Рішення № 141354548 у справі № 640/10896/22 від 09.11.2026

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Справа № 640/10896/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,-

У С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 18 липня 2022 року надійшов адміністративний позов Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (тут і надалі також Замовник) до Державної аудиторської служби України з вимогою визнати протиправним та скасувати висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі від 06 липня 2022 року № UA-2021-11-25-006480-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Цю справу передано до Луганського окружного адміністративного суду відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Рішенням Вищої ради правосуддя «Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду» від 21.05.2026 № 960/0/15-26, зокрема, змінено із 1 червня 2026 року територіальну підсудність судових справ Луганського окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу судових справ між суддями, справу №640/10896/22 передано для розгляду судді Букіній Л.Є.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 року позовну заяву прийнято до провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 року позовну заяву після відкриття провадження залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2026 року продовжено розгляд справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність оскарженого висновку, з тих підстав, що він затверджений поза встановленим строком та підписаний неналежним цифровим підписом, а викладене у ньому порушення частини п`ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» спростовується фактом надання позивачем запитуваної інформації у встановлений строк. Просить також врахувати, що він не є суб`єктом державного сектору економіки і не належить до переліку суб`єктів господарювання, на яких розповсюджуються вимоги пункту 4-1 Постанови № 710, про що і було повідомлено відповідача під час моніторингу. Утім, означені обставини залишилось поза увагою останнього, у зв`язку з чим позивач вважає спірний висновок протиправним та таким, що підлягає скасуванню. З цих підстав просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позову заперечив зазначивши, що спірний висновок складений на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, враховуючи, що позивач, на порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону, не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що AT «Укргазвидобування» проведено процедуру закупівель 21Т-315_34140000-0 - Великовантажні мототранспортні засоби (Пересувна автомобільна компресорна станція), ідентифікатор закупівлі № UA-2021-11-25-006480-a.

На підставі наказу Державної аудиторської служби України (далі - Відповідач або Держаудитслужба) від 14.06.2022 р. № 97 проведено моніторинг означеної процедури закупівлі, під час якого 20.06.2022 року відповідачем здійснено запит замовнику (позивачу) про надання пояснень.

У вказаному запиті відповідач зазначив, що в межах проведення моніторингу процедури закупівлі 21Т-144_43120000-0 - Врубові та тунелепрохідні, бурильні чи прохідницькі машини для добування вугілля чи гірських порід (Запасні частини до багаторозмірних ключів) (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2021-06-22-007248-c) та відповідно до пунктів 6 та 11 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», частини п`ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», підпунктів 2 та 9 пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, постала потреба в отриманні пояснень (інформації та документів), яким чином та на підставі яких документів позивачем здійснено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат та визначено його очікувану вартість.

Також відповідач просив надати посилання на сторінку власного веб-сайту, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі. Указано, що пояснення, інформацію та документи необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту.

23 червня 2022 року позивач надав відповідь на вказаний запит, в якій зазначив, що розрахунок очікуваної вартості, технічні та якісні вимоги до предмета закупівлі визначається відповідно до внутрішніх нормативних документів, затверджених в АТ «Укргазвидобування».

Також позивач зазначив, що предметом моніторингу може бути лише перевірка дотримання позивачем вимог законодавства у сфері публічних закупівель. Однак, Закон чи інші нормативно-правові акти у сфері закупівель не встановлюють обов`язкових вимог щодо порядку обчислення Товариством, як замовником, очікуваної вартості. Не є таким нормативно-правовим актом, який встановлює обов`язок Товариству визначати та обґрунтовувати очікувану вартість, і Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, яка затверджена Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18 лютого 2020 року N 275, оскільки остання має рекомендаційних характер. Також позивач звернув увагу на те, що на нього не поширюються вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. N 710 "Про ефективне використання державних коштів", якою передбачено обов`язок головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктів господарювання державного сектору економіки та підприємств, які використовують кошти державного бюджету забезпечити обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі та оприлюднення вказаної інформації на власному веб-сайті.

Відповідачем складений висновок від 06.07.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-11-25-006480-а.

У вказаному висновку зазначено, що під час здійснення моніторингу процедури закупівлі замовнику (позивачу) направлено через електронну систему закупівель запит про надання пояснень з метою отримання, зокрема, інформації та документів на підставі яких замовник обґрунтував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість. Однак Замовник на порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість.

За результатами аналізу питання щодо своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом установлено порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель та з огляду на відсутність механізму їх усунення, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Держаудитслужба зобов`язала позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вважаючи такий висновок протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішені спору перш за все суд не приймає посилання позивача на порушення відповідачем вимог частини шостої статті 8 Закону № 922-VIII в частині визначення термінів складання, затвердження та оприлюднення спірного висновку моніторингу процедури закупівлі, а також його підписання неналежним цифровим підписом та з цього приводу зазначає про таке.

Положеннями частини шостої статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

При цьому частиною четвертою цієї ж статті обумовлено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Судом встановлено, що у спірному випадку рішення про початок моніторингу процедури закупівлі оприлюднено в електронній системі закупівель 14.06.2022 року, а тому граничним 15 робочим днем з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель є 06.07.2022 року.

Таким чином відповідачем дотриманий строк здійснення моніторингу процедури закупівлі, який не перевищує 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі.

Щодо посилань позивача на те, що спірний висновок підписаний неналежним цифровим підписом суд зазначає, що вказані обставини не є вирішальними у спірних правовідносинах та на переконання суду не є підставою для його (висновку) скасування.

Щодо суті виявлених порушень суд зазначає, що у оскарженому висновку відповідач встановив порушення позивачем вимог частини п`ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

За приписами ч. 5 вказаної статті протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

При цьому, відповідач фактично не заперечує факту надання відповіді та пояснень на запит у строки, визначенні частиною п`ятою статті 8 Закону №922, однак посилається на те, що до такої відповіді позивач власне не надав інформацію та запитувані документи, на підставі яких здійснено розрахунок та обґрунтування розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначену його очікувану вартість.

Відтак, у цих правовідносинах спірним питанням є наявність на законодавчому рівні обов`язкових вимог щодо забезпечення позивачем розрахунку обґрунтування визначення розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості, а також щодо оприлюднення розрахунку обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб сайті (або на офіційному веб сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки), відповідно до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» зі змінами).

Суд враховує той факт, що висновок про результати моніторингу не містить посилання на порушення Замовником Постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (далі - Постанова № 710). Водночас, відповідач запитав у позивача розрахунок обґрунтування Замовником визначення розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості, а також посилання на сторінку власного веб сайту, на якому розміщено розрахунок обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі, необхідність визначення яких і передбачена вказаною Постановою.

З цього приводу суд зазначає про таке.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (далі - Постанова № 710) затверджено заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.

Відповідно до п. 4-1 Постанови № 710 головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Пунктом 4 Постанови № 710, у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, рекомендовано з урахуванням затверджених цією постановою заходів: 1) органам місцевого самоврядування - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель; 2) суб`єктам управління об`єктами державної власності - забезпечити розгляд, зокрема на загальних зборах або засіданнях наглядових рад господарських товариств, питання щодо ефективного та раціонального використання державних коштів.

Відповідно до п. 38, 47 ч. 1 статті 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів - це суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету; розпорядник бюджетних коштів - це бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету.

Згідно ч. 2 статті 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

За приписами ч. 2 статті 22 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

Аналіз наведеного свідчить про те, що розміщення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі на сторінці власного веб-сайту або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів є обов`язковим.

Водночас, під час розгляду справи відповідачем не спростовано, що процедура закупівлі № UA-2021-11-25-006480-a проводилась за власні кошти Замовника.

Крім того, відповідно до п. 4.2 Статуту АТ «Укргазвидобування» (в редакції від 16 грудня 2020 року) майно Товариства формується за рахунок: майна, переданого засновниками; кредитних та запозичених коштів; виробленої продукції та майна, створеного (придбаного) Товариством у результаті господарської діяльності; доходів, отриманих у результаті здійснення господарської діяльності тощо.

Більш того, в рішенні Господарського суду міста Києва по справі № 910/10255/13 від 27 червня 2013 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 липня 2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 13 серпня 2013 року по справі № 910/10255/13, встановлено, що майно, передане відповідачем за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) до статутного капіталу ПАТ «Укргазвидобування», а також майно, яке придбане, виготовлене та отримане ПАТ «Укргазвидобування» з інших джерел (в тому числі набуте внаслідок правонаступництва) є власністю ПАТ «Укргазвидобування», а НАК «Нафтогаз України», в свою чергу, належать лише корпоративні права у статутному капіталі ПАТ «Укргазвидобування».

При цьому, корпоративні права відносно ПАТ «Укргазвидобування» належать саме НАК «Нафтогаз України», а не державі, оскільки, як встановлено вище, НАК «Нафтогаз України» передала до статутного капіталу ПАТ «Укргазвидобування» майно, яке набуте позивачем за зустрічним позовом у власність внаслідок його створення.

Суди у справі № 910/10255/13 визначили, що оскільки у статутному капіталі ПАТ «Укргазвидобування» наявні корпоративні права виключно НАК «Нафтогаз України», то ПАТ «Укргазвидобування» не є господарською організацію, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, та не є господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави.

Відтак, АТ «Укргазвидобування» не є суб`єктом, який діє на основі лише державної власності, а отже йому не притаманна перша ознака суб`єкта господарювання державного сектору економіки.

Окрім цього, згідно ч. 1 статті 167 Господарського кодексу України, чинного станом на момент виникнення спірних правовідносин, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Пунктом 8 ч. 1 статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що корпоративні права - це сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Статтею 3 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» визначено, що корпоративні права держави - це корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій.

Зі змісту вищезазначених норм чинного законодавства слідує, що господарське товариство вважається таким, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, лише у випадку якщо держава є акціонером такого товариства та їй належать акції у статутному капіталі цього господарського товариства.

Відповідно до п. 7.1 Статуту АТ «Укргазвидобування» засновником та єдиним акціонером Товариства є Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яке є окремою юридичною особою, створеною відповідно до чинного законодавства України.

В постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2014 року, залишеній без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 року та постановою Верховного Суду від 20 грудня 2018 року по справі № 826/1503/14, суд встановив, що у статутному капіталі ПАТ «Укргазвидобування» наявні корпоративні права виключно НАК «Нафтогаз України», а відтак ПАТ «Укргазвидобування» не є підприємством, частка держави у статутному капіталі якого становить 50 відсотків та більше.

Таким чином, оскільки акції АТ «Укргазвидобування» належать НАК «Нафтогаз України», а не державі, то АТ «Укргазвидобування» не відноситься до суб`єктів, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів, а відтак АТ «Укргазвидобування» не притаманна і друга ознака суб`єкта державного сектору економіки.

Відтак, АТ «Укргазвидобування» не є суб`єктом державного сектору економіки.

Отже, суд доходить висновку, що Замовник не є головним розпорядником бюджетних коштів (розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктом господарювання державного сектору економіки, а відтак і не належить до переліку суб`єктів господарювання, на яких розповсюджуються вимоги пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11 жовтня 2016 року № 710 щодо оприлюднення інформації про обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі на сторінці власного веб-сайту.

Також, Закон України «Про публічні закупівлі» чи інші нормативно-правові акти у сфері публічних закупівель не встановлюють обов`язкових вимог щодо порядку обчислення позивачем як Замовником в розумінні Закону (юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті), очікуваної вартості. Не є таким нормативно-правовим актом, який встановлює обов`язок позивача визначати та обґрунтовувати очікувану вартість, і Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, яка затверджена Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18 лютого 2020 року N 275, оскільки остання має рекомендаційних характер (пункт 1 вказаної методики).

З цих підстав, вимога відповідача під час проведення моніторингу щодо надання інформації та документів на підставі яких позивач розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість не узгоджується із приписами спеціального законодавства, а відтак дії позивача щодо не надання такої інформації відповідач помилково кваліфікував як допущене порушення частини п`ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не допущено порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» під час проведення процедури закупівлі № UA-2021-11-25-006480-a, у зв`язку з чим спірний висновок відповідача не відповідає переліку критеріїв, визначених у частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак є протиправним та скасуванню.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Укргазвидобування» - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-11-25-006480-a від 06 липня 2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 481,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна