Постанова № 141354546 у справі № 638/23222/25 від 10.11.2026

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року

м. Харків

справа № 638/23222/25

провадження № 22-ц/818/3779/26

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів - Маміної О.В., Яцини В.Б.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 12 березня 2026 року у складі судді Хайкіна В.М.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 04 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 04 травня 2020 року та, встановивши мобільний додаток monobank, отримав розрахункову карту НОМЕР_1 і відкрив розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 .

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають між ним і банком Договір про надання банківських послуг, він ознайомився з вказаними документами та отримав їх примірники у мобільному додатку і зобов`язується виконувати умови договору.

Зазначив, що банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, в межах встановленого кредитного ліміту. Однак відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі).

У відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення п.п. 5.16 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 07 жовтня 2025 року направив відповідачеві повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, у зв`язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу».

Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором становить 55 819,67 грн, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом - 55 819,67 грн, загальний залишок заборгованості за відсотками - 0,00 грн, заборгованість за пенею - 0.0 грн, заборгованість за порушення грошового зобов`язання - 0.0 грн.

Просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 04 травня 2020 року у розмірі 55 819,67 грн та судові витрати.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова від 12 березня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Заочне рішення суду мотивовано тим, що анкета-заява не містить істотних умов кредитного договору, позивачем не надано доказів отримання кредиту і наявності заборгованості, а також на погашення процентів банком безпідставно списано 106 504,92 грн, які мали були зараховані у якості оплати тіла кредиту.

На вказане судове рішення 08 квітня 2026 року поштою АТ «Універсал Банк» подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, вирішити питання щодо судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що 04 травня 2020 року між банком та відповідачем укладено договір, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 100 000,00 грн, з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2% на місяць на суму залишку заборгованості. Відповідач не сплачував щомісячні мінімальні платежі, у зв`язку з чим заборгованість стала простроченою. Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» були отримані відповідачем у мобільному додатку, а також перебувають у відкритому доступі на сайті банку. На час підписання анкети-заяви діяли умови обслуговування в редакції від 23 квітня 2020 року, і відповідач не міг бути ознайомлений з будь-якими іншими умовами. Суд не надав належної оцінки розрахунку заборгованості і виписці по аналітичним рахункам. Доказів на спростування фактів видачі кредиту, користування коштами, наявності заборгованості відповідачем не надано. ОСОБА_1 активно користувався платіжною карткою, періодично здійснював погашення, чим визнавав факт існування договірних відносин.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04 травня 2020 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг (а.с. 384 том 1).

У заяві зазначено, що ОСОБА_1 погоджується з тим, що дана заява разом із Умовами і Правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів MONOBANK|Universal Bank, Таблицею обчислення вартості кредиту і Паспортом споживчого кредиту, Тарифами, що розміщені за посиланнями, складають договір про надання банківських послуг.

Підписуючи анкету-заяву ОСОБА_1 підтвердив отримання примірника договору в мобільному додатку монобанк, своє ознайомлення та згоду з умовами договору, укладення ним договору та зобов`язався виконувати його умови.

Як вбачається з пунктів 2, 3 анкети-заяви ОСОБА_1 просив відкрити на його ім`я поточний рахунок та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,2% на місяць. Беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодився з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.

Крім того, ОСОБА_1 відповідно до підписаної анкети-заяви просив вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі електронний підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в Банку, засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання удосконаленого електронного підпису в мобільному додатку з метою засвідчення його даних. Також визнав, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису, та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях. Крім того, підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням удосконаленого електронного підпису.

З виписки по рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 за період з 04 травня 2020 року по 05 жовтня 2025 року вбачається, що він активно користувався кредитними коштами, а також частково погашав заборгованість.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано розрахунок заборгованості за договором б/н від 04 травня 2020 року, укладеним між банком та ОСОБА_1 , відповідно до якого станом на 05 жовтня 2025 року її розмір становить 55 819,67 грн, із них: 55 819,67 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 0 грн - загальний залишок заборгованості за відсотками; 0 грн - заборгованість за пенею, 0 грн - заборгованість за порушення грошового зобов`язання (а.с. 376-383 том 1).

У матеріалах справи також наявні копія Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank| Universal bank, Тарифів від 30 вересня 2025 року, в яких викладені основні умови кредитування, інформація щодо процентної ставки, порядок повернення кредиту, санкції за порушення зобов`язань. На вищевказаних документах відсутній підпис відповідача (а.с 387-435, 438-484 том 1).

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір- це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як встановлено судом, 04 травня 2020 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк», в якій просив про відкриття на його ім`я рахунку у гривні з встановленням кредитного ліміту. Умовами анкети-заяви передбачено сплату відсотків за користування кредитними коштами у разі виходу з пільгового періоду в розмірі 3,2% на місяць.

Таким чином, сторонами було погоджено розмір процентів за користування кредитом.

Банком на підтвердження наявності невиконаних кредитних зобов`язань надано виписку по рахунку ОСОБА_1 та розрахунок заборгованості.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 серпня 2023 року у справі № 206/3009/15 (провадження № 61-5576св23) та ін.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості є похідним від первинної бухгалтерської документації, яка містить відомості про господарські операції та підтверджує їх здійснення, і відповідає їй.

Як вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, відповідач впродовж 2020-2025 років активно користувався кредитною карткою, а також ним періодично вносились кошти на погашення заборгованості.

Отже, ОСОБА_1 своїми діями визнавав наявність кредитних правовідносин з АТ «Універсал Банк».

Дані обставини відповідачем не спростовано, доказів щодо повного фактичного повернення коштів останнім не надано.

Розмір заявленої банком заборгованості - 55 819,67 грн підтверджується наданими позивачем випискою та розрахунком заборгованості, дані яких під час розгляду справи спростовано не було.

Висновки суду першої інстанції про те, що анкета-заява не містить істотних умов договору, а встановлення кредитного ліміту та використання кредитних коштів не підтверджено, колегія суддів вважає помилковими. Зі змісту анкети-заяви вбачається, що відповідач просив відкрити йому рахунок та встановити кредитний ліміт, ознайомився та погодився з умовами кредитного договору, підтвердив його укладення і зобов`язався виконувати. З виписки по рахунку також вбачається, що відповідач активно користувався кредитним лімітом, здійснював покупки, перекази, поповнення мобільного рахунку, а також здійснювалось й погашення заборгованості. Розмір процентів за користування кредитом передбачений безпосередньо умовами анкети-заяви від 04 травня 2020 року, яка підписана відповідачем, тобто узгоджений сторонами. Проценти за користування кредитом нараховувались банком у розмірі 37,2% річних, що не перевищує визначений в анкеті-заяві розмір відсотків (3,2% на місяць).

Встановивши, що ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором від 04 травня 2020 року, колегія суддів вважає, що у позивача виникло право вимагати повернення суми кредиту в розмірі 55 819,67 грн у судовому порядку.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. Відповідно, заочне рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову АТ «Універсал Банк».

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено, з відповідача на користь банку підлягає стягненню судовий збір за подачу позову у розмірі 2422,40 грн (а.с. 1 том 1) та апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн (а.с. 32 том 2), а всього - 6056,00 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 12 березня 2026 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 04 травня 2020 року станом на 05 жовтня 2025 року у розмірі 55 819 (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот дев`ятнадцять) грн 67 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір за подачу позову у розмірі 2422,40 грн та апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн, а всього 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн 00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Н.П. Пилипчук

Судді: О.В. Маміна

В.Б. Яцина