Ухвала № 141354447 у справі № 160/27625/26 від 09.11.2026

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 листопада 2026 року Справа № 160/27625/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі питання про закриття в частині позовних вимог провадження в адміністративній справі №160/27625/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

07.09.2026 засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить:

-визнати протиправними та незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо внесення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , відомостей про порушення правил військового обліку, які відображаються у військово-обліковому документі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » як «Не прибули за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 »;

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , правил військового обліку;

-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо ініціювання стосовно ОСОБА_1 звернення до органів Національної поліції та/або заходів, пов`язаних із його розшуком (доставленням), відомості про що відображені у військово-обліковому документі « ІНФОРМАЦІЯ_3 »;

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинити необхідні дії для припинення відображення інформації про звернення до Національної поліції та/або розшук (доставлення) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , до ТЦК та СП;

-визнати протиправною та скасувати постанову № R737161 від 30.08.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі судом установлено, що позов подано без дотримання вимог, встановлених ст. 161 КАС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позову.

23.09.2026 до суду від представника позивача - адвоката Тульчинської Н.В. надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано квитанцію про сплату судового збору та клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/27625/26; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) з 10.02.2025, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Цією ж ухвалою суду витребувано у ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ): повний витяг з електронного військово-облікового документа, сформованого з мобільного застосунку від Міністерства оборони України «Резерв+»; у ІНФОРМАЦІЯ_1 : облікову картку до військово-облікової документа ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ); копію постанови № R737161 від 30.08.2026 та усі докази з їх документальним підтвердженням, що стали підставою винесення постанови, що оскаржується.

01.10.2026 представником позивача - адвокатом Тульчинською Н.В. подано клопотання про долучення доказів.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався. Витребувані ухвалою суду докази не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження в адміністративній справі щодо частини заявлених позовних вимог, з огляду на наступне.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі №263/5125/18.

У свою чергу, згідно з частинами першою, шостою статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Проте, не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною першою статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому, об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Так, у пункті 5 прохальної частини позову позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №R737161 від 30.08.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем вказано, що про оскаржувану постанову із зазначенням кваліфікації за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та суми штрафу 8500,00 грн зі строком сплати до 19.09.2026 позивач дізнався лише після відображення цих відомостей у застосунку «Резервт». До моменту отримання цієї інформації позивач не отримував належним чином врученої повістки про виклик до ТЦК та СП, не отримував рекомендованих поштових відправлень з описом вкладення та повідомленням про вручення, не отримував протоколу про адміністративне правопорушення, не підписував протоколу, не був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, не отримував копії постанови про накладення адміністративного стягнення у передбаченому законом порядку, не мав можливості подати пояснення, заперечення, клопотання та докази на свій захист. Отже, позивач фактично був позбавлений права на захист у провадженні про адміністративне правопорушення, а також можливості своєчасно оскаржити постанову.

Водночас, як зазначалось, згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Положеннями статті 20 КАС України визначено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів та наведено виключний перелік справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

При цьому, частиною другою статті 20 КАС України передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Частиною третьою статті 3 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

У статті 286 КАС України врегульовано особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина перша статті 286 КАС України).

Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови) (частина друга статті 286 КАС України).

Таким чином, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами, крім того для розгляду і вирішення таких адміністративних справ встановлений інший порядок судового провадження.

З огляду на викладене, позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови №R737161 від 30.08.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП має розглядатись місцевим загальним судом як адміністративним судом, а отже справа в означеній частині позовних вимог не підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Згідно з частиною четвертою статті 172 КАС України, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом, що створює правові підстави для закриття провадження у справі в частині вимог, що підлягають розгляду місцевими загальними судами як адміністративними судами.

Суд зазначає, що саме місцевий загальний суд як адміністративний суд має належні повноваження для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення спору по суті, а передача справи про адміністративне правопорушення на розгляд окружному адміністративному суду є процедурним відхиленням від встановленого законом порядку.

Суд наголошує, що здійснення розгляду справи судом, який не має відповідної юрисдикції, суперечить принципу правової визначеності та передбачуваності судового процесу, оскільки позивач повинен мати можливість розраховувати на ефективний та своєчасний захист поуршених прав у межах компетенції суду, визначеного законом.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до частин першої статті 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

Отже, порушення окружним адміністративним судом правил предметної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому предметно не підсудні.

Відповідно до приписів частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (частина перша статті 239 КАС України).

За таких обставин, суд вважає за необхідне закрити провадження в адміністративній справі №160/27625/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови № R737161 від 30.08.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та роз`яснити позивачеві, що розгляд цих позовних вимог повинен здійснюватися місцевим загальним судом як адміністративним судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 20, 238, 243, 248, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі №160/27625/26 за позовною заявою за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови № R737161 від 30.08.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Суд роз`яснює позивачу, що розгляд зазначених позовних вимог має здійснюватися місцевим загальним судом як адміністративним судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова