОБА_1 виплату щомісячно поточної пенсії за віком з 01 липня 2026 року.

При розгляді вказаної заяви суд враховує, що частиною 1 ст. 47 КАС України, передбачено, що право позивача змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.2, ч.3 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Зважаючи, що ухвалою суду від 27.07.2026 призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), позивач своєчасно звернувся із заявою про збільшення позовних вимог, а тому суд вважає можливим прийняти заяву і здійснювати розгляд справи з урахуванням збільшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 28.09.2026 продовжено строк розгляду справи №160/21228/26 на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №160/18512/25 (залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.03.2026) визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області №047150031049 від 21 березня 2025 року щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 у призначенні пенсії незалежно від віку згідно ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (25 років), щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (25 років) періодів роботи з 17.12.2001 по 10.04.2002, з 01.08.2002 по 12.10.2008, 3 03.04.2019 по 28.02.2025 та періодів навчання з 01.09.1998 по 16.12.2001, з 11.04.2002 по 30.06.2002.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області:

зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на пенсію незалежно від віку згідно ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (25 років) періоди навчання з 01.09.1998 по 16.12.2001, з 11.04.2002 по 30.06.2002;

зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на пенсію незалежно від віку згідно ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (25 років) періоди роботи: з 17.12.2001 по 10.04.2002, з 01.08.2002 по 12.10.2008, з 03.04.2019 по 28.02.2025.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області повторно розглянути заяву позивача від 13.03.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду у даній справі та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.

Рішення набрало законної сили 26.03.2026.

З рішення органу Пенсійного фонду про перерахунок № 047150031049 від 01.06.2026 вбачається, що на виконання вищезазначеного судового рішення ОСОБА_1 з 13.03.2025 було призначено пенсію за віком у сумі 25950,00 грн. Проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не здійснюється позивачу щомісячно виплата пенсії у розмірі 25950,00 грн і заборгованість з пенсії за період з 13.03.2025.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на адвокатський запит представника позивача щодо виконання судового рішення у справі №160/18512/25, листом від 04.06.2026 №0400-010303-8/106954 повідомило, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 по справі №160/18512/25 нараховано доплату за період з 13.03.2025 по 30.06.2026 у розмірі 382660,65 грн.

Виплата коштів, нарахованих на виконання рішень суду здійснюється в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

В межах бюджетних асигнувань згідно Порядку №821 ОСОБА_1 проведено виплату пенсійних коштів на виконання рішення суду у травні 2026 року в розмірі 5825,00 грн., у червні 2026 року в розмірі 8224,00 грн.

Залишок пенсійних коштів станом на червень 2026 року в розмірі 368611,65 грн. обліковується в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та подальша їх виплата буде проведена при надходженні відповідного фінансування для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду.

Позивач зазначає, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 (залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026) визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) на виконання судових рішень».

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу заборгованості з пенсії за віком за період з 13.03.2025 по 30.06.2026 у розмірі 368611,65 грн.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частин 1 і 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч. 1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Частинами 1 і 4 ст. 372 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.

За ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Крім того, ст. 382 КАС України передбачено, що в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частин 1 і 3 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 383 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч 5 ст. 242 КАС України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а дійшла висновку, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2026 року у справі №990/282/24 підтвердила самостійне процесуальне значення інституту судового контролю за виконанням судових рішень як невід`ємної складової судового захисту, спрямованого не на повторний розгляд спору по суті, а на забезпечення практичної реалізації вже здійсненого судом захисту порушеного права та перевірку того, чи виконано суб`єктом владних повноважень покладений на нього судовим рішенням обов`язок у визначений цим рішенням спосіб і обсязі (такий зміст висновків Великої Палати Верховного Суду наведено у пункті 39 постанови Верховного Суду від 15.09.2026 у справі №580/490/26).

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 15 вересня 2026 року у справі №580/490/26 сформулював висновок, що якщо особа пов`язує порушення своїх прав саме з тим, що суб`єкт владних повноважень неналежно виконав покладений на нього судовим рішенням обов`язок, належним способом судового захисту є використання передбачених статтями 382, 382-1 382-3, 383 КАС України процесуальних механізмів, спрямованих на забезпечення виконання цього рішення.

Водночас Верховний Суд зазначив, що «сама по собі обставина, що неналежне виконання судового рішення проявилося у прийнятті відповідачем нового індивідуального акта, здійсненні нового розрахунку або застосуванні нормативного акта, не є достатньою для висновку про виникнення нового адміністративного спору. Вирішальним є встановлення того, чи виникли внаслідок таких дій нові самостійні правовідносини щодо іншого предмета, який не був охоплений первісним судовим рішенням, чи відповідні дії є лише способом реалізації обов`язку, вже встановленого цим рішенням. У другому випадку спір стосується виконання судового рішення та підлягає вирішенню в порядку судового контролю» (пункт 50). «Визначальним у розмежуванні нового адміністративного спору та спору щодо належного виконання судового рішення є не сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень нового рішення чи вчинення ним нових дій, а їх зміст, мета та безпосередній зв`язок із виконанням судового рішення».

Застосовуючи наведений критерій до обставин тієї справи, Верховний Суд виходив з того, що застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 не є самостійним юридичним фактом, який породив нові публічно-правові відносини між сторонами, а було лише способом, який обрав відповідач для реалізації покладеного на нього судовим рішенням обов`язку, а тому предметом незгоди позивачки є не самостійна правомірність зазначеної постанови, а правомірність її застосування відповідачем під час виконання судового рішення. У такому разі належним процесуальним способом судового захисту є звернення із заявою в порядку статті 383 КАС України, а подання окремого адміністративного позову фактично підміняє інститут судового контролю за виконанням судових рішень загальним позовним провадженням.

Таким чином, процесуальний закон передбачає спеціальну процедуру, яка покликана забезпечити виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Питання, пов`язані з виконанням рішення суду, яке набрало законної сили, підлягають розгляду за правилами статей 382, 383 КАС України і не можуть бути предметом окремого розгляду за позовом, поданим у загальному порядку.

Заявлені позивачем позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення у справі №160/18512/25 і позивач має право в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України звернутися до суду із відповідними заявами.

Частиною 1 ст.238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, зокрема: 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

За ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Враховуючи вищенаведені правові висновки Верховного Суду, а також встановлений судом безпосередній зв`язок заявлених позовних вимог із виконанням раніше ухваленого судового рішення , суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у цій справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у сумі 2948,89 грн., що підтверджується квитанцією про сплату №1916-8589-6142-2751 від 17.07.2026 і судовий збір у сумі 1064,96 грн., що підтверджується квитанцію про сплату №8920-7417-6278-5142 від 11.08.2026 .

Керуючись статтями 132, 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі № 160/21228/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), сплачений судовий збір в сумі 2948 (дві тисячі дев`ятсот сорок вісім) грн. 89 коп. відповідно до квитанції про сплату №1916-8589-6142-2751 від 17.07.2026 і судовий збір у сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп. відповідно до квитанції про сплату №8920-7417-6278-5142 від 11.08.2026 .

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона