Постанова № 141354763 у справі № 720/3177/25 від 09.11.2026

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року м. Чернівці

Справа №720/3177/25

Провадження №22-ц/822/2299/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Литвинюк І. М.

суддів: Височанської Н. К., Лисака І. Н.,

за участю секретаря судового засідання: Бортніка А. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Новоселицької міської ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Вівчар Аурел Георгійович, на ухвалу Новоселицького районного суду Чернівецької області від 18 вересня 2026 року, головуючий у І-й інстанції - Ляху Г. О.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Новоселицького районного суду Чернівецької області із заявою про визнання своєї матері ОСОБА_2 недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення його опікуном. На обґрунтування заяви посилався на те, що мати має психічне захворювання, у зв`язку з чим не може усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними, самостійно забезпечувати повсякденні потреби та розпоряджатися своїми правами.

Ухвалою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 22 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено судово-психіатричну експертизу для встановлення психічного стану ОСОБА_2 .

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 647 від 03 червня 2026 року визначити актуальний психічний стан обстежуваної та надати відповіді на поставлені судом питання виявилося неможливим. Під час огляду ОСОБА_2 була недоступною мовному контакту, не відповідала на запитання; медична документація щодо неї у наданих для дослідження матеріалах була відсутня.

Листом від 07 липня 2026 року № 29/02/1481-26 Чернівецька філія судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України» повідомила про вартість проведеного дослідження у розмірі 11 540 грн та просила вирішити питання про відшкодування цих витрат.

17 вересня 2026 року представник заявника звернувся до суду з клопотанням про залишення заяви без розгляду.

Ухвалою від 18 вересня 2026 року суд першої інстанції залишив заяву без розгляду та, застосувавши частину третю статті 299 ЦПК України, стягнув з ОСОБА_1 на користь Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України» 11 540 грн витрат на проведення судово-психіатричної експертизи.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд першої інстанції виходив з того, що заявник не надав належного підтвердження своїх категоричних тверджень про психічне захворювання матері, а результати експертного дослідження не дали можливості встановити наявність хронічного, стійкого психічного розладу. Суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для звернення із заявою та недобросовісність заявника.

В апеляційній скарзі представник заявника Вівчар А. Г. просить скасувати ухвалу в частині стягнення 11 540 грн витрат на експертизу та ухвалити нове судове рішення про відмову в їх стягненні.

Зазначає, що частина друга статті 299 ЦПК України передбачає віднесення судових витрат у справах про визнання особи недієздатною на рахунок держави, тоді як застосування винятку, встановленого частиною третьою цієї статті, потребує доведення конкретних недобросовісних дій заявника.

Наголошує, що висновок експерта не спростував наявності психічного захворювання, а лише засвідчив неможливість встановити психічний стан.

Вказує на призначення експертизи самим судом за правилами статті 298 ЦПК України та на реалізацію ним права просити залишити заяву без розгляду.

Зазначає, що на момент подання клопотання про залишення без розгляду заяви він не був ознайомлений із висновком експерта.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Ухвала суду оскаржується в частині покладення 11 540 грн судових витрат на заявника.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними. Відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною можуть подавати, зокрема, члени її сім`ї та близькі родичі, незалежно від спільного проживання.

За змістом частини третьої статті 297 ЦПК України у заяві мають бути викладені обставини, які свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, унаслідок якого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними. Частина перша статті 298 ЦПК України передбачає призначення судово-психіатричної експертизи за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи.

При цьому стаття 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» закріплює презумпцію психічного здоров`я. Звернення із заявою про визнання особи недієздатною зачіпає її особистий правовий статус, а тому має ґрунтуватися на добросовісній оцінці об`єктивно існуючих обставин, а не лише на припущеннях або суб`єктивному переконанні заявника. Близький родинний зв`язок надає право на звернення до суду, однак сам по собі не звільняє від обов`язку діяти добросовісно.

Частинами першою та третьою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати включають витрати, пов`язані із проведенням експертизи. Відповідно до частини другої статті 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною, відносяться на рахунок держави. Разом із тим частина третя зазначеної статті встановлює виняток: якщо суд установив, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, із заявника стягуються всі судові витрати.

У постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 637/909/21 (провадження № 61-3489св22) зазначено, що частина друга статті 299 ЦПК України поширюється на всі судові витрати. Аналогічну правову позицію щодо витрат на судово-психіатричну експертизу наведено у постанові Верховного Суду від 05 листопада 2025 року у справі № 638/14006/18 (провадження № 61-7854св25). Водночас зазначені рішення роз`яснюють застосування загального правила частини другої статті 299 ЦПК України та не виключають застосування спеціально передбаченого законом винятку за наявності встановлених судом умов частини третьої цієї статті.

За змістом частини третьої статті 299 ЦПК України оцінці підлягає сукупність обставин, які характеризують обґрунтованість первісного звернення та поведінку заявника під час розгляду заяви.

Із заяви та відомостей, наведених у висновку експерта № 647, вбачається, що ОСОБА_1 повідомляв про порушення пам`яті матері, труднощі самообслуговування, спілкування й розпорядження коштами, посилаючись на нібито наявне психічне захворювання. Однак повідомлені обставини не супроводжувалися жодними попередніми медичними висновками, довідками, виписками чи іншими об`єктивними відомостями медичного характеру, які б дозволяли перевірити її психічний стан. Про відсутність відповідних документів вказано у висновку експерта.

При цьому наведені у заяві характеристики поведінки матері залишилися твердженнями самого заявника; їх зазначення у пункті 17 висновку експерта не є самостійним підтвердженням відповідних обставин експертного дослідження, оскільки наявні матеріали не дозволили експерту перевірити описані заявником прояви поведінки з медичною історією його матері та надати відповідь на поставлені питання.

Колегія суддів враховує, що експерт під час огляду вказав про неможливість належного мовного контакту з ОСОБА_2 , зокрема у висновку експерта не встановлено ані наявності, ані відсутності у неї хронічного, стійкого психічного розладу.

Оцінка поведінки заявника при розподілі витрат здійснюється з урахуванням усієї сукупності обставин, установлених на час постановлення оскаржуваної ухвали.

Доводи апеляційної скарги про неознайомлення з висновком експерта на момент подання клопотання про залишення заяви без розгляду не спростовує встановленої судом обставини відсутності початкового об`єктивного підтвердження тверджень щодо психічного стану здоров`я його матері.

Оцінюючи зміст первісної заяви, відсутність наданих медичних даних щодо психічного стану матері, категоричний характер тверджень заявника, неможливість перевірити їх за результатами експертизи через відсутність відповідної документації, а також клопотання заявника про залишення заяви без розгляду, після виникнення витрат на експертизу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про звернення заявника без достатньої для цього підстави та недобросовісне використання відповідного процесуального механізму.

Посилання апелянта на частину п`яту статті 12 ЦК України не спростовує цього висновку, оскільки передбачена цією нормою презумпція добросовісності не є абсолютною і може бути спростована встановленими судом фактичними обставинами справи, тому відповідно до частини третьої статті 299 ЦПК України колегія виходить із встановленої недобросовісності самого звернення без достатньої для цього підстави.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильність вирішення судом першої інстанції питання про покладення витрат на проведення судово-психіатричної експертизи. В оскарженій частині ухвала постановлена з додержанням положень статті 299 ЦПК України, а тому підстав для її скасування немає.

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, оскільки ухвала суду в оскаржуваній частині постановлена з додержанням норм процесуального права, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись статтями 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Вівчар Аурел Георгійович, залишити без задоволення.

Ухвалу Новоселицького районного суду Чернівецької області від 18 вересня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 09 листопада 2026 року.

Суддя-доповідач І.М. Литвинюк

Судді: Н. К. Височанська

І. Н. Лисак