ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року Справа № 160/19900/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області
про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
10.07.2026 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганський області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 30 червня 2026 року № 909340151156 про відмову виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлого ОСОБА_2 ;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) допомогу на поховання померлого ОСОБА_2 (який мав статус внутрішньо переміщеної особи та перебував на пенсійному обліку в Україні) у розмірі двомісячної пенсії, яку померлий отримував на момент смерті, відповідно до статті 53 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про виплату допомоги на поховання № 5739 за померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з заявою про виплату допомоги на поховання надала пенсійному органу документи, передбачені пунктом 5.1 розділу V Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідачем прийнято рішення про відмову у виплаті допомоги на поховання № 909340151156 від 30.06.2026. Підставою для відмови у виплаті допомоги на поховання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області зазначено не отримання на момент смерті ОСОБА_2 пенсії в органах Пенсійного фонду України. Відмова у виплаті допомоги з мотивів неотримання пенсії на момент смерті є протиправною. Позивач повністю виконала усі умови, передбачені законодавством для отримання допомоги, тому у відповідача не було законних підстав для відмови. Відсутність звернення про поновлення виплати пенсії не позбавляє права на допомогу на поховання. Припинення виплати пенсії не є підставою для втрати права на її отримання та похідні виплати, зокрема на допомогу на поховання. Право на таку допомогу виникає у зв`язку з фактом смерті особи, а не з фактом отримання пенсії в конкретний період. Місце проживання на тимчасово окупованій території також не є підставою для відмови. Відповідно до ст. 2 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» держава гарантує громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, дотримання їхніх прав та свобод, у тому числі соціальних. Закон прямо передбачає, що жодне обмеження прав громадян не може бути встановлено на підставі того, що вони проживають на такій території. Відмова органу Пенсійного фонду України обґрунтована тим, що померлий не звернувся із заявою про поновлення виплати пенсії, фактично є застосуванням підзаконних актів, які звужують зміст і обсяг прав, гарантованих законом. Відповідно до частини 2 статті 8 та статті 22 Конституції України звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод не допускається навіть шляхом прийняття нових законів, а тим більше підзаконних актів. Таким чином, вважаю таку відмову протиправною, такою, що суперечить Конституції України, Закону № 1058, Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та судовій практиці Верховного Суду, у зв`язку з чим просила задовольнити позовні вимоги.
16.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
21.07.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що оскільки за життя ОСОБА_2 з заявою про поновлення виплати пенсії до органів Пенсійного фонду України не звертався, в тому числі із повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, пенсія за період з 01.04.2026 по 30.06.2026 не нараховувалася та не виплачувалася. Розглянувши заяву про виплату допомоги на поховання №5739 від 26.06.2026 від ОСОБА_1 за померлу ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області № 909340151156 , яке оформлене листом №10356/05-16 від 30.06.2026, у виплаті допомоги на поховання було відмовлено. Відмову обґрунтовано тим, що оскільки з 01.04.2026 та до моменту смерті ОСОБА_2 не отримував пенсію в органах Пенсійного фонду України, відсутні підстави для виплати допомоги на його поховання.
22.07.2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що відповідно до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2026 № 126 до пункту 10 Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 299, особам, які пройшли ідентифікацію протягом 2025 року, виплату пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) продовжено терміном до 01.04.2026 року. Тобто, батькові позивача ОСОБА_2 пенсія нарахована та виплачена включно за березень 2026 року. Крім того, в рішенні про відмову у виплаті допомоги на поховання № 909340151156 від 30.06.2026 зазначено, що за життя пенсіонер ОСОБА_2 з заявою про повідомлення про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації до органів Пенсійного фонду України не звертався. У відзиві відповідача ж зазначено, що підставою призупинення пенсії було неотримання призначеної пенсії протягом одного року, що не відповідає дійсності. Крім того, як зазначалось в позовній заяві мій батько двічі проходив фізичну ідентифікацію. Під час відеозв`язку фахівці управлінь Пенсійного фонду України в обов`язковому порядку задавали питання щодо факту отримання/неотримання виплат від російської федерації. На що отримували відповідь про неотримання. Призупинення виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера, оскільки відповідно до наведених вище норм виплата вказаної допомоги пов`язується лише з фактом поховання пенсіонера і право на неї має особа, яка здійснила таке поховання. Закон № 1058-IV не містить застережень, обмежень, заборон виплати вказаної допомоги особам, які здійснили поховання пенсіонера, якому з тих чи інших підстав за життя призупинено виплату пенсії.
09.11.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є донькою померлого пенсіонера громадянина України ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Довжанськ Луганської області (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 від 15.06.2026 року).
26.06.2026 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до органів Пенсійного фонду України з заявою про виплату допомоги на поховання №5739 за померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та надала передбачені законодавством документи (паспорт, РНОКПП, довідку ВПО, свідоцтво про смерть, документи, що підтверджують родинні зв`язки тощо) , які отримані за належністю Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області.
Розглянувши заяву про виплату допомоги на поховання №5739 від 26.06.2026 від ОСОБА_1 за померлу ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №909340151156 , яке оформлене листом №10356/05-16 від 30.06.2026, у виплаті допомоги на поховання було відмовлено. Відмову обґрунтовано тим, що оскільки з 01.04.2026 та до моменту смерті ОСОБА_2 не отримував пенсію в органах Пенсійного фонду України, відсутні підстави для виплати допомоги на його поховання.
Позивач вважає рішення відповідача від 30 червня 2026 року № 909340151156 про відмову виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлого ОСОБА_2 - протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для відмови у виплаті допомоги на поховання стало те, що ОСОБА_3 на дату смерті не отримував пенсію, оскільки виплата пенсії була призупинена, у зв`язку з тим, що за життя отримувач пенсійних виплат до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою, щодо подовження виплати пенсії, в тому числі із повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації не звертався.
Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 53 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розділ V якого визначає порядок звернення за допомогою на поховання.
Так, розділом V зазначеного Порядку передбачено, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року №1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за №691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.
Заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.
Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.
Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).
Суд зазначає, що відповідач під час розгляду документів поданих позивачем не висловив зауважень щодо їх повноти та достовірності.
Фактично відмова у виплаті допомоги на поховання обґрунтована лише тим, що ОСОБА_2 на дату смерті фактично не отримував пенсію, у зв`язку з призупиненням її виплати та не звернення за поновленням її виплати.
Разом з тим, суд вважає такі доводи відповідача помилковими з урахуванням того, що правова природа допомоги на поховання є відмінною від пенсійної виплати, оскільки допомога на поховання, на відміну від пенсійної виплати, надається особам, які здійснили поховання пенсіонера.
Для отримання такої допомоги померлий пенсіонер має на дату смерті перебувати на пенсійному обліку і фактичне отримання пенсії не має правових наслідків для можливості отримання допомоги на поховання.
На переконання суду, вживаний у статті 53 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» вислів «… в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті» необхідно тлумачити у більш ширшому розумінні, а саме як розмір пенсії на яку померлий пенсіонер мав право, не залежно від того чи отримав пенсіонер фактично такі кошти перед смертю.
Те що, ОСОБА_2 фактично не отримував пенсію у зв`язку з призупинення її виплати через перебування пенсіонера на тимчасово окупованій території, не впливає на спірні правовідносини, оскільки допомога на поховання не є пенсією та виплачується за бажанням осіб, які здійснили поховання пенсіонера та відповідно понесли витрати на вчинення таких дій.
Суд зазначає, що жодних застережень, заборон про виплату допомоги особам, що здійснили поховання пенсіонера, якому по тим чи іншим підставам призупинено виплату пенсії, приписи Закону №1058, зокрема стаття 53 зазначеного Закону, не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1331,20 грн., що документально підтверджується квитанцією №1.747745477.1 від 09.07.2026 року.
Враховуючи вимоги статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 1331,20 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, оскільки останнім прийнято спірне рішення.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганський області (93404, Луганська область, м.Сіверськодонецьк, вул. Шевченка, 9, код ЄДРПОУ 21782461) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 30 червня 2026 року № 909340151156 про відмову виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлого ОСОБА_2 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) допомогу на поховання померлого ОСОБА_2 (який мав статус внутрішньо переміщеної особи та перебував на пенсійному обліку в Україні) у розмірі двомісячної пенсії, яку померлий отримував на момент смерті, відповідно до статті 53 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв