Постанова № 141354579 у справі № 405/4233/25 від 10.11.2026

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року

м. Харків

справа № 405/4233/25

провадження № 22-ц/818/3118/26

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів - Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2, на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 28 січня 2026 року в складі судді Овсяннікова В.С.

в с т а н о в и в:

У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 15.06.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням ІТС із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, договір № 4928170, за умовами якого сума (загальний розмір) кредиту становить 10000,00 грн, проценти за користування кредитом: 4500,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Сторонам узгоджені умови, щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо.

Зазначило, що позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

16.12.2021 укладено договір № 16/12-2021-43, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4928170.

10.03.2023 укладено договір № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4928170.

Вказало, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитом становить 80500,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 69 500,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1000,00 грн - заборгованість за комісіями.

Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором № 4928170 від 15.06.2021 у розмірі 80500,00 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 25000,00 грн.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 28 січня 2026 року позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» - задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» суму заборгованості за договором №4928170 від 15.06.2021 у загальному розмірі 80500,00 грн, з яких 10000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 69500,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 1000,00 грн - заборгованість за комісіями; витрати за сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково, стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10000,00 грн, заборгованість за процентами в сумі 4500,00 грн, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно. Він не був обізнаний про умови споживчого кредитування та не розуміє суть фінансової послуги про споживчий кредит, а також наголошує, що не отримував від кожної фінансової установи інформацію, визначену статтею 9 Законом України «Про споживче кредитування». Встановлений сторонами договору кредиту розмір відсотків є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг, на що суд першої інстанції уваги не звернув. Кредит було отримано відповідачем за договором на строк 30 днів, однак і після закінчення строку дії договору проценти за користування позиченими грошовими коштами нараховували, що є неправомірним. Позивачем жодного разу не було направлено відповідачу повідомлення про відступлення боргу, що він є новим кредитором, а також пропозицій щодо досудового врегулювання спору та можливої реструктуризації заборгованості. Він не погоджується із позовною вимогою про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості. У кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), тому позовна вимога про стягнення комісії в розмірі 1000,00 грн є необґрунтованою та задоволенню не підлягає. Вважав, що позивач зловживає своїми правами, оскільки строк повернення кредиту настав з 15.07.2021, позивач звернувся до суду з позовом у грудні 2025 року і весь цей час нараховував відсотки, розрахунок заборгованості здійснив станом на момент звернення до суду, тож здійснив з перевищенням строків позовної давності. За висновками викладеного він визнає позовні вимоги в сумі 14500,00 грн, з яких 10000,00 грн - тіло кредиту та 4500,00 грн - сума відсотків за його користування, у задоволенні решт позовних вимог необхідно відмовити.

30.04.2026 за допомогою системи «Електронний суд» ТОВ «Коллект Центр» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому вважало рішення суду законним, а апеляційну скаргу необґрунтованою.

Ухвалами Харківського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) учасників справи.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволених відсотків та комісії, тому апеляційний суд в іншій частині рішення не переглядає.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, рішення суду - змінити в частині сум стягнення.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 15.06.2021 ОСОБА_1 на сайті miloan.ua створив та заповнив анкету-заяву на кредит № 4928170, в якій зазначив свої особисті дані: прізвище, ім`я, по батькові, ідентифікаційний номер, рік народження, номер мобільного телефону та електронної адреси, паспортні дані, домашню адресу, освіту та щомісячний дохід. Надав також згоду, зокрема, щодо правил кредитування. В анкеті також зазначено, що сума кредиту 10000,00 грн, строк кредиту 30 днів з 15.06.2015, дата повернення кредиту 15.07.2021, сума до повернення 15500,00 грн, комісія за надання кредиту 1000,00 грн, нараховується за ставкою 10% від суми кредиту за договором; проценти за користування кредитом 4500,00 грн, нараховуються за ставкою 1,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (а.с.83-84).

Із договору про споживчий кредит № 4928170 від 15.06.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 , вбачається, що сторони уклали цей договір на підставі пропозиції кредитодавця, яка розміщена в його інформаційно-телекомунікаційній системі та доступна через сайт кредитодавця та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, на таких умовах.

За умовами договору товариство надає клієнту у власність грошові кошти у розмірі 10000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 30 днів з 15.06.2021 (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 15.07.2021. Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 5500,00 грн у грошовому виразі та 20,587.00 % річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 15 500 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань. Комісія за надання кредиту: 1000,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 % від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 4500,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 цього договору.

Умовами договору також передбачена пролонгація строку кредитування (п.2.3 договору).

Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua і є невід`ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Зазначені можливі періоди продовження строку кредитування (п.2.3.1.1).

Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Згідно п. 6 цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний через сайт або відповідний мобільний додаток. Усі комунікації між позичальником та кредитором здійснюються із застосуванням цифрових технологій, із використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору, який генерується та надсилається товариством електронним повідомленням (смс) на мобільний телефонний номер позичальника.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що цей договір, що складається з Правил та індивідуальної частини (з додатками №1 та №2), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього договору. Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов`язань повинно відбутись не пізніше дати встановленої п.1.4 договору. Якщо зі спливом 3-го дня з моменту укладення цього договору кредитні кошти не будуть відправлені товариством та/або не будуть отримані позичальником у відповідності з визначеним способом надання кредиту, дія цього договору може бути припинена достроково з відповідним відображенням в особистому кабінеті (а.с.44-45).

Паспорт споживчого кредиту, що є додатком №2 до договору містить аналогічну інформацію (а.с.81-82)

У Графіку розрахунків за цим договором, що є додатком №1 до договору вказана сума, що підлягає поверненню - 15 500 грн, сума кредиту за договором погашення суми кредиту - 10 000 грн, проценти - 4 500 грн, комісія за надання кредиту - 1000 грн, реальна річна процентна ставка - 20,587%, загальна вартість кредиту - 15 500 грн (а.с.67).

Відповідно до довідки про ідентифікацію, складеної ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 був ідентифікований у інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) Z14352 15.06.2021 на номер телефону НОМЕР_1 (а.с.87).

Згідно квитанції наданої із платіжної системи LiqPay, яка надає послуги для онлайн-оплат та грошових переказів, працюючи як вебзастосунок, що діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), грошові кошти у сумі 10 000 грн перераховано на рахунок на платіжну картку за ID НОМЕР_2 15.06.2021 о 14:59, платником зазначено ТОВ «Мілоан», отримувач VISA НОМЕР_5, призначення платежу - кошти згідно договору 4928170 (а.с.88).

Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 4928170, наданих ТОВ «Мілоан», за період з 16.06.2021 по 13.09.2021 у ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитом у розмірі 10000,00 грн, за відсотками у розмірі 34500,00 грн. При цьому, за період з 16.06.2021 по 15.07.2021 відсотки нараховувались в сумі 150,00 грн в день, а за період з 16.07.2021 по 13.09.2021 відсотки нараховувались в сумі 500,00 грн в день (а.с.18-20).

16.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт-Капітал» укладено договір факторингу №16/12-2021-43, за умовами якого клієнт-первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 43 427 967,63 грн, а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками.

Право вимоги переходить до фактора після здійснення повної оплати фінансування з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання реєстру боржників (додаток № 4), який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги (п.6.1.4).

Сторони домовились, що розмір фінансування за реєстром боржників складає 1563897,11 грн. Фактор здійснює фінансування на користь клієнта шляхом одноразового перерахування суми грошових коштів протягом 5 банківських днів з дати підписання цього договору (п.7.1) (а.с.23-31).

Згідно платіжної інструкції №313550010 від 20.12.2021 ТОВ «Вердикт-Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «Мілоан» грошові кошти, як оплату фінансування згідно договору факторингу №16/12-2021-43 від 16.12.2021 (а.с.40).

Актом приймання-передавання від 16.12.2021 Реєстру Боржників за договором факторингу №16/12-2021-43 від 16.12.2021 ТОВ «Мілоан» відступив, а ТОВ «Вердикт-Капітал» прийняв реєстр боржників первісного кредитора (а.с.41).

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №16/12-2021-43 від 16.12.2021, до ТОВ «Вердикт-Капітал» передано право вимоги за договором № 4928170 від 15.06.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості відповідача, яка була передана від ТОВ «Мілоан» до складала у загальному розмірі 45 500 грн, з яких: 10 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 34 500 грн - заборгованість за процентами, 1 000 грн - заборгованість по комісії (а.с.12, 42-43, 46-47).

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт-Капітал», станом на 10.03.2023 з урахуванням нарахованих відсотків 5,0% денних, відповідно до наданої таблиці склала у загальному розмірі 80500,00 грн, з яких 10 000,00 грн - сума заборгованості по основній сумі кредиту; 34500,00 грн - заборгованість за відсотками; 1000,00 грн - заборгованість по комісії; 35000,00 грн - нараховані товариством відсотки за період з 16.12.2021 по 23.02.2022 (а.с.21).

10.03.2023 між ТОВ «Вердикт-Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.

Права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором у день належного підписання сторонами акту приймання-передачі Реєстру боржників у друкованому (підписаному) вигляді (додаток № 4) (п.5.2).

Сторони домовились, що за відступлення права вимоги за договорами позики (кредитними договорами), відповідно до цього договору новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти у сумі 794503,18 грн без ПДВ (п.7.1) (а.с.48-50).

Згідно акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №10-03/2023/01 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.03.2023, затвердженого обома сторонами цього договору - ТОВ «Вердикт-Капітал» передав, а ТОВ «Коллект Центр» прийняв реєстр боржників, відповідно до договору факторингу, у результаті чого, від ТОВ «Вердикт-Капітал» до ТОВ «Коллект Центр» перейшли Права вимоги заборгованостей до Боржників і ТОВ «Коллект Центр» став кредитором по відношенню до Боржників (а.с.56,60).

З акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.03.2023 вбачається, що сторони договору факторингу №10-03/2023/01 від 10.03.2023 дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов`язаннями та з моменту підписання цього акту вважатимуть зобов`язання ТОВ «Коллект Центр» перед ТОВ «Вердикт-Капітал» припиненими у повному обсязі у сумі 1 138 105,89 гривень за Договором № 10-03/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 (а.с.54-55,58-59).

Відповідно до Реєстру боржників до договору договір №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023, до ТОВ «Коллект Центр» передано право вимоги за договором № 4928170 від 15.06.2021, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості відповідача, яка була передана від ТОВ «Мілоан» до складала у загальному розмірі 80 500 грн, з яких: 10 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 69500,00 грн - заборгованість за процентами, 1 000 грн - заборгованість по комісії (а.с.61-63).

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Коллект Центр», станом на 25.06.2025 має загальну суму заборгованості у розмірі 80500,00 грн, з яких 10 000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 69500,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1000,00 грн - заборгованість за комісіями (а.с.22).

З відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 19.01.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). Повідомлено, що по вказаному рахунку було зарахування коштів на суму 10000,00 грн від 15.06.2021 та надано виписку за договором за період з 15.06.2021 по 20.06.2021, з якої вбачається, що 15.06.2021 на рахунок ОСОБА_1 від ТОВ «Мілоан» надійшли грошові кошти у розмірі 10000,00 грн (а.с.135-137).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до пунктів 1.5.2 та 1.6 договору проценти за користування кредитом: 4500,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно з пунктом 2.3.1.2. договору передбачено пролонгацію на стандартних (базових умовах), зокрема, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.

Матеріали справи свідчать про те, що у термін, обумовлений пунктом 1.4 кредитного договору до 15.07.2021, відповідач кредит не повернув, навіть частково, у зв`язку з чим на підставі пункту 2.3.1.2. договору відповідач збільшив строк кредитування шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, однак таке збільшення (продовження) строку кредитування загалом не може перевищувати 60 днів зі сплатою стандартної (базової) ставки наведеною в п.1.6 договору, тобто 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 у термін до 13.09.2021, тобто в межах 60 днів, передбачених пунктом 2.3.1.2. договору кредитні кошти також не повернув, відсотки за його користування не погасив.

Таким чином, з огляду на максимальний строк кредитування 90 місяців, кредитодавець мав право нараховувати проценти за користування кредитом лише за період з 15.06.2021 по 13.09.2021.

Отже, обґрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами у загальній сумі 34500,00 грн за період з 15.06.2021 по 13.09.2021 (за період з 15.06.2021 по 15.07.2021 включно: 10000,00 грн х 1,5% х 30 днів = 4500,00 грн; за період з 16.07.2021 по 13.09.2021 включно: 10000,00 грн х 5% х 60 днів = 30 000,00 грн).

Доводи апеляційної скарги про те, що вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, апеляційним судом оцінюються критично, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

З огляду на положення частини 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» включення у договори із споживачем несправедливих умов є підставою для визнання таких умов недійсними.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У матеріалах справи відсутні відомості про оспорення відповідачем у судовому порядку укладеного кредитного договору, визнання його в судовому порядку недійсним.

Отже, в силу вказаної вище презумпції правомірності правочину правомірність положень договору презюмується.

Оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд не може застосовувати без відповідної позовної вимоги споживача. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

Такий висновок Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду сформульовано у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23.

Також колегія суддів відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що кредитором не направлено пропозицій щодо досудового врегулювання спору та можливої реструктуризації заборгованості. Так, частина 4 статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» встановила обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту. Однак, в даному випадку строк кредитування закінчився ще у 2021 році, тобто строк виплати якого у повному обсязі вже настав, тому у відповідності до вказаного закону у кредитора відсутній обов`язок щодо письмового повідомлення про усунення порушення.

Щодо вимог ТОВ «Коллект Центр» про стягнення комісії, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16 послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.»

Колегія суддів звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Відтак, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту в сумі 1000,00 грн за кредитним договором №4928170 від 15.06.2021.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

Отже, загальних розмір заборгованості, що підлягає стягненню становить 44500,00 грн, з яких 10000,00 грн (тіло кредиту) + 34500,00 грн (відсотки).

Доводи ОСОБА_1 щодо неповідомлення його про відступлення права вимоги колегія суддів відхиляє, адже це не звільняє її від виконання обов`язків за кредитним договором.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань. Саме по собі неповідомлення позичальника про уступку права вимоги не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

Зазначені висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/2105/16-ц.

Доводи ОСОБА_1 про те, що строк позовної давності для пред`явлення вимог про стягнення заборгованості минув, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки враховуючи запровадження карантину, що діяв з квітня 2020 року до 30 червня 2023 року, та дію зараз у державі режиму воєнного стану, строк позовної давності для вимоги позивача про стягнення заборгованості на дату подачі позову (03.07.2025) не сплив.

Надана до суду апеляційної інстанції представницею ОСОБА_1 копії військового квитка, на підтвердження статусу військовослужбовця, колегія суддів не приймає, оскільки всупереч вимогам частини 3 статті 367 ЦПК України, представницею ОСОБА_1 не надано доказів неможливості подання до суду першої інстанції такого документу, з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За таких обставин рішення суду підлягає зміні в частині сум стягнення, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалось та не переглядалось.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково на 55,28%, тому судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 1339,10 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр».

Оскільки вимоги апеляційної скарги задоволено частково на 44,72%, тому судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1065,70 грн підлягає стягненню з ТОВ «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 .

Шляхом взаємозаліку зазначених сум з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 273,40 грн (1339,10 грн - 1065,70 грн).

Крім того, у позовній заяві ТОВ «Коллект Центр» просило стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн. Судом першої інстанції вимоги позивача в цій частині задоволено частково, зменшено розмір судових витрат на правничу допомогу до 5000,00 грн. Апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить доводів щодо незгоди з висновками суду у частині розподілу судових витрат на правничу допомогу. Отже, колегія суддів вбачає підстави для пропорційного зменшення вказаної суми з урахуванням часткового задоволення позову, а саме з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 2826,00 грн (5000,00*56,52%).

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.376, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2, - задовольнити частково.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 28 січня 2026 року в частині позовних вимог про стягнення відсотків та комісії - змінити в частині сум стягнення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором № 4928170 від 15.06.2021 у загальному розмірі 44500,00 грн, з яких 10000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 34500,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2826,00 грн.

Здійснити перерозподіл судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в розмірі 273,40 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова